На сьогоднішній день є дуже актуальними питання, які стосуються прийняття спадщини та процедури її оформлення.
Перед громадянами постають питання що їм робити після смерті близької людини? Куди бігти? Які документи необхідно мати при оформленні спадкових прав?
Оформлення спадщини
Оформлення спадщини в нашій країні відноситься виключно до компетенції нотаріусів. Різниці між державними та приватними нотаріусами при оформленні спадщини – немає. Як одні так і інші можуть виконувати цю нотаріальну дію.
При цьому важливо пам’ятати, що оформлення спадщини має територіальні обмеження.
Спадкова справа заводиться лише за останнім місцем проживання померлої особи (за останнім зареєстрованим місцем проживання). Якщо ж місце проживання померлої особи невідоме, то спадкова справа заводиться за місцем розташування нерухомого майна, яке спадкується.
За відсутності нерухомого майна оформлення спадщини здійснюється за місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
Наразі в Україні існує два види спадкування: за заповітом та за законом.
Законодавець надає привілеї спадкуванню за заповітом, оскільки воля власника майна та майнових прав є його пріоритетним правом.
Тому, спадкування за законом наступає лише тоді, коли немає спадкування за заповітом, тобто відсутній заповіт (розпорядження фізичної особи на випадок смерті, яке зроблене у встановлені законом формі та посвідчений уповноваженими на те посадовими особами).
При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості. Чинний Цивільний кодекс України передбачає п’ять черг спадкування за законом. Кожна наступна черга закликається до спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, їх відмови або неприйняття спадщини. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Підставами закликання до спадкування за законом можуть бути шлюбні відносини, родинні чи сімейні стосунки, усиновлення, знаходження на утриманні спадкодавця не менше п’яти років до його смерті.
Прийняття спадщини — це складний процес, що включає багато юридичних нюансів, тому для успішного його проходження варто звернутися за консультацією до юристів.
Строки для прийняття спадщини
Відповідно до законодавства строк подання заяви про прийняття спадщини становить 6 місяців з моменту смерті спадкодавця. Саме в цей строк нотаріус може приймати заяви від усіх потенційних спадкоємців, а видавати свідоцтва лише після закінчення зазначених 6 місяців.
Що робити, якщо строк для відкриття спадщини пропущено?
Для тих спадкоємців, хто пропустив термін подання заяви про прийняття спадщини, існує 2 винятки:
- особи, які постійно проживали (були зареєстровані) разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, приймають спадщину автоматично;
- малолітні, неповнолітні та недієздатні особи також приймають спадщину автоматично.
Якщо особа не належить до винятків зазначених вище, тоді за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відмова від спадщини
У випадку прийняття спадщини слід враховувати, що не допускається прийняття спадщини з умовою чи застереженням. Так, не можна прийняти лише якусь частину майна, що входить до складу спадщини, а від іншої частини відмовитися взагалі чи прийняти її під якоюсь умовою. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Варто відзначити, що при прийнятті спадщини до спадкоємця переходять не тільки права спадкодавця але і обов’язки. З огляду на це, успадковується не тільки позитивний баланс – спадкове майно, але і негативний – всі борги спадкодавця. Тому, якщо Вами з’ясовано, що боргів спадкодавця більше ніж вартість успадкованого майна, то слід задуматися, чи варто приймати таку спадщину.
При цьому слід врахувати такі норми цивільного законодавства як право на відмову від спадщини. При небажанні приймати спадок, будь-який спадкоємець може подати заяву про відмову від прийняття спадщини. Для оформлення відмови від спадку спадкоємцеві треба подати нотаріусу, який відкрив спадкову справу, відповідну за змістом заяву. Але, наголошуємо, що така заява повинна бути подана в певний строк – до спливу піврічного строку з дати смерті спадкодавця.
Така відмова від спадщини може бути безадресна – тобто просто відмова і все, та адресна – на користь іншого спадкоємця.
Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом, незалежно від черги.
Особливості оформлення спадщини у військовий час
У зв’язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну низка населених пунктів різних областей нашої держави опинилася під російською окупацією. Через це багато українців вимушено зіткнулися з питанням спадкування майна, яке розташоване на тимчасово окупованій території України.
Для таких територій передбачений виняток із загального правила.
За загальним правилом місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Проте у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини вважатиметься місце подання першої заяви. Подання заяви свідчитиме про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, спадкова справа може бути відкрита в будь-якому населеному пункті на підконтрольній Україні території.
На сьогодні державна реєстрація факту смерті, що мала місце на тимчасово окупованій території України, проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті на такій території, винесеного у порядку окремого провадження за спрощеною процедурою.
Нове законодавство встановлює особливості щодо обчислення строків при спадкуванні на час дії на території України воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування. За загальним правилом для прийняття спадщини цивільним законодавством встановлено строк у 6 місяців, який обчислюється з дня смерті особи. Якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи, строки, визначені ЦК України щодо спадкування, обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.
Якщо на території України відкрилася спадщина, право на яку має особа, що виїхала за кордон, така особа може звернутися до посольства/консульства України у державі її перебування та засвідчити свій підпис на заяві про прийняття спадщини.
Якщо смерть громадянина була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.
Також, засвідчити заяву про прийняття спадщини можливо у нотаріуса іноземної країни із подальшим проставленням апостилю на такому документі.
Апостиль проставляється на офіційних документах, які використовуються на території країн, що підписали Конвенцію, котра скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаазьку конвенцію) від 05.10.1961 року. Далі така заява може бути надіслана засобами поштового зв’язку до нотаріуса на території України, внаслідок чого буде відкрита спадкова справа у загальному порядку.
Необхідні документи для оформлення спадщини
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (тобто, за загальним правилом, після спливу шести місяців з дати смерті). При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за заповітом/законом спадкоємців та склад спадкового майна.
Для підтвердження вказаних фактів нотаріусом витребовуються відповідні документи.
В тому чи іншому випадку перелік документів є перемінним, в залежності від способів спадкування, спадкових відносин та спадкової маси.
Приблизно можна назвати наступні документи:
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- довідка про причину смерті;
- довідка про останнє місце реєстрації спадкодавця;
- довідка про зареєстрованих разом із спадкодавцем осіб;
- заповіт (за наявності);
- паспорт та довідка про присвоєння податкового номеру спадкоємця;
- документи, що підтверджують родинні відносини (свідоцтво про народження, про шлюб, про зміну прізвища тощо);
- правовстановлюючі документи на померлого (документи про право власності на нерухомість, договори про вклади у банківські установи, технічний паспорт на автомобіль тощо).
Для більш детальної консультації та особливостей прийняття спадщини та її оформлення Ви можете звернутися до адвокатів та юристів Юридичної компанії «Перша юридична», заповнивши форму заявки на нашому сайті або просто, зателефонувавши нам за телефоном: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.