У яких країнах не потрібен апостиль?

Оприлюднено

У яких країнах не потрібен апостиль?
  1. Поняття апостилю

Апостиль – це спрощена процедура легалізації документів. Вона застосовується для країн, які підписали Конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаазьку конвенцію) від 05.10.1961. Для України Гаазька конвенція набула чинність 22.12.2003 року, отже Українці можуть легалізувати свої документи на території інших держав саме завдяки цій конвенції.

Актуальний перелік держав-учасниць Гаазької конвенції щодо засвідчення документів апостилем знаходиться на сайті Гаазької конвенції з міжнародного приватного права hcch.net/en/instruments/conventions/status-table/print/?cid=41

Сам штамп апостилю підтверджує справжність підписів та печаток (штампів) у документі. Документ, який пройшов формальну процедуру проставлення апостилю, вважається дійсним і його мають приймати у державних органах тієї країни, куди ви прямуєте або в яку подаєте документи.

2. Випадки, в яких засвідчення документів апостилем не вимагається

Звертаємо увагу, що в тексті самої Гаазької конвенції (частина 2 статті 3) визначено, дотримання згаданої формальної процедури проставлення апостилю не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації. Іншими словами, якщо між Україною та іншими договірними державами наявний двосторонній договір про правову допомогу (співробітництво), то проставлення апостилю не вимагається.

До прикладу, згідно двостороннього договору між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах від 23.05.1995 року документи, що були на території однієї з Договірних Сторін складені або засвідчені офіційною особою (нотаріусом, офіційним перекладачем, експертом тощо) в межах компетенції та за встановленою формою і засвідчені печаткою, приймаються на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Тобто, офіційні документи, які були складені на території України або Латвії можуть вільно використовуватися/прийматися на території договірних держав за наявності лише їх засвідченого перекладу на мову договірної держави, без вимог до проставлення апостилю або консульської легалізації.

Окрему увагу слід звернути на Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї від 22 січня 1993 року, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до неї, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР (далі – Мінська конвенція та Протокол). Учасниками цієї Конвенції виступали: Україна, Росія, Білорусія, Вірменія, Таджикистан, Казахстан, Туркменістан, Киргизстан, Узбекистан, Молдова.

Мінська конвенція передбачала подачу документів з їх перекладом на мову країни в яку вони подаються без апостиля, лише їх нотаріальне засвідчення нотаріусом.

У відносинах з Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою, Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном Мінська конвенція продовжує діяти до дати виходу України з неї, тобто до 18.05.2024 року включно. З 19.05.2024 року Конвенція буде вважатися припиненою для України у відносинах з усіма її учасниками. Винятком з цього правила є документи видані у Грузії, Молдові, Узбекистані, де між даними країнами та Україною підписані окремі двосторонні договори, що дозволяє використовувати документи з нотаріальним перекладом без апостиля.

3. Перелік країн, для яких проставлення апостилю не вимагається

Також проставлення апостилю не вимагається з іншими країнами окрім вищезазначених, з якими Україна підписала двосторонні та/або багатосторонні договори про співробітництво, з якими можливе використання документів з перекладом, засвідчених нотаріусом без апостиля.

Перелік таких країн наведено нижче:

Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Литва, Естонія, Латвія, Чехія, Угорщина, Польща, Монголія, Македонією, В′єтнам та Китаєм.

Примітка:

Незважаючи, що рядом двосторонніх Угод укладених між Україною та республікою Білорусь діють домовленості про використання документів без накладення апостилю, на даний час проводиться аналіз цих Угод про їх розірвання, так дію Мінської конвенції у відносинах з російською федерацією та республікою Білорусь зупинена з 27.12.2022 року. Це означає, що до документів, виданих на території Росії і Білорусь, при їх пред’явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Гаазькою конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, яка є чинною у відносинах України з Росією і Білоруссю.

Офіційні документи, видані в Україні, для використання в Росії та Білорусь підлягають засвідченню апостилем органами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 61 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 24.06.2023 № 629).

4. Перелік документів, які взагалі не підлягають апостилюванню

Варто зауважити, що відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 17.03.2023 року № 125/209/293/139/999/5 «Про затвердження Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав» чітко визначено перелік документів, які НЕ підлягають апостилюванню, а саме:

  • документи, видані закордонними дипломатичними установами України;
  • адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій;
  • оригінали паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, посвідчення особи та документи, що посвідчують її спеціальний статус, тощо;
  • нормативно-правові акти України та роз’яснення щодо їх застосування;
    • дозволи на носіння зброї,
    • свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів (технічний паспорт);
  • документи, що мають характер листування.

З метою уникнення непорозумінь у інших країнах при легалізації своїх документів рекомендуємо зайнятися цим питанням завчасно, звернувшись до адвокатів та юристів Юридичної компанії «Перша Юридична», які швидко та якісно допоможуть вирішити всі питання, пов’язані з легалізацією документів.


Ще Новини: