Запровадження правового режиму Дія.Сity стало одним із ключових елементів державної політики цифрової трансформації України. Основною метою cтало формування стабільного, прозорого та привабливого середовища для ведення діяльності у сфері інформаційних технологій. Досягнення зазначеної мети забезпечується, зокрема, через удосконалення податкових механізмів, спрощення регуляторних процедур, зниження адміністративного навантаження на бізнес та запровадження чітких і передбачуваних правил взаємодії між державою та суб’єктами господарювання.

Процедура реєстрації резидентом Дія City повністю цифровізована та реалізується шляхом подання заяви через портал Дія.

Перший етап процедури реєстрації передбачає авторизацію за допомогою кваліфікованого електронного підпису керівником компанії або іншій уповноваженій особі.

Другий етап – підтвердження даних про юридичну особу-заявника: найменування, код ЄДРПОУ, адресу місцезнаходження того. Також необхідно підтвердити, що компанія відповідає вимогам щодо несумісності та іншим вимогам для резидента Дія.City.

На третьому етапі, за потреби, є можливість обрати реєстрацію на умовах «стартапу». Нагадуємо, ця опція дає можливість тимчасово не дотримуватися критеріїв щодо середньооблікової чисельності працівників та середнього розміру нарахованої винагороди. Також доступна можливість одразу подати заяву про перехід на податок на виведений капітал замість податку на прибуток.

На останньому етапі заяву слід підписати тим самим кваліфікованим електронним підписом, за допомогою якого здійснювалася авторизація.

Підстави для повернення заяви:

• у заяві зазначено недостовірні або помилкові реєстраційні дані юридичної особи;
• в Єдиному державному реєстрі відсутні відомості про державну реєстрацію заявника як юридичної особи;
• не надано підтвердження щодо відсутності обставин, які унеможливлюють набуття статусу резидента;
• відсутнє запевнення про відповідність компанії встановленим законодавством критеріям резидентства;
• особа, яка подає заяву, не підтвердила належним чином свої повноваження діяти від імені заявника;
• у Єдиному державному реєстрі відсутня інформація про уповноважену особу, яка звертається із заявою;
• заявник відкликає заяву або звертається з проханням про її повернення до моменту прийняття рішення за результатами розгляду.

Підстави для відмови у набутті статусу резидента Дія.City

Уповноважений орган може відмовити у наданні статусу резидента Дія.City у разі встановлення таких обставин:

• компанія не провадить види діяльності, які відповідно до законодавства належать до кваліфікованих видів діяльності резидентів Дія.City;
• щодо заявника наявні обставини (антикритерії), які виключають можливість набуття статусу резидента;
• юридична особа подає заяву як стартап, однак не відповідає законодавчо встановленим вимогам для стартапів;
• у поданій заяві або доданих документах містяться недостовірні чи неповні відомості;
• з моменту втрати компанією статусу резидента Дія.City не сплинув встановлений законодавством строк у 12 місяців.

Строк розгляду заяви та порядок прийняття рішення

Розгляд заяви про набуття статусу резидента Дія.City здійснюється протягом десяти робочих днів з моменту її отримання уповноваженим органом. У разі відповідності компанії встановленим законодавством вимогам приймається рішення про надання статусу резидента Дія.City. Відомості про такого резидента вносяться до Реєстру резидентів Дія.City, а заявнику надсилається відповідне повідомлення через особистий кабінет на порталі Дія та на адресу електронної пошти, зазначену під час подання заяви.

 Юридичні послуги набуття статусу резидента Дія.City

Стати резидентом Дія.City можна за умови дотримання встановлених законодавством вимог та належної підготовки документів. Наша юридична компанія надає повний комплекс послуг із супроводу вступу до Дія.City. Досвідчені адвокати в Києві та юристи в Києві проведуть аналіз діяльності вашої компанії, підготують необхідний пакет документів, допоможуть пройти всі етапи реєстрації та отримати статус резидента Дія.City. Ми надаємо професійні юридичні послуги для IT-компаній, стартапів і технологічного бізнесу, забезпечуючи надійний правовий супровід на кожному етапі процедури.

Що таке Дія.City та для кого створено цей правовий режим

Дія.Сity є спеціальним правовим режимом для суб’єктів ІТ-індустрії, запровадженим в Україні з метою стимулювання розвитку цифрової економіки та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного технологічного сектору. Режим передбачає особливі умови здійснення господарської діяльності, а також надає резидентам комплекс податкових, корпоративних і трудових інструментів, спрямованих на підтримку та масштабування ІТ-бізнесу.

Хто може стати резидентом Дія.City у 2026 році

Як і раніше, у 2026 році в компаній, які планують набути статус резидента, залишається можливість отримати резидентство як на загальних підставах, так і на умовах «стартапу».

Основні вимоги для отримання статусу резидента Дія.City

Вичерпний перелік вимог зазначений у статті 5 профільного закону.

Передусім, юридична особа має бути зареєстрована за законодавством України та:

Вимоги до видів діяльності компанії

Здійснювати один або кілька видів діяльності, що відносяться до IT-індустрії. Сюди належать, в тому числі: комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, видання комп’ютерних ігор тощо.

Вимоги до середньої винагороди спеціалістів

Розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця.

Вимоги до кількості працівників та гіг-спеціалістів

Середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.

Вимоги до структури доходів компанії

Сума кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відсотків суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відсотків суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу).

Обмеження для набуття статусу резидента Дія.City

Щодо юридичної особи відсутні обставини, що визначені іншими нормами профільного закону. Наприклад, компанія перебуває в стані припинення, визнана банкрутом, або займається організацією азартних ігор.

Резидент Дія.City на умовах стартапу

Говорячи про набуття резидентства на умовах «стартапу» держава пропонує певний пільговий період. Полягає він в тому, що такий резидент має право не пізніше ніж до 31 грудня року наступного за роком реєстрації резидентом, не дотримуватися двох вимог, що були наведені вище, а саме:

• вимоги щодо розміру середньої місячної винагороди;
• вимоги щодо середньооблікової чисельності працівників.

Переваги стартап-режиму в Дія.City

Отже, якщо ви маєте намір зареєструвати свою компанію резидентом Дія.City у 2026 році пам’ятайте про вибір: реєструватися на умовах «стартапу» або на загальних умовах. «Стартап» дає право компанії не дотримуватися певних вимог, при цьому сповна користуватися перевагами правового режиму Дія. City.

Якщо ваша компанія планує отримати статус резидента Дія.City, важливо заздалегідь перевірити відповідність усім вимогам законодавства та правильно підготувати пакет документів. Наша юридична компанія надає комплексні юридичні послуги для IT-бізнесу, стартапів і технологічних компаній, супроводжуючи клієнтів на всіх етапах вступу до Дія.City. Досвідчений адвокат у Києві допоможе оцінити правові ризики та підготувати необхідну документацію, а юрист у Києві забезпечить належний супровід процедури отримання статусу резидента. Крім юридичної підтримки, ми також надаємо бухгалтерські послуги для резидентів Дія.City, включаючи податкове планування, ведення обліку та консультації щодо застосування спеціального податкового режиму.

Португалія – невелика країна на заході Європи, яка, втім, досить часто фігурує в запитах як бажана країна для міграції.

Дійсно, країна може легко в себе закохати своїми безмежними пляжами, приємним кліматом, смачною кухнею та доброзичливими мешканцями. Однак, коли справа доходить до переїзду, варто задуматись над практичними аспектами такого рішення.

Адже, багато речей, які в рідній країні сприймаються як належне, в іншій країні доведеться вибудовувати з нуля, і про них варто почати турбуватися ще на етапі планування.

Тож, ця стаття буде не лише про принади Португалії, а і про міграцію на практиці.

Якщо ви зараз знаходитеся на етапі роздумів, яку країну обрати для переїзду – сподіваємося, наші поради допоможуть вам ухвалити рішення та зробити наступний крок.

 

Отже,

ЕТАП 1 – вибір країни для майбутнього проживання

Чому людей так приваблює Португалія?

1. Країна ЄС, що входить до Шенгенської зони, тож дає своїм резидентам більше можливостей для подорожей та дослідження інших варіантів для проживання.
2. Один з основних чинників для багатьох мігрантів з родинами, а особливо українців – це безпека проживання. Більшість відмічає Португалію як спокійну країну з неконфліктним населенням та відносно низьким рівнем злочинності.
3. Південний, однак мʼякий клімат та безліч можливостей для відпочинку – пляжі для купання та серфінгу, гори, озера, зелений туризм, винний та гастротуризм, безліч ретритів та спа закладів.
4. Відносно прості та зрозумілі способи легалізації, з перспективою отримання права на постійне проживання та громадянство через визначену кількість років.
5. Дружня до іноземців – місцеві жителі неконфліктні, толерантні та лояльні до іноземців, англійська мова досить широко використовується.
6. Можливість користуватися безкоштовною медициною, навчальними закладами.
7. «Гуманна» бюрократія – в Португалії робота офіційних осіб менш формалізована, тож дуже часто до проблем можуть підійти індивідуально.

 

ЕТАП 2 – вибір підстави для отримання резиденції

Один з плюсів міграції до Португалії – це досить широкий перелік підстав, які можуть використовуватися для отримання права на проживання.

В цілому, їх можна розділити на три групи:

• Сімейні звʼязки. До цієї групи можна віднести запити на легалізацію від членів сімʼї громадян або резидентів Португалії (в основному, це подружжя, діти, іноді батьки).
• Робочі звʼязки. Право подати запит на отримання міграційної візи та резиденції мають працівники португальський компаній, приватні підприємці, зареєстровані в Португалії, власники бізнесу з португальською реєстрацією або інвестори.
• Дохід від джерела за кордоном. До цієї групи відносяться особи, які отримують пасивний дохід, або мають дистанційну роботу (Nomad).

Для українців зараз також доступна можливість подати запит на отримання статусу тимчасового захисту.

Обираючи підставу для отримання резиденції, радимо звертати увагу на стабільність такої підстави, оскільки в іншому випадку можуть виникнути труднощі з продовженням права на проживання.

 

ЕТАП 3 – вибір місця для проживання

Наявність місця для проживання (житла) є обовʼязковою умовою подачі запиту на резиденцію.

Однак, зміна місця проживання не буде проблемою для вашого міграційного процесу. Як показує практика, переважна більшість іноземців змінює житло протягом першого року проживання в країні, обираючи більш дешеві варіанти, більш зручні райони, місцини з більш комфортним кліматом.

Звичайно, найкращим варіантом є відвідати країну, подорожувати, обрати найкомфортніше місце для проживання, але ж не завжди є така можливість.

Тому ми радимо вивчити особливості майбутнього місця проживання наперед:

• Визначитися з регіоном – південь чи північ, близько до океану чи до великих міст;
• Якщо в сімʼї є діти – поцікавитися наявністю ВНЗ, шкіл чи садочків в населеному пункті або поблизу, міжнародних шкіл, якщо розглядаєте навчання англійською мовою.
• Якщо в сімʼї є літні люди або люди з особливими медичними потребами – бажано обирати райони з хорошою доступністю до медичних закладів.
• Якщо метою переїзду є робота – бажано шукати житло неподалік, транспортну доступність можна перевірити в додатках типу Google map.

 

ЕТАП 4 – збір документів та подача запиту на міграційну візу або резиденцію

Конкретний перелік документів та особливості їх оформлення значним чином залежать від підстави для отримання візи або посвідки на проживання (ВНЖ Португалії).

Однак, завжди вам будуть потрібні наступні документи:

1. Діючий закордонний паспорт
2. Апостильована та перекладена довідка про несудимість з країни походження та проживання;
3. Підтвердження джерела та обсягу доходу (для більшості випадків, це має бути сума не менше мінімальної зарплати в Португалії – для 2026 року це 920 євро на місяць).
4. Підтвердження щодо місця проживання в Португалії.
5. Медична страховка.

Також, залежно від виду резиденції та місця подачі, від вас можуть вимагати робочі контракти, квитки в Португалію (або також зворотні), дипломи про освіту, довідки з податкової, інші документи.

Варто звернути увагу, що наразі перелік підстав для отримання резиденції безпосередньо в Португалії дуже обмежений, і вимагає вже певного укорінення в країні, тому для більшості іноземців найнадійнішим (а часто єдиним доступним) варіантом є отримання резиденції через попереднє отримання міграційної візи (візи класу D).

 

ЕТАП 5 – отримання візи та переїзд до Португалії

Якщо ваш запит на отримання візи був погоджений – ви отримуєте міграційну візу, яка зазвичай видається строком на 4 місяці. Після цього ви можете поїхати до Португалії, подати запит до АІМА і очікувати призначення для здачі біометричних даних для отримання посвідки на проживання.

Якщо ваш запит був можливий для подачі в Португалії – ви подаєте документи відразу в АІМА, оминаючи етап з оформленням візи.

Зазвичай, весь процес триває не менше 8 місяців, але на практиці – часто це 10 місяців або навіть понад рік. Тож варто це враховувати на етапі первісної оренди житла, та для планування інших етапів переїзду.

Успіх кожного кейсу головним чином залежить від якісної підготовки документів, оскільки більшість випадків відмови у видачі віз є формальними і спираються на відсутність необхідних документів або їх невірне оформлення. Тому радимо звертатися за допомогою до юристів та адвокатів у Португалії.

Також, міграційні органи останнім часом  надають велике значення попередженню фіктивних запитів на візу, тож ми рекомендуємо використовувати лише реальні підстави для отримання візи або резиденції.

 

Фінальні нотатки, які ми радимо переглянути всім, перш ніж починати міграційний процес.

Португалія справді може закохати в себе, і багато людей після переїзду починають цінувати її стиль життя, клімат та атмосферу

Разом із цим варто розуміт, що всі люди різні, мають різні цілі та вподобання, тож ми хочемо попередити наших читачів щодо певних моментів, які можуть для декого стати проблемою.

