Оприлюднено Категорії НовиниЗалишити коментар до Коли досудове врегулювання суперечки є обов’язковим?

Коли досудове врегулювання суперечки є обов’язковим?

При виконанні цивільно-правових угод інколи виникають ситуації невиконання чи неналежного виконання однією з сторін своїх договірних зобов’язань, відповідно виникає спір між сторонами. Не завжди загальний принцип вирішення спірних питань шляхом переговорів призводить до знаходження компромісу сторонами й тоді потрібно захищати свої порушені права іншим шляхом. Для врегулювання таких ситуацій існує як досудовий, так і судовий порядок.

Практика свідчить про те, що вирішення цивільно-правових та/або господарських спорів шляхом їх досудового врегулювання інколи приносить свої результати й сторони знаходять взаєморозуміння. Розв’язання ж в досудовому порядку спорів в сфері публічного права майже нереальне, оскільки відповідні посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування тощо, дії чи бездіяльність яких призвели до виникнення спору, майже ніколи не признають ні своїх помилок, ні помилок своїх підлеглих, й не йдуть на компроміс в досудовому порядку, хоча спосіб вирішення таких спорів через оскарження діянь до вищестоящої інстанції передбачений чинним законодавством в багатьох випадках. Як приклад можна навести відповідні норми глави 4 Податкового кодексу України, яким передбачена можливість оскарження рішень податкових органів шляхом подачі скарги до контролюючого органу вищого рівня, але в переважній більшості випадків ця стадія не приносить ніяких результатів й, в решті-решт, спір вирішується в суді. В зв’язку з цим ми пропонуємо розглянути в цій статті деякі особливості досудового порядку врегулювання спору в приватно-правових (а не публічно-правових) відносинах і коли такий порядок є обов’язковим для сторін. 

Чинне господарське законодавство України передбачає процедуру досудового врегулювання спору шляхом пред’явлення претензії, яка має бути оформлена з дотриманням відповідних вимог законодавства (стаття 222 Господарського кодексу України). Хоча, за загальним правилом, претензійний порядок захисту своїх порушених прав є додатковим, а не основним засобом правового захисту, і використання чи невикористання такого засобу ніяк не впливає на можливість подати відразу позов до суду, однак, в деяких випадках, використання такого засобу є обов’язковим. 

Інститут обов’язкового застосування досудового порядку врегулювання спорів в Україні проходить складний шлях розвитку. Ще 9 липня 2002 році Конституційний Суд України в процесі тлумачення частини 2 статті 124 Конституції України прийняв рішення № 15-рп/2002 в якому дійшов висновків про те, що обов’язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Використання суб’єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту й його використання є правом, а не обов’язком особи, яка потребує такого захисту. Встановлення законом обов’язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. Таким чином заперечувалася можливість законодавчого встановлення обов’язковості досудового врегулювання спорів й цей метод залишався факультативним, який може бути використаний за згодою сторін, як оформленою у договорі, так і ні.

02.06.2016 Законом України № 1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” були внесені зміни, зокрема й до статті 124 Основного закону, й тепер частина третя цієї статті передбачає, що законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору. Відповідні зміни були внесені в усі процесуальні кодекси в яких з’явилася норма про те, що відсутність доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом, є підставою для повернення позовної заяви. Отже головним чинником для застосування в обов’язковому порядку досудового способу врегулювання спору є відповідна імперативна норма в законі, в інших випадках цей спосіб є добровільним. 

Застосування досудового врегулювання спору є важливим і з точки зору зменшення навантаження на судові органи, і задля підвищення правової культури ведення бізнесу та знаходження взаємоприйнятних способів вирішення спірних питань безпосередніми учасниками спору, і через задекларований шлях України на європейську інтеграцію, де, здебільшого, діє принцип, який зобов’язує сторони спору вживати всі необхідні заходи перед тим, як вони впевняться у безальтернативності й невідворотності передачі спору на розгляд суду. Нажаль, у внутрішніх законах України так і залишилися норми, які не зобов’язують сторони договору застосовувати досудовий порядок врегулювання спорів, а мають дефініції типу сторони «можуть» чи «мають право» зробити це в досудовому порядку (пред’явити претензію, скаргу, вимогу тощо). Прогресивним стало прийняття 16 листопада 2021 року Верховною Радою України закону № 1875-IX «Про медіацію», яким регламентується порядок проведення медіації, як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору). При цьому медіація, хоч і є позасудовим способом врегулювання спорів, але є найбільш наближеним до судового способу з мінімальним рівнем формалізованих процедур.

