Оприлюднено

Огляд проекту закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”

“17” лютого 2021 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону України  “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому” під № 5091 (надалі – “Законопроект”). Прийняття подібного закону вже давно вимагається громадянським суспільством, адже кількість ошуканих інвесторів у будівництво з кожним роком стає все більшою, а недобросовісні забудовники знаходять нові шляхи, щоб уникати відповідальності за як несвоєчасне виконання договірних зобов’язань (здебільшого прийняття в експлуатацію з порушенням строків), так і за подвійні продажі майнових прав на майбутні об’єкти нерухомості.

Серед основних нововведень, які пропонуються авторами Законопроекту є:

  • запровадження обов’язкового розкриття інформації замовником (девелопером) про подільний об’єкт незавершеного будівництва (багатоквартирний будинок), в тому числі:
  • ідентифікатор об’єкта будівництва;
  • відомості про замовника та генерального підрядника;
  • відомості про майбутні об’єкти нерухомості, які продано, та які продаються;
  • умови придбання та вартість майбутніх об’єктів нерухомості або способи її визначення;
  • проект  договору  купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості.
  • запровадження поняття “гарантійної частки”: сукупності майбутніх об’єктів нерухомості в одному подільному об’єкті незавершеного будівництва  речові права на які обтяжуються з метою гарантування добудови відповідного об’єкта незавершеного будівництва іншими особами (тобто заборона відчуження спеціальних майнових прав до прийняття об’єкту незавершеного будівництва в експлуатацію);
  • створення механізму державної реєстрації права власності (спеціального речового права) на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомого майна;
  • відчуження майбутніх об’єктів нерухомого майна стане можливим виключно за наявності всіх необхідних дозвільних документів на здійснення будівництва, передбачених чинним законодавством;
  • визначення договору  купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості як виключного інструменту, за допомогою якого відбувається залучення коштів від фізичних та юридичних осіб для спорудження об’єкта нерухомого майна з подальшим набуттям такими особами права власності на відповідні об’єкти нерухомого майна, визначення його істотних умов та форми укладення;
  • забезпечення інвестора правом вільного продажу (без погодження із продавцем) спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості третім особам на власний розсуд;
  • врегулювання процедури взаємодії продавця за договором купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) та власника об’єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Таким чином, очікування від Законопроекту є виключно позитивними, адже наразі з’явилася реальна перспектива створення механізму для прозорого та більш безпечного залучення коштів фізичних та юридичних осіб в будівництво (у тому числі щоб запобігти продажу приміщень в об’єкті будівництва, щодо якого відсутнє право на виконання будівельних робіт; запобігти подвійному продажу приміщень в об’єкті будівництва). Ми будемо слідкувати за Законопроектом і його рухом Верховною Радою України та обов’язково повідомлятимемо про цікаві зміни щодо нього.

Оприлюднено

Допомога по безробіттю під час карантину: нові правила для незайнятих та бізнесу

Пандемія коронавірусу SARS-CoV-2 та запроваджений урядом карантин призвели до неминучого скорочення кількості робочих місць в Україні. Це в свою чергу викликало зростання кількості безробітних осіб, а тому тема порядку та умов отримання тимчасової допомоги по безробіттю є особливо актуальною як для звільнених працівників так і для роботодавців. 

Основними нововведеннями, що стосуються допомоги по безробіттю на період карантину є:

  1. збільшення розміру мінімальної допомоги по безробіттю;
  2. статус безробітного присвоюється з першого дня подання відповідної заяви до центру зайнятості;
  3. у разі звільнення особи за власним бажанням у період карантину, виплати починають нараховуватися відразу, а не по спливу 90-денного строку (як це було раніше). При цьому, загальний строк виплат буде скорочений з 360 до 270 днів.  

Але як подати заяву про надання статусу безробітного, якщо я проживаю в населеному пункті, в якому не зареєстрований?

Відтепер заявник може звернутися до найбільш територіально наближеного центру зайнятості, який зобов’язаний розглянути документи та прийняти відповідне рішення. 

Для набуття статусу безробітного та призначення виплати потрібно подати до центру зайнятості дві заяви: про надання/поновлення статусу безробітного та про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю. З метою уникнення відвідування центру зайнятості ці заяви можна подати онлайн електронною поштою: заздалегідь роздрукувавши та заповнивши, або написати від руки. Бланки заяв завжди можна знайти на офіційному веб-сайті Державного центру зайнятості за наступним посиланням: https://www.dcz.gov.ua/storinka/elektronne-podannya-dokumentiv.

Проте після завершення карантину (протягом 10 днів) необхідно обов’язково з’явитися до центру зайнятості та надати усі необхідні документи, які передбачені Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу. 

Окремо слід відзначити запровадження допомоги по частковому безробіттю на період карантину, що передбачена змінами до Закону України “Про зайнятість населення”. 

Цей вид допомоги передбачено для суб’єктів малого та середнього підприємництва. Класифікація суб’єктів господарювання передбачена статтею 55 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб’єктами малого підприємництва є:

фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Таким чином, ті суб’єкти господарювання, які не підпадають під ознаки суб’єктів великого чи малого підприємнцитва, є суб’єктами середнього підприємнцитва. 

Строк, протягом якого надається допомога: строк зупинення (скорочення) діяльності та додатково 30 календарних днів після завершення карантину. 

 Обов’язковою умовою отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину є сплата роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Перелік документів, що подаються роботодавцем до центру зайнятості (обов’язково за місцем реєстрації його як платника єдиного соціального внеску):

1) заяву у довільній формі;

2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;

3) відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину;

4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Окремо слід зазначити, що звернутися з заявою про призначення допомоги роботодавець може звернутися протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Рішення про призначення допомоги приймається відповідним центром зайнятості протягом 3-х робочих днів з дня подання документів.

У разі виникнення питань Ви завжди можете звернутися до нашої компанії. Ми з радістю проконсультуємо, та за необхідності, допоможемо скласти та подати усі необхідні документи!

Оприлюднено

Заборона на здійснення певних видів господарської діяльності у період карантину: кого стосується?

З часу запровадження карантину уряд вже двічі вносив зміни Постанови № 211 від 11.03.2020 р. Найбільш болючою для малого та середнього бізнесу в України стала заборона роботи суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення. Звісно з цього переліку є ряд виключень, серед яких варто відзначити:

  • торгівля продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
  • провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів
  • тощо.

Юридичне супроводження бізнесу в Україні

З повним та актуальним переліком заборонених на період карантину видів господарських діяльності та виключеннями з нього ви завжди можете ознайомитися на офіційному сайті Законодавство України за наступним посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF

Верховна Рада України також активно голосувала за закони з протидії поширенню новому типу короновірусу. Так з 17.03.2020 р. у Кодексі України про адміністративні правопорушення з’явилася нова стаття – 44-3. Порушення правил щодо карантину людей. Вона передбачає відповідальність як за порушень норм законодавства про захист населення від інфекційних хвороб так і за порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Щодо розмірів штрафів за порушення передбачено наступне: для фізичних осіб – від 17 000 грн. до 34 000 грн., для посадових осіб – від 34 000 грн. до 170 000 грн. 

Повноваження з фіксації порушення правил щодо карантину людей покладено на працівників Національної поліції України. Нагадуємо про те, що вони не мають права накладати штрафи, адже питання про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину віднесено до компетенції судів. 

У разі наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила адміністративне правопорушення, працівники поліції складають протокол про адміністративне правопорушення, проводять фото-, відеофіксацію, опитують свідків тощо. Якщо до вашого закладу завітали правоохоронці завжди вимагайте від них реалізації вашого права на правничу допомогу. Також у протоколі про адміністративне правопорушення є розділ в якому ви маєте право викласти свої заперечення/зауваження до нього. Не варто нехтувати такою можливістю, заперечення необхідно викладати максимально повно та об’єктивно. Адже все це у подальшому буде доказами під час розгляду справи у суді!

За більш детальними консультаціями звертайтеся до професіоналів! Юристи ТОВ “Перша юридична” консультують в режимі он-лайн, в тому числі з таких питань:

  1. Чи підпадає мій вид господарської діяльності під заборону провадження на період карантину?
  2. Як організувати свій бізнес таким чином, щоб не бути притягнутим до адміністративної діяльності за порушення правил карантину?
  3. Які нові види економічної діяльності варто внести до державного реєстру, щоб мінімізувати ризики?
  4. Як підготуватися до розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді?

Окрім цього, адвокати ТОВ “Перша юридична” завжди готові захистити ваші інтереси в суді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення! 

Оприлюднено

Чому варто скористатися послугою комплексної перевірки земельної ділянки перед її купівлею?

Уже знайшли земельну ділянку для будівництва свого майбутнього будинку або для реалізації нового бізнес-проекту? Перед купівлею об’єкту нерухомості (особливо земельної ділянки) професіонали юридичної компанії Перша Юридична завжди радять своїм клієнтам перевірити майбутню покупку та її продавця. І ось чому це дійсно варто зробити. 

Перевірка земельної ділянки згідно державних реєстрів дає можливість  встановити реального власника об’єкта нерухомості, категорію земель, цільове призначення земельної ділянки, її площу, майнові права третіх осіб (оренда, сервітут тощо), а також перевірити наявність або відсутність  діючих обмежень у використанні земельної ділянки (охоронні зони навколо об’єктів комунікацій, інфраструктури тощо). 

Важливе значення на етапі перевірки земельної ділянки перед її купівлею має перевірка продавця земельної ділянки, яка дає можливість встановити наявність/відсутність щодо нього заборон на дату вчинення правочинів з нерухомим майном та інші відомості, які є істотними для укладання договору купівлі-продажу, простежити легітимність або нелегітимність попередніх угод про перехід права власності на земельну ділянку. 

Фахівці юридичної компанії Перша Юридична також рекомендують своїм клієнтам здійснювати аналіз містобудівної документації населеного пункту/його частини, в якому знаходиться земельна ділянка, яку Ви плануєте придбати, а також технічної документації на таку земельну ділянку. Проведення такого аналізу забезпечить можливість чіткого відстеження послідовності дій, що проводилися з земельною ділянкою: від етапу її первинного формування до етапу її поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок, зміни її цільового призначення, тощо. 

В будь-якому разі фахівці юридичної компанії Перша Юридична радять відповідально підходити до перевірки земельної ділянки перед її купівлею. Лише комплексний аналіз документів, відомостей з державних реєстрів та містобудівної/технічної документації дає змогу повноцінно оцінити ситуацію, адже кожна земельна ділянка є унікальною за своїми характеристиками та історією формування. Юристи юридичної компанії Перша Юридична володіють багаторічним досвідом роботи з супроводу угод предметом яких є нерухоме майном, а унікальна послуга перевірки земельної ділянки перед купівлею заощадить Ваш час і кошти та допоможе уникнути непорозумінь у майбутньому.