Оприлюднено

Вітаємо із великим святом – Днем Незалежності!

Колектив Першої юридичної вітає українців із великим святом – Днем Незалежності!

Це свято символізує свободу, силу духу та прагнення до кращого майбутнього.
Бажаємо здоров’я, єдності та любові до нашої країни, яка об’єднує нас усіх!

Оприлюднено

Як задекларувати кошти на кордоні?

Військова агресія Російської Федерації сприяла імміграції громадян України за кордон, деякі громадяни планують придбати там нерухомість.

В зв’язку з цим в читачів виникають запитання, яку суму коштів безпечно можна вивозити за кордон готівкою або на банківській картці.    

Щоб задекларувати кошти на кордоні, потрібно дотримуватись офіційної процедури, яка залежить від того, з якої країни ви виїжджаєте або до якої країни їдете.

В Україні (на в’їзд або виїзд) можна перевозити з собою готівкові кошти в сумі до 10 000 євро (або еквівалент в іншій валюті/металах) без заповнення письмової декларації, але це не виключає, що Вас можуть перевірити.

Звертаємо Вашу увагу, якщо подорожує сім’я із трьох осіб, ліміт до 10 000 євро поширюється на кожну особу, включно з дітьми. Але кожний повинен фізично перетинати кордон зі своїми коштами.

При перетині кордону, якщо валюта відмінна від євро потрібно порахувати суму в еквівалентні євро за офіційним курсом НБУ на день перетину кордону.

Якщо сума коштів менше еквіваленту 10 000 євро можете йти по «зеленому коридору» без декларування, або якщо кошти знаходяться на банківській картці (сума коштів, яка знаходиться на банківській картці не перевищує 10 000 євро не потребує декларування).

Якщо сума коштів дорівнює або перевищує 10 000 євро, потрібно заповнити декларацію і подати митним органам (бланк декларації з транскордонного перетину кордону затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 27.02.2019 року «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей») бланк декларації можна роздрукувати заздалегідь і заповнити власноручно до перетину кордону, щоб при перетині кордону не витрачати зайвий час на заповнення або отримати бланк на кордоні. Також потребують декларування кошти, які знаходяться на банківській картці і їх сума перевищує 10 000 євро.

Кожний член сім’ї, сума коштів якого перевищує 10 000 євро повинен заповнити декларацію. Для дітей до 16 років декларацію заповнює законний представник, або один із батьків. 

Обмеження щодо максимальної суми коштів, яку можна вивозити з України законодавством не встановлено.

У багатьох читачів виникають запитання: як задекларувати кошти?

Перш за все потрібно заповнити митну декларацію вказавши в ній всю суму коштів, яка перевозиться особою та пройти контроль через «червоний коридор» на кордоні та надати пояснення і підтверджуючі документи про походження коштів, зазначити мету перевезення коштів (купівля нерухомості, лікування, тощо) та вказати свої паспортні дані.

Основними документами, які підтверджують походження коштів можуть бути:

  • Договори купівлі-продажу нерухомості в Україні та банківські виписки, які підтверджують надходження коштів від реалізації нерухомого майна;
  • Квитанції про зняття грошей з банківської картки або документи  про обмін/купівлю валюти, дорогоцінних металів, тощо.

Примітка:

Звертаємо вашу увагу, що документи про зняття готівки в банку дійсні 90 днів від дати зняття.

Що вважається готівкою?

  • Готівкові гроші.
  • Дорожні чеки.
  • Облігації, векселі.
  • Чеки на пред’явника.

Якщо перевозите дорогоцінні метали або коштовності їх вартість також перераховується в євро по курсу НБУ і цю суму також потрібно декларувати.

Відповідальність за порушення митних правил

Так, частиною 1 статті 471 Митного кодексу України (далі – МК України) передбачена відповідальність за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме:

– за недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20% суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.  

Частиною 2 статті 471 МК України передбачено, що недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.

Частиною 3 статті 471 МК України передбачено, що недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Звертаємо Вашу увагу, що недекларування або неправдива інформація зазначена в декларації можуть призвести до заблокування коштів, штрафів або до адміністративної відповідальності.

Порада читачам для безпечного перетину кордону:

  • Перед поїздкою перевіряйте актуальні правила на сайті митної служби тієї країни, до якої ви прямуєте та з якої країни виїжджаєте.
  • Підготуйте повний пакет документів ще до поїздки.
  • Якщо сума коштів перевищує 10 000 євро оформляйте митну декларацію.

При можливості використовуйте банківські картки або безготівковий переказ – це зменшує ваші ризики до «0».

Якщо вивозите великі суми – краще проконсультуйтеся із юристом нашої юридичної компанії та бухгалтерами що надають бухгалтерські послуги у Києві, які допоможуть Вам уникнути неприємностей, а також нададуть якісні юридичні послуги, перелік яких включає всі необхідні заходи для ефективного вирішення Ваших питань.

Перелік послуг наших адвокатів в Києві, викладений на сторінці, не є вичерпним і має орієнтовний характер! 

Для отримання більш детальної юридичної консультації щодо безпечного вивезення значної суми коштів, які плануєте перевозити, зверніться за консультацією до професіоналів юридичної компанії «Перша юридична», які допоможуть Вам! Заповніть форму заявки на сайті просто зараз або зателефонуйте за одним із номерів: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Військова агресія Російської Федерації сприяла імміграції громадян України за кордон, деякі громадяни планують придбати там нерухомість

В зв’язку з цим в читачів виникають запитання, яку суму коштів безпечно можна вивозити за кордон готівкою або на банківській картці.    

Щоб задекларувати кошти на кордоні, потрібно дотримуватись офіційної процедури, яка залежить від того, з якої країни ви виїжджаєте або до якої країни їдете.

В Україні (на в’їзд або виїзд) можна перевозити з собою готівкові кошти в сумі до 10 000 євро (або еквівалент в іншій валюті/металах) без заповнення письмової декларації, але це не виключає, що Вас можуть перевірити.

Звертаємо Вашу увагу, якщо подорожує сім’я із трьох осіб, ліміт до 10 000 євро поширюється на кожну особу, включно з дітьми. Але кожний повинен фізично перетинати кордон зі своїми коштами.

При перетині кордону, якщо валюта відмінна від євро потрібно порахувати суму в еквівалентні євро за офіційним курсом НБУ на день перетину кордону.

Якщо сума коштів менше еквіваленту 10 000 євро можете йти по «зеленому коридору» без декларування, або якщо кошти знаходяться на банківській картці (сума коштів, яка знаходиться на банківській картці не перевищує 10 000 євро не потребує декларування).

Якщо сума коштів дорівнює або перевищує 10 000 євро, потрібно заповнити декларацію і подати митним органам (бланк декларації з транскордонного перетину кордону затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 27.02.2019 року «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей») бланк декларації можна роздрукувати заздалегідь і заповнити власноручно до перетину кордону, щоб при перетині кордону не витрачати зайвий час на заповнення або отримати бланк на кордоні. Також потребують декларування кошти, які знаходяться на банківській картці і їх сума перевищує 10 000 євро.

Кожний член сім’ї, сума коштів якого перевищує 10 000 євро повинен заповнити декларацію. Для дітей до 16 років декларацію заповнює законний представник, або один із батьків. 

Обмеження щодо максимальної суми коштів, яку можна вивозити з України законодавством не встановлено.

У багатьох читачів виникають запитання: як задекларувати кошти?

Перш за все потрібно заповнити митну декларацію вказавши в ній всю суму коштів, яка перевозиться особою та пройти контроль через «червоний коридор» на кордоні та надати пояснення і підтверджуючі документи про походження коштів, зазначити мету перевезення коштів (купівля нерухомості, лікування, тощо) та вказати свої паспортні дані.

Основними документами, які підтверджують походження коштів можуть бути:

  • Договори купівлі-продажу нерухомості в Україні та банківські виписки, які підтверджують надходження коштів від реалізації нерухомого майна;
  • Квитанції про зняття грошей з банківської картки або документи  про обмін/купівлю валюти, дорогоцінних металів, тощо.

Примітка:

Звертаємо вашу увагу, що документи про зняття готівки в банку дійсні 90 днів від дати зняття.

Що вважається готівкою?

  • Готівкові гроші.
  • Дорожні чеки.
  • Облігації, векселі.
  • Чеки на пред’явника.

Якщо перевозите дорогоцінні метали або коштовності їх вартість також перераховується в євро по курсу НБУ і цю суму також потрібно декларувати.

Відповідальність за порушення митних правил

Так, частиною 1 статті 471 Митного кодексу України (далі – МК України) передбачена відповідальність за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме:

– за недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20% суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.  

Частиною 2 статті 471 МК України передбачено, що недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.

Частиною 3 статті 471 МК України передбачено, що недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Звертаємо Вашу увагу, що недекларування або неправдива інформація зазначена в декларації можуть призвести до заблокування коштів, штрафів або до адміністративної відповідальності.

Порада читачам для безпечного перетину кордону:

Перед поїздкою перевіряйте актуальні правила на сайті митної служби тієї країни, до якої ви прямуєте та з якої країни виїжджаєте.

Підготуйте повний пакет документів ще до поїздки.

Якщо сума коштів перевищує 10 000 євро оформляйте митну декларацію.

При можливості використовуйте банківські картки або безготівковий переказ – це зменшує ваші ризики до «0».

Якщо вивозите великі суми – краще проконсультуйтеся із юристом нашої юридичної компанії та бухгалтерами що надають бухгалтерські послуги у Києві, які допоможуть Вам уникнути неприємностей, а також нададуть якісні юридичні послуги, перелік яких включає всі необхідні заходи для ефективного вирішення Ваших питань.

Перелік послуг наших адвокатів в Києві, викладений на сторінці, не є вичерпним і має орієнтовний характер!  Для отримання більш детальної юридичної консультації щодо безпечного вивезення значної суми коштів, які плануєте перевозити, зверніться за консультацією до професіоналів юридичної компанії «Перша юридична», які допоможуть Вам! Заповніть форму заявки на сайті просто зараз або зателефонуйте за одним із номерів: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Оприлюднено

Як дізнатися заборгованість по аліментах?

Заборгованість по аліментах може мати серйозні наслідки для боржника, включаючи фінансові санкції, обмеження прав та навіть кримінальну відповідальність. Також це впливає на можливість виїзду за кордон, отримання водійських прав та розпорядження майном. 

Дізнатись про наявність (відсутність) заборгованості по аліментах в Україні можна онлайн через наступні ресурси:

1. Через Єдиний реєстр боржників, сайт: erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, це можна зробити онлайн, безкоштовно.

Для цього необхідно перейти на сайт Єдиного реєстру боржників – це офіційна база Міністерства юстиції України, яка містить інформацію про осіб, що мають заборгованість зі сплати аліментів. Для цього боржнику необхідно ввести через сайт своє прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження – це дозволить точно ідентифікувати боржника. Якщо людина має заборгованість по аліментах – вона буде в цьому реєстрі.

2. Через портал «Дія» (онлайн), сайт: id.diia.gov.ua про відкриття виконавчого провадження зі стягнення заборгованості по аліментах.

Для цього необхідно встановити на телефон даний додаток, боржник повинен бути авторизований в системі «Дія» через Banking або через кваліфікований електронний підпис (КЕП).

Дізнатися про заборгованість зі сплати аліментів можна онлайн в системі «Дія» в розділі «Сервери» за посиланням «Виконавчі провадження».

3. Через Електронний кабінет виконавчого провадження онлайн на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors ввівши ідентифікатор (логін та пароль), який зазначений у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Увійти за посиланням «Доступ сторін до виконавчого провадження» увівши реєстраційний номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження та ідентифікатор доступу, зазначений у постанові про відкриття виконавчого провадження. В результаті пошуку можна переглянути суму заборгованості та інформацію про борги перед державними/приватними виконавцями та вжиті виконавцем заходи (арешти).

Звертаємо Вашу увагу що сума заборгованості може бути відмінною від фактичної, для цього потрібно зробити звірку з державним/приватним виконавцем, у якого знаходиться дане виконавче провадження.

Для уточнення інформації особа може звернутися до ДВС або приватного виконавця особисто або через електронний кабінет виконавчого провадження, подавши відповідне звернення про отримання довідки про розмір заборгованості по аліментах або надати підтверджуючі документи про сплату аліментів.  

4. Через чат-бот або сервіс «Опендатабот» сайт: opendatabot.ua/registry завантаживши бот у Telegram або Viber ввівши прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження (можна також ІПН в мобільному застосунку). Бот покаже чи внесена особа до реєстру боржників за аліментами. Отримати вказану інформацію можна онлайн через телефон завантаживши даний чат-бот.

Звертаємо Вашу увагу що отримана інформація не буде містити суми заборгованості, а лише наявність або відсутність в реєстрі боржників із сплати аліментів.  

Для отримання більш детальної інформації про суму заборгованість зі сплати аліментів, якщо у Вас відсутній ідентифікатор, ви можете звернутись із відповідною заявою (листом) через засоби поштового зв’язку або через електронну пошту до виконавчої служби (приватного виконавця) в якого знаходиться дане виконавче провадження про отримання зазначеної інформації.

Також боржник та/або стягувач можуть звернутись через свого представника (адвоката по сімейним справам) із адвокатським запитом до виконавчої служби або приватного виконавця про отримання інформації (довідки) про розмір заборгованості зі сплати аліментів або її відсутність.

Звертаємо увагу, що отримана довідка про розмір заборгованості по сплаті аліментів дійсна протягом 30 днів з дати її виготовлення.

Наша юридична компанія допоможе Вам дізнатись реальний стан із сплати аліментів, звернувшись до виконавчої служби та/або приватного виконавця у провадженні якого перебуває дане виконавче провадження із адвокатським запитом. Це допоможе Вам в найкоротший термін отримати необхідну інформацію, звертаємо увагу, що відповідь на адвокатський запит надається протягом 5-ти робочих днів, а відповідь на ваше звернення може розглядатись протягом 30 днів.

Звертаємо Вашу увагу, що систематична сплата аліментів та звірка з виконавчою службою допоможуть боржнику уникнути зайвих неприємностей та судових тяжб з оскарження неправомірних дій (бездіяльності) державного/приватного виконавця.

Якщо у вас є сумніви щодо відсутності заборгованості зі сплати аліментів краще зверніться за консультацією юриста нашої юридичної компанії, які допоможуть Вам уникнути неприємностей, а також нададуть якісні юридичні послуги, перелік яких включає всі необхідні заходи для ефективного вирішення Ваших питань.

Перелік наших послуг, викладений на сторінці, не є вичерпним і має орієнтовний характер!  Для отримання більш детальної юридичної консультації щодо сплати аліментів та можливих правових наслідків у разі їх несплати зверніться до юристів в Києві юридичної компанії «Перша юридична», які допоможуть Вам! Заповніть форму заявки на сайті просто зараз або зателефонуйте за одним із номерів: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Оприлюднено

Як скасувати судовий наказ?

Що таке судовий наказ та коли він видається?

Судовий наказ бере свої витоки зі Стародавнього Риму. Преторські інтердикти прийнято вважати прообразом сучасного судового наказу. За результатом розгляду претором справи (causae cognitio), останній виносив інтердикт (наказ), який зобов’язував відповідача дотриматися безумовного припису. Інтердикт можна було оспорити не виходячи від претора, вимагаючи призначення судді. В такому випадку заяву розглядав суддя, який міг або підтвердити інтердикт, або його скасувати.

Ідея спрощеного порядку розгляду справ була перейнята європейськими середньовічними державами та дійшла до сьогодення.

Сьогодні судовий наказ – це особлива форма судового рішення, який видається судом за результатами розгляду справ про стягнення грошових сум незначного розміру. При цьому щодо сум, які заявник просить стягнути, має бути відсутній спір, тобто вважається, що боржником не оскаржується ані сам факт наявності боргу, ані сума боргу, а суд під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Слід зазначити, що закон не дає чітке визначення «незначної суми», проте судова практика, як правило, прирівнює її до «малозначних справ» та обмежує тридцятьма розмірами прожиткового мінімуму (станом на 2025 рік – ця сума становить 90 840 гривень). Разом з тим по деяким категоріям справ держава прямо встановила ліміт «незначної суми», так спеціальні обмеження стосуються сплати аліментів та вимог до юридичної особи або фізичної особи – підприємця.

В яких випадках може бути видано судовий наказ?

Окрім обмеження по сумі, законом також обмежений перелік вимог, по яким може бути виданий судовий наказ. До таких вимог відносяться:

1) вимога про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

2) вимога про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) вимога про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

5) вимога про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

6) вимога про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;

7) вимога до юридичної особи або фізичної особи – підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд розглядає отриману заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня отримання судом відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи – боржника. Коли боржником в заяві на видачу судового наказу зазначена юридична особа або фізична особа-підприємець – суд розглядає заяву протягом п’яти днів з дня її надходження.

При цьому розгляд заяви на видачу судового наказу проводиться без судового засідання і без повідомлення заявника і боржника. Сам судовий наказ є виконавчим документом, який можна пред’являти до органів примусового виконання.

Рекомендуємо у подібних ситуаціях звертатися за професійною допомогою до наших адвокатів в Києві, які мають досвід роботи у сфері наказного провадження. Кваліфікована консультація адвоката допоможе правильно підготувати заяву та уникнути процесуальних помилок. Адвокат допоможе правильно підготувати документи та за потреби скласти позов до суду, що дозволить захистити ваші права максимально ефективно.

Порядок «оскарження» судового наказу

Як зазначалось вище, судовий наказ – це особлива форма судового рішення.

Ця особливість має свій прояв не тільки в умовній просторі отримання, в обмеженнях по сумам та по категоріям справ, по яким судовий наказ може бути виданий, а й містить особливості його скасування, оскільки судовий наказ, на відміну від судового рішення, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Судовий наказ може бути скасований тим же судом, який його видав, для чого до суду подається відповідна заява про скасування судового наказу.

Зазначена заява може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення боржнику копії судового наказу. Тут слід зазначити, що суд разом із судовим наказом має відправити копію заяви про видачу судового наказу та додані до такої заяви документи.

До заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору (0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік становить 151,40 гривень), клопотання про поновлення пропущеного строку (якщо заява про скасування судового наказу подана після спливу п’ятнадцятиденного строку на подачу такої заяви) та документ, що підтверджує повноваження представника боржника (якщо заява подається представником боржника).

Подання належним чином оформленої заяви про скасування судового наказу у визначений строк є беззаперечною підставою для винесення судом ухвали про скасування судового наказу.

Разом з тим, судові накази, за якими стягуються аліменти не можуть бути скасовані судом який їх видав. Боржник по такому судовому наказу може або звернутись із позовом про зменшення розміру аліментів в загальному позовному провадженні, або подати заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

Також, суд за заявою стягувача або боржника може визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково є встановлення судом, що судовий наказ було видано помилково або якщо борг відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням або з інших причин.

Скасування судового наказу – це процес, який з однієї сторони формалізований однією заявою, проте є відповідальним кроком, який потребує професійних знань та навичок. Адже подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу має наслідком повернення її судом без розгляду та ускладнення оскарження судового наказу в подальшому.

Якщо щодо Вас видали судовий наказ – звертайтеся до юристів Юридичної компанії «Перша юридична», заповнивши форму заявки на нашому сайті або зателефонувавши нам за телефоном: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Оприлюднено

Стягнення заборгованості з контрагента

Чи не найбільш поширеною є категорія справ про стягнення заборгованості з контрагента (вашого покупця, замовника, тощо). Ця категорія справ є досить типовою і не складною, звісно, якщо враховано та дотримано основні моменти, що мають важливе значення для цієї категорії справ.

В даній категорії справ важливо звернути увагу на такі ключові елементи:

  1. Актуальний статус боржника
  2. Строк позовної давності
  3. Документи, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції, по якій виникла дебіторська заборгованість (продаж/поставка товару, надання послуг, виконання робіт, тощо).

Зупинимося на кожній із ключових елементів більш детально.

Актуальний статус боржника

Дуже важливо з’ясувати чи не перебуває ваш боржник в стадії припинення /ліквідації підприємства чи ліквідації ФОП, адже тоді важливо не пропустити строк, в межах якого є можливість звернутися до боржника для задоволення своїх вимог (як кредитора) або до правонаступника боржника (якщо таке має місце під час припинення).

Не менш важливою є перевірка контрагента (боржника), який не сплатив вам кошти за поставлений товар або надані послуги/виконані роботи, тощо у Єдиному реєстрі боржників, який дасть можливість вам дізнатися, чи є Ваш контрагент боржником по інших справах і чи відкриті відносно такого боржника активні виконавчі провадження та їх кількість.

Також не зайвим буде перевірити чи є ваш боржник учасником інших судових спорів і в якому статусі він виступає (як стягувач чи боржник).

Всі вищеперераховані заходи є необхідними, якщо Ви хочете, щоб процес стягнення дебіторської заборгованості з вашого боржника був реальним та дійсно ефективним, а не перейшов у площину процесу «заради процесу».

Строк позовної давності

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності становить 3 (три) роки, який обраховується від дня, коли особа дізналася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, якщо ваш контрагент порушив свої грошові зобов’язання перед вами за поставлений товар, надані послуги, виконані роботи чи інші зобов’язання важливо не зволікати зі строками звернення до контрагента в досудовому порядку або до суду. Адже, якщо, наприклад, поставка партії товару вами на користь вашого контрагента мала місце 15 липня 2022 року і при цьому строк оплати товару згідно умов договору був визначений –протягом 2 (двох) місяців після поставки (тобто до 15 вересня 2022 року), то ви як кредитор (сторона, яка має право вимагати виконання зобов’язання від боржника) вже починаючи з 16 липня 2022 року має місце порушення умов договору в частині розрахунків перед вами. Тобто саме з 16 липня 2022 року розпочинається перебіг строку позовної даності і ви маєте 3 (три) роки на те, щоб звернутися до контрагента в досудовому порядку з відповідною претензією або з відповідним позовом до суду і вимагати стягнення суми заборгованості за поставлений товар, відсотки річних та інфляційне збільшення, а також інші штрафні санкції, якщо такі визначені договором (пеня, штраф, тощо).

Документи, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції, по якій виникла заборгованість

Основними документами, які підтверджують здійснення відповідної господарської операції (поставку товару, виконання робіт або надання послуг) і які є обов’язковим для стягнення заборгованості з контрагента як в досудовому порядку так і в судовому порядку є первинні документи, тобто це відповідна видаткова накладна на поставлений товар або акт приймання-передачі наданих послуг чи виконаних робіт. Це основний документ, який засвідчує факт вчинення Вами відповідної операції (дії) та факт її прийняття її іншою стороною (покупцем, замовником, тощо).

Важливо, щоб первинні документи були складені у повній відповідності до вимог чинного законодавства (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні), а саме містили такі обов’язкові реквізити як: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Такі первинні документи можуть бути складені як в паперовій формі, так і в електронній формі.

!!! Завжди звертайте увагу на повноваження осіб, які підписали первинний документ, якщо цією особою є інша особа ніж керівник суб’єкта господарювання. В такому випадку у вас має бути довіреність або інший документ (наказ, тощо), що надає повноваження такій особі на прийняття та підписання відповідного товару, роботи або послуги.

Звісно, якщо у вас з контрагентом підписаний договір на поставку товару, виконання робіт чи надання послуг, це лише збільшить ваші шанси на стягнення окрім суми боргу штрафних санкцій (пені, штрафу), якщо такі визначені в договорі. Адже в договорі сторони прописують чіткі строки оплати, відповідні штрафні санкції за порушення строків оплати, тощо.

!!! Але навіть якщо у вас не було укладено договору з вашим контрагентом, це зовсім не означає, що ви не зможете стягнути заборгованість з вашого контрагента. Головне, щоб були підписані первинні документи, що підтверджують факт здійснення відповідної господарської операції між двома сторонами.

Отже, якщо ваш контрагент є реально працюючим, не припинений і не перебуває в стані ліквідації, строк позовної давності не минув, ви можете сміливо готувати претензію з метою стягнення заборгованості в досудовому порядку або одразу готувати позов до суду.

Навіть якщо ваш контрагент паралельно є учасником інших судових справ або виступає як боржник по виконавчих провадженнях, це не є перешкодою для стягнення суми боргу. Для забезпечення реального механізму стягнення заборгованості існують заходи забезпечення позову (такі як: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачу; забороною відповідачу вчиняти певні дії; тощо), які допоможуть додатково гарантувати у майбутньому реальне стягнення суми боргу з боржника на вашу користь.

Адвокати та юристи юридичної компанії «Перша юридична» мають великий та успішний досвід у супроводі справ по стягненню заборгованості, ми знаємо всі юридичні тонкощі такої категорії справ, тому із радістю надамо консультацію юриста або підготуємо для вас претензію та/або відповідний позов, щоб максимально захистити ваші інтереси.

Заповніть форму заявки на сайті просто зараз або зателефонуйте за одним із номерів: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Оприлюднено

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно – це офіційне визнання та підтвердження державою факту виникнення права власності на нерухомість, та закріплення його за певним суб’єктом. Факт реєстрації права власності на нерухоме майно часто потрібно підтверджувати для отримання тієї чи іншої адміністративної послуги, наприклад, під час декларування місця проживання, або вчинення правочинів з таким нерухомим майном. Особливо актуальною державна реєстрація речових прав є для власників, що набули ці права до 2013 року (до запровадження Державного реєстру речових прав). Відтак, відкладати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не варто.

Профільним законом, яким регулюється порядок державної реєстрації речових прав є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється державними реєстраторами виконавчих органів сільських, селищних та міських рад або нотаріусами (державними та приватними).

Вичерпний перелік документів, що подаються для державної реєстрації залежить від типу нерухомості (будівля, земельна ділянка, квартира тощо) та підстав його набуття. Зазвичай сюди входить:

  • правовстановлюючий документ (наприклад, свідоцтво про право власності на житло, державний акт на землю, договір купівлі-продажу тощо);
  • документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;
  • документ, що підтверджує особу заявника;
  • документ, що підтверджує повноваження представника (у разі звернення представника, наприклад довіреність, яка посвідчена нотаріально).

Строки державної реєстрації права власності на нерухоме майно: державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

За вчинення реєстраційних дій справляється адміністративний збір. За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підвищені розміри адміністративного збору встановлені за скорочені строки розгляду поданих документів, а саме:

  • 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб – у строк два робочі дні;
  • 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб – у строк один робочий день;
  • 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – у строк 2 години.