Але, сказати, що взагалі немає обов’язкового досудового порядку врегулювання спору, встановленого в законодавстві, не можна. Зазвичай такі імперативні норми містяться в міжнародних договорах України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Так в статті 19 закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України» зазначається, що чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Так, наприклад, відповідний обов’язок передбачений Монреальською Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, яка була підписана країнами-учасницями 28 травня 1999 року й стала частиною нашого національного законодавства 06 травня 2009 року в результаті приєднання до неї України згідно з законом N 685-VI від 17 грудня 2008 року. Зокрема в статті 31 вищезазначеної Конвенції зазначається, що у випадку пошкодження багажу або вантажу особа, яка має право на його отримання, повинна надіслати перевізнику претензію негайно після виявлення пошкодження й не пізніше семи днів з дати отримання зареєстрованого багажу й чотирнадцяти днів з дати отримання вантажу. У випадку затримки претензія повинна бути заявлена не пізніше двадцяти одного дня з дати, коли багаж або вантаж був переданий у його розпорядження. За відсутності претензій у згадані вище строки жодні позови проти перевізника не приймаються, крім випадку обману з боку останнього. Схожа норма міститься в статті 47 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 року (до якої Україна приєдналася 05.06.1992 року), де чітко вказано, що позов може бути пред’явлений тільки після пред’явлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, до якого була пред’явлена претензія. Стаття 46 цієї Угоди також встановлює інший строк, ніж передбачений Господарським кодексом України загальний строк для розгляду й надання відповіді на претензію (місячний строк), а саме 180 днів зі дня отримання претензії. 

Окрім загального строку на відповідь на претензію Господарським кодексом України передбачені й інші спеціальні строки на пред’явлення претензії й надання відповіді на неї. Так стаття 315 ГКУ передбачає, що до перевізника претензії, що випливають з договору перевезення вантажу, можуть пред’являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій – протягом сорока п’яти днів. При цьому Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні – протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п’яти днів.

Враховуючи те, що недотримання чи невірне застосування претензійного досудового врегулювання спору (строків, порядку здійснення тощо) й підсудності може призвести до відхилення судом поданої позовної заяви, рекомендуємо не нехтувати своєчасною правовою допомогою й звертатися за нею відразу, як тільки дізналися про порушення свого права, ще на етапі вибору можливого способу захисту своїх прав щоб не здійснити непоправних помилок чи не пропустити важливих процесуальних строків, після спливу яких судовий захист вже буде взагалі неможливий чи сильно ускладнений.

Оприлюднено Категорії НовиниЗалишити коментар до Юридична консультація онлайн: які питання підлягають вирішенню в режимі онлайн?

Юридична консультація онлайн: які питання підлягають вирішенню в режимі онлайн?

Юридична консультація онлайн – це найшвидший спосіб отримання кваліфікованої допомоги юриста або адвоката з питань, що відносяться до спеціалізації конкретного юриста/адвоката. Така консультація є найоптимальнішою з позиції часу як на її надання, так і на її отримання, адже така консультація може бути надана досить оперативно, не перешкоджаючи Клієнту займатися своїми основними справами. При цьому перевагою отримання юридичної консультації онлайн є можливість її отримання Клієнтом незалежно від його місцезнаходження та місцезнаходження юриста/адвоката, а також питання, що потребують консультації фактично є необмеженими, головне, щоб такі питання відносилися до спеціалізації юриста/адвоката, юридичної фірми, адвокатського бюро чи об’єднання, до якого Ви звернулися. Тому головною перевагою таких консультацій, звісно, є швидкість їх отримання, що не зобов’язує Вас, як Клієнта, витрачати Ваш дорогоцінний час на тривалі поїздки та дорогу. 

Ми живемо у XXI столітті,  що пов’язано з впровадженням цифрових технологій практично у всіх сферах бізнесу, діджиталізацією, що дає можливість оптимізувати та автоматизувати бізнес-процеси, покращити комунікаційні зв’язки. Не винятком з цього є ї сфера юридичних послуг, адже на сьогодні можливості надання та отримання юридичних послуг надзвичайно розширилися, що також пов’язано із низкою законодавчих змін, що зробили сферу юридичних послуг більш гнучкою. 