Отже, обміркуйте ваше рішення щодо переїзду в Португалію більш ретельно, або сплануйте попередні поїздки для перевірки вашого рішення, якщо наступні факти є для вас важливими:

1. Забудьте про сервіси «сьогодні на вчора». Португалія спокійна країна, і це стосується також самих португальців. Все буде зроблено, але, можливо, не так швидко, як би ви цього хотіли. Чимало сервісів, особливо орієнтованих на іноземців, можуть працювати з урахуванням специфічниих вимог, навіть понаднормово, але в цілому – звикайте очікувати, або плануйте все дуже наперед.
2. Чіткі правила роботи офіційних або державних органів та банків – звичайно, існують, але Португалія – це країна «людського фактору». Велике значення має, до кого саме ви звернетеся, і хто буде займатися вашим запитом. Ви можете отримати кардинально різні результати від однакових установ в різних місцях, або від різних працівників однієї установи.
3. Проблеми щодо найму житла. Житло в Португалії досить дороге, але до цього додаються клопоти пошуку житла, якщо ти іноземець (в такому випадку, житло може виявитися «вже заброньованим», або депозит може досягати 6-12 місяців). Є компанії, які орієнтовані на здачу житла іноземцям (дуже часто, з китайськими або російськими власниками), і в таких випадках ціни можуть бути вище ринкових, і гарантійний депозит дуже часто не повертається (з розрахунку на те, що клієнт-іноземець не буде втрачатися на судовий процес, який теж є довгим і недешевим).
4. Не найкращий варіант переїжджати в Португалію з метою пошуку роботи. Зарплати в Португалії відносно низькі, а вартість життя, особливо за умови проживання в орендованому житлі, досить висока. Найкраще мати або вже готову робочу пропозицію, з чітким розумінням своїх майбутніх доходів та витрат, або мати стабільний дохід походженням з іншої країни (пасивний дохід або віддалену роботу).
5. Португальці досить складно будують соціальні звʼязки з іноземцями. Тож якщо ви не бачите свого життя без дружніх посиденьок – скоріш за все, компанію вам будуть складати такі ж експати.
6. Клімат Португалії – може вважатися як винагородою, так і покаранням. На півдні дуже спекотно влітку, і можуть бути піщані бурі з Сахари. Купання в океані не принесе задоволення тим, хто любить плавати в теплій воді. Житло в прибережних районах, як правило, потерпає від вогкості і дуже часто страждає від плісняви. Тож ви можете жити в південній країні і витрачати значні кошти на опалення, просто щоб підтримувати комфортні умови в своєму помешканні.
7. Безкоштовна португальська медицина може передбачати місяці очікування візиту до потрібного фахівця. Тож дуже поширене оформлення медичного страхування, щоб мати можливість у потрібний момент отримати швидке медичне обслуговування.

 

Висновок

Португалія – це країна, яка насправді може дати дуже багато, але лише тим, хто не лише мріє, але й планує.

Під час написання статті, ми свідомо уникали занадто «рекламної картинки». Ми готові надихнути вас на переїзд та допомогти порадою або супроводом, однак, ми б хотіли, щоб ваш вибір був повністю усвідомленим.

На нашу думку, усвідомлений вибір – це той, що базується не лише на очікуваннях, але й на розумінні. І з таким підходом шанси облаштувати щасливе життя в новій країні значно зростають.

З 2025 року правила для приватних підприємств в Україні змінилися. Передумовою цьому стало скасування Господарського кодексу України та набрання чинності Закону України № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб», який був прийнятий 9 січня 2025 року, набрав чинності 28 лютого 2025 року, а введений у дію 28 серпня 2025 року. Саме з цієї дати почався трирічний перехідний період, який триватиме до 28 серпня 2028 року.

Для власників приватних підприємств це не технічна зміна і не формальність. Після запуску нового режиму старі підходи, які десятиліттями застосовувалися до приватних підприємств, поступово відходять. На практиці це означає, що власникам бізнесу вже зараз варто переглянути свою корпоративну модель, статутні документи та спосіб управління компанією. Одним із найбільш зрозумілих і робочих рішень для такого переходу є перетворення приватного підприємства в товариство з обмеженою відповідальністю.

Перехідний період законодавець відвів саме для того, щоб бізнес встиг спокійно перебудувати документи і структуру, не доводячи ситуацію до спорів, блокувань чи корпоративної невизначеності.

 

Що саме змінилося для приватних підприємств (далі по тексту – ПП)?

Ключова зміна полягає в тому, що модель ПП більше не виглядає стабільною та самодостатньою організаційно-правовою формою на майбутнє. У професійних роз’ясненнях для бізнесу перехідний режим тлумачиться так: у період до 28 серпня 2028 року підприємства приватного сектору мають привести свої статути та внутрішні документи у відповідність до нового регулювання, а після завершення цього строку до їх діяльності застосовуватимуться положення Закону України № 2275-VIII від 06 лютого 2018 року «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі по тексту – Закон про ТОВ), і ті норми статуту, які йому суперечать, не працюватимуть. Закон про ТОВ залишається чинним і з 1 січня 2026 року діє у поточній редакції.

Саме тому для багатьох власників ПП питання стоїть уже не так: «чи буде щось змінюватися?», а так: який формат переходу обрати і коли це зробити без зайвих втрат.

Якщо бізнес фактично працює як класична приватна компанія з одним або кількома власниками, перетворення у ТОВ зазвичай є найбільш передбачуваним варіантом.

У цій темі є чотири дати, які мають практичне значення і їх важливо запам’ятати і не пропустити:

• 01.2025 – прийнято Закон № 4196-IX;
• 02.2025 – закон набрав чинності;
• 08.2025 – закон введено в дію;
• 08.2028 – завершення трирічного перехідного періоду.

Для бізнесу це означає просту річ: відкладати питання «на потім» уже немає сенсу. Чим ближче до завершення перехідного періоду, тим більше буде технічного навантаження на реєстраторів, нотаріусів, банківські служби та внутрішні процеси самого бізнесу.

 

Кого це стосується в першу чергу?

Ця тема актуальна для всіх власників ПП, які планують продовжувати діяльність, укладати нові договори, проходити банківські перевірки, брати участь у тендерах, працювати з інвесторами або передавати бізнес у спадок чи змінювати структуру власності.

Окремо це питання варто підняти тим компаніям, у яких:

• статут давно не оновлювався;
• структура управління описана формально або застаріло;
• є кілька співвласників;
• планується залучення нового учасника;
• є ліцензії, значні договори, оренда, кредитні зобов’язання чи великий штат працівників.

У таких випадках перетворення ПП у ТОВ — це не просто «зміна організаційно-правової форми», а повноцінне упорядкування корпоративної частини бізнесу.

Якщо вам необхідно провести реорганізацію ПП у ТОВ, звертайтеся до наших адвокатів у Києві ми допоможемо організувати процес швидко, грамотно та без зайвих ризиків.

 

Як виглядає перетворення ПП у ТОВ по кроках?

Юридично перетворення є однією з форм реорганізації компанії. Цивільний кодекс України прямо передбачає, що юридична особа може припинятися в результаті реорганізації, зокрема шляхом перетворення, а майно, права та обов’язки переходять до правонаступника. Окремо стаття 107 ЦК України встановлює, що після спливу строку для заявлення вимог кредиторами комісія з припинення складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх прав та обов’язків.

Нижче розглянемо, як саме відбувається процедура перетворення приватного підприємства у товариство з обмеженою відповідальністю, які вимоги законодавства потрібно врахувати та які наслідки може мати зволікання.

 

1. Аналіз чинних документів і моделі бізнесу

Починати варто не з подачі документів реєстратору, а з внутрішнього аудиту. Потрібно перевірити статут ПП, склад засновників, повноваження директора, наявність корпоративних рішень, стан договорів, активів, зобов’язань, ліцензій і трудових відносин. Саме на цьому етапі стає видно, чи можна пройти процедуру спокійно, чи потрібно спочатку привести все в порядок, а далі уже проводити реорганізацію.

 

2. Прийняття рішення про перетворення

Далі оформлюється рішення власника або протокол загальних зборів, якщо засновників кілька. У рішенні зазвичай визначаються сам спосіб реорганізації, визначення комісії з реорганізації та її місцезнаходження, порядок і строки заявлення вимог кредиторів та подальша підготовка документів для правонаступника. Питання державної реєстрації дій, пов’язаних із юридичними особами, надалі відбувається за правилами Закону України № 755-IV від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Важливо. Рішення про початок процедури реорганізації подається державному реєстратору чи нотаріусу протягом 3 дні з моменту його прийняття.

 

3. Робота з кредиторами і передавальним актом

Один із ключових етапів – правильне оформлення правонаступництва. Передавальний акт не можна сприймати як формальний додаток. Це документ, який пов’язує попередню і нову модель бізнесу: у ньому мають бути відображені майно, договори, дебіторська й кредиторська заборгованість, трудові зобов’язання, спірні питання, а також інші права та обов’язки, які переходять в подальшому до ТОВ. Саме на цьому етапі найчастіше і виникають помилки, якщо реорганізацію починають без попереднього аудиту.

 

4. Підготовка документів для ТОВ

Після цього готуються документи правонаступника: статут ТОВ, структура власності, порядок управління, компетенція органів управління, правила прийняття рішень, питання виходу учасника, відчуження частки, значних правочинів та інші корпоративні механізми. Саме тут бізнес отримує шанс нарешті оформити правила гри так, як йому реально потрібно.

 

5. Державна реєстрація змін

Фінальна стадія – реєстраційні дії щодо припинення ПП у результаті перетворення та оформлення правонаступника. Тут уже важлива не лише юридична логіка, а й технічна коректність пакета документів, щоб уникнути відмов, зупинок або повторного подання.

 

Що буде з договорами, працівниками, майном і щоденною роботою бізнесу?

Найбільше питань у власників зазвичай виникає не про саму реєстрацію, а про наслідки для поточної діяльності. Давайте розглянемо це більш детально.

Майно, права та обов’язки

Загальне правило ЦК України таке: при реорганізації майно, права та обов’язки переходять до правонаступника. Саме тому перетворення – це не ліквідація бізнесу і запуск з нуля, а юридично оформлений перехід у нову корпоративну форму.

Трудові відносини з найманими працівниками

Кодекс законів про працю України прямо передбачає, що у разі реорганізації дія трудового договору працівника продовжується. Звільнення з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату. Це означає, що сама по собі реорганізація не є підставою для масового припинення трудових відносин з працівниками.

Договори, банки, податкова, КЕП

На практиці після завершення реорганізації бізнесу потрібно не лише отримати нову виписку з ЄДР, а й пройти цілу хвилю оновлень: перевірити договори, повідомити ключових контрагентів, оновити банківські реквізити, електронний цифровий підпис керівника та бухгалтера, внутрішні кадрові документи, шаблони договорів, іноді – дозволи та ліцензії. І саме цей блок часто недооцінюють. Реєстраційна дія з питань зміни організаційно-правової форми займає один етап, а введення нового ТОВ у роботу – ще кілька додаткових кроків.

Тут важливо окремо підкреслити: не варто автоматично вважати, що будь-яка ліцензія або дозвіл перейде без додаткових дій. Це питання треба перевіряти окремо за видом діяльності, умовами конкретної ліцензії та практикою відповідного органу.

Які ризики, якщо нічого не робити?

Найбільша помилка – думати, що до 2028 року ще дуже далеко. Насправді зволікання створює цілком конкретні ризики вже зараз. По-перше, старий статут може не відповідати тому регулюванню, яке фактично вже починає застосовуватися до бізнесу. По-друге, власники самі відкладають момент, коли можна привести корпоративну структуру в зрозумілий і сучасний вигляд. По-третє, проблеми часто виникають в момент, коли потрібно швидко підписати важливий договір, пройти банківську перевірку, змінити директора, оформити продаж частки або підтвердити повноваження перед контрагентом.

Після завершення перехідного періоду бізнес усе одно доведеться вписувати в нову модель. Різниця лише в тому, що зараз це можна зробити спокійно й керовано, а потім – уже в режимі вимушеної реакції. Практичні роз’яснення для бізнесу прямо вказують, що після завершення перехідного періоду до ПП застосовуватимуться правила Закону про ТОВ, а суперечливі положення статуту не матимуть сили.

Чому в таких питаннях потрібен юрист, бухгалтер та кадровик?

Перетворення ПП у ТОВ виглядає просто лише на першому етапі. Насправді це процедура, у якій перетинаються корпоративне право, реєстрація, бухгалтерський облік, трудові питання, договірна робота і, в окремих випадках, банківський та ліцензійний комплаєнс. Помилка тут рідко проявляється відразу – зазвичай вона вистрілює тоді, коли бізнес уже перейшов до нової форми і починає працювати з банком, інвестором, нотаріусом або державним органом.

Саме тому реорганізацію краще сприймати не як технічне переписування найменування, а як юридичне оформлення бізнесу на наступні роки на перед. Якщо пройти цей шлях правильно, ТОВ стає для власника не проблемою, а зрозумілою і передбачуваною моделлю управління компанією.

 

Юридична компанія «Перша Юридична» супроводжує клієнтів на кожному етапі реорганізації: від підготовки рішень і документів до державної реєстрації та оновлення статуту. Кваліфікований юридичний, бухгалтерський та кадровий супровід допоможе вам не лише пройти процедуру без зайвих ускладнень, але й закласти міцний фундамент для стабільного розвитку компанії в умовах нового корпоративного середовища в Україні.

Історія та визначення

Одна з найвідоміших у світі енциклопедій, Britannica, визначає булінг як навмисне, повторюване завдання шкоди або переслідування вразливих осіб, включаючи фізичне насильство, глузування, погрози, остракізм та поширення чуток особисто або в Інтернеті.

Булінг як системне явище психологи почали досліджувати у 1970-х роках. Загальновизнаним піонером у вивченні цього явища є шведський психолог Ден Олвеус, який у своїх працях не лише звернув увагу на булінг як соціально-психологічне явище, а й присвятив значну увагу питанням його протидії.

Завдяки роботам Дена Олвеуса поняття «булінг» тісно асоціюється з освітнім середовищем, оскільки більшість його досліджень були присвячені агресії серед учнів.

Саме з акцентом на школу українське законодавство дає визначення булінгу.

Згідно з Законом України «Про охорону дитинства», булінг (цькування) — це психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вона є учасником одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу, і яке порушує права, свободи або законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків.

Такий підхід є загальноприйнятим у багатьох європейських країнах, де булінг асоціюють саме зі школою, а випадки цькування в інших сферах життя, наприклад на роботі, визначають окремими термінами, такими як моральний харасмент (Бельгія, Франція, Швеція).

Разом з тим слід відзначити, що Європейський суд з прав людини не обмежує поняття булінгу виключно школою і визнає, що до нього належить систематичний моральний тиск на роботі (справа «Špadijer v. Montenegro», заява № 31549/18).

 

Який булінг буває.

У визначені, наведеному в Законі України «Про охорону дитинства» наводяться важливі характерні ознаки булінгу:

Перше – систематичність. Тобто агресія по відношенню до дитини є систематичною та направленою.

Друге – невичерпний перелік видів. До булінгу відносяться, як вербальне цькування, фізичне знущання, соціальний булінг (наприклад застосування тактики ізоляції), кібербулінг, булінг сексуального характеру (сексуальні коментарі або дії, сексуальні жарти та обзивання, грубі жести, поширення сексуальних чуток, а також торкання чи хапання когось без дозволу).

Третє – такі систематичні дії порушують права, свободи або законні інтереси потерпілої особи. Найчастіше такі дії спричиняють моральне страждання, що з юридичної точки зору є порушенням особистих немайнових прав.

Наявність сукупності зазначених ознак дає підстави для кваліфікації дій як булінгу та є підставою для звернення як до освітнього закладу для реагування, так і до правоохоронних органів.

 

Відразу слід зазначити, що українське законодавство передбачає відповідальність не лише за булінг, як один з найгірших проявів насильства щодо дітей, а й за будь-яку форму насильства щодо дітей, яка не обов’язково містить ознаку системності.

 

Відповідальність за булінг в Україні

В Україні відповідальність за булінг визначена статтею 173-4 КУпАП, відповідно до якої за булінг передбачений штраф у розмірі до 1700 гривень або громадські роботи строком до 40 годин.

У разі вчинення булінгу повторно протягом року або групою осіб – штраф становить до 3400 гривень або громадські роботи строком до 60 годин.

Якщо булінг вчинили діти віком до 16 років – відповідальність за них несуть батьки. Санкція для батьків аналогічна до наведеній вище.

Окремої уваги заслуговує наявність відповідальності керівника закладу освіти за неповідомлення органів поліції про випадки булінгу. Так, за замовчування факту булінгу керівнику закладу освіти грозить штраф до 1700 гривень або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Така увага законодавця на відповідальних особах закладів освіти не є випадковою, адже на керівника закладу освіти Порядком реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 року за № 1646, у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу покладено обов’язки не лише повідомити органи поліції, а й принаймні одного з батьків, службу у справах дітей, центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги, а також в обов’язковому порядку скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі – комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Невиконання зазначеного обов’язку керівником закладу освіти є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Булінг може набути ознак кримінального правопорушення, якщо він призводить до тяжких наслідків для потерпілої особи. У таких випадках дії винних осіб можуть кваліфікуватися за статтями Кримінального кодексу України, зокрема ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження), ст. 126 (побої і мордування), ст. 127 (катування).

Особливо тяжким є випадок, коли внаслідок систематичного цькування особу доведено до самогубства або замаху на нього – такі дії охоплюються ст. 120 КК України.

Не слід забувати й про цивільну відповідальність, яка спрямована на захист честі та гідності жертви булінгу, а також у виплаті моральної компенсації.

Своєчасне та професійне реагування на булінг є ключовим для захисту прав дитини, а звернувшись до адвокатів та юристів юридичної компанії «Перша юридична» Ви отримаєте найбільш повну та детальну консультацію та професійні юридичні послуги з тим, що робити з булінгом та як захистити Вашу дитину. Заповнюйте форму заявку на нашому сайті або просто, зателефонуйте нам за телефоном: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Питання віку кримінальної відповідальності є одним із ключових у кримінальному праві, оскільки воно безпосередньо пов’язане з рівнем психічної та соціальної зрілості особи, здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Законодавець виходить із необхідності балансу між захистом суспільства від злочинних посягань і принципом гуманізму щодо неповнолітніх.

Загальний вік кримінальної відповідальності в Україні

Відповідно до статті 22 Кримінального кодексу України, загальний вік кримінальної відповідальності становить 16 років. Це означає, що особа, яка досягла 16-річного віку, може бути притягнута до кримінальної відповідальності за будь-який злочин, передбачений КК України, за умови наявності складу кримінального правопорушення та осудності.

Такий підхід відповідає міжнародним стандартам, зокрема положенням Конвенції ООН про права дитини, яка допускає притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності, але за умови спеціальних гарантій і процедур.

Понижений він кримінальної відповідальності.

Разом із тим, закон передбачає перелік особливо небезпечних діянь, за які кримінальна відповідальність настає з 14 років. До них, зокрема, належать:

• умисне вбивство;
• умисне тяжке тілесне ушкодження;
• зґвалтування та інші тяжкі злочини проти статевої свободи;
• крадіжка, грабіж, розбій;
• терористичні злочини;
• умисне знищення майна за обтяжуючих обставин тощо.

Логіка законодавця полягає в тому, що вже у 14 років особа здатна усвідомлювати суспільну небезпечність таких дій і передбачати їх наслідки.

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Хоча неповнолітні можуть нести кримінальну відповідальність, до них застосовуються спеціальні правила: обмежений перелік покарань (наприклад, не застосовується довічне позбавлення волі); ширше використання заходів виховного характеру; обов’язкова участь захисника; врахування умов життя та рівня розвитку дитини при призначенні покарання.

Метою кримінальної відповідальності неповнолітніх є не лише покарання, а передусім виправлення та ресоціалізація.

Кримінальна відповідальність дітей до 14 років.

Особа, яка не досягла 14 років, не підлягає кримінальній відповідальності, незалежно від тяжкості вчиненого діяння. Проте це не означає повної відсутності реагування держави. До таких дітей можуть застосовуватися:

• примусові заходи виховного характеру;
• соціальна та психологічна допомога;
• робота з родиною та органами опіки.

Крім того, за шкоду, заподіяну малолітніми, цивільно-правову відповідальність можуть нести батьки або законні представники.

Отже, в Україні кримінальна відповідальність загалом настає з 16 років; з 14 років – за окремі тяжкі та особливо тяжкі злочини; до 14 років – кримінальна відповідальність виключена, але можливі виховні та соціальні заходи. Такий підхід спрямований на поєднання принципів справедливості, захисту прав потерпілих і гуманного ставлення до неповнолітніх правопорушників, з орієнтацією на їх подальшу соціальну адаптацію.

Якщо у вас виникнуть будь-які питання, пов’язані з кримінальною відповідальністю, наші адвокати по кримінальним справам допоможуть розібратися у ситуації, нададуть необхідну правову допомогу та забезпечать захист ваших прав і інтересів на всіх етапах. Звертайтеся до нашої юридичної компанії за юридичними послугами — наша команда надає якісні юридичні послуги на ринку України та має практичний досвід у вирішенні складних правових питань.

Розшук ТЦК – це не кримінальний розшук поліцією. Це розшук пов’язаний з неявкою за повісткою про виклик, порушенням правил військового обліку або не проходженням медичного огляду. Інформація про «РОЗШУК» в додатку «Резерв+» з’являється не миттєво, а з певним часом після внесення відповідних даних працівниками ТЦК.

Дізнатися, чи перебуває людина в розшуку ТЦК можна за допомогою:

• застосунку «Резерв+», для цього необхідно завантажити офіційний додаток «Резерв+» на телефон та пройти авторизації, у електронному військово-обліковому документі з’явиться статус “У розшуку” або “Розшук ТЦК: порушення військового обліку” (на екрані телефону буде червона стрічка «У розшуку»);
• застосунку «Дія» або через веб-портал державних послуг «Дія», перейшовши у розділ «Військово-обліковий документ» та сформувати електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), якщо є порушення, з’явиться відповідна позначка або повідомлення;
• у відділенні Національної поліції, звернувшись особисто з паспортом до найближчого відділення, поліцейські можуть перевірити інформацію в базі даних розшуку;
• звернення до адвоката, який за допомогою адвокатського запиту протягом 5 (п’яти) робочих днів отримає для Вас необхідну інформацію;
• особистого візиту до ТЦК: найменш рекомендований спосіб, оскільки у разі перебування в розшуку є високий ризик затримання.

Для отримання більш детальної консультації щодо поняття «РОЗШУКУ ТЦК» та як зняти РОЗШУК та уникнути штрафів ТЦК рекомендуємо звернутися за юридичними послугами до професіоналів юридичної компанії «Перша юридична», які допоможуть Вам!

Заповніть форму заявки на сайті просто зараз або зателефонуйте за одним із номерів: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Шановні партнери та колеги!

Напередодні Різдва та Нового 2026 року щиро дякуємо вам за довіру, взаєморозуміння та спільну роботу протягом року, що добігає завершення.

Ці святкові дні – гарна нагода побажати тепла, спокою та гармонії у ваших домівках, а також міцного здоров’я, внутрішньої рівноваги й упевненості у завтрашньому дні. Нехай Новий рік відкриє нові можливості, принесе виважені рішення, цікаві проєкти та партнерства, що сприятимуть розвитку й зростанню.

Бажаємо, щоб 2026 рік став роком позитивних змін, професійних досягнень і добрих подій для вас та ваших близьких.

 

З повагою,

команда ТОВ «Перша Юридична»

 

Також інформуємо щодо графіку роботи:

25/12, 31/01 та 01/01 – вихідні дні

В даній статті хочемо звернути Вашу увагу на строки притягнення до адміністративної відповідальності. Нерідко ці строки порушуються, а громадян безпідставно притягують до адміністративної відповідальності.

Загальний термін притягнення до адміністративної відповідальності

Статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) визначено строки накладення адміністративних стягнень.

У справах, що розглядаються судом, загальний строк притягнення до адміністративної відповідальності — два місяці з дня вчинення правопорушення. Якщо правопорушення є триваючим, цей термін становить два місяці з дня його виявлення. Для справ, які розглядаються судом, за загальним правилом строк притягнення до адміністративної відповідальності становить три місяці з дня його вчинення або дня виявлення (при триваючому правопорушенні). Але згідно чинного законодавства існують винятки із загального правила, коли строк притягнення до адміністративної відповідальності становить більше ніж  2-3 місяці з дати його вчинення/виявлення, які можуть досягати одного року з дня його вчинення або більше.

Так, за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (ст. 210 КУпАП), а також порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію відповідальність за яке передбачено ст. 210-1 КУпАП, термін притягнення до адміністративної відповідальності становить три місяці з дня вчинення правопорушення (при триваючому порушенні – з дня виявлення), але не пізніше одного року з дня його вчинення. 

 У разі порушення ваших прав або виникнення потреби в юридичній консультації ви можете звернутися до наших кваліфікованих адвокатів у Києві. Ми забезпечимо професійний правовий супровід та надамо вичерпні роз’яснення щодо вашого питання

Спеціальний термін притягнення до адміністративної відповідальності

Звертаємо Вашу увагу, що спеціальний термін притягнення до адміністративної відповідальності може становити від шести до дванадцяти місяців.

Так, у справах за вчинення домашнього насильства та вчинення насильства за ознакою статті 173-2 та ст. 173-6 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення.

У справах за вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією та дрібним викраденням чужого майна (ст. 51 КУпАП), адміністративні стягнення можуть бути накладені протягом шести місяців з дня їх виявлення, але не пізніше двох років з дня їх вчинення.

За вчинення правопорушень пов’язаних за незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України (ст. 204-1 КУпАП) та порушення порядку в’їзду та тимчасово окуповані території України та виїзду з неї (ст. 204-2 КУпАП), адміністративне стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, – протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.

За керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

За вчинення правопорушень пов’язаних з порушення законодавства про закупівлю відповідальність за яке передбачена ч. 3-6 ст. 164-14 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

За вчинення правопорушень за невиконання законних вимог Народного Депутата України, Рахункової палати та членів Рахункової палати відповідальність за яке передбачена ч. 1-4 ст. 188-19 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

За вчинення правопорушень за порушення права на інформацію та права на звернення відповідальність за яке передбачена ч. 12-13 ст. 212-3 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Також, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Терміни притягнення до дисциплінарної відповідальності

Статтею 15 КУпАП передбачена відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень. Військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також інші особи, які відносяться до даної категорії – це особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

Дисциплінарне стягнення накладається не пізніше ніж за 10 діб з дня, коли командир дізнався про правопорушення, а в разі службового розслідування — протягом місяця з дня його закінчення. Однак стягнення не може бути накладено після 6 місяців з дня виявлення правопорушення. 

З огляду на приписи Конституції України, згідно яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а також норми КУпАП, згідно якого адміністративна відповідальність за правопорушення, настає тільки тоді, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою кримінальної відповідальності, наразі – в період воєнного стану притягнути військовослужбовця до адміністративної відповідальності за статтею 172-11 КУпАП (самовільне залишення військової частини) не можливо, адже під час воєнного стану за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем застосовується виключно кримінальна відповідальність за статтею 407 Кримінального кодексу України.

Якщо Вас безпідставно притягли до адміністративної відповідальності та з метою оскарження даних постанов про накладення штрафів Ви можете звернутися до нашої юридичної компанії.

Для отримання більш детальної юридичної консультації щодо термінів притягнення до адміністративної відповідальності рекомендуємо звернутися за юридичними послугами до професіоналів юридичної компанії «Перша юридична», які допоможуть Вам!

Заповніть форму заявки на сайті просто зараз або зателефонуйте за одним із номерів: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Хочемо звернути увагу читачів, їх рідних та близьких, які служать в Збройних Силах України (ЗСУ) та військовослужбовців на посилення відповідальності військових за самовільне залишення військової частини (далі – СЗЧ).

Так, військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця проходження служби чи дезертирували до 10 травня 2025 року (дати набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку проходження військової служби окремими категоріями військовослужбовців під час дії воєнного стану” від 30 квітня 2025 року № 4392-IX) та які добровільно прибули на службу не пізніше 30 серпня 2025 року могли бути поновлені на військовій службі за спрощеною процедурою.

