Оприлюднено

Затвердження структури власності та обновлення інформації про бенефіціарних власників

19 березня 2021 року Міністерство Фінансів України видало Наказ № 163 “Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності”, який зареєстрований Міністерством Юстиції України 08 червня 2021 року за № 768/36390 (далі по тесту – Наказ).

Даний Наказ офіційно був опублікований 11 червня 2021 року та набирає чинності через місяць з дня його офіційного опублікування, а саме з 11 липня 2021 року.

Усі юридичні особи з дня набрання чинності даного Наказу про затвердження структури власності протягом трьох місяців зобов’язані подати державному реєстратору документи  для оновлення інформації в ЄДР про кінцевих бенефіціарів.

У період з 11 липня 2021 року по 10 жовтня 2021 року (включно) необхідно подати державному реєстратору наступні документи:

1) Заява, щодо державної реєстрації юридичної особи за формою 2 або формою 4;

2) Структура власності за формою і змістом визначеними Наказом про структуру власності;

3) Якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент – витяг, виписка чи інший документ, з торгового, судового чи банківського реєстру, який підтверджує реєстрацію даної юридичної особи -нерезидента в країні її місця реєстрації;

4) Якщо засновником юридичної особи є фізична особа – нотаріально засвідчена копія документу особи, яка є бенефіціарним власником (окрім документа оформленого з застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру).

Структура власності підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою особою, яка має право підпису.

За неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, Законом перебачено накладення штрафу на керівника юридичної особи у розмірі від 17 000 до 51 000 гривень.

На схематичному зображенні структури власності зазначається опис здійснення вирішального впливу (прямий/непрямий) та зазначається відсоток частки в статутному капіталі (при прямому вирішальному впливі) і характер бенефіціарного володіння (при непрямому вирішальному впливі). У разі того, якщо у Вас виникла необхідність актуалізувати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників звертайтеся до спеціалістів Юридичної компанії «Перша Юридична», які проконсультують Вас по даній процедурі, схематично підготують структуру власності та приведуть в актуальність інформацію в ЄДР в державного реєстратора.

Оприлюднено

ДІЯ СІТІ

Дія Сіті – спеціальна платформа, цифрова країна, яка надає спеціальний правовий режим та спеціальний податковий режим оподаткування для суб’єктів інформаційних технологій.

Для запуску Дія Сіті в Верховній Раді зареєстровані безліч законопроектів, основні з яких: проект ЗУ № 3979 від 11.08.2020 р. «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні», проект ЗУ № 3933 від 23.07.2020 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії інформаційних технологій», проект ЗУ № 3933-1 від 10.08.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні», проект ЗУ № 4303 від 02.11.2020 р. «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», проект ЗУ № 4303-1 «Про особливості регулювання господарської діяльності у сфері інформаційних технологій», проект ЗУ № 4303-2 «Про стимулювання розвитку сфери інформаційних технологій в Україні».

 17 березня 2021 року Комітет з питань цифрової трансформації ВРУ (https://komit.rada.gov.ua/) розглянув та рекомендував парламенту взяти за основу законопроект 4303 про спеціальний режим для IT галузі «Дія.Сіті».

Для того, щоб стати суб’єктом ІТ індустрії (резидентом Дія Сіті), юридична особа повинна відповідати таким критеріям:

  • здійснює хоча б один із таких видів діяльності: комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткованням, видання комп’ютерних ігор, видання іншого програмного забезпечення, надання програмних продуктів, навчання комп’ютерні грамоті, оброблення даних і пов’язана з ним діяльність, та інше;
  • середній розмір заробітної плати не менше 1200 євро за офіційним курсом НБУ;
  • середня кількість працівників не менше 9 осіб;
  • розмір експортної виручки від здійснення видів діяльності в сфері ІТ-індустрії не менше 90 відсотків від загального догоду від здійснення підприємницької діяльності;
  • питома вага витрат на іт спеціалістів не менше 70 відсотків від загальної кількості витрат підприємства.