За результатами проведення державної реєстрації речових прав, заявник отримує відповідний витяг про державну реєстрацію, справжність якого можна перевірити на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

У разі виникнення додаткових питань, що стосуються державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, радимо звертатися за консультацією юриста. Адвокати юридичної компанії «Перша Юридична» з радістю проконсультують Вас з питань, що пов’язані з державною реєстрацією права власності, а за потреби, здійснять представництво Ваших інтересів та забезпечать результат.

Оприлюднено

Як виписати людину з квартири?

В Україні виписати людину з квартири (зняти із задекларованого/зареєстрованого місця проживання) можна кількома способами, які розрізняються між собою в залежності від правових підстав для виписки.

Законодавство виділяє наступні підстави для виписки людини з квартири:

  • самостійне зняття зареєстрованої особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
  • рішення власника квартири про виписку зареєстрованої людини з квартири;
  • за рішенням суду;
  • смерті зареєстрованої особи.

Як реєстрація, так і зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання здійснюється органом місцевого самоврядування. Відповідні заяви подаються особисто (наприклад через ЦНАП), а в деяких випадках заяву можна подати онлайн через Портал Дія.

Розглянемо детальніше особливості кожної з наведених вище підстав.

Самостійне зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Самостійне зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання можливо здійснити двома способами:

1. подача заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання через ЦНАП.

При подачі зазначеної заяви через ЦНАП адміністратору подаються:

  • паспорт;
  • для військовозобов’язаних – додатково військово-обліковий документ;
  • документ про сплату адміністративного збору.

Якщо вам виповнилось 18 років та ви не є військовозобов’язаним – зазначена заява також може бути подана через Портал Дія.

У разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи у зв’язку із виїздом за кордон на постійне проживання або залишенням на постійне проживання за кордоном – додатково подаються рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, прийняте відповідним територіальним органом ДМС або, відповідно, рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, прийняте закордонною дипломатичною установою України.

Законодавство визначає деякі особливості зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання дітей.

Так, заява про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання дітей віком до 14 років подається одним із батьків безпосередньо до органу реєстрації та вимагає згоду іншого з батьків. Така згода надається особисто під час подачі заяви або має бути засвідчена нотаріально. Додатково до вказаних вище документів батьками подається свідоцтво про народження дитини.

Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком від 14 до 18 років здійснюється за особистою заявою дитини за згодою її батьків.

Слід зазначити, що законодавство передбачає можливість подачі дитиною віком від 14 років заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання в електронній формі, яка має засвідчуватись її електронним підписом, але на практиці зазначена функція державою ще не реалізована.

2. подача заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (зміна місця проживання).

Зазначена процедура передбачає подачу лише однієї заяви до органу реєстрації (ЦНАПу) за місцем нової реєстрації. Орган реєстрації за новим місцем реєстрації засобами електронної взаємодії сповіщає орган реєстрації за попереднім місцем проживання про зняття заявника із задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Як і при подачі заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, заява про зміну місця проживання може бути подана, як безпосередньо до органу реєстрації (ЦНАПу), так і через Портал Дія.

При цьому, на відміну від зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання зазначена заява може бути подана через Портал Дія також щодо дитини віком до 14 років.

Діти віком від 14 до 18 років зазначену заяву подають самостійно.

Рішення власника квартири про виписку зареєстрованої людини з квартири

Законодавством визначено право власника квартири подати заяву про виписку людини з квартири (про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання).

Для виписки людини з квартири власнику потрібно подати відповідну заяву до органу реєстрації (ЦНАПу). До заяви додаються: :

  1. паспорт;
  2. документ, що підтверджує право власності на квартиру.
  3. документ про сплату адміністративного збору.

Подача заяви власником про виписку людини з квартири в електронному виді (через Портал Дія) законодавством не передбачена.

Законодавством визначені певні особливості щодо подачі вказаної заяви власником: :

  • законом заборонено зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання співвласника житла за заявою іншого співвласника, за умови відсутності згоди такого співвласника;
  • у разі подання заяви про виписку батьків – дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання разом із її батьками;
  • за зазначеною заявою не здійснюється виписка дитини, якщо власником квартири є один із батьків дитини;
  • така заява може бути подана лише повнолітньою особою або законним представником малолітньої дитини.

Виписка людини з квартири за рішенням суду

Законодавством визначений вичерпний перелік судових рішень, за яким зацікавлена особа має право звернутись до органу реєстрації (ЦНАПу) із заявою про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання. Такими рішеннями є рішення про:

  • позбавлення права власності на житло або права користування житлом;
  • виселення;
  • зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи;
  • про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

При звернені із зазначеною заявою обов’язково додається копія рішення суду із відміткою про набрання рішенням законної сили. Адміністративний збір при цьому не сплачується.

Адвокати юридичної компанії «Перша Юридична» зберуть необхідні докази та підготують позов до суду, представлять ваші інтереси у суді і отримають рішення суду.

Розглядаючи питання про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання доцільно звернути увагу на деякі особливості розгляду зазначеного питання судами.

Верховний Суд, чиї висновки щодо застосування норм права мають враховуватись іншими судами при застосуванні таких норм права, у своїх рішеннях зазначає, що зняття особи з зареєстрованого місця проживання нерозривно пов’язано з житловими правами такої особи – правом власності на житлове приміщення, правом користування житловим приміщенням, визнання особою такою, що втратила таке користування, виселення із займаного приміщення тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №520/5442/18 зазначила, що вирішення вимог про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття третіх осіб з реєстрації місця проживання залежить від вирішення спору щодо права власності на квартиру.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.05.2024 року у справі №674/1391/20 зазначено, що зняття особи з реєстрації за місцем проживання можна лише за умови втрати нею права користування цим житлом чи у зв`язку з її виселенням (добровільно чи у примусовому порядку).

Тобто така вимога є похідною, що робить звернення до суду із самостійною вимогою про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) недоцільним.

Позивачем в справах пов’язаних із зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи (як похідної вимоги), як правило виступає власник квартири, але кожний предмет позову має свої особливості.

Так в справах про позбавлення права користування житлом позивачем може бути у тому числі орган місцевого самоврядування, якщо квартира належить до житлового фонду комунальної власності, або ж законний користувач квартири.

В справах про виселення, окрім власника, позивачем також може бути іпотекодержатель.

Заяву про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою може подати член сім’ї або інша зацікавлена особа (якщо встановлення відповідного факту особи впливає на його права, обов’язки чи законні інтереси).

Звернувшись за консультацією юриста Юридичної компанії «Перша юридична» Ви отримаєте найбільш повну та детальну консультацію по всім аспектам зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, включно із судовим супроводженням цього процесу. Заповнюйте форму заявку на нашому сайті або зателефонуйте нам за телефоном: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Оприлюднено

Як відновити свідоцтво про народження? Отримати дублікат свідоцтва про народження.