Також зазначаємо: за більш детальною консультацією звертайтеся до наших адвокатів в Києві. Наші фахівці мають значний досвід у вирішенні таких справ

Як повернутися з СЗЧ: спрощена процедура повернення

 Спрощена процедура полягала в тому, що  військовослужбовець, який вчинив СЗЧ до 10 травня 2025 року мав можливість повернутися на військову службу до 30 серпня 2025 року через застосунок «Армія+», обравши при цьому резервну (іншу) військову частину без притягнення військовослужбовця до кримінальної відповідальності. В такому випадку військовослужбовцю поновлюється виплата грошового, продовольчого речового та інших видів забезпечення і соціальних гарантій.

При цьому, у випадку, якщо військовослужбовець, який здійснив СЗЧ після 10 травня 2025 року, міг повернутися лише в ту військову частину, яку залишив, а поновлення на службі могло тривати набагато довше.

Однак після 30 серпня 2025 року спрощений механізм добровільного повернення на службу для військових, які вчинили СЗЧ завершився.

СЗЧ відповідальність по новому: посилення відповідальності

Відтепер за СЗЧ під час воєнного стану за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби настає кримінальна відповідальність, передбачена частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, що означає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. 

 Звертаємо увагу, про відповідальність, передбачену частинами 1-4 статті 407 Кримінального кодексу України, застосовується за правопорушення скоєні у мирний час.

Раніше, наприклад, за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, – військовослужбовець міг бути покараним триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

Адміністративна відповідальність за СЗЧ застосовується лише в мирний час, якщо військовий був відсутній до 3 діб.

Під час воєнного стану СЗЧ є кримінальним правопорушенням, за яке передбачено значно суворіше покарання.

Так, в умовах воєнного стану адміністративна відповідальність (арешт на гауптвахті до 10 діб або штраф від 8 500 до 17 000 грн) не застосовується.

Звертаємо увагу, що за СЗЧ військовослужбовець втрачає додаткову винагороду за той місяць, у якому сталося порушення, та за весь період самовільного залишення частини.

Командування військової частини може виключити військовослужбовця зі списків особового складу, звільнити з посади та призупинити виплату грошового забезпечення у зв’язку з СЗЧ.

І це не всі заходи, які можуть бути застосовані до військових, які самовільно залишили військову частину, до військовослужбовців можуть застосовуватись також заходи дисциплінарного впливу.

Законопроекти про СЗЧ, які розглядає Верховна Рада України

На даний час у Верховній Раді знаходиться Законопроект № 13260 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини або місця служби в умовах воєнного стану», який стосується відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення частини та дезертирство (СЗЧ) і за який 04.09.2025 року в першому читанні проголосували 277 парламентарів.

Якщо найближчим часом приймуть даний законопроект, який пропонує:

• вилучити норму (частини п’ятої статті 401 Кримінального кодексу України), яка дозволяла вперше вчиненим під час воєнного стану випадкам самовільного залишення частини чи дезертирства уникати відповідальності, у разі добровільного повернення на службу;
• доповнити перехідні положення Кримінального кодексу новим пунктом, що визначає підстави для звільнення від відповідальності тих військовослужбовців, які вперше вчинили такі правопорушення, але добровільно повернулися або вже несуть службу;
• внести зміни до статей Кримінального процесуального кодексу та врегулювати умови й порядок звільнення військових від кримінальної відповідальності у випадках, коли є для цього підстави.

Звертаємо увагу читачів, що жодних “пом’якшень” для дезертирів та СЗЧ після ухвалення даного закону не буде. Після остаточного прийняття закону суди не зможуть застосовувати пом’якшувальні норми для дезертирів чи СЗЧ-шників. Зокрема, скасовується норма ч.5 ст.401 КК, яка раніше дозволяла звільнити від відповідальності першого разу за наявності певних умов. Також чинне законодавство вже зараз забороняє призначати покарання нижче мінімальної межі або давати умовний строк за такі воєнні злочини. Отже, уникнути реального ув’язнення тепер неможливо – держава обрала курс на невідворотність покарання.

 Для отримання більш детальної юридичної консультації щодо відповідальності за СЗЧ та захисту військовослужбовців від свавілля судової системи рекомендуємо звернутися за консультацією до професіоналів юридичної компанії «Перша юридична» допоможуть Вам! Заповніть форму заявки на сайті просто зараз або зателефонуйте за одним із номерів: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Колектив Першої юридичної вітає українців із великим святом – Днем Незалежності!

Це свято символізує свободу, силу духу та прагнення до кращого майбутнього.
Бажаємо здоров’я, єдності та любові до нашої країни, яка об’єднує нас усіх!

Військова агресія Російської Федерації сприяла імміграції громадян України за кордон, деякі громадяни планують придбати там нерухомість.

В зв’язку з цим в читачів виникають запитання, яку суму коштів безпечно можна вивозити за кордон готівкою або на банківській картці.    

Щоб задекларувати кошти на кордоні, потрібно дотримуватись офіційної процедури, яка залежить від того, з якої країни ви виїжджаєте або до якої країни їдете.

Замовити послугу

В Україні (на в’їзд або виїзд) можна перевозити з собою готівкові кошти в сумі до 10 000 євро (або еквівалент в іншій валюті/металах) без заповнення письмової декларації, але це не виключає, що Вас можуть перевірити.

Звертаємо Вашу увагу, якщо подорожує сім’я із трьох осіб, ліміт до 10 000 євро поширюється на кожну особу, включно з дітьми. Але кожний повинен фізично перетинати кордон зі своїми коштами.

При перетині кордону, якщо валюта відмінна від євро потрібно порахувати суму в еквівалентні євро за офіційним курсом НБУ на день перетину кордону.

Якщо сума коштів менше еквіваленту 10 000 євро можете йти по «зеленому коридору» без декларування, або якщо кошти знаходяться на банківській картці (сума коштів, яка знаходиться на банківській картці не перевищує 10 000 євро не потребує декларування).

Якщо сума коштів дорівнює або перевищує 10 000 євро, потрібно заповнити декларацію і подати митним органам (бланк декларації з транскордонного перетину кордону затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 27.02.2019 року «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей») бланк декларації можна роздрукувати заздалегідь і заповнити власноручно до перетину кордону, щоб при перетині кордону не витрачати зайвий час на заповнення або отримати бланк на кордоні. Також потребують декларування кошти, які знаходяться на банківській картці і їх сума перевищує 10 000 євро.

Кожний член сім’ї, сума коштів якого перевищує 10 000 євро повинен заповнити декларацію. Для дітей до 16 років декларацію заповнює законний представник, або один із батьків. 

Обмеження щодо максимальної суми коштів, яку можна вивозити з України законодавством не встановлено.

У багатьох читачів виникають запитання: як задекларувати кошти?

Перш за все потрібно заповнити митну декларацію вказавши в ній всю суму коштів, яка перевозиться особою та пройти контроль через «червоний коридор» на кордоні та надати пояснення і підтверджуючі документи про походження коштів, зазначити мету перевезення коштів (купівля нерухомості, лікування, тощо) та вказати свої паспортні дані.

