Зважаючи на наближення одного з найважливіших релігійних свят – Воскресіння Христового (Паски), в значної частини наших читачів виникає питання – а як же святити паску (сповідатися, причащатися) в умовах карантину? Чи не заборонено це?

Перш за все, необхідно розуміти, що як священнослужителі, так і миряни повинні користатися не лише настановами духовного керівництва своєї церкви, але й законодавчо затвердженими правилами поведінки в період карантину.

Як відомо, з 6 квітня на період тривалості карантину заборонено проведення масових заходів, в тому числі й релігійних.  Однак, зважаючи на важливість свята для всіх релігійних громад, керівництво Міністерства внутрішніх справ пішло на певні поступки.

За повідомленням Голови Національної поліції України Ігоря Клименка, керівники Міністерства внутрішніх справ зустрічалися з представниками Всеукраїнської ради церков, аби визначити оптимальний підхід до святкування.

«І поліція, і МВС зважали на те, що великодні служби мають відбутися. Ми розуміємо, що закрити храми ми не можемо і не маємо права. Тому досягли домовленості: однозначно церкви працюють, богослужіння проводять, на богослужінні перебуває не більше ніж 10 осіб, священикові, який проводить службу – лише йому одному – можна бути без маски, оскільки традиція та ритуал вимагає цього», — сказав Клименко.

При цьому було досягнуто домовленості, що представники поліції перебуватимуть біля церков, забезпечуючи правопорядок, а от контролювати кількість прихожан у церкві будуть самі священники.

Юристи компанії Перша Юридична можуть надати повну консультацію як правильно підготуватися до святкування та провести Великдень, а також професійно і швидко допомогти у вирішенні адміністративних спорів в Києві в разі виникнення такого внаслідок порушення норм і правил щодо карантину.

Також, за словами пана Клименка,  19 квітня 100% поліцейських вийдуть на вулицю, тому що церков і приходів дуже багато, і важливо не допустити конфліктних ситуацій між громадянами, непорозумінь громадян із поліцією.

Щодо особливостей проведення служби в цей день, були надані настанови від голів як Православної церкви України, так і Української Греко-Католицької Церкви.

Священним синодом Православної церкви України були надані наступні рекомендації, зважаючи на те, що в Україні вже набули розголосу та сприяли посиленню суспільних негативних настроїв низка фактів, коли окремі релігійні діячі, що публічно легковажили правилами карантину під час його запровадження, самі були уражені хворобою. Обираючи між повним закриттям храмів та забороною на проведення богослужінь, як це є зараз в багатьох країнах, та обмеженою карантинними приписами можливістю звершувати богослужіння – для блага повноти Помісної Церкви, турбуючись як про тілесне, так і про духовне здоров’я вірних і всього суспільства, Синод вважає розсудливим прийняти останнє.

Згідно з цими настановами, як духовенству, так і вірянам на час свята Входу Господнього у Єрусалим (Вербної неділі), Страсної седмиці, Великодня та Великодньої седмиці надаються наступні рекомендації, зокрема:

а) архієреї та духовенство через засоби масової інформації, оголошення, у проповідях та особистому спілкуванні повинні просити усіх мирян залишатися вдома та долучатися до молитви через засоби трансляції (з місцевого храму або з кафедрального собору єпархії чи кафедрального собору Предстоятеля);

б) враховуючи заборону масових релігійних заходів – звичайні спільні посвячення верби та великодніх страв для мирян у храмах та на прихрамовій території не проводити, щоби не допускати скупчення людей;

в) на підставі роз’яснень Національної поліції, з дотриманням вимог, викладених у п. 4 «Практичних настанов», у позабогослужбовий час не відмовляти мирянам, які індивідуально прийдуть до храму з релігійними потребами, у їх задоволенні; настоятелям парафій, керівникам монастирів забезпечити, там де є можливість, протягом святкових днів, особливо в неділю 12 квітня, у суботу 18 квітня та в неділю 19 квітня, перебування у храмі одного чергового священнослужителя для індивідуального спілкування з парафіянами та задоволення їхніх релігійних потреб;

г) у малих населених пунктах інформувати мирян щодо проведення освячення великодніх страв біля місць проживання – на вулиці поруч з будинком чи на подвір’ї, з дотриманням «соціальної дистанції»; при індивідуальному освяченні великодніх страв біля місць проживання вірних не допускати їхнього скупчення та контролювати дотримання загальних норм карантину; індивідуальне освячення можливе як в неділю, 19 квітня, так і напередодні в суботу, 18 квітня (з дотримання приписів щодо вживання піснеспівів Великої суботи);

ґ) оскільки така форма є традиційною за виняткових обставин (наприклад, коли завчасно освячуються великодні страви для передачі їх військовим, що перебувають на фронті) – організувати, за домовленістю з відповідними закладами, завчасне (протягом днів Страсної седмиці) освячення великодніх страв у місцях їхнього виробництва та продажу, з проханням, щоби під час придбання віруючі були письмово інформовані, що їхні страви вже освячені православним священнослужителем;

д) у разі, якщо миряни не мали можливості у жоден з перелічених способів отримати благословення верби, великодніх страв – дозволити мирянам в день свята в час після прочитання відповідних молитов про благословення у храмах, окропити їх святою водою, адже вона освячується «щоб усі, що черпають і споживають, мали її на очищення душ і тіл, на зцілення пристрастей, на освячення домів і на всяку користь велику» (з Чину великого освячення води);

е) проведення під час богослужінь Страсної седмиці та на Великдень передбачених Уставом обходжень храму відповідно до місцевих обставин або не здійснювати, або здійснювати обнесення Плащаниці в самому храмі, або здійснювати обхід навколо храму лише у складі тих, хто бере участь у відповідному богослужінні, з дотриманням «соціальної дистанції»; у разі якщо хресний хід на Великдень не здійснюється – відразу після виходу Утреня розпочинається перед дверима храму;

є) відвідання священнослужителями і мирянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов перенести на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня 2020 р.);

ж) у час до Великодня через оголошення, проповіді та у засобах масової інформації звертатися до членів родин осіб старшого віку або тих хто піклується про них, подбати про те, щоби у день свята такі особи мали вдома освячені великодні страви і через дотримання норм карантину не залишилися без традиційної святкової трапези;

з) єпархіальним архієреям, настоятелям, керівникам монастирів подбати про встановлення контакту з місцевими органами Національної поліції, зокрема з визначеною ними відповідальною особою через мобільний зв’язок, щоби у разі виникнення питань – вирішувати їх.

Главою Української Греко-Католицької Церкви дав декілька порад як у час пандемії Covid-19 служити страсні й пасхальні богослужіння.

На основі цих порад єпископи у своїх єпархіях та екзархатах мають допомогти священникам сформувати критерії стосовно поведінки священнослужителів у цих надзвичайних обставинах.

Перше – якщо у Страсний тиждень і на свято Воскресіння Христового в країнах нашого проживання триватиме карантин, то пасхальні богослужіння слід проводити в такий самий спосіб, як ми молилися в неділі Великого посту, тобто зараз.

Предстоятель вважає, що віруючих треба заохочувати якнайбільше користатися із трансляцій церковних богослужб, але їх мають забезпечити священнослужителі з храмів та соборів.

Друге – страсні й великодні служби цього року в усій Католицькій Церкві служаться без участі віруючих – заради безпеки, щоб зменшити контакт між людьми і не поширювати вірусів.

Третє – у Великий четвер цього року не виконувати обряду вмивання ніг.

Четверте – у Велику п’ятницю не робити жодних процесій – ні в храмі, ні поза ним. Плащаницю можна винести зі святилища прямо до Божого гробу та встановити обмеження перед самою плащаницею, щоб віруючі не підходили для її цілування.

Блаженніший Святослав радить організувати доступ до плащаниці так, щоб люди не скупчувалися в храмі понад встановлену санітарними нормами допустиму кількість осіб.

П’яте – у неділю Пасхи служити, по змозі, надворі. Не робити процесій – ні в храмі, ні довкола храму. Якщо владики вважатимуть за можливе, відповідно до санітарних норм певної країни, служити в храмі, то в ньому мають перебувають лише священнослужителі та співці. Усі інші повинні залишитися надворі. При цьому їм треба забезпечити можливість брати участь у богослужіннях, слухаючи відправи через гучномовці або переглядаючи їх на екранах. Слід просити людей не скупчуватися, а перебувати на встановленій санітарними нормами відстані.

Та однак, якщо карантин цього вимагатиме, слід брати участь у богослужіннях через трансляції, залишаючись вдома.

Шосте – освячувати лозу у Квітну неділю та святити паски й великодні страви на Пасху лише надворі. Просити при цьому вірних не скупчуватися понад дозволену норму відстані між собою. Освячувати страви можна у Великодню суботу стільки часу, скільки це буде потрібно.

Також Глава Церкви наголошує, аби до храмів не приносили страви на освячення особи літнього і похилого віку; ті, у яких члени родини мають ознаки респіраторного захворювання; ті, хто перебуває на самоізоляції. Їх слід повідомити, що великодні кошики будуть освячені теж за посередництвом онлайн-трансляцій.

“Прикладом у цьому нам має слугувати Папа Римський, який благословляє людей на площі Святого Петра у Ватикані, і це благословення поширюється також на тих, хто єднається з ним за допомогою радіо і телебачення”, – запевняє Блаженніший Святослав.

Також не потрібно водити гаївок біля храмів, не влаштовувати великодніх забав, щоб не збирати людей разом.

Українська православна церква Московського патріархату чіткої інструкції щодо обмежувальних заходів під час святкування Великодня не складала. Однак митрополит Української православної церкви (МП) Климент у ефірі Радіо Свобода повідомив, що в богослужіннях їхньої церкви на Великдень майже нічого не зміниться, хоча на карантинні обмеження зважати будуть.

• Священнослужителі будуть проводити святкові служіння у Великдень та в інші дні, оскільки на державному рівні церкви не закривають. Тож на Великдень в храм планують запускати до 10 людей і проводити традиційні обряди.
• Також церква закликає вірян дотримуватися карантину, і всіх заходів безпеки, які запровадив уряд.
• Онлайн-трансляцій богослужінь церква здійснювати не буде, оскільки тоді це не буде вважатися богослужінням.

Останнім часом також широко розповсюджується інформація про обмеження пересування в окремих регіонах України на святкові дні. Щодо цього, необхідно розуміти, що рішення щодо обмеження свободи пересування громадян (мається на увазі заборона виходити з дому в певні дні та години) мають виключно рекомендаційний характер, обов’язковими вони може бути лише за умови запровадження надзвичайного стану. Однак, закликаємо обов’язково зважати на діючі обмеження в період карантину.