Свідоцтво про народження є важливим документом, що підтверджує факт народження кожної особи. У випадках втрати, пошкодження виникає потреба у відновленні цього свідоцтва. Процес відновлення свідоцтва про народження в Україні регулюється законодавством та може бути здійснений у кілька етапів.

Часто, через оформлення документів за кордоном нам необхідна його апостилізація. Апостиль не ставлять на свідоцтво про народження радянського зразку, необхідно отримати повторне, нового зразку.

Відновити свідоцтво про народження можна тільки на території країни, де його було зареєстровано.

Якщо народження було зареєстровано на території України чи бувшої УРСР, то Ви можете звернутися до будь-якого відділу РАЦС та отримати дублікат свідоцтво. З огляду на те, що в Україні існує єдиний реєстр актів цивільного стану, то робота РАЦСів наразі централізована, що дає змогу не прив’язуватися до реєстрації місця проживання та/або фактичного місця проживання. Якщо Ви проживаєте за кордоном, то Ви можете звернутися за такою послугою до Консульства України.

При цьому Вам необхідно звернути увагу на наступний нюанс.

Якщо Ви подаєте запит на отримання дубліката свідоцтва про народження до РАЦСу, який здійснював реєстрацію народження, то отримання повторного свідоцтва відбудеться в якнайшвидший термін.

При отриманні дубліката свідоцтва з іншого регіону України така послуга буде надаватися довше, оскільки РАЦС повинен дати відповідний запит до регіону, де видавався первинний документ.

Зверніть увагу: послуга недоступна на тимчасово окупованих територіях та в зонах активних бойових дій.

Головний принцип – паперовий архів зберігається за місцем реєстрації народження.

Якщо Ви хочете отримати дублікат свідоцтва про народження, яке було зареєстроване на території бувшого СРСР, то необхідно дивитися в якій із республік відбувалася реєстрація. Відповідно, туди необхідно робити запит по законодавству країни до якої він спрямовується.

Якщо ж реєстрація народження відбувалася в посольстві бувшого СРСР та території Албанії, Болгарії, Німецької Демократичної Республіки, Польщі, Румунії, Угорщини та Чехословаччини, то після розпаду СРСР весь архів про такі записи актів цивільного стану був переданий до Москви. Тому отримання інформації для повторного свідоцтва потребує індивідуального звернення.

Окремо слід зазначити, що 27 грудня 2022 року Україна зупинила дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь. Тому, із вказаного часу будь-які документи з цих країн мають правове значення на території України лише після їх апостилювання відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, яка є чинною у відносинах України з росією і білоруссю.

Офіційні документи, видані в Україні, для використання в росії та білорусі підлягають також засвідченню апостилем відповідно до вимог чинного законодавства України.

За загальним правилом, для відновлення свідоцтва про народження в Україні необхідно підготувати певний пакет документів:

  • Заява про відновлення свідоцтва (можна написати на місці у відділі реєстрації актів цивільного стану (РАЦС)).
  • Документ, що встановлює особу (паспорт громадянина України або іншого виду, що засвідчує особу).
  • Якщо є такий, то копія втраченого свідоцтва про народження (її наявність прискорить процес).
  • Документи, що підтверджують зміну прізвища (якщо змінювалося прізвище)
  • Документи, що підтверджують особу дитини (якщо особа, для якої відновлюється свідоцтво, малолітня/неповнолітня).
  • квитанція про сплату держмита.

Отримати дублікат свідоцтва про народження Ви можете онлайн через Портал ДІЯ, оффлайн особисто, через представника по довіреності чи за допомогою послуг адвоката.

Якщо свідоцтво про народження потрібно відновити для особи, яка не досягла повноліття, то заяву можуть подати батьки або законні представники.

Відновлення свідоцтва про народження – це процес, який може зайняти деякий час та вимагати підготовки документів. Проте, дотримуючись усіх вимог і процедур, ви зможете швидко вирішити цю ситуацію за нашою допомогою.

Якщо Вам потрібно отримати дублікат свідоцтва про народження чи потрібен апостиль на свідоцтво про народження звертайтеся до юристів Юридичної компанії «Перша юридична», заповнивши форму заявки на нашому сайті або зателефонувавши нам за телефоном: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Оприлюднено

Як відновити свідоцтво про шлюб? Дублікат свідоцтва про шлюб

Втрата свідоцтва про шлюб може стати досить неприємною ситуацією, але не слід панікувати, оскільки цей документ можна відновити.

У цій статті розглянемо, як відновити свідоцтво про шлюб, видане в Україні, а також які вимоги існують відповідно до законодавства.

Свідоцтво про шлюб може бути втрачене через різні обставини, а саме: загублене, вкрадене, пошкоджене чи зіпсоване тощо. Часто, через оформлення документів за кордоном нам необхідна його апостилізація. Апостиль не ставлять на свідоцтво про шлюб радянського зразку, необхідно отримати повторне, нового зразку.

Відновити свідоцтво про шлюб можна тільки на території країни, де його було зареєстровано.

Якщо шлюб було зареєстровано на території України чи бувшої УРСР, то Ви можете звернутися до будь-якого відділу РАЦС та отримати повторне свідоцтво. З огляду на те, що в Україні існує єдиний реєстр актів цивільного стану, то робота РАЦСів наразі централізована, що дає змогу не прив’язуватися до реєстрації місця проживання та/або фактичного місця проживання. Якщо Ви проживаєте за кордоном, то Ви можете звернутися за такою послугою до Консульства України.

При цьому Вам необхідно звернути увагу на наступний нюанс.

Якщо Ви подаєте запит на отримання повторного свідоцтва про шлюб до РАЦСу, який здійснював реєстрацію шлюбу, то отримання повторного свідоцтва відбудеться в якнайшвидший термін.

При отриманні повторного свідоцтва з іншого регіону України така послуга буде надаватися довше, оскільки РАЦС повинен дати відповідний запит до регіону, де видавався первинний документ.

Зверніть увагу: послуга недоступна на тимчасово окупованих територіях та в зонах активних бойових дій.

Головний принцип – паперовий архів зберігається за місцем реєстрації шлюбу.

Якщо Ви хочете отримати повторне свідоцтво про шлюб, який було зареєстроване на території бувшого СРСР, то необхідно дивитися в якій із республік відбувалася реєстрація. Відповідно, туди необхідно робити запит по законодавству країни до якої він спрямовується.

Якщо ж реєстрація шлюбу відбувалася в посольстві бувшого СРСР та території Албанії, Болгарії, Німецької Демократичної Республіки, Польщі, Румунії, Угорщини та Чехословаччини, то після розпаду СРСР весь архів про такі записи актів цивільного стану був переданий до Москви. Тому отримання інформації для повторного свідоцтва потребує індивідуального звернення.

