Огляд Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року в частині продовження строків позовної давності

Оприлюднено Категорії Новини

30.03.2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроект № 3275), який набрав чинність 02.04.2020 року.

Якщо у Вас залишились питання або потрібно відстояти Ваші права та інтереси у суді – звертайтесь до нас! Спеціалісти Першої Юридичної допоможуть Вам в будь якій ситуації.

Так, Законом України від 30.03.2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (далі – «Закон № 540-ІХ») вносяться зміни до значної частини законодавчих актів, в тому числі до Податкового, Митного, Господарського, Сімейного кодексів України, Кодексу законів про працю України, Кодексу законів про адміністративні правопорушення України, а також до процесуальних кодексів України, зокрема: Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ), Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ) та Кримінального процесуального кодексу України (КПКУ).

Більш детально зупинимось на огляді змін, які вносяться Законом № 540-ІХ в Цивільний, Господарський, Сімейний кодекси України, Кодекс законів про працю України в частині продовження строків, зокрема строків позовної давності, а також змінах, внесених в процесуальні кодекси, а саме: КАСУ, ГПКУ, ЦПКУ та КПКУ.

Слід відзначити, що Законом № 540-ІХ внесено зміни в КАСУ, ГПК та ЦПК, які є спільними для вказаних процесуальних кодексів, сутність цих змін полягає у наступному:

Перш за все, зміни стосуються права учасників судового процесу на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року (з наступними змінами та доповненнями), брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, а якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” або Державною судовою адміністрацією України”. При цьому ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву про проведення засідання в режимі відеоконференції.

По-друге, Законом № 540-ІХ на строк дії карантину продовжуються процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

По-третє, строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Тобто, у випадку, наприклад, залишення судом позовної заяви без руху у зв’язку з виявленим недоліками такої заяви, що мало місце після набрання чинності Законом № 540-ІХ, тобто після 02.04.2020 року, встановлений судом строк на усунення таких недоліків (який за загальним правилом не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху) зупиняється (відтерміновується) на весь строк дії карантину і продовжиться по його закінченню.

Наступні зміни, що вносяться Законом № 540-ІХ і є спільними для ГПК України, КПК України та ЦПК України стосуються своєрідного «обмеження» гласності судового процесу на час дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, яке полягає у праві суду приймати рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання, якщо така участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. На нашу думку, таке «обмеження» гласності під час судового розгляду справ є доцільним та необхідним задля збереження життя та здоров’я української нації під час загальнонаціонального карантину.

Окрему увагу слід звернути на зміни, що вносяться Законом № 540-ІХ в частині продовження строків позовної давності на весь строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, що передбачені Цивільним, Господарським, Сімейним кодексами України та Кодексом законів про працю України.

У нижченаведеній таблиці наявна зведена інформація про строки, які подовжуються Законом № 540-ІХ:

№ п\п Цивільний кодекс України (ЦКУ) Господарський кодекс України (ГКУ) Сімейний кодекс України (СКУ) Кодекс законів про працю України(КЗпПУ)
1 Строк загальної позовної давності (ст. 257 ЦКУ) Строки застосування (нарахування) штрафних санкцій (ст. 232 ГКУ) Строк позовної давності щодо до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 72 СКУ) Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів (ст. 233 КЗпПУ).
2 Строк спеціальної позовної давності (ст. 258 ЦКУ) Строки пред’явлення позовів у зв’язку з недоліками поставлених товарів (ст. 269 ГКУ) Визнання батьківства за рішенням суду (ст. 128 СКУ)
3 Строк на переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ) України) Строки позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ст. 322 ГКУ) Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини (ст. 129 СКУ)
4 Щодо припинення поруки (ст. 559 ЦКУ) Строк пред’явлення позову про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту об’єкту будівництва (ст. 324 ГКУ) Спір про материнство (ст. 139 СК)
5 строку позовної давності, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ)
6 строк позовної давності, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК України)
7 Позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму (ст. 786 ЦК України)
8 строку позовної давності на оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК України).

Отже, в цілому, аналізуючи зміни, внесені Законом №540-ІХ в частині, що стосуються продовження строків позовної давності, а також перебігу процесуальних строків вважаємо позитивними і доцільними, що забезпечить можливість усім учасникам правовідносин не лише використати гарантоване їм Конституцією України право на звернення до суду, а й забезпечить ефективний захист їхніх прав та інтересів після закінчення карантинних обмежень в ім’я найвищої соціальної цінності – збереження здоров’я, життя та безпеки української нації.

Автор: Надежда Сарнецкая

Начальник юридичного управління


Ще Новини: