Всі новини
Сортування:

Показувати: Всі новиниНовини (45)
Оприлюднено

Допомога по безробіттю під час карантину: нові правила для незайнятих та бізнесу

Пандемія коронавірусу SARS-CoV-2 та запроваджений урядом карантин призвели до неминучого скорочення кількості робочих місць в Україні. Це в свою чергу викликало зростання кількості безробітних осіб, а тому тема порядку та умов отримання тимчасової допомоги по безробіттю є особливо актуальною як для звільнених працівників так і для роботодавців. 

Основними нововведеннями, що стосуються допомоги по безробіттю на період карантину є:

  1. збільшення розміру мінімальної допомоги по безробіттю;
  2. статус безробітного присвоюється з першого дня подання відповідної заяви до центру зайнятості;
  3. у разі звільнення особи за власним бажанням у період карантину, виплати починають нараховуватися відразу, а не по спливу 90-денного строку (як це було раніше). При цьому, загальний строк виплат буде скорочений з 360 до 270 днів.  

Але як подати заяву про надання статусу безробітного, якщо я проживаю в населеному пункті, в якому не зареєстрований?

Відтепер заявник може звернутися до найбільш територіально наближеного центру зайнятості, який зобов’язаний розглянути документи та прийняти відповідне рішення. 

Для набуття статусу безробітного та призначення виплати потрібно подати до центру зайнятості дві заяви: про надання/поновлення статусу безробітного та про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю. З метою уникнення відвідування центру зайнятості ці заяви можна подати онлайн електронною поштою: заздалегідь роздрукувавши та заповнивши, або написати від руки. Бланки заяв завжди можна знайти на офіційному веб-сайті Державного центру зайнятості за наступним посиланням: https://www.dcz.gov.ua/storinka/elektronne-podannya-dokumentiv.

Проте після завершення карантину (протягом 10 днів) необхідно обов’язково з’явитися до центру зайнятості та надати усі необхідні документи, які передбачені Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу. 

Окремо слід відзначити запровадження допомоги по частковому безробіттю на період карантину, що передбачена змінами до Закону України “Про зайнятість населення”. 

Цей вид допомоги передбачено для суб’єктів малого та середнього підприємництва. Класифікація суб’єктів господарювання передбачена статтею 55 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб’єктами малого підприємництва є:

фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Таким чином, ті суб’єкти господарювання, які не підпадають під ознаки суб’єктів великого чи малого підприємнцитва, є суб’єктами середнього підприємнцитва. 

Строк, протягом якого надається допомога: строк зупинення (скорочення) діяльності та додатково 30 календарних днів після завершення карантину. 

 Обов’язковою умовою отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину є сплата роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Перелік документів, що подаються роботодавцем до центру зайнятості (обов’язково за місцем реєстрації його як платника єдиного соціального внеску):

1) заяву у довільній формі;

2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;

3) відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину;

4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Окремо слід зазначити, що звернутися з заявою про призначення допомоги роботодавець може звернутися протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Рішення про призначення допомоги приймається відповідним центром зайнятості протягом 3-х робочих днів з дня подання документів.

У разі виникнення питань Ви завжди можете звернутися до нашої компанії. Ми з радістю проконсультуємо, та за необхідності, допоможемо скласти та подати усі необхідні документи!

Оприлюднено

На сьогоднійшній день на розробці законопроект, який змусить сплачувати ПДВ такі компанії як, Facebook та Viber

Звісно, прийняття Верховною Радою цього закону збільшить вартість послуг для наших громадян, які отримують послуги у вищевказаних іноземних компаній. Для українських рекламодавців вартість реклами збільшиться щонайменше на 20%. Це безпосередньо буде стосуватись таких сервісів, як Facebook, Viber, Netflix, Steam.

В уряді вважають, що це суттєво збільшить податкові надходження, а саме приблизно 3 мільярди гривень. Однак, ПДВ сплатять не лише закордонні компанії, а й самі українці, так як послуги з реклами стануть дорожчими.

Говорячи про сам законопроект, то він містить в собі наступні зміни:

  • платити ПДВ почнуть нерезиденти, у яких немає представництва в Україні, і які поставляють фізособам в Україні електронні послуги. До цього списку додають і посередників в таких операціях.
  • ПДВ становить 20% і включається в ціну електронних послуг.
  • електронними послугами, вважаються всі послуги, які надаються через мережу інтернет:
    • зображення, тексти, фото;
    • ігри (в т.ч. азартні);
    • рекламні послуги в інтернеті і в мобільних додатках;
    • послуги з розміщення даних в хмарі;
    • поставки ПО і оновлень до нього, дистанційне обслуговування ПО, і т.д.
  • компанії-нерезиденти повинні будуть зареєструватися як платники ПДВ, якщо, за попередній рік отримали за електронні послуги в Україні дохід, який перевищує 1 млн грн. Такі компанії не будуть виписувати податкові накладні та будуть подавати декларації у спрощеній формі.
  • Штраф у 8500 грн. будуть накладати на ті компанії, які не зареєструються.

Якщо проект закону приймуть, він вступає в силу на наступний день після публікації, і стосуватиметься податкових періодів після 1 січня 2021 року.

Оприлюднено

ФОПам, які вимушено призупинили свій бізнес через карантин, будуть виплачувати допомогу на дітей

Ще 10 квітня 2020 року уряд анонсував ідею розробити механізм виплати допомоги фізичній особі-підприємцю, якщо на утриманні такого ФОП є діти віком до 10 років, у розмірі прожиткового мінімуму.

Нажаль, ще й досі сам механізм не розроблений і тому надати Вам перелік необхідних документів для отримання виплат ми не можемо. 

Однак, можемо припустити, що Вам знадобляться:

  1. ваші реєстраційні документи;
  2. документи, які підтвердять сплату податків, ЄСВ;
  3. довідка про доходи;
  4. свідоцтво/свідоцтва про народження дітей. Чи зміниться розмір допомоги, якщо ФОП має не одну дитину, а більше? Наразі відповіді на це та інші актуальні питання немає.
Крім того, ми радимо приватним підприємцям звернутись до Фонду соціального страхування та спробувати отримати матеріальну допомогу “через тимчасову втрату працездатності” в зв’язку з карантином. Ми не можемо гарантувати отримання вищевказаної допомоги, однак варто спробувати.

Доречі, задля Вашої безпеки Ви можете відправити заяву до Фонду Соціального Страхування засобами електронного зв’язку, а саме на email yrp@fssu.gov.ua або онлайн на офіційному веб-сайті.

Оприлюднено

Зміни до банківського законодавства з 28.04.2020 року

28.04.2020 набуває чинності Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” у новій редакції.

Стаття 14 цього Закону передбачає, що у  випадку надання послуг із переказу грошових коштів Банк зобов’язаний провести ідентифікацію та верифікацію платника коштів та його отримувача шляхом отримання наступної інформації:

– для платника: якщо фізична особа (або ФОП) – прізвище ім’я по батькові, його паспортні дані або ІНН, а також номер рахунку або унікальний обліковий номер фінансової операції. При цьому, ані Закон, ані роз’яснення НБУ не містять визначення “унікального облікового номеру фінансової операції”. Цілком ймовірно, що законодавець має на увазі  номер рахунку для оплати.

– для платника: якщо юридична особа – найменування юридичної особи, її місцезнаходження або код ЄДРПОУ, а також номер рахунку або унікальний обліковий номер фінансової операції.

– для отримувача коштів: якщо фізична особа (або ФОП) – прізвище, ім’я (та за наявності – по батькові),  а також номер рахунку або унікальний обліковий номер фінансової операції. 

– для отримувача коштів: якщо юридична особа – найменування юридичної особи,  а також номер рахунку або унікальний обліковий номер фінансової операції. 

Надану вище інформацію Банк перевіряє за допомогою доступних для нього офіційних джерел. Лише за умови підтвердження наданої платником інформації офіційними джерелами, Банк переказує грошові кошти. На наш погляд, деякі фінансові операції можуть затягуватись відтепер у часі….через необхідність проведення перевірки. Банк отримувача так само може затребувати таку інформацію від Банка-платника. 

При цьому, у випадку суми фінансової операції до 30 000 грн (включно), а також в еквіваленті будь-якої валюти до гривні на цю суму , у разі якщо платник перераховує грошові кошти за допомогою електронного платіжного засобу, Банку достатньо інформації щодо рахунків платника та отримувача, або унікального номеру фінансової операції. За допомогою даних електронного платіжного засобу платника Банк отримує вичерпну інформацію.

Виняток становить лише виникнення у Банку підозри, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Також звільняються від процедури проведення верифікації та ідентифікації платники під час переказу коштів на суму, що є меншою ніж 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, для зарахування на рахунок отримувача виключно з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг,  за умови, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги з переказу коштів отримувачу, може здійснити відстеження через отримувача за допомогою унікального облікового номера фінансової операції переказу коштів та визначити особу, яка уклала договір з отримувачем про поставку товарів, виконання робіт, надання послуг.

Якщо платник вносить готівку до каси Банку без відкриття банківського рахунку на суму більше  5000 грн, то Банк проводить верифікацію та ідентифікацію згідно запитуваної інформації вище.

Оприлюднено

Держпраці та МОЗ рекомендують дистанційну роботу через загрозу коронавірусу.

Зміни, що відбулися у повсякденному житті українців  через запроваджений карантин у зв’язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – «COVID-19») в першу чергу відобразилися на режимі роботі більшості працівників, що перебувають у трудових відносинах із роботодавцями, які були змушені перейти на віддалений режим роботи.   

Так, початковим етапом до запровадження віддаленого режиму роботи в умовах карантину стали рекомендації Кабінету Міністрів України, закріплені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»  (в редакції постанови  від 16 березня 2020 р. № 215), згідно пункту 6 якої всім центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, а також підприємствам, установам, організаціям було рекомендовано забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості — також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Згодом, згідно Закону України від 17.03.2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період встановлення карантину було передбачено право роботодавця доручати працівникам виконання роботи вдома. Однак, на час прийняття вказаного закону єдиним нормативним  документом, який регламентує порядок організації надомної праці було давно застаріле Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 № 275/17-99), використання якого в мовах карантину практично є неможливим.

Врешті, механізмом до законодавчого запровадження дистанційного режиму роботи став Закон України від 30.03.2020 року № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», який набрав чинність 02.04.2020 року (далі також – «Закон № 540»), яким були внесені зміни та доповнення, зокрема, до Кодексу законів про працю України (далі – «КЗпП України»), статті якого було відповідно доповнено та викладено у новій редакції (ст. 21, 60, 113, Прикінцеві положення КЗпП України).

Так, тепер статтею 60 КЗпП України закріплене законодавче визначення поняття дистанційної (надомної) роботи, під якою розуміється така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При цьому на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру (далі також – «непередбачувані обставини») законодавець передбачив право роботодавця запроваджувати дистанційний режим роботи безпосередньо шляхом видання відповідного наказу (розпорядження) без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. 

Отже, за нинішніх умов існування карантину та запровадження протиепідемічних заходів у зв’язку із поширенням COVID-2019 роботодавці мають можливість запровадження для певних категорій працівників віддалений (дистанційний) режим роботи. Звісно, як правило, це може стосуватися лише певних категорій офісних працівників, які можуть ефективно виконувати свої трудові функції дистанційно з використанням доступних інтернет-ресурсів та програм без втрати якісних показників їхньої роботи. В такому випадку, роботодавець повинен подбати про  забезпечення таких працівників необхідними засобами праці (персональним комп’ютером, інтернетом, доступом до відповідних баз даних, тощо). 

Що стосується оформлення дистанційного режиму роботи працівників за умов карантину, то для цього роботодавцю достатньо підготувати наказ про запровадження дистанційного (надомного) режиму роботи та ознайомити з ним відповідних працівників під особистий підпис.*

*Варто зазначити, що законодавцем, на жаль, не було внесено застереження про незастосовання норми частини третьої статті 32 КЗпП України під час запровадження роботодавцем дистанційного режиму роботи на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру. Звісно, що в умовах раптовості та непередбачуваності виникнення таких обставин цілком очевидним є неспроможність роботодавця завчасно передбачити та завчасно попередити про їх виникнення працівників за 2 (два) місяці, але воно було б доцільним.
Окрім цього, на наш погляд, неврегульованим залишилося питання наслідків відмови працівника від зміни такої істотної умови праці як зміна режиму праці під час непередбачуваних обставин, хоча такий розвиток подій і малоймовірний, адже за загальним правилом, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього КЗпП України.

В наказі про запровадження дистанційного (надомного) режиму роботи під час карантину роботодавцю необхідно передбачити:

  1. дату, з якої запроваджується дистанційний (надомний) режим роботи та строк його запровадження. На наше переконання цілком доречним буде вказівка у наказі про запровадження такого дистанційного режиму роботи – до закінчення обмежувальних заходів у зв’язку з карантином, з метою уникнення підготовки додаткових наказів про продовження терміну дистанційного (надомного) режиму роботи;
  2. категорії (посади) працівників та визначити прізвища відповідних працівників, для яких встановлюється дистанційний режим роботи;
  3. передбачити графік роботи працівників, для яких встановлюється дистанційний (надомний) режим роботи (дату початку та закінчення роботи, час перерви для відпочинку і харчування), або якщо такий графік роботи цілком співпадає з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, де працюють вказані працівники, в наказі рекомендуємо зробити застереження про поширення на таких працівників правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Це зумовлено, що за загальним правилом на працівників, для яких встановлюється дистанційний (надомний) режим роботи не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, де вони працюють, оскільки працівники, працюючи в умовах віддаленої (дистанційної) роботи розподіляють робочий час на свій розсуд;
  4. передбачити покладення на відповідних працівників додаткових обов’язків, пов’язаних з дистанційним режимом роботи (наприклад, обов’язок переглядати свою робочу електронну пошту, брати участь у відео/аудіо конференціях, пов’язаних з виконанням своїх посадових обов’язків, відповідати на телефонні дзвінки керівництва, тощо).

Важливим є те, що робота працівників в дистанційному режимі роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників, адже такі працівники мають аналогічні права з тими працівниками, які працюють в звичайному режимі – за місцезнаходженням офісу роботодавця: право на оплату своєї праці у повному розмірі та строки, що передбачені трудовим договором (якщо інше не було погоджено між роботодавцем та працівником),  право на дотримання норми робочого часу (не більше 40 годин на тиждень) та інші, а також право на дотримання соціальних гарантій працівників (право на оплачувану щорічну відпустку, додаткову відпустку у випадках, передбачених чинним законодавством, право на оплату тимчасової непрацездатності, тощо).

Отже, запровадження дистанційного режиму роботи для працівників під час дії обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання поширення коронавірусу, які вільно можуть виконувати таку роботу вдома, в період дії карантину є дуже доцільним та необхідним кроком, який дозволяє не лише ефективно виконувати свою роботу вдома, але й зберегти своє здоров’я та здоров’я інших.

Оприлюднено

Податкові пільги та зміни для бізнесу на час карантину

Влада країни продовжує приймати рішення для стабілізації економіки в період боротьби з коронавірусною хворобою (COVID-19).

Так, Верховною Радою прийнято ряд Законів з метою стабілізації економіки та підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби.

Наразі прийнято та набули чинності три Закони:

  • Закон України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі —Закон № 530-IX);
  • Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» (далі —Закон № 533-IX);
  • Закон України від 30 березня 2020 року.№ 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі —Закон № 540-IX).

Кожним із перелічених Законів встановлено ряд пільг для бізнесу, розглянемо пільги передбачені кожним із Законів.

Законом № 530-IX визначено наступні податкові зміни:

  • тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України”. 
  • звільняються від сплати ввізного мита лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Дані  норми  діятимуть протягом трьох місяців з дня опублікування Закону № 530-IX. Закон №530-IX опубліковано 17.03.2020 р. у газеті «Голос України» № 51.

Також, даним Законом внесено зміни у статтю 26 Закону України “Про відпустки” та доповнено частиною третьою такого змісту:

“У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті”.

Дана норма є дуже важливою, оскільки відпустка за власний рахунок за згодою сторін тривалістю більше ніж 15 календарних днів являється порушення КЗпП. Враховуючи період карантину роботодавці ризикували отримати адмінштраф за порушення трудового законодавства. А за дане порушення передбачається відповідальність посадових осіб від 510 до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КаАП).

Оскільки Законом не визначено порядок надання даних відпусток, вважаємо, що дані відпустки надаються за згодою сторін — працівника та роботодавця. Свого часу аналогічний висновок щодо надання відповідних відпусток саме за угодою сторін робило й Мінсоцполітики у листі від 19.09.2013 р. № 416/13/116-13. Тому ми не радимо роботодавцям виступати ініціаторами надання зазначених відпусток. 

Важливою і вагомою нормою даного Закону для роботодавців є:

роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

Законом № 533-IX визначено наступні податкові зміни:

  • за порушення податкового законодавства штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

– порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;

–  відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

– порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

– порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період, — підлягає списанню.

Дані норма стосується порушень, вчинених протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року.

 Законом № 540-IX розширено перелік правопорушень, за які будуть застосовуватися штрафні санкції:

– обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

– цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

– обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

– здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

– здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку.

  • Встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.8 ст. 78 Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіка проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом № 533-IX не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіка, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу.

  • Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. За період з 1 березня по 30 квітня 2020 року. 

Проте Законом  № 540-IX внесено зміни та визначено період несплати податку з 1 березня по 31 березня 2020р.

  • Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

Проте Законом  № 540-IX внесено зміни та визначено період несплати податку з 1 березня по 31 березня 2020р.