Окремо слід зазначити, що 27 грудня 2022 року Україна зупинила дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь. Тому, із вказаного часу будь-які документи з цих країн мають правове значення на території України лише після їх апостилювання відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, яка є чинною у відносинах України з росією і білоруссю.

Офіційні документи, видані в Україні, для використання в росії та білорусі підлягають також засвідченню апостилем відповідно до вимог чинного законодавства України.

За загальним правилом, для відновлення свідоцтва про шлюб в Україні необхідно підготувати певний пакет документів:

  • Заява про відновлення свідоцтва (можна написати на місці у відділі реєстрації актів цивільного стану (РАЦС)).
  • Документ, що встановлює особу (паспорт громадянина України або іншого виду, що засвідчує особу).
  • Якщо є такий, то копія втраченого свідоцтва про шлюб (її наявність прискорить процес).
  • Документи, що підтверджують зміну прізвища (якщо змінювалося прізвище після реєстрації шлюбу).
  • Квитанція про сплату держмита.

Зазвичай, процес обробки Вашої заяви займає від 5 до 15 днів. Проте в окремих випадках термін може варіюватися.

Отримати повторне свідоцтво про шлюб Ви можете онлайн через «ДІЮ», оффлайн особисто, через представника по довіреності чи за допомогою послуг адвоката.

Відновлення свідоцтва про шлюб – це досить простий процес, якщо знати порядок дій та вимоги законодавства. Дотримуючи вказані рекомендації, Ви зможете швидко відновити документ і не стояти перед правовими труднощами у будь-яких справах, де потрібен шлюбний статус.

Якщо вам потрібно отримати дублікат свідоцтва про шлюб чи апостиль на свідоцтво про шлюб звернутися до адвокатів Юридичної компанії «Перша юридична» , заповнивши форму заявки на нашому сайті або просто, зателефонувавши нам за телефоном: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Оприлюднено

Продаж нерухомості в Україні у військовий час: важливі аспекти і рекомендації

Війна в Україні принесла численні виклики, які вплинули на всі аспекти життя, в тому числі й на ринок нерухомості. Продаж квартири під час військових дій може здатися складним завданням, але з правильними знаннями та підготовкою цей процес може бути успішно реалізований. У цій статті ми розглянемо важливі аспекти та рекомендації щодо продажу квартири в умовах військового часу.

Перш ніж виставити квартиру на продаж, необхідно провести оцінку її ринкової вартості. В умовах війни ціни на нерухомість можуть коливатися через зміни в попиті та пропозиції. Рекомендується звернутися до професійних оцінювачів, які мають досвід роботи в даній ситуації, щоб отримати об’єктивну оцінку. Оцінка квартири проводиться спеціальними оцінювачами, які мають відповідні дозволи та сертифікати. Вона повинна бути внесена до єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України.

Переконайтеся, що всі документи на квартиру в порядку, а також що Ви маєте право на продаж. Для здійснення аналізу правовстановлюючих документів краще звернутися до юристів з нерухомості у Києві, які проаналізують чинність документів та їх реєстрацію на час набуття нерухомості у власність. Перевірять наявність Вашого права власності на квартиру та його підтвердження державою, необхідність згоди другого з подружжя для розпорядження майном, відповідність документів технічним характеристикам майна та інші істотні умови, необхідні для укладення правочину.

Уточніть усі юридичні нюанси, пов’язані з можливими обмеженнями на продаж нерухомості під час війни. Наприклад, у деяких випадках можуть бути затримки в реєстрації права власності або обмеження права на виїзд.

З огляду на військову ситуацію, традиційні канали продажу можуть працювати не так ефективно. Ось кілька стратегій, які можуть допомогти:

  • Онлайн-платформи: Використання інтернет-ресурсів для розміщення оголошень про продаж нерухомості.
  • Соціальні мережі: Використовуйте соціальні медіа для поширення інформації про продаж.
  • Ріелтори: Залучення професіоналів, які мають досвід роботи в умовах кризових ситуацій.

Забезпечте безпеку під час організації оглядів квартири. Можливо, варто проводити огляди в дні та години, коли існує менша ймовірність обстрілу або небезпечних ситуацій. Також розгляньте можливість відео-оглядів, щоб потенційні покупці могли ознайомитися з квартирою дистанційно.

Розуміння ризиків є важливою частиною процесу. Постійно стежте за новинами та змінами в ситуації країни, оскільки це може впливати на попит та ціни.

Необхідно пам’ятати, що договори щодо продажу або купівлі нерухомого майна не можуть посвідчуватись будь-яким нотаріусом на території України, а виключно за місцем знаходження самого об’єкту, або за зареєстрованим місцем проживання покупця чи продавця.

Наразі важливо окреслити обмеження на купівлю майна в тих, хто має зв’язок з державою-агресором.

Так, постановою КМУ №164 “Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану”, чітко вказує, що незавершені нотаріальні дії за звернення осіб, що пов’язані з державою-агресором, які визначаються постановою КМУ №187, зупиняються. Якщо особа з переліку звертається за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус має відмовити.

Згідно постанови № 187, такими особами є:

  • громадяни Російської Федерації, окрім тих, які проживають на території України на законних підставах;
  • юридичні особи, які були створені та зареєстровані відповідно до законодавства РФ;
  • юридичні особи, утворені та зареєстровані відповідно до законодавства України, але кінцевим бенефіціарним власником, членом чи учасником, який має частину в статутному капіталі від 10 і більше відсотків, якої є РФ, або громадянин РФ, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;
  • юридичні особи, що були створені відповідно до законодавства іноземної держави, в той самий час їх кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником, що володіє часткою в статутному капіталі від 10 і більше відсотків, яких є РФ, або ж громадянин РФ, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, у випадку виконання зобов’язань перед ним за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Не допускається набуття права власності щодо майна, яке перебуває на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих рф територій.

Продаж квартири в Україні під час військового часу – це складний, але можливий процес. Залучення професіоналів для юридичного супроводу угод з нерухомістю, правильно підібрана стратегія і уважність до деталей можуть допомогти успішно реалізувати нерухомість навіть у непрості часи. Не забувайте про важливість законності угод і безпеки як для себе, так і для потенційних покупців .

Для більш детальної консультації юриста Ви можете звернутися до адвокатів Юридичної компанії «Перша юридична», заповнивши форму заявки на нашому сайті або просто, зателефонувавши нам за телефоном: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.

Оприлюднено

Як підтвердити статус критично важливого підприємства?

Підтвердити статусу критично важливого підприємства в умовах особливого періоду є надзвичайно актуальним для бізнесу. Набуття цього статусу дозволяє підприємству забронювати найважливіших працівників від мобілізації та оформити їм законну відстрочку.

Основним нормативно-правовим регулюванням порядку отримання статусу критично важливого підприємства є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Критерії та порядок (надалі – Критерії), за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76.

