Що таке судовий наказ та коли він видається?
Судовий наказ бере свої витоки зі Стародавнього Риму. Преторські інтердикти прийнято вважати прообразом сучасного судового наказу. За результатом розгляду претором справи (causae cognitio), останній виносив інтердикт (наказ), який зобов’язував відповідача дотриматися безумовного припису. Інтердикт можна було оспорити не виходячи від претора, вимагаючи призначення судді. В такому випадку заяву розглядав суддя, який міг або підтвердити інтердикт, або його скасувати.
Ідея спрощеного порядку розгляду справ була перейнята європейськими середньовічними державами та дійшла до сьогодення.
Сьогодні судовий наказ – це особлива форма судового рішення, який видається судом за результатами розгляду справ про стягнення грошових сум незначного розміру. При цьому щодо сум, які заявник просить стягнути, має бути відсутній спір, тобто вважається, що боржником не оскаржується ані сам факт наявності боргу, ані сума боргу, а суд під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Слід зазначити, що закон не дає чітке визначення «незначної суми», проте судова практика, як правило, прирівнює її до «малозначних справ» та обмежує тридцятьма розмірами прожиткового мінімуму (станом на 2025 рік – ця сума становить 90 840 гривень). Разом з тим по деяким категоріям справ держава прямо встановила ліміт «незначної суми», так спеціальні обмеження стосуються сплати аліментів та вимог до юридичної особи або фізичної особи – підприємця.
В яких випадках може бути видано судовий наказ?
Окрім обмеження по сумі, законом також обмежений перелік вимог, по яким може бути виданий судовий наказ. До таких вимог відносяться:
1) вимога про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;
2) вимога про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
3) вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
4) вимога про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
5) вимога про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
6) вимога про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;
7) вимога до юридичної особи або фізичної особи – підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд розглядає отриману заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня отримання судом відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи – боржника. Коли боржником в заяві на видачу судового наказу зазначена юридична особа або фізична особа-підприємець – суд розглядає заяву протягом п’яти днів з дня її надходження.
При цьому розгляд заяви на видачу судового наказу проводиться без судового засідання і без повідомлення заявника і боржника. Сам судовий наказ є виконавчим документом, який можна пред’являти до органів примусового виконання.
Рекомендуємо у подібних ситуаціях звертатися за професійною допомогою до наших адвокатів в Києві, які мають досвід роботи у сфері наказного провадження. Кваліфікована консультація адвоката допоможе правильно підготувати заяву та уникнути процесуальних помилок. Адвокат допоможе правильно підготувати документи та за потреби скласти позов до суду, що дозволить захистити ваші права максимально ефективно.
Порядок «оскарження» судового наказу
Як зазначалось вище, судовий наказ – це особлива форма судового рішення.
Ця особливість має свій прояв не тільки в умовній просторі отримання, в обмеженнях по сумам та по категоріям справ, по яким судовий наказ може бути виданий, а й містить особливості його скасування, оскільки судовий наказ, на відміну від судового рішення, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Судовий наказ може бути скасований тим же судом, який його видав, для чого до суду подається відповідна заява про скасування судового наказу.
Зазначена заява може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення боржнику копії судового наказу. Тут слід зазначити, що суд разом із судовим наказом має відправити копію заяви про видачу судового наказу та додані до такої заяви документи.
До заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору (0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік становить 151,40 гривень), клопотання про поновлення пропущеного строку (якщо заява про скасування судового наказу подана після спливу п’ятнадцятиденного строку на подачу такої заяви) та документ, що підтверджує повноваження представника боржника (якщо заява подається представником боржника).
Подання належним чином оформленої заяви про скасування судового наказу у визначений строк є беззаперечною підставою для винесення судом ухвали про скасування судового наказу.
Разом з тим, судові накази, за якими стягуються аліменти не можуть бути скасовані судом який їх видав. Боржник по такому судовому наказу може або звернутись із позовом про зменшення розміру аліментів в загальному позовному провадженні, або подати заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами.
Також, суд за заявою стягувача або боржника може визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково є встановлення судом, що судовий наказ було видано помилково або якщо борг відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням або з інших причин.
Скасування судового наказу – це процес, який з однієї сторони формалізований однією заявою, проте є відповідальним кроком, який потребує професійних знань та навичок. Адже подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу має наслідком повернення її судом без розгляду та ускладнення оскарження судового наказу в подальшому.
Якщо щодо Вас видали судовий наказ – звертайтеся до юристів Юридичної компанії «Перша юридична», заповнивши форму заявки на нашому сайті або зателефонувавши нам за телефоном: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.