Не можуть бути суб’єктом ІТ індустрії (резидентом Дія Сіті) юридична особа:

  • якщо вона не зареєстрована на території України;
  • учасником (засновником) якої є територіальна громада, державний чи комунальний орган, держава-агресор, юридична особа з країн, що не співпрацюють з FATF, у разі того якщо частка їх становить 25 і більше відсотків;
  • неприбуткова організації;
  • якщо не подана інформація про кінцевих бенефіціарних власників;
  •  яка визнана банкрутом;
  • яка перебуває в процесі припинення (крім перетворення);
  • яка має податковий борг більше ніж 30 днів;
  • щодо якої застосовуються санкції.

Оподаткуваня:

  • оподаткування заробітної плати гіг-спеціалісту на 5% податку на доходи з фізичної особи та 5% ЄСВ (якщо сума ЄСВ не менша за подвійний розмір мінімального страхового внеску);
  • податок на капітал за ставкою 18%;

Насамперед у вузьких колах IT бізнесу є предостороги, що насправді все буде не так як пропонує нинішній текст законопроекту та, що не всі побажання індустрії IT бізнесу почуто. Наразі досить важко об’єктивно аналізувати ситуацію навколо  законопроекту 4303, якщо брати до уваги нещодавні презентації тлумачення та пропозиції щодо регулювання «Дія Сіті», то деякі положення можуть мати подвійне трактування та нести ризики для існуючого ІТ бізнесу України.

Що саме не викликає довіри у представників ІТ індустрії:

  • регулятор у вигляді Мінцифри залишився, хоч і з меншими повноваженнями;
  • концепція переходу з моделі ФОП до gig-контрактів потребує доопрацювання;
  • викликають питання щорічні аудиторські перевірки без уточнюючих повноважень контролерів;
  • деталі моделі оподаткування і деталі закону “маски-шоу стоп-3” – досі невідомі. Є підозра про можливість неврегульованих додаткових зборів.

Нагадаємо, що сукупність законопроектів Дія Сіті складається з трьох частин. Основний про саму Дія Сіті, податковий, який буде розглянуто разом з основним та правоохоронний, який буде подано через півроку після запуску перших двох та на основі триваючих консультацій з правоохоронними органами.

Основна мета «Дія. City» – збільшення кількості IT спеціалістів та зростання доходів країни від IT сфери екстенсивним чином. Проте із законопроектів випливає, що кожен працівник юридичної особи повинен отримувати в середньому заробітну плату еквівалентну 1200 євро, що не відповідає ринковим умовам для окремих видів працівників та значно ускладнює доступ до режиму «Дія Сіті» для більшості компаній України.

Тому неможливо нехтувати пропозиціями успішних компаній, що вже представлені на ринку, адже реальний бізнес не зі слів орієнтується, що саме потрібно для продовження розвитку індустрії.

Законодавцям пропонується врегулювати ще широкий перелік питань, які підвищать інвестиційну привабливість галузі.

Недоліки є, але вони мають бути виправлені найближчим часом.

Нагадаємо, що основний законопроект про Дія Сіті (№ 4303) був зареєстрований 2 листопада 2020 року. Пропозиції та зауваження до законопроекту від IT бізнесу лягли в основу альтернативного законопроекту 4303-2, який розроблявся за ініціативою найбільших в Україні бізнес-асоціацій.

Оприлюднено

Одноразова фінансова допомога працівникам і СПД

10.10.2020 року набирає чинності ЗУ № 1071-IX від 04 грудня 2020 року «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі по тексту – Закон).

Згідно даного ЗУ буде здійснена соціальна підтримка застрахованим особам та суб’єктам підприємницької діяльності, яка буде реалізуватися в такій формі:

1) Одноразова матеріальна допомога застрахованим особам – розмір допомоги 8000 гривень. При цьому у суб’єкта підприємницької діяльності, де працює наймана особа, основний вид діяльності станом на 31 грудня 2020 року повинен бути в списку заборонених видів діяльності, які зазначені в Переліку основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), який затверджує Кабінет Міністрів України (далі по тексту – Перелік видів діяльності). 

Одноразова допомога не видається: 

Найманим працівникам:

  • на яких не нараховується ЄСВ чи суб’єкт підприємницької діяльності, де працює працівник має заборгованість по ЄСВ;
  • які працюють за сумісництвом;
  • основний вид діяльності не включений до Переліку видів діяльності;
  • середня з/п перевищує – 30 000 грн.