Відповідно до чинного законодавства, більшості підприємств для того, щоб отримати статус критично важливого, необхідно відповідати хоча б трьом критеріям. При цьому наступні два критерії є обов’язковими:

  • у підприємства встановлено відсутність заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників підприємства за останній календарний місяць становить не менше розміру мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (фактично 20 000 грн.), що підтверджується довідкою.

Третій критерій підприємство може обрати самостійно з-поміж шести інших. Найчастіше підприємства обирають критерій, що передбачає статус важливого значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади.

Після визначення з переліком критеріїв, підприємство звертається із заявою про надання статусу критично важливого та підтвердними документами до відповідного державного органу, який уповноважений приймати рішення. Який саме державний орган розглядає документи залежить від обраних критеріїв. Це може бути як Мінцифри або Мінекономіки, так і місцева військова адміністрація. До звернення також додається інформація про подання підприємством, установою, організацією в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній податковий період.

Нормативний строк розгляду заяви про надання статусу критично важливого становить 10 (десять) робочих днів.

За результатами розгляду документів приймається рішення про відповідність або невідповідність критеріям. Рішення про невідповідність має бути обгрунтованим. Після оформлення рішення про відповідність критеріям, відповідна інформація вноситься до спеціальної бази, після чого заявник має право скористатися послугою «Бронювання військовозобов’язаних працівників» на порталі «Дія».

Звертаємо увагу, що після прийняття позитивного рішення, орган, який його прийняв, здійснює моніторинг такого підприємства та у разі потреби проводить перевірку відповідності підприємства Критеріям.

Зазначаємо, що підтвердження статусу підприємства, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, здійснюється ним не рідше ніж один раз на рік.

У разі виникнення додаткових питань Ви можете звернутися до адвокатів компанії Перша Юридична. Ми з радістю надамо юридичну консультацію, та за потреби допоможемо з підготовкою документів, необхідних для отримання статусу критично важливого підприємства.

Оприлюднено

Розблокування податкових накладних

Останні часом бізнес потерпає від блокування податковим органом податкових накладних і такі випадки непоодинокі.

Блокування податкових накладних (ПН) в Україні — це проблема, яка може мати серйозні наслідки для платників податків.

Розблокування податкових накладних — це процедура, яка здійснюється у разі, якщо податкова накладна/розрахунок коригування (далі – ПН/РК) були зупинені в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) через автоматизовану систему моніторингу відповідності (АСМТ) критеріям ризиків (так званий “блок”) відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Причини блокування

Податкова накладна може бути «заблокована», якщо:

  • Платник податків потрапляє до переліку ризикових;
  • Номенклатура товару чи операції відповідає “ризиковим”;
  • Сума перевищує певні пороги;
  • Наявність розбіжностей у звітності;
  • Невідповідність кодів товарів або послуг;
  • Є невідповідність між обсягами постачання та даними з податкової звітності.

Алгоритм дій для розблокування

  1. Отримати квитанцію про зупинення реєстрації.
    Зазвичай це Квитанція №1 із зазначенням причин.
  2. Підготувати пояснення та документи.
  3. Це може бути:

    • Податкові накладні з попередніх періодів;
    • Договори, рахунки-фактури, акти приймання передачі;
    • ТТН, сертифікати якості;
    • Банківські виписки;
    • Складські документи, акти виконаних робіт тощо.
  4. Подати пояснення через Електронний кабінет платника.
    У розділі «Зупинення реєстрації ПН/РК».
    Важливо вкластися в термін 365 календарних днів з дати складання ПН/РК.
  5. Очікувати рішення комісії державної податкової служби (далі – ДПС).
    Протягом 5 робочих днів податкова приймає рішення: розблокувати або відмовити.Результат приходить у вигляді Квитанції №2 через Електронний кабінет.
  6. Оскарження у разі відмови.
    У адміністративному порядку (скарга до ДПС України) — протягом 10 днів.
    Або у судовому порядку — протягом 3 місяців з дня отримання відповіді на скаргу (рішення про відмову).

Для наших читачів рекомендуємо:

  • Регулярно перевіряйте статус платника у переліку ризикових (через Електронний кабінет або запит до ДПС).
  • Подавайте завчасно документи по підозрілим операціям, щоб зменшити ризик блокування.
  • Ведіть повний комплект первинних документів для кожної операції.

Успішно зареєстрована податкова накладна має прямий вплив на формування податкового кредиту.

Розглянемо основні наслідки «блокування» податкових накладних, як для постачальника, так і для покупця:

  1. Фінансові наслідкиДля постачальника:
    • Затримка в оплаті: покупці можуть відмовитися оплачувати рахунки до розблокування ПН.
    • Втрата ділової репутації: контрагенти можуть уникати співпраці.
    • Адміністративні витрати: витрати на юристів, податкових консультантів, складання пояснень та скарг.

    Для покупця:

    • Втрата податкового кредиту з ПДВ: покупець не зможе включити ПН до складу податкового кредиту до її реєстрації.
    • Порушення касових і фінансових планів.
  2. Юридичні наслідки
    • Судові спори: у випадку, якщо ДПС відмовляє у розблокуванні ПН, підприємство може звернутися до суду.
    • Оскарження дій ДПС: податкові накладні можна розблокувати через адміністративне оскарження (скарга до ДПС) або судовий позов.
  3. Тимчасові наслідки
    • Призупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН: ПН вважається «нереєстрованою» до моменту позитивного рішення.
    • Втрата часу на підготовку документів та пояснень: підприємство повинно довести реальність господарської операції.
  4. Бізнесові наслідки
    • Зниження ліквідності підприємства.
    • Ризик розірвання договорів з партнерами через недовіру.
    • Вплив на бухгалтерську звітність — викривлення податкової та фінансової інформації.
    • Втрата податкового кредиту.

Звертаючись до нас, Ви можете отримати комплексний супровід справи в суді щодо «розблокування» податкових накладних, підготовка та подача адміністративного позову, а також скасування рішення про визнання підприємства таким, що відповідає критеріям «ризиковості», який включає всі необхідні заходи для ефективного вирішення зазначених питань.

Ми не обмежуємося переліченими вище, вже відомими категоріями спорів і готові ретельно дослідити саме Вашу проблему чи питання та підібрати необхідний правовий інструментарій для досягнення бажаного результату.

Перелік наших юридичних послуг, викладений на сторінці, не є вичерпним і має орієнтовний характер!

Для отримання більш детальної юридичної консультації щодо оскарження дій податкових органів та розблокування податкових накладних рекомендуємо звернутися за юридичною консультацією до професіоналів юридичної компанії «Перша юридична», які допоможуть Вам!

Заповніть форму заявки на сайті просто зараз або зателефонуйте за одним із номерів: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.