Основними документами, які підтверджують походження коштів можуть бути:

• Договори купівлі-продажу нерухомості в Україні та банківські виписки, які підтверджують надходження коштів від реалізації нерухомого майна;
• Квитанції про зняття грошей з банківської картки або документи  про обмін/купівлю валюти, дорогоцінних металів, тощо.

Примітка:

Звертаємо вашу увагу, що документи про зняття готівки в банку дійсні 90 днів від дати зняття.

Що вважається готівкою?

• Готівкові гроші.
• Дорожні чеки.
• Облігації, векселі.
• Чеки на пред’явника.

Якщо перевозите дорогоцінні метали або коштовності їх вартість також перераховується в євро по курсу НБУ і цю суму також потрібно декларувати.

Відповідальність за порушення митних правил

Так, частиною 1 статті 471 Митного кодексу України (далі – МК України) передбачена відповідальність за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме:

– за недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20% суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.  

Частиною 2 статті 471 МК України передбачено, що недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.

Частиною 3 статті 471 МК України передбачено, що недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Звертаємо Вашу увагу, що недекларування або неправдива інформація зазначена в декларації можуть призвести до заблокування коштів, штрафів або до адміністративної відповідальності.

Порада читачам для безпечного перетину кордону:

• Перед поїздкою перевіряйте актуальні правила на сайті митної служби тієї країни, до якої ви прямуєте та з якої країни виїжджаєте.
• Підготуйте повний пакет документів ще до поїздки.
• Якщо сума коштів перевищує 10 000 євро оформляйте митну декларацію.

При можливості використовуйте банківські картки або безготівковий переказ – це зменшує ваші ризики до «0».

Якщо вивозите великі суми – краще проконсультуйтеся із юристом нашої юридичної компанії та бухгалтерами що надають бухгалтерські послуги у Києві, які допоможуть Вам уникнути неприємностей, а також нададуть якісні юридичні послуги, перелік яких включає всі необхідні заходи для ефективного вирішення Ваших питань.

Перелік послуг наших адвокатів в Києві, викладений на сторінці, не є вичерпним і має орієнтовний характер! 

Для отримання більш детальної юридичної консультації щодо безпечного вивезення значної суми коштів, які плануєте перевозити, зверніться за консультацією до професіоналів юридичної компанії «Перша юридична», які допоможуть Вам! Заповніть форму заявки на сайті просто зараз або зателефонуйте за одним із номерів: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Військова агресія Російської Федерації сприяла імміграції громадян України за кордон, деякі громадяни планують придбати там нерухомість

В зв’язку з цим в читачів виникають запитання, яку суму коштів безпечно можна вивозити за кордон готівкою або на банківській картці.    

Щоб задекларувати кошти на кордоні, потрібно дотримуватись офіційної процедури, яка залежить від того, з якої країни ви виїжджаєте або до якої країни їдете.

В Україні (на в’їзд або виїзд) можна перевозити з собою готівкові кошти в сумі до 10 000 євро (або еквівалент в іншій валюті/металах) без заповнення письмової декларації, але це не виключає, що Вас можуть перевірити.

Звертаємо Вашу увагу, якщо подорожує сім’я із трьох осіб, ліміт до 10 000 євро поширюється на кожну особу, включно з дітьми. Але кожний повинен фізично перетинати кордон зі своїми коштами.

При перетині кордону, якщо валюта відмінна від євро потрібно порахувати суму в еквівалентні євро за офіційним курсом НБУ на день перетину кордону.

Якщо сума коштів менше еквіваленту 10 000 євро можете йти по «зеленому коридору» без декларування, або якщо кошти знаходяться на банківській картці (сума коштів, яка знаходиться на банківській картці не перевищує 10 000 євро не потребує декларування).

Якщо сума коштів дорівнює або перевищує 10 000 євро, потрібно заповнити декларацію і подати митним органам (бланк декларації з транскордонного перетину кордону затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 27.02.2019 року «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей») бланк декларації можна роздрукувати заздалегідь і заповнити власноручно до перетину кордону, щоб при перетині кордону не витрачати зайвий час на заповнення або отримати бланк на кордоні. Також потребують декларування кошти, які знаходяться на банківській картці і їх сума перевищує 10 000 євро.

Кожний член сім’ї, сума коштів якого перевищує 10 000 євро повинен заповнити декларацію. Для дітей до 16 років декларацію заповнює законний представник, або один із батьків. 

Обмеження щодо максимальної суми коштів, яку можна вивозити з України законодавством не встановлено.

У багатьох читачів виникають запитання: як задекларувати кошти?

Перш за все потрібно заповнити митну декларацію вказавши в ній всю суму коштів, яка перевозиться особою та пройти контроль через «червоний коридор» на кордоні та надати пояснення і підтверджуючі документи про походження коштів, зазначити мету перевезення коштів (купівля нерухомості, лікування, тощо) та вказати свої паспортні дані.

Основними документами, які підтверджують походження коштів можуть бути:

• Договори купівлі-продажу нерухомості в Україні та банківські виписки, які підтверджують надходження коштів від реалізації нерухомого майна;
• Квитанції про зняття грошей з банківської картки або документи  про обмін/купівлю валюти, дорогоцінних металів, тощо.

Примітка:

Звертаємо вашу увагу, що документи про зняття готівки в банку дійсні 90 днів від дати зняття.

Що вважається готівкою?

• Готівкові гроші.
• Дорожні чеки.
• Облігації, векселі.
• Чеки на пред’явника.

Якщо перевозите дорогоцінні метали або коштовності їх вартість також перераховується в євро по курсу НБУ і цю суму також потрібно декларувати.

Відповідальність за порушення митних правил

Так, частиною 1 статті 471 Митного кодексу України (далі – МК України) передбачена відповідальність за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме:

– за недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20% суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.  

Частиною 2 статті 471 МК України передбачено, що недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.

Частиною 3 статті 471 МК України передбачено, що недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Звертаємо Вашу увагу, що недекларування або неправдива інформація зазначена в декларації можуть призвести до заблокування коштів, штрафів або до адміністративної відповідальності.

Порада читачам для безпечного перетину кордону:

Перед поїздкою перевіряйте актуальні правила на сайті митної служби тієї країни, до якої ви прямуєте та з якої країни виїжджаєте.

Підготуйте повний пакет документів ще до поїздки.

Якщо сума коштів перевищує 10 000 євро оформляйте митну декларацію.

При можливості використовуйте банківські картки або безготівковий переказ – це зменшує ваші ризики до «0».

Якщо вивозите великі суми – краще проконсультуйтеся із юристом нашої юридичної компанії та бухгалтерами що надають бухгалтерські послуги у Києві, які допоможуть Вам уникнути неприємностей, а також нададуть якісні юридичні послуги, перелік яких включає всі необхідні заходи для ефективного вирішення Ваших питань.

Перелік послуг наших адвокатів в Києві, викладений на сторінці, не є вичерпним і має орієнтовний характер!  Для отримання більш детальної юридичної консультації щодо безпечного вивезення значної суми коштів, які плануєте перевозити, зверніться за консультацією до професіоналів юридичної компанії «Перша юридична», які допоможуть Вам! Заповніть форму заявки на сайті просто зараз або зателефонуйте за одним із номерів: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.