ФОП:

  • які зареєстровані менше чим 3 місяці;
  • ЄСВ, який був сплачений за себе менше чим 3 місяці;
  • основний вид діяльності, станом на 31 жовтня 2020 року не внесений до Переліку видів діяльності;
  • які є одночасно і найманими працівниками.

2) Одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання – розмір допомоги надається юридичним особам і визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити і не може перевищувати 8000 грн на одного працівника. 

Одноразова матеріальна допомога видається:

за найманих працівників:

  • за який ЄСВ сплачено менше ніж усі місяці третього кварталу 2020 року;
  • які працюють за сумісництвом;

суб’єктам господарювання:

  • в яких дата реєстрації становить менше чим 3 місяці;
  • які на дату набрання чинності Закону отримують допомогу по безробіттю;
  • які знаходяться в стані припинення або банкрутства.

3) Одноразова компенсація витрат суб’єктам господарювання – сума допомоги розраховується як середнє значення сплачених суб’єктом господарювання сум ЄСВ за десять місяців, що передують набрання чинності даного Закону (Розрахунок суми здійснюється наступним чином, сума ЄСВ за 10 місяців ділиться на 10). Суб’єкти господарювання мають право отримати допомогу, якщо станом на 31 жовтня 2020 року їхній основний вид діяльності відносився до Переліку видів діяльності і не перебувають в стані припинення.

 Одноразова компенсація витрат суб’єктам господарювання не надається, якщо у суб’єкта підприємницької діяльності є заборгованість зі сплати ЄСВ.

Також даний Закон встановлює певні зміни в інші нормативно-правові акти, а саме:

  • ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та документи дозвільного характеру, термін дії яких закінчився під час карантину вважаються такими що продовжують свою дію під час карантину а також ще протягом 3 місяців з дня його закінчення;
  • внесення змін по нарахуванні страхового стажу під час карантину, а саме у разі зупинки підприємницької діяльності під час карантину, даний період включається до страхового стажу а суми ЄСВ вважаються такими що сплачено;
  • різниця між мінімальним страховим внеском та сумую яка внесена покривається за рахунок коштів Державного бюджету України;
  • сума сплачених внесків за відповідний місяць є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей місяць до страхового стажу зараховується як повний місяць за умови здійснення у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок;
  • тимчасово на період карантину та протягом 6 місяців з дня його закінчення державна підтримка може надаватися суб’єктам господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, обмін валют;
  • для суб’єктів господарювання діяльність яких була заборонена/обмежена під час карантину, строки дії договорів оренди комунального та державного майна яких закінчуються у цей період, продовжуються на період карантину і також протягом 6 місяців з дня його закінчення. Також орендна плата не нараховується та не сплачується.
Оприлюднено

Дистанційна та надомна робота – поняття різні та нарешті розділені!

03.11.2020 року було прийнято в першому читанні проєкт Закону № 4051 від 04.09.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи». 

Даний законопроєкт вносить зміни в Кодекс законів про працю України та в Закон України «Про охорону праці», а саме введення поняття дистанційної та надомної роботи.

Надомна робота – це така форма організації праці, коли оплачувана робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях, які характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, потрібної для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими або робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. 

При виконанні надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без згоди власника.

Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи покладається на власника.

Роботодавець зобов’язаний вести облік усіх працівників, яким вони надають роботу на дому, окремо як жінок, так і чоловіків.

Виконання надомної роботи не тягне за собою зміни в нормуванні, оплати праці і не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Дистанційна робота – це така форма організації трудових відносин між працівником та роботодавцем та/або виконання роботи, коли робота виконується працівником поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

При виконанні дистанційної роботи працівник самостійно обирає власне робоче місце і сам власне відповідає за забезпечення безпечних умов праці.

Також працівники, які працюють дистанційно, самі розподіляють свій робочий час. Загальна тривалість робочого часу при цьому не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Працівникові забезпечується гарантований період вільного часу для відпочинку (період відключення).

У разі того, коли на працівника були вчинені дії з ознаками дискримінації, він має право вимагати від роботодавця тимчасовий перехід на дистанційну роботу строком до 2-х місяців.

