Дистанційна та надомна робота – поняття різні та нарешті розділені!

Оприлюднено

Дистанционная и надомная работа - понятия разные и наконец разделены

03.11.2020 року було прийнято в першому читанні проєкт Закону № 4051 від 04.09.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи». 

Даний законопроєкт вносить зміни в Кодекс законів про працю України та в Закон України «Про охорону праці», а саме введення поняття дистанційної та надомної роботи.

Надомна робота – це така форма організації праці, коли оплачувана робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях, які характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, потрібної для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими або робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. 

При виконанні надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без згоди власника.

Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи покладається на власника.

Роботодавець зобов’язаний вести облік усіх працівників, яким вони надають роботу на дому, окремо як жінок, так і чоловіків.

Виконання надомної роботи не тягне за собою зміни в нормуванні, оплати праці і не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Дистанційна робота – це така форма організації трудових відносин між працівником та роботодавцем та/або виконання роботи, коли робота виконується працівником поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

При виконанні дистанційної роботи працівник самостійно обирає власне робоче місце і сам власне відповідає за забезпечення безпечних умов праці.

Також працівники, які працюють дистанційно, самі розподіляють свій робочий час. Загальна тривалість робочого часу при цьому не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Працівникові забезпечується гарантований період вільного часу для відпочинку (період відключення).

У разі того, коли на працівника були вчинені дії з ознаками дискримінації, він має право вимагати від роботодавця тимчасовий перехід на дистанційну роботу строком до 2-х місяців.

Працівник, який має дитину віком до 3 років, або здійснює догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку може виконувати свою діяльність на умовах дистанційної роботи, якщо це сумісно з виконуваною діяльністю.

При укладанні трудового договору про дистанційну роботу та/або надомну роботу на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання)працівників з питань охорони праці і протипожежної охорони.

Такі інструктажі (навчання) можуть бути проведені дистанційно із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Автор: Александр Машталяр

Провідний юрисконсульт First Legal, Київ


Ще Новини: