Розірвання трудового договору з ініціативи працівника регулюється статтею 38 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Працівник має право ініціювати звільнення з різних причин, і процес цього звільнення передбачає певні етапи.
- Підготовка до звільнення. У кожної людини можуть бути свої причини для звільнення, а саме:
- особисті причини (переїзд, зміна місця проживання тощо);
- зміна умов праці або неналежні умови праці;
- вибір іншої роботи.
- Подача заяви на звільнення. . Працівник повинен скласти письмову заяву про звільнення та подати її безпосередньо керівникові або в кадровий відділ.В заяві потрібно вказати:
- дату написання;
- назву організації;
- дані (П.І.Б.) працівника;
- формулювання “Прошу звільнити мене з посади (вказати посаду) у зв’язку зі… (вказати причину)”;
- дату, з якої бажаєте звільнитися
- Термін повідомлення
- Питання, пов’язані з розрахункамиРоботодавець зобов’язаний провести розрахунок з працівником, що звільняється. Це включає:
- виплату зарплати за відпрацьований час;
- вихідну допомогу (якщо передбачено в колективному договорі або трудовій угоді);
- Оформлення звільнення
Перед тим, як подавати заяву на звільнення, працівник повинен визначитися з причинами свого звільнення, які він буде указувати в заяві на звільнення.
Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю, працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє намір звільнитися за два тижні до дати звільнення. У деяких випадках (наприклад, за угодою сторін) цей термін може бути скорочено.
Працівник також має право на компенсацію за невикористану відпустку.
Перша і найосновніша виплата, яка належить звільненому працівнику, — це розрахунок зарплати за фактично відпрацьований час у місяці звільнення. Це включає оплату відпрацьованих днів, а також, у разі якщо працівник відпрацьовував надурочно, оплату за надурочні години.
Згідно з законодавством, працівники мають право на вихідну допомогу в певних випадках. Якщо звільнення відбулося за ініціативою роботодавця не з вини працівника (наприклад, при скороченні штату), працівнику може бути виплачена вихідна допомога.
Розмір вихідної допомоги зазвичай становить один середньомісячний заробіток. Важливо звернути увагу на умови колективного договору чи трудового контракту, які можуть передбачати більший розмір виплат.
Якщо працівник на момент звільнення не використав всі свої дні відпустки, він має право на отримання компенсації за невикористані дні. При розрахунку компенсації враховується середньоденний заробіток працівника та кількість днів невикористаної відпустки.
Якщо звільнення відбулося за згодою сторін, працівник може отримати додаткові виплати, що можуть бути визначені в умовах угоди про звільнення. Це може включати компенсації, премії чи інші одноразові виплати.
При звільненні працівника, кадровий відділ видає наказ про звільнення, який повинен бути підписаний керівником. Працівник отримує копію наказу (за бажанням).
У випадку порушення роботодавцем законодавства про працю передбачено адміністративну, матеріальну, кримінальну відповідальність.
За порушення термінів виплати заробітної плати, виплати її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю відповідно до ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств та ФОПів від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн).
За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (ст. 265 КЗпП України).
За безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства або ФОПів передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 грн) або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ст. 175 Кримінального кодексу України).
Під час воєнного стану роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
При неможливості виплати зарплати через воєнні дії, строк її виплати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Якщо ж Ваш роботодавець самозайнята особа і був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, то такий роботодавець – фізична особа повинен виконати свої обов’язки протягом місяця після звільнення з такої військової служби без застосування санкцій та штрафів.
Для більш детальної консультацією юриста щодо оформлення звільнення за власним бажанням Ви можете звернутися до адвокатів в Києві Юридичної компанії «Перша юридична», також наша юридична компанія надає послуги кадрового аутсорсингу у Києві. Звертайтеся за консультаціями заповнивши форму заявки на сайті або просто, зателефонувавши нам за телефоном: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.