Працівник, який має дитину віком до 3 років, або здійснює догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку може виконувати свою діяльність на умовах дистанційної роботи, якщо це сумісно з виконуваною діяльністю.

При укладанні трудового договору про дистанційну роботу та/або надомну роботу на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання)працівників з питань охорони праці і протипожежної охорони.

Такі інструктажі (навчання) можуть бути проведені дистанційно із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Оприлюднено

Розірвання договору оренди земельної ділянки (ПАЮ)

Питання оренди земельної ділянки (паю) в тому числі розірвання договору оренди земельної ділянки, найактуальнішої теми в Україні, регулюється діючим законодавством України, зокрема Земельним кодексом України, а також Законом України № 161-XIV від 06 жовтня 1998 року «Про оренду землі» (далі Закон).

Згідно ст. 31 даного Закону договір оренди земельної ділянки припиняється в разі:

  • закінчення строку дії договору;
  • викуп та примусове відчуження землі для суспільних потреб;
  • смерті, позбавлення волі та відмови орендаря – фізичної особи або ліквідації орендаря – юридичної особи;
  • відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;
  • набуття права власності на будинок, споруду, що розташовані на цій ділянці.

Договір оренди землі також може бути розірваний в інших випадках передбачених діючим законодавством України.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається.

Також на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду:

  • в разі не виконання сторонами обов’язків передбачених договором та діючим законодавством України (ст. 24, 25 даного Закону);
  • в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке перешкоджає використанню даною ділянкою;
  • визнання договору не дійсним, у разі відсутності істотних умов передбачених ч. 1 ст. 15 Закону;
  • в інших випадках передбачених Земельним кодексом та іншими законами України.

Також, слід звернути увагу, що договір оренди земельної ділянки може бути розірваний в односторонньому порядку, якщо дані умови прописані в самому договорі, наприклад:

  • затримка сплати розміру оренди більше чим 3 місяці;
  • використання землі не за цільовим призначенням;
  • передача землі в суборенду без згоди орендодавця та ін.

У разі виникнення у вас спірних питань по оренді земельної ділянки, спеціалісти нашої компанії Перша Юридична нададуть вам повний юридичний супровід по вирішенні земельних спорів, в тому числі проведуть оцінку земельної ділянки та договору оренди землі (паю), письмову консультацію, підготують позовні заяви до суду, підготують аналіз та перелік варіантів для вирішення конкретних спорів по кожному договору окремо.

Ви можете зв’язатися з нами по телефону або ж заповнити електронну форму і ми передзвонимо Вам найближчим часом!

Оприлюднено

Верховна рада прийняла «антиколомойський» закон

Коли потрібно як найшвидше отримати наступний транш від МВФ, то потрібно діяти швидко і не задумуючись. Саме за таким принципом на цьому тижні був прийнятий «антиколомойский» закон. Насправді закон називається «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» і не має до олігарха ніякого відношення.

І його норми теоретично можна буде застосувати до Приватбанку так само як і до будь-якого банку України. 

А ось що він робить по факту:

  • НБУ тепер незалежна, 4-а гілка влади. Збільшується рівень ручного управління всієї банківської системи з боку НБУ і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі -Фонд). З прийняттям закону про фінмоніторинг вимальовується картина безмежних повноважень НБУ, непідконтрольного Україні.
  • пряме порушення норм Конституції. Відповідно до пропонованої редакції статті 266-1 КАСУ при оскарженні актів НБУ та Фонду позивач може використовувати тільки інформацію самого НБУ та Фонду. Фактично знищується інститут судової експертизи і право на вільний вибір доказів з боку позивача. Також суд буде уповноважений досліджувати тільки питання наявності повноважень у НБУ при ухваленні рішення. А чи було таке рішення обґрунтованим – неважливо.
  • можливість ліквідувати будь-який банк за формальними підставами, за будь-який борг (розмір не встановлений). Причому, власник, який протиправно буде позбавлений банку, не отримавши реального відшкодування, так як оцінка збитків дорівнюватиме ціні його продажу і може бути навіть нижчим від розміру власного капіталу банку. Вкладники при цьому теж ніяк не захищені.