  • Фізичні особи — підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок)

Дане послаблення застосовується лише в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за себе, у разі використання праці найманих працівників нараховувати ЄСВ прийдеться, але за умови, що працівнику нараховано хоч 1 гривню заробітної плати. При цьому слід враховувати той факт, що нарахування ЄСВ потрібно здійснити як мінімум з мінімальної заробітної плати.

  • Тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються за такі порушення:

– несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

– неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачою сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

– несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до контролюючих органів.

Законом № 533-IX визначено, що санкції не застосовуються до порушень, вчинених у періоди:

– з 1 березня по 31 березня 2020 року;

– з 1 квітня по 30 квітня 2020 року.

Законом  № 540-IX внесено зміни та визначено наступний період до якого не застосовуються штрафні санкції:

– з 1 березня по 31 березня 2020 року;

– з 1 квітня по 30 квітня 2020 року;

– з 1 травня по 31 травня 2020 року.

  • Платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Законом № 533-IX визначено, що санкції не застосовуються до порушень, вчинених у періоди:

– з 1 березня по 31 березня 2020 року;

– з 1 квітня по 30 квітня 2020 року.

Законом  № 540-IX внесено зміни та визначено наступний період до якого не застосовуються штрафні санкції:

– з 1 березня по 31 березня 2020 року;

– з 1 квітня по 30 квітня 2020 року;

– з 1 травня по 31 травня 2020 року.

  • Встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильности нарахування, отчисленная та сплати єдиного внеску

Законом № 533-IX визначено, що мораторій на проведення перевірок встановлено на період з 18 березня по 18 травня 2020 року.

Законом  № 540-IX подовжено даний термін до 31 травня 2020 року.

  • Відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) та/або програмних РРО для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку ІІ — ІV груп.

Відтерміновано:

– до 1 серпня 2020 впровадження застосування програмних РРО;

– до 1 січня 2021 року застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності (ресторани, автозапчастини, текстиль, медпослуги, торгівля через інтернет, тощо);

– до 1 квітня 2021 року запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку ІІ — ІV груп.

Законом № 540-IX визначено наступні податкові зміни:

  • Підвищення лімітів доходу платників єдиного податку:
  • для І групи ЄП – 1 млн грн замість 300 тис. грн;

  • для фізосіб-«єдинників» ІІ групи – 5 млн грн замість 1,5 млн грн;

  • для фізосіб-«єдинників» та юрособ-«єдинників» ІІІ групи – 7 млн грн замість 5 млн грн.

Як розраховуються граничні суми лімітів для «єдинників» І-ІІІ груп у 2020 році: роз’яснення від ДПС

Закон зворотної сили не має. Немає в Законі № 540-IX й спеціальних норм про те, що збільшення обсягу доходів діє з початку 2020 року. На цьому наголошують й податківці в їхньому роз’ясненні. Зокрема, за позицією ДПС, у 2020 році:

  • старі розміри доходів діяли протягом 92-х з 366-ти календарних днів: з 1 січня по 1 квітня 2020 року (включно);
  • нові розміри доходів будуть діяти протягом 274 календарних днів: з 2 квітня по 31 грудня 2020 року.

Через це розмір доходу за весь 2020 рік буде меншим, ніж встановлено Законом № 540. 

Наприклад, для єдинників 3-ї групи розрахунок буде такий:

  • 5 000 000 ліміту * 92/366 календарних днів = 1 256 830,60 грн.
  • 7 000 000 ліміту * 274/366 календарних днів = 5 240 437,16 грн.

Отже, ліміт на весь 2020 рік становить: 6 497 267,76 грн, тобто менше ніж 7 000 000 грн. 

Для платників ЄП 1 і 2 групи ліміти відповідно становлять трохи більше ніж 824 тис. грн і 4 120 тис. грн.

  • Місцевій владі дозволено зменшити ставки єдиного податку для І та ІІ груп на час карантину.
  • Тимчасово, на період до 31 травня 2020 р. (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 р. та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 р.
  • Платників податків на прибуток звільнено від застосування податкових різниць передбачених п. 140.5.9 Податкового кодексу України (обмеження щодо віднесення до складу витрат понад 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року) щодо коштів (вартості лікарських засобів) які добровільно ними перераховані (передані) для надання медичної допомоги хворим на коронавірус.

На період дії карантину, ввезення на територію України та постачання  на території Українитоварів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби,  звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Оприлюднено

Реєстрація бізнесу під час карантину

Поява на території України вірусної інфекції COVID-19 стала причиною запровадження карантину, який в свою чергу став неабияким викликом для економіки України та відповідно бізнесу. Запроваджені під час дії карантину обмеження значно вплинули на ведення підприємницької діяльності та зумовили призупинення, скорочення деяких бізнес-процесів, а також, нажаль, закриття бізнесу. Але не зважаючи на обмеження, які діють під час карантину є такі підприємці які в діючих на сьогодення умовах знаходять рішення для продовження або започаткування нового бізнесу.  

Тому є доцільним розглянути питання щодо державної реєстрації бізнесу в умовах карантину, тобто створення юридичних осіб та реєстрацію фізичних осіб-підприємців

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (Закон – 755) передбачено два способи подання документів для реєстрації, а саме подання в паперовій та електронній формі. 

Для подачі документів в паперовій формі громадянину особисто чи представнику необхідно підготувати передбачений Законом – 755 пакет документів, завітати до Центру надання адміністративних послуг та подати документи на реєстрацію. В умовах карантину даний спосіб є неможливим, так як Центри надання адміністративних послуг зачинені і не ведуть прийом громадян. Крім того, існує спосіб подання пакету документів для державної реєстрації поштовим відправленням, слід зауважити, що у разі подання документів таким способом справжність підпису заявника на заяві про державну реєстрацію повинна бути посвідчена нотаріально.   

Наступний спосіб подачі документів – електронна форма. На даний час існує два портали електронних сервісів, через які можливо створити юридичну особу та отримати статус фізичної особи-підприємця, це  вебпортал «Онлайн будинок юстиції» і, з недавнього часу, онлайн сервіс державних послуг «Дія». Так які реєстраційні послуги можна отримати через вказані вище вебпортали.

Розглянемо перший – через «Онлайн будинок юстиції» можна: зареєструвати чи ліквідувати фізичну особу-підприємця; зареєструвати створення товариства з обмеженою відповідальністю, яке здійснює діяльність на підставі модельного статуту; зареєструвати перехід юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту. Другий сервіс – державний вебпортал «Дія», скориставшись послугами якого є можливість зареєструвати фізичну особу-підприємця. Здійснити реєстраційні дії через електронні сервіси можливо тільки за умови підписання заявником заяви з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. Отримати електронний підпис можна в Акредитовану центрі сертифікації ключів, або інших державних центрах, таких як, наприклад, АЦСК Податкової служби, Приватбанку та інших. 

З огляду на вищезазначене, слід відмітити, що перелік реєстраційних дій  для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців через електронні сервіси є дещо обмеженим. Наприклад, через «Онлайн будинок юстиції» неможливо здійснити реєстрацію юридичної особи на підставі власного статуту, а якщо надалі виникне необхідність внесення змін про юридичну особу, це також зробити буде неможливо. На державному вебпорталі «Дія» на даний час немає можливості здійснити внесення деяких змін до відомостей про ФОП таких як, зміна прізвища, ім’я, по батькові, зміна місця проживання. 

З недавнього часу чинним законодавством надано право здійснення реєстраційних дій щодо створення юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців приватними нотаріусами. Такий спосіб є зручним, але доволі затратним. Враховуючи, що реєстрація створення юридичної особи та ФОП за законодавством є безкоштовною, нотаріуси все ж беруть немалі кошти за свої послуги. Крім того, не всі нотаріуси надають послуги з реєстрації, тому враховуючи умови карантину, самоізоляції, обмеженого руху транспорту треба мати час  щоб знайти нотаріуса, який погодиться здійснити такі реєстраційні дії. 

Таким чином, можна дійти висновку, що при наявності бажання чи необхідності зареєструвати юридичну особу чи фізичну особу-підприємця можливо навіть під час запроваджених в Україні карантинних обмежень.

Оприлюднено

З 16 квітня Київ обмежує в’їзд до міста

Відсьогодні, 16 квітня, максимально посилений контроль на основних в’їздах у столицю України – місто Київ. Водіям та пасажирам транспорту на в’їздах до міста перевірятимуть температуру. Про це мер Києва Віталій Кличко заявив під час онлайн прес-конференції.

«Ми встановили 9 пропускних пунктів, де всі авто, що прямують у місто, перевірятимуть медики та правоохоронці. Такі суворі обмеження зумовлені тим, що, за прогнозами медиків, після свят може відбутися різке збільшення кількості хворих на коронавірус. Щоб упередити такий сценарій, щоб не допустити колапсу в лікарнях, ми запроваджуємо такі обмежувальні заходи. Я звертаюся, зокрема, до керівників підприємств, до роботодавців: у найближчі кілька днів максимально забезпечити дистанційну роботу працівників», – наголосив Віталій Кличко.

Мер також нагадав, що за час введення карантину у Києві поліція склала майже 900 протоколів щодо порушників правил обмеження.

Також напередодні, 14 квітня, мер Києва нагадав, що згідно рішення комісії з надзвичайних ситуацій, у поминальні дні всі кладовища Києва будуть закриті, а саме поминання перенесено на 6 червня. 

Як відомо, згідно Постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет міністрів доручив Обласним, Київській міській державним адміністраціям встановити особливий режим на в’їздах і виїздах на/з території областей громадян і транспортних засобів, організувати моніторинг стану здоров’я подорожуючих шляхом безконтактного вимірювання температури, а в разі погіршення епідемічної ситуації обмежити переміщення між областями.

Крім того регіонам дозволили створити на в’їздах і виїздах на/з території областей контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, частин та підрозділів Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ, а у разі погіршення епідемічної ситуації, обмежити переміщення між областями.

Оприлюднено

Зміни в трудове законодавство

30 березня 2020 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), яким вносилися певні зміни в трудові відносини під час карантину, а саме в Кодекс законів про працю (далі по тексту – КЗпП) та Закону України «Про зайнятість населення». Розглянемо більш детальніше про дані зміни.

Зупинено строки позовної давності

Під час дії карантину всі строки, визначені КЗпП та іншими кодексами, у тому числі, процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Нове визначення «Трудовий договір»

Згідно нової редакції статті 21 КЗпП «Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін».

Також працівнику дозволено одночасно укладати трудовий договір з одним або декількома підприємствами, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Гнучкий режим робочого часу

За погодження між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Дистанційна (надомна) робота.

Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.

Договір про дистанційну (надомну) роботу, згідно статті 24 КЗпП, обов’язково укладається в письмовій формі.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Простої та спосіб оплати праці під час простою

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може здійснювати робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.

Допомога по частковому безробіттю

Частково внесено зміни до ЗУ «Про зайнятість населення» у частині допомоги по частковому безробітті. 

Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформленні трудові відносини.

Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Для отримання допомоги по частковому безробіттю роботодавець має право звернутися, протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва, до служби зайнятості, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:

1) заяву у довільній формі;

2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України;

3) відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю згідно з цією статтею;

4) довідку про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що виникла протягом п’яти років, що передують року зупинення (скорочення) виробництва.

Оприлюднено

Святкування Воскресіння Христового в умовах карантину

Зважаючи на наближення одного з найважливіших релігійних свят – Воскресіння Христового (Паски), в значної частини наших читачів виникає питання – а як же святити паску (сповідатися, причащатися) в умовах карантину? Чи не заборонено це?

Перш за все, необхідно розуміти, що як священнослужителі, так і миряни повинні користатися не лише настановами духовного керівництва своєї церкви, але й законодавчо затвердженими правилами поведінки в період карантину.

Як відомо, з 6 квітня на період тривалості карантину заборонено проведення масових заходів, в тому числі й релігійних.  Однак, зважаючи на важливість свята для всіх релігійних громад, керівництво Міністерства внутрішніх справ пішло на певні поступки.

За повідомленням Голови Національної поліції України Ігоря Клименка, керівники Міністерства внутрішніх справ зустрічалися з представниками Всеукраїнської ради церков, аби визначити оптимальний підхід до святкування.

«І поліція, і МВС зважали на те, що великодні служби мають відбутися. Ми розуміємо, що закрити храми ми не можемо і не маємо права. Тому досягли домовленості: однозначно церкви працюють, богослужіння проводять, на богослужінні перебуває не більше ніж 10 осіб, священикові, який проводить службу – лише йому одному – можна бути без маски, оскільки традиція та ритуал вимагає цього», — сказав Клименко.

При цьому було досягнуто домовленості, що представники поліції перебуватимуть біля церков, забезпечуючи правопорядок, а от контролювати кількість прихожан у церкві будуть самі священники.

Юристи компанії Перша Юридична можуть надати повну консультацію як правильно підготуватися до святкування та провести Великдень, а також професійно і швидко допомогти у вирішенні адміністративних спорів в Києві в разі виникнення такого внаслідок порушення норм і правил щодо карантину.

Також, за словами пана Клименка,  19 квітня 100% поліцейських вийдуть на вулицю, тому що церков і приходів дуже багато, і важливо не допустити конфліктних ситуацій між громадянами, непорозумінь громадян із поліцією.

Щодо особливостей проведення служби в цей день, були надані настанови від голів як Православної церкви України, так і Української Греко-Католицької Церкви.

Священним синодом Православної церкви України були надані наступні рекомендації, зважаючи на те, що в Україні вже набули розголосу та сприяли посиленню суспільних негативних настроїв низка фактів, коли окремі релігійні діячі, що публічно легковажили правилами карантину під час його запровадження, самі були уражені хворобою. Обираючи між повним закриттям храмів та забороною на проведення богослужінь, як це є зараз в багатьох країнах, та обмеженою карантинними приписами можливістю звершувати богослужіння – для блага повноти Помісної Церкви, турбуючись як про тілесне, так і про духовне здоров’я вірних і всього суспільства, Синод вважає розсудливим прийняти останнє.

Згідно з цими настановами, як духовенству, так і вірянам на час свята Входу Господнього у Єрусалим (Вербної неділі), Страсної седмиці, Великодня та Великодньої седмиці надаються наступні рекомендації, зокрема:

а) архієреї та духовенство через засоби масової інформації, оголошення, у проповідях та особистому спілкуванні повинні просити усіх мирян залишатися вдома та долучатися до молитви через засоби трансляції (з місцевого храму або з кафедрального собору єпархії чи кафедрального собору Предстоятеля);

б) враховуючи заборону масових релігійних заходів – звичайні спільні посвячення верби та великодніх страв для мирян у храмах та на прихрамовій території не проводити, щоби не допускати скупчення людей;

в) на підставі роз’яснень Національної поліції, з дотриманням вимог, викладених у п. 4 «Практичних настанов», у позабогослужбовий час не відмовляти мирянам, які індивідуально прийдуть до храму з релігійними потребами, у їх задоволенні; настоятелям парафій, керівникам монастирів забезпечити, там де є можливість, протягом святкових днів, особливо в неділю 12 квітня, у суботу 18 квітня та в неділю 19 квітня, перебування у храмі одного чергового священнослужителя для індивідуального спілкування з парафіянами та задоволення їхніх релігійних потреб;

г) у малих населених пунктах інформувати мирян щодо проведення освячення великодніх страв біля місць проживання – на вулиці поруч з будинком чи на подвір’ї, з дотриманням «соціальної дистанції»; при індивідуальному освяченні великодніх страв біля місць проживання вірних не допускати їхнього скупчення та контролювати дотримання загальних норм карантину; індивідуальне освячення можливе як в неділю, 19 квітня, так і напередодні в суботу, 18 квітня (з дотримання приписів щодо вживання піснеспівів Великої суботи);

ґ) оскільки така форма є традиційною за виняткових обставин (наприклад, коли завчасно освячуються великодні страви для передачі їх військовим, що перебувають на фронті) – організувати, за домовленістю з відповідними закладами, завчасне (протягом днів Страсної седмиці) освячення великодніх страв у місцях їхнього виробництва та продажу, з проханням, щоби під час придбання віруючі були письмово інформовані, що їхні страви вже освячені православним священнослужителем;

д) у разі, якщо миряни не мали можливості у жоден з перелічених способів отримати благословення верби, великодніх страв – дозволити мирянам в день свята в час після прочитання відповідних молитов про благословення у храмах, окропити їх святою водою, адже вона освячується «щоб усі, що черпають і споживають, мали її на очищення душ і тіл, на зцілення пристрастей, на освячення домів і на всяку користь велику» (з Чину великого освячення води);

е) проведення під час богослужінь Страсної седмиці та на Великдень передбачених Уставом обходжень храму відповідно до місцевих обставин або не здійснювати, або здійснювати обнесення Плащаниці в самому храмі, або здійснювати обхід навколо храму лише у складі тих, хто бере участь у відповідному богослужінні, з дотриманням «соціальної дистанції»; у разі якщо хресний хід на Великдень не здійснюється – відразу після виходу Утреня розпочинається перед дверима храму;

є) відвідання священнослужителями і мирянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов перенести на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня 2020 р.);

ж) у час до Великодня через оголошення, проповіді та у засобах масової інформації звертатися до членів родин осіб старшого віку або тих хто піклується про них, подбати про те, щоби у день свята такі особи мали вдома освячені великодні страви і через дотримання норм карантину не залишилися без традиційної святкової трапези;

з) єпархіальним архієреям, настоятелям, керівникам монастирів подбати про встановлення контакту з місцевими органами Національної поліції, зокрема з визначеною ними відповідальною особою через мобільний зв’язок, щоби у разі виникнення питань – вирішувати їх.

Главою Української Греко-Католицької Церкви дав декілька порад як у час пандемії Covid-19 служити страсні й пасхальні богослужіння.

На основі цих порад єпископи у своїх єпархіях та екзархатах мають допомогти священникам сформувати критерії стосовно поведінки священнослужителів у цих надзвичайних обставинах.

Перше – якщо у Страсний тиждень і на свято Воскресіння Христового в країнах нашого проживання триватиме карантин, то пасхальні богослужіння слід проводити в такий самий спосіб, як ми молилися в неділі Великого посту, тобто зараз.

Предстоятель вважає, що віруючих треба заохочувати якнайбільше користатися із трансляцій церковних богослужб, але їх мають забезпечити священнослужителі з храмів та соборів.

Друге – страсні й великодні служби цього року в усій Католицькій Церкві служаться без участі віруючих – заради безпеки, щоб зменшити контакт між людьми і не поширювати вірусів.

Третє – у Великий четвер цього року не виконувати обряду вмивання ніг.

Четверте – у Велику п’ятницю не робити жодних процесій – ні в храмі, ні поза ним. Плащаницю можна винести зі святилища прямо до Божого гробу та встановити обмеження перед самою плащаницею, щоб віруючі не підходили для її цілування.

Блаженніший Святослав радить організувати доступ до плащаниці так, щоб люди не скупчувалися в храмі понад встановлену санітарними нормами допустиму кількість осіб.

П’яте – у неділю Пасхи служити, по змозі, надворі. Не робити процесій – ні в храмі, ні довкола храму. Якщо владики вважатимуть за можливе, відповідно до санітарних норм певної країни, служити в храмі, то в ньому мають перебувають лише священнослужителі та співці. Усі інші повинні залишитися надворі. При цьому їм треба забезпечити можливість брати участь у богослужіннях, слухаючи відправи через гучномовці або переглядаючи їх на екранах. Слід просити людей не скупчуватися, а перебувати на встановленій санітарними нормами відстані.

Та однак, якщо карантин цього вимагатиме, слід брати участь у богослужіннях через трансляції, залишаючись вдома.

Шосте – освячувати лозу у Квітну неділю та святити паски й великодні страви на Пасху лише надворі. Просити при цьому вірних не скупчуватися понад дозволену норму відстані між собою. Освячувати страви можна у Великодню суботу стільки часу, скільки це буде потрібно.

Також Глава Церкви наголошує, аби до храмів не приносили страви на освячення особи літнього і похилого віку; ті, у яких члени родини мають ознаки респіраторного захворювання; ті, хто перебуває на самоізоляції. Їх слід повідомити, що великодні кошики будуть освячені теж за посередництвом онлайн-трансляцій.

“Прикладом у цьому нам має слугувати Папа Римський, який благословляє людей на площі Святого Петра у Ватикані, і це благословення поширюється також на тих, хто єднається з ним за допомогою радіо і телебачення”, – запевняє Блаженніший Святослав.

Також не потрібно водити гаївок біля храмів, не влаштовувати великодніх забав, щоб не збирати людей разом.

Українська православна церква Московського патріархату чіткої інструкції щодо обмежувальних заходів під час святкування Великодня не складала. Однак митрополит Української православної церкви (МП) Климент у ефірі Радіо Свобода повідомив, що в богослужіннях їхньої церкви на Великдень майже нічого не зміниться, хоча на карантинні обмеження зважати будуть.

  • Священнослужителі будуть проводити святкові служіння у Великдень та в інші дні, оскільки на державному рівні церкви не закривають. Тож на Великдень в храм планують запускати до 10 людей і проводити традиційні обряди.
  • Також церква закликає вірян дотримуватися карантину, і всіх заходів безпеки, які запровадив уряд.
  • Онлайн-трансляцій богослужінь церква здійснювати не буде, оскільки тоді це не буде вважатися богослужінням.

Останнім часом також широко розповсюджується інформація про обмеження пересування в окремих регіонах України на святкові дні. Щодо цього, необхідно розуміти, що рішення щодо обмеження свободи пересування громадян (мається на увазі заборона виходити з дому в певні дні та години) мають виключно рекомендаційний характер, обов’язковими вони може бути лише за умови запровадження надзвичайного стану. Однак, закликаємо обов’язково зважати на діючі обмеження в період карантину.

Оприлюднено

Основні нюанси організації праці під час карантину

25 березня 2020 року Кабінет Міністрів Україні запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та продовжив карантин на 30 днів, до 24 квітня 2020 року та заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а також заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями). Також було зупинено роботу комунального транспорту в низці великих міст по всіх Україні.

Також відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, встановлюється ряд обмежень, як і для бізнесу так і для звичайних громадян.

Відповідно до законодавства роботодавці зобов’язані вжити наступні заходи:

  • встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу;
  • запровадження роботи змінами;
  • тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи;
  • введення простою;
  • продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту;
  • лікарняний під час карантину.

Професійне і вигідне для Вас кадровий супровід бізнесу та кадровий облік для вашого підприємства

Розглянемо більш детально дані заходи, які критично необхідні для подолання даної ситуації.

Встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу

За угодою між працівником і власником може встановлюватись, як прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в даному випадку проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Якщо встановлення неповного робочого часу здійснюється за ініціативою роботодавця, то його запровадження  потребує попередження працівника не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то дане попередження працівника не вимагається.

Запровадження роботи змінами

За бажанням працівників та за можливості виробничих процесів і згодою роботодавця може бути запроваджена робота змінами, яка відрізняється від звичайного режиму роботи. Як і у попередньому випадку, оплата проводиться за фактично виконану роботу (відпрацьований час).

Тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи

Для бізнесу можливість організувати роботу працівників дистанційно, у домашніх умовах може бути виходом із ситуації, яка склалася на даний момент. Тим паче, що робота комунального транспорту у деяких великих містах призупинена.

Згідно чинного законодавства, працювати дистанційно або вдома мають можливість обмежені категорії працівників. Проте враховуючи ситуацію і дії спеціальної норми, даний захід стосується більшій половині працюючого населення України. 

Проте, щоб не створювати в майбутньому проблем і непорозумінь під час встановлення роботи у домашніх умовах, варто вжити певних заходів:

  • Бажано затвердити правила дистанційної праці і надати для ознайомлення всім працівникам підприємства під особистий підпис кожного;
  • Видати внутрішній наказ по підприємству про встановлення умов роботи дистанційно або в домашніх умовах. В свою чергу всі працівники повинні бути ознайомленні з даним наказом;

При такому режимі роботи працівник зобов’язаний упродовж всієї тривалості робочого часу виконувати роботу, доручену роботодавцем, та перебувати під контролем роботодавця за допомогою сучасної техніки (телефон, інтернет, інші засоби зв’язку).

Введення простою

При неможливості запровадження дистанційної роботи на підприємстві, роботодавець може запровадити простій, який на момент карантину оформляється наказом керівника підприємства.  Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Запровадження простою не вимагає згоди працівників.

Продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту

У разі того, якщо всі перераховані варіанти не вирішують проблеми організації роботи, то підприємство продовжує працювати в штатному режимі. Проте, роботодавець має безоплатно забезпечити працівників  засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами, проінформувати працівників про профілактичні заходи.

Оприлюднено

Огляд Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року в частині продовження строків позовної давності

30.03.2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроект № 3275), який набрав чинність 02.04.2020 року.

Якщо у Вас залишились питання або потрібно відстояти Ваші права та інтереси у суді – звертайтесь до нас! Спеціалісти Першої Юридичної допоможуть Вам в будь якій ситуації.

Так, Законом України від 30.03.2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (далі – «Закон № 540-ІХ») вносяться зміни до значної частини законодавчих актів, в тому числі до Податкового, Митного, Господарського, Сімейного кодексів України, Кодексу законів про працю України, Кодексу законів про адміністративні правопорушення України, а також до процесуальних кодексів України, зокрема: Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ), Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ) та Кримінального процесуального кодексу України (КПКУ).

Більш детально зупинимось на огляді змін, які вносяться Законом № 540-ІХ в Цивільний, Господарський, Сімейний кодекси України, Кодекс законів про працю України в частині продовження строків, зокрема строків позовної давності, а також змінах, внесених в процесуальні кодекси, а саме: КАСУ, ГПКУ, ЦПКУ та КПКУ.

Слід відзначити, що Законом № 540-ІХ внесено зміни в КАСУ, ГПК та ЦПК, які є спільними для вказаних процесуальних кодексів, сутність цих змін полягає у наступному:

Перш за все, зміни стосуються права учасників судового процесу на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року (з наступними змінами та доповненнями), брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, а якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” або Державною судовою адміністрацією України”. При цьому ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву про проведення засідання в режимі відеоконференції.

По-друге, Законом № 540-ІХ на строк дії карантину продовжуються процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

По-третє, строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Тобто, у випадку, наприклад, залишення судом позовної заяви без руху у зв’язку з виявленим недоліками такої заяви, що мало місце після набрання чинності Законом № 540-ІХ, тобто після 02.04.2020 року, встановлений судом строк на усунення таких недоліків (який за загальним правилом не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху) зупиняється (відтерміновується) на весь строк дії карантину і продовжиться по його закінченню.

Наступні зміни, що вносяться Законом № 540-ІХ і є спільними для ГПК України, КПК України та ЦПК України стосуються своєрідного «обмеження» гласності судового процесу на час дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, яке полягає у праві суду приймати рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання, якщо така участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. На нашу думку, таке «обмеження» гласності під час судового розгляду справ є доцільним та необхідним задля збереження життя та здоров’я української нації під час загальнонаціонального карантину.

Окрему увагу слід звернути на зміни, що вносяться Законом № 540-ІХ в частині продовження строків позовної давності на весь строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, що передбачені Цивільним, Господарським, Сімейним кодексами України та Кодексом законів про працю України.

У нижченаведеній таблиці наявна зведена інформація про строки, які подовжуються Законом № 540-ІХ:

№ п\п Цивільний кодекс України (ЦКУ) Господарський кодекс України (ГКУ) Сімейний кодекс України (СКУ) Кодекс законів про працю України(КЗпПУ)
1 Строк загальної позовної давності (ст. 257 ЦКУ) Строки застосування (нарахування) штрафних санкцій (ст. 232 ГКУ) Строк позовної давності щодо до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 72 СКУ) Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів (ст. 233 КЗпПУ).
2 Строк спеціальної позовної давності (ст. 258 ЦКУ) Строки пред’явлення позовів у зв’язку з недоліками поставлених товарів (ст. 269 ГКУ) Визнання батьківства за рішенням суду (ст. 128 СКУ)
3 Строк на переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ) України) Строки позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ст. 322 ГКУ) Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини (ст. 129 СКУ)
4 Щодо припинення поруки (ст. 559 ЦКУ) Строк пред’явлення позову про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту об’єкту будівництва (ст. 324 ГКУ) Спір про материнство (ст. 139 СК)
5 строку позовної давності, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ)
6 строк позовної давності, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК України)
7 Позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму (ст. 786 ЦК України)
8 строку позовної давності на оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК України).

Отже, в цілому, аналізуючи зміни, внесені Законом №540-ІХ в частині, що стосуються продовження строків позовної давності, а також перебігу процесуальних строків вважаємо позитивними і доцільними, що забезпечить можливість усім учасникам правовідносин не лише використати гарантоване їм Конституцією України право на звернення до суду, а й забезпечить ефективний захист їхніх прав та інтересів після закінчення карантинних обмежень в ім’я найвищої соціальної цінності – збереження здоров’я, життя та безпеки української нації.