Юридична консультація онлайн може надаватися:

  • у форматі усного спілкування Клієнта з юристом/адвокатом, скажімо, безпосередньо по телефону чи у форматі онлайн-конференції, онлайн відеодзвінку за допомогою сучасних месенджерів для спілкування (Telegram, Viber, WhatsApp, тощо) чи інших спеціалізованих програм для відеоспілкування (Skype, Zoom, тощо);
  • шляхом заповнення спеціальної форми, наведеної на офіційному сайті юридичної компанії, адвокатського бюро/об’єднання, адвоката, тощо, де Ви коротко вказуєте суть питання, яке Вас цікавить, а консультацію Ви отримуєте на Вашу електронну адресу або іншим зручним для Вас способом. Наприклад, Ви маєте таку можливість, заповнивши відповідну форму на сайті нашої юридичної компанії: https://firstlegal.com.ua/;
  • за допомогою електронного листування (e-mail), вказаного на сайті юридичної компанії, адвокатського бюро/об’єднання, адвоката, тощо. Наприклад, своє запитання Ви можете надіслати на офіційну електронну адресу нашої компанії: info@firstlegal.com.ua.

На сьогодні засобів для онлайн спілкування з Клієнтом є досить багато, тому обрати найбільш зручну форму для отримання юридичної консультації онлайн для Вас буде досить просто та легко.

Якщо аналізувати питання, якими може займатися юрист або адвокат онлайн (не перебуваючи у безпосередньому спілкуванні з Клієнтом), то можна з впевненістю сказати, що таких питань – більшість. Спробуємо пояснити чому. Ці питання можуть бути абсолютно різноманітними: наприклад, від початкової консультації як розпочати свій бізнес, розробки схеми бізнесу, до розробки договорів будь-якого виду, представництву/захисту Ваших інтересів у суді. До того ж консультація юриста/адвоката онлайн може бути надана в більшості галузей права, зокрема, в галузі цивільного, господарського, адміністративного, податкового, корпоративного, трудового, земельного права. Лише за рідкісним виключенням онлайн консультація юриста/адвоката є неможливою, як-от: необхідність бути присутнім юристу/адвокату під час представництва інтересів Клієнта у органах нотаріату, органах державної влади (органах внутрішніх справ, органах Державної митної служби, Державної міграційної служби, тощо). Хоча разом з тим, варто зауважити, що досить багато органів державної влади на сьогодні здійснюють розгляд скарг дистанційно за допомогою інтернет-засобів (онлайн), якщо мова йде, наприклад, про адміністративний (досудовий) порядок оскарження рішень (актів) органів владних повноважень (органи податкової служби, антимонопольного комітету, тощо), що робить можливим залучення юриста/адвоката онлайн до надання кваліфікованих юридичних послуг майже у всіх випадках.

Отже, питаннями, якими може займатися юрист/адвокат онлайн – переважна більшість. При цьому, це можуть бути як усні, так і письмові юридичні консультації з питань, на які Ви бажаєте отримати відповідь, підготовка різноманітних документів правового характеру (розписок, претензій, договорів, позовних заяв, скарг, тощо), а також представництво Ваших інтересів у судах різної юрисдикції усіх інстанцій. Адже на сьогодні завдяки ряду законодавчих змін, що відбулися, зокрема, і в судовій системі, фізична присутність юриста/адвоката в судовому засіданні не є обов’язковою. При цьому, досить популярним стало використання учасниками судових справ систем відеоконференцзв’язку (EasyCon), що дає можливість юристу/адвокату приймати участь у судовому засіданні за допомогою власних технічних засобів (власного ПК, ноутбука, планшета, тощо), сидячи в офісі чи вдома, не виходячи до приміщення суду. Варто зазначити, що юристи/адвокати досить часто використовують дистанційну форму участі у судових засіданнях, адже це заощаджує не лише час юрист/адвоката, але й економить Ваші кошти, на компенсацію витрат юриста/адвоката на проїзд до місця слухання справи, харчування, проживання, особливо, коли мова йде про слухання судової справи в іншому місті, де не проживає/не працює фахівець, якому Ви довірили ведення Вашої справи.

Звісно, що перш ніж отримати консультацію від юриста/адвоката онлайн, Клієнту важливо переконатися у компетенції та/або досвіді відповідного фахівця. Адже перш ніж озвучити свою проблему, Клієнту важливо запевнитися чи можна довіряти такому фахівцю. Звичайно, для цього існують безліч способів це зробити. По-перше, Ви можете завчасно промоніторити офіційний сайт юридичної компанії, адвокатського бюро/об