Для прийняття цього закону депутати попрацювали і взяли ще зміни в регламент в ВРУ, щоб обійти розбір більше 16 000 поданих поправок.

Сам законопроект – одне з двох вимог для надання нового траншу МВФ Києву.

Кредитор поганого не порадить …

Оприлюднено

З 16 квітня Київ обмежує в’їзд до міста

Відсьогодні, 16 квітня, максимально посилений контроль на основних в’їздах у столицю України – місто Київ. Водіям та пасажирам транспорту на в’їздах до міста перевірятимуть температуру. Про це мер Києва Віталій Кличко заявив під час онлайн прес-конференції.

«Ми встановили 9 пропускних пунктів, де всі авто, що прямують у місто, перевірятимуть медики та правоохоронці. Такі суворі обмеження зумовлені тим, що, за прогнозами медиків, після свят може відбутися різке збільшення кількості хворих на коронавірус. Щоб упередити такий сценарій, щоб не допустити колапсу в лікарнях, ми запроваджуємо такі обмежувальні заходи. Я звертаюся, зокрема, до керівників підприємств, до роботодавців: у найближчі кілька днів максимально забезпечити дистанційну роботу працівників», – наголосив Віталій Кличко.

Мер також нагадав, що за час введення карантину у Києві поліція склала майже 900 протоколів щодо порушників правил обмеження.

Також напередодні, 14 квітня, мер Києва нагадав, що згідно рішення комісії з надзвичайних ситуацій, у поминальні дні всі кладовища Києва будуть закриті, а саме поминання перенесено на 6 червня. 

Як відомо, згідно Постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет міністрів доручив Обласним, Київській міській державним адміністраціям встановити особливий режим на в’їздах і виїздах на/з території областей громадян і транспортних засобів, організувати моніторинг стану здоров’я подорожуючих шляхом безконтактного вимірювання температури, а в разі погіршення епідемічної ситуації обмежити переміщення між областями.

Крім того регіонам дозволили створити на в’їздах і виїздах на/з території областей контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, частин та підрозділів Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ, а у разі погіршення епідемічної ситуації, обмежити переміщення між областями.

Оприлюднено

Зміни в трудове законодавство

30 березня 2020 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), яким вносилися певні зміни в трудові відносини під час карантину, а саме в Кодекс законів про працю (далі по тексту – КЗпП) та Закону України «Про зайнятість населення». Розглянемо більш детальніше про дані зміни.

Зупинено строки позовної давності

Під час дії карантину всі строки, визначені КЗпП та іншими кодексами, у тому числі, процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Нове визначення «Трудовий договір»

Згідно нової редакції статті 21 КЗпП «Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін».

Також працівнику дозволено одночасно укладати трудовий договір з одним або декількома підприємствами, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Гнучкий режим робочого часу

За погодження між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Дистанційна (надомна) робота.

Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.

Договір про дистанційну (надомну) роботу, згідно статті 24 КЗпП, обов’язково укладається в письмовій формі.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Простої та спосіб оплати праці під час простою

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може здійснювати робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.

Допомога по частковому безробіттю

Частково внесено зміни до ЗУ «Про зайнятість населення» у частині допомоги по частковому безробітті. 

Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформленні трудові відносини.

Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Для отримання допомоги по частковому безробіттю роботодавець має право звернутися, протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва, до служби зайнятості, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:

1) заяву у довільній формі;

2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України;

3) відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю згідно з цією статтею;

4) довідку про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що виникла протягом п’яти років, що передують року зупинення (скорочення) виробництва.

Оприлюднено

Основні нюанси організації праці під час карантину

25 березня 2020 року Кабінет Міністрів Україні запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та продовжив карантин на 30 днів, до 24 квітня 2020 року та заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а також заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями). Також було зупинено роботу комунального транспорту в низці великих міст по всіх Україні.

Також відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, встановлюється ряд обмежень, як і для бізнесу так і для звичайних громадян.

Відповідно до законодавства роботодавці зобов’язані вжити наступні заходи:

  • встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу;
  • запровадження роботи змінами;
  • тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи;
  • введення простою;
  • продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту;
  • лікарняний під час карантину.

Професійне і вигідне для Вас кадровий супровід бізнесу та кадровий облік для вашого підприємства

Розглянемо більш детально дані заходи, які критично необхідні для подолання даної ситуації.

Встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу

За угодою між працівником і власником може встановлюватись, як прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в даному випадку проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Якщо встановлення неповного робочого часу здійснюється за ініціативою роботодавця, то його запровадження  потребує попередження працівника не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то дане попередження працівника не вимагається.

Запровадження роботи змінами

За бажанням працівників та за можливості виробничих процесів і згодою роботодавця може бути запроваджена робота змінами, яка відрізняється від звичайного режиму роботи. Як і у попередньому випадку, оплата проводиться за фактично виконану роботу (відпрацьований час).

Тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи

Для бізнесу можливість організувати роботу працівників дистанційно, у домашніх умовах може бути виходом із ситуації, яка склалася на даний момент. Тим паче, що робота комунального транспорту у деяких великих містах призупинена.

Згідно чинного законодавства, працювати дистанційно або вдома мають можливість обмежені категорії працівників. Проте враховуючи ситуацію і дії спеціальної норми, даний захід стосується більшій половині працюючого населення України. 

Проте, щоб не створювати в майбутньому проблем і непорозумінь під час встановлення роботи у домашніх умовах, варто вжити певних заходів:

  • Бажано затвердити правила дистанційної праці і надати для ознайомлення всім працівникам підприємства під особистий підпис кожного;
  • Видати внутрішній наказ по підприємству про встановлення умов роботи дистанційно або в домашніх умовах. В свою чергу всі працівники повинні бути ознайомленні з даним наказом;

При такому режимі роботи працівник зобов’язаний упродовж всієї тривалості робочого часу виконувати роботу, доручену роботодавцем, та перебувати під контролем роботодавця за допомогою сучасної техніки (телефон, інтернет, інші засоби зв’язку).

Введення простою

При неможливості запровадження дистанційної роботи на підприємстві, роботодавець може запровадити простій, який на момент карантину оформляється наказом керівника підприємства.  Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Запровадження простою не вимагає згоди працівників.

Продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту

У разі того, якщо всі перераховані варіанти не вирішують проблеми організації роботи, то підприємство продовжує працювати в штатному режимі. Проте, роботодавець має безоплатно забезпечити працівників  засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами, проінформувати працівників про профілактичні заходи.

Оприлюднено

Відпустки під час карантину. Що потрібно знати!

З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року з 12 березня по 03 квітня 2020 року по всій території України встановлено карантин та заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а також заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньо обласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями). Також було зупинена роботу комунального транспорту в низці великих міст по всіх Україні. 

25 березня 2020 року Кабінет Міністрів Україні запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та продовжив карантин на 30 днів, до 24 квітня 2020 року.

Такі обмеження спричинили низку проблем для роботодавців, щодо організації життєдіяльності бізнесу в умовах обмеження транспортного сполучення, збереження здоров’я працівників, а для багатьох ця ситуація поставила бізнес на межу виживання.

Отримати консультацію щодо кадрового супроводу бізнесу в Україні на час карантину за посиланням

Перелік деяких можливостей, для оптимізації затратної частини на підприємстві є:

  • надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством;
  • надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників.

Надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток.

Чинне законодавство не забороняє надання працівнику щорічної відпустки за угодою сторін під час карантину частково або на весь період карантину. Також щорічна відпустка може бути перенесена на інший період, виключно за згодою сторін, та у разі, якщо це перенесення ніяк не вплине на виробничий процес.

Надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників.

Відповідно до чинного законодавства України, за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін не більше 15 календарних днів. Проте, на період карантину, термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати не включається у загальний термін. Дана відпустка надається виключно на підставі заяви працівника, і якщо працівник відмовляється написати дану заяву, роботодавець не має права примушувати його до цього.

У разі, того якщо період карантину продовжать, іще на певний період, то дана відпустка може бути продовжена і надаватися стільки разів, скільки буде провадитись даний режим карантину.

Проте, слід звернути увагу, що відправити всіх працівників, у відпустку за власним бажанням роботодавець не може, оскільки це є порушенням трудового законодавства України.