Оприлюднено

На сьогоднійшній день на розробці законопроект, який змусить сплачувати ПДВ такі компанії як, Facebook та Viber

Звісно, прийняття Верховною Радою цього закону збільшить вартість послуг для наших громадян, які отримують послуги у вищевказаних іноземних компаній. Для українських рекламодавців вартість реклами збільшиться щонайменше на 20%. Це безпосередньо буде стосуватись таких сервісів, як Facebook, Viber, Netflix, Steam.

В уряді вважають, що це суттєво збільшить податкові надходження, а саме приблизно 3 мільярди гривень. Однак, ПДВ сплатять не лише закордонні компанії, а й самі українці, так як послуги з реклами стануть дорожчими.

Говорячи про сам законопроект, то він містить в собі наступні зміни:

  • платити ПДВ почнуть нерезиденти, у яких немає представництва в Україні, і які поставляють фізособам в Україні електронні послуги. До цього списку додають і посередників в таких операціях.
  • ПДВ становить 20% і включається в ціну електронних послуг.
  • електронними послугами, вважаються всі послуги, які надаються через мережу інтернет:
    • зображення, тексти, фото;
    • ігри (в т.ч. азартні);
    • рекламні послуги в інтернеті і в мобільних додатках;
    • послуги з розміщення даних в хмарі;
    • поставки ПО і оновлень до нього, дистанційне обслуговування ПО, і т.д.
  • компанії-нерезиденти повинні будуть зареєструватися як платники ПДВ, якщо, за попередній рік отримали за електронні послуги в Україні дохід, який перевищує 1 млн грн. Такі компанії не будуть виписувати податкові накладні та будуть подавати декларації у спрощеній формі.
  • Штраф у 8500 грн. будуть накладати на ті компанії, які не зареєструються.

Якщо проект закону приймуть, він вступає в силу на наступний день після публікації, і стосуватиметься податкових періодів після 1 січня 2021 року.

Оприлюднено

З 18.03.2020 року в Україні оголосили податкові канікули. Що змінилося для бізнесу?

З 18.03.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Послуги з бухгалтерського обслуговування для фіз та юр особам

Згідно даного закону вносяться ряд змін в діюче законодавство України, а саме:

  • З 1 березня по 31 травня 2020 року, за порушення основного податкового законодавства  штрафні санкції та пеня не застосовуються та не нараховується (окрім санкцій за нарахування, декларування та сплату ПДВ, акцизного збору, рентної плати);
  • З 18 березня по 31 травня 2020 року встановлюється мораторій перевірки бізнесу з боку державних органів;
  • Річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року;
  • З 01 березня по 30 квітня 2020 року, для ФОП, не будуть застосовуватися штрафні санкції та пеня за неповну або несвоєчасну оплату ЄСВ і несвоєчасне подання звітності;
  • Встановлений мораторій на проведення перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 18 травня 2020 року;
  • З 01 березня по 30 квітня 2020 року ФОП, у тому числі на спрощеній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерських господарств, тимчасово звільняються від нарахування та  сплати ЄСВ «за себе»;
  • За період з 01 березня по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності;
  • Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період з 01 березня по 30 квітня 2020 року;
  • Впровадження застосування програмних РРО відтерміновується до 01 серпня 2020 року. Тобто, для всіх підприємців РРО буде обов’язково з 01 квітня 2021 року, а для «груп ризику» з 01 січня 2021 року;
  • Працівникам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом під час пандемії коронавіруса, нараховується допомога в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати;
  • З 01 березня по 30 квітня 2020 року у разі прострочення споживачем оплати за споживчим кредитом, від звільняється від відповідальності на цей період.
Оприлюднено

Штраф від 17 000 до 51 000 гривень або надайте оновлену інформацію про кінцевих бенефіціарних власників!

6 грудня 2019 року був прийнятий новий Закон України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який зобов’язує всіх юридичних осіб подати державному реєстратору оновлену інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності компанії, Закон набере чинності 28.04.2020 р.

В рамках виконання вимог вищевказаного Закону, ми пропонуємо Вам комплекс юридичних дій, а саме підготовка та подання державному реєстратору необхідних документів.

Відмічаємо, що Закон вимагає щорічно протягом 14 календарних днів, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

Крім того, при виникненні будь-яких змін в структурі власності юридичної особи, державному реєстратору необхідно подавати документи, що підтверджують ці зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення. 

Розмір штрафів за неподання або несвоєчасне подання підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника у розмірі від 17 000 до 51 000 гривень.

Оприлюднено

Діяльність колекторських компаній нарешті буде врегульована спеціальним законодавчим актом

Верховною Радою України 12.12.2019 року прийнято у першому читанні проект Закону про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності.

Однією з найвагоміших змін в законодавстві стане те, що здійснення колекторської діяльності підлягатиме ліцензуванню. Видавати ліцензії колекторським компаніям буде центральний орган виконавчої влади у сфері колекторської діяльності. За прогнозами, реалізація цього положення має призвести до збільшення доходів бюджетів від плати за ліцензії на здійснення вищезазначеної діяльності.

Юристи Першої Юридичної готові надати своєчасну і професійну юридичну підтримку Вашого бізнесу на будь-якому його етапі.

Крім того, законопроектом передбачено обов’язковість страхування цивільно-правової відповідальності суб’єкта колекторської діяльності.

Але для пересічного громадянина велику роль відіграватиме саме чіткий перелік дій, які заборонені під час організації та здійснення колекторської діяльності, хоча варто відмітити, що ці дії не були дозволені раніше та їх вчинення було незаконним та протиправним:

  1. здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність фізичних осіб, а також ставлять під загрозу їх життя та здоров’я, честь, гідність і ділову репутацію, використовувати силу, насильство, погрози здійснити незаконні або неправомірні дії та/або використовувати образи особистої гідності стосовно боржника, його представника (представників) та/або членів сім’ї боржника-фізичної особи;
  2. використовувати вульгарну або нецензурну лексику, фрази, що ображають особисту честь та гідність боржника (його представників), використовувати грубий тон розмови, а також вчиняти інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, по відношенню до боржника, його представника (представників) та/або членів сім’ї боржника-фізичної особи;
  3. використовувати будь-які інші засоби, які мають характер залякування;
  4. умисно надавати боржнику неправдиву інформацію, що стосується простроченої заборгованості;
  5. надавати неправдиву інформацію про свій статус, кваліфікацію або професійні повноваження;
  6. висловлювати у будь-який спосіб погрози щодо здійснення противоправних дій, що мають на меті порушити право власності на майно боржника;
  7. приймати доручення на врегулювання простроченої заборгованості в разі, якщо виконання такого доручення завадить виконанню раніше прийнятого доручення;
  8. введення боржника в оману відносно розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості;
  9. надавати неправдиву інформацію стосовно наслідків, які настануть (або можуть настати) для боржника, його представника (представників) та/або членів його сім’ї у разі невиконання боржником своїх зобов’язань з виплати простроченої заборгованості, та стосовно можливості притягнення боржника до адміністративно-правової та/або кримінальної відповідальності;
  10. надавати неправдиву інформацію стосовно належності кредитора, суб’єкта колекторської діяльності та/або осіб, які діють від його (їх) імені та в його (їх) інтересах, до правоохоронних органів, органів державної влади або органів місцевого самоврядування;
  11. будь-яким чином взаємодіяти з боржником, його представником (представниками) та/або членами сім’ї боржника-фізичної особи, які відповідно до чинного законодавства України мають зобов’язання із погашення заборгованості солідарно або субсидіарно із боржником, у тому числі шляхом зустрічей за місцем проживання (місцем реєстрації) боржника, а також за допомогою засобів телефонного зв’язку, факсимільних, телеграфних, текстових, голосових, електронних і інших повідомлень, переданих по мережах електрозв’язку, в тому числі рухомого радіотелефонного зв’язку, у робочі дні в період з 20 години до 9 години, а також у вихідні, святкові та неробочі дні;
  12. за ініціативою кредитора, суб’єкта колекторської діяльності та/або осіб, які діють від його (їх) імені та в його (їх) інтересах, будь-яким чином взаємодіяти з боржником, його представником (представниками) та/або членами сім’ї боржника-фізичної особи, які відповідно до чинного законодавства України мають зобов’язання із погашення заборгованості солідарно або субсидіарно із боржником, у тому числі шляхом зустрічей за місцем проживання (місцем реєстрації) боржника, а також за допомогою засобів телефонного зв’язку, факсимільних, телеграфних, текстових, голосових, електронних і інших повідомлень, переданих по мережах електрозв’язку, в тому числі рухомого радіотелефонного зв’язку, загальним числом більше двох разів на добу, більше чотирьох разів на тиждень, більше шістнадцяти разів на місяць;
  13. приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення боржнику, його представнику (представникам) або про адресу електронної пошти, з якої спрямовується повідомлення, або про відправника електронного повідомлення боржнику;
  14. використовувати на конвертах або повідомленнях, що направляються боржнику, його представнику (представникам) зображення, які можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу, а також розміщувати на конвертах або повідомленнях відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність у боржника заборгованості (крім розміщення найменування суб’єкта колекторської діяльності);
  15. будь-яким чином повідомляти третіх осіб про заборгованість боржника або здійснювати взаємодію з третіми особами таким чином, що останнім стане або може стати відома інформація про заборгованість боржника, крім випадків взаємодії з адвокатом або іншим представником (іншими представниками) боржника, що представляють інтереси боржника у питанні простроченої заборгованості та в інших пов’язаних з простроченням заборгованості питаннях, взаємодії з іншими особами, на повідомлення яких про заборгованість боржник у письмовому вигляді надав свою згоду, а також інших випадків, передбачених чинним законодавством України;
  16. будь-яким чином взаємодіяти з роботодавцем (роботодавцями) боржника стосовно простроченої заборгованості боржника, крім випадків передбачених законодавством України;
  17. контактувати з боржником за його місцем роботи (основним чи за сумісництвом), у тому числі за допомогою засобів телефонного зв’язку, включаючи направлення боржнику факсимільних, телеграфних, текстових, голосових, електронних і інших повідомлень, переданих по мережах електрозв’язку, в тому числі рухомого радіотелефонного зв’язку, за місцем його роботи;
  18. вчиняти дії, що заподіюють або мають на меті заподіяти шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, боржника та/або членів його сім’ї, крім випадків передбачених законодавством України, або погрожувати вчинити зазначені дії;
  19. вимагати від членів сім’ї боржника та/або інших пов’язаних з боржником осіб прийняти на себе зобов’язання стосовно простроченої заборгованості боржника, якщо інше не передбачено договором або законом;
  20. за ініціативою кредитора, суб’єкта колекторської діяльності та/або осіб, які діють від його (їх) імені та в його (їх) інтересах, будь-яким чином взаємодіяти з боржником, якщо інтереси боржника у питанні простроченої заборгованості та в інших пов’язаних з простроченням заборгованості питаннях, представляє адвокат або інший представник, за винятком випадків коли адвокат або інший представник боржника, після письмового звернення до нього кредитора, суб’єкта колекторської діяльності та/або осіб, які діють від його (їх) імені та в його (їх) інтересах, протягом двадцяти робочих днів не підтвердить факт представництва інтересів боржника;
  21. будь-яким чином взаємодіяти з членами сім’ї боржника-фізичної особи (крім членів сім’ї боржника-фізичної особи, які відповідно до чинного законодавства України мають зобов’язання із погашення заборгованості солідарно або субсидіарно із боржником), у тому числі шляхом зустрічей за їх місцем проживання, а також за допомогою засобів телефонного зв’язку, факсимільних, телеграфних, текстових, голосових, електронних і інших повідомлень, переданих по мережах електрозв’язку, в тому числі рухомого радіотелефонного зв’язку.

Колекторам заборонено здійснювати діяльність та забороняються будь-які методи впливу, у разі якщо боржник-фізична особа повідомив суб’єкта колекторської діяльності про одну з наступних документально підтверджених обставин:

  1. боржника-фізичну особу в установленому порядку визнано особою з інвалідністю I або II групи;
  2. боржник-фізична особа тимчасово втратив працездатність, що підтверджується виданим у встановленому порядку листком непрацездатності – на весь період тимчасової непрацездатності боржника;
  3. захворювання боржника-фізичної особи, що підтверджується медичною довідкою – на весь період надання боржнику-фізичній особі медичної допомоги в амбулаторних або стаціонарних умовах;
  4. нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України “Про заставу” та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України “Про іпотеку”, та виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України, використовується як місце постійного проживання боржника, що не має у власності іншого нерухомого житлового майна;
  5. боржник не визнає або оспорює борг або частину боргу – до дня набрання судовим рішенням у відповідній справі законної сили.

Останнім часом дуже часто від колекторських дій страждають не лише боржники, а й треті особи та маємо надію, що вищезазначений законопроект врегулює це питання та діяльність колекторських компаній буде відповідати нормам законодавства сучасної України, а не правилам 90-х років.

Професійна і швидка допомога в будь-якому виді цивільних спорів. Більше 10 років у судовій практиці.

Оприлюднено

А Ви внесли відомості про належного користувача автомобілем?

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 1197 було чітко розділено відповідальність за користування автотранспортним засобом належним користувачем – фізичною особою, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить. Така ситуація може скластись щодо керівника юридичної особи – лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи – лізингоодержувача) або працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 142 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Постановою затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, в якому визначено підстави та способи внесення інформації про належного користувача, орган, до якого надається така інформація, та перелік документів, на підставі яких вноситься така інформація.

Підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є:

  1. визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв’язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;
  2. надання працівнику права користування службовим автомобілем, що оформлено на підприємстві окремим наказом;
  3. оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;
  4. користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);
  5. користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;
  6. оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через:

  1. територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі – сервісні центри МВС);
  2. веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС.

Ви можете звернутись до будь-якого сервісного центру МВС для внесення відомостей про належного користувача незалежно від місцезнаходження або реєстрації місця проживання/перебування особи, реєстрації транспортного засобу.

До сервісного центру МВС подаються наступні документі:

  1. заява за формою згідно з додатком 2;
  2. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
  3. від юридичної особи:
    • належним чином засвідчені копії установчих документів або копія опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії, з кодом доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації – у разі розміщення установчих документів на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”;
    • документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи представника;
    • документи, що підтверджують повноваження представника;
    • належним чином засвідчені копії наказів про призначення працівника на посаду та про закріплення за ним транспортного засобу;
    • якщо транспортний засіб не є власністю юридичної особи – нотаріально засвідчена копія договору, на підставі якого юридичною особою набуто право користування ним;
  4. від працівника, щодо якого вносяться відомості до Реєстру:
    • документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи;
    • довідка про реєстрацію місця проживання – у разі відсутності в документі, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, відомостей про зареєстроване місце проживання на території України;
    • довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
    • довідка про звернення за захистом в Україні (для осіб, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту);
    • відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
    • посвідчення водія, яке підтверджує право керування транспортним засобом відповідної категорії, який зазначено в заяві – якщо право керування підтверджується посвідченням водія іноземної держави;
    • належним чином засвідчені копії сторінок трудової книжки із записом про призначення на посаду.

Строк, на який вносяться відомості про належного користувача, зазначається у заяві та відповідає строку:

  1. зазначеному власником транспортного засобу, – у разі визначення належного користувача безпосередньо ним;
  2. зазначеному керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, – у разі визначення належним користувачем свого працівника. Якщо юридична особа не є власником транспортного засобу, то такий строк не може перевищувати строк дії документа, на підставі якого юридична особа отримала право користування транспортним засобом;
  3. дії нотаріально посвідченої довіреності, на підставі якої вносяться відомості про належного користувача;
  4. дії договору оренди (найму, позички), на підставі якого вносяться відомості про належного користувача;
  5. дії договору фінансового або оперативного лізингу, на підставі якого вносяться відомості про визначення належного користувача;
  6. дії тимчасового реєстраційного талона, на підставі якого вносяться відомості про належного користувача.

До речі, внесення відомостей територіальними органами з надання сервісних послуг МВС до реєстру – здійснюється на безоплатній основі!

Оприлюднено

Як не потрапити в пастку та не втрати кошти на житло

Київська державна адміністрація опублікувала список незаконних будівництв на своєму сайті, до переліку потрапили 108 об’єктів будівництва в столиці.

До речі, на початку 2018 року перелік таких об’єктів складався з 67 незаконних будівництв*, що майже вдвічі менше сьогоднішньої кількості. Про причини такого темпу росту залишається лише здогадуватись, але пам’ятайте – попит породжує пропозицію.

КМДА не виключає можливості, що список може бути зменшений або збільшений, в випадку виправлення або допущення порушень.

Задля безпечності угоди з придбання нерухомого майна, ми рекомендуємо Вам звернутись до наших юристів, для проведення аудиту об’єктів нерухомості первинного ринку та перевірки забудовника та аналізу дозвільних документів.

*Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (КМДА) називає будівництва незаконними, якщо в діях забудовників і в документації об’єкта виявлені порушення вимог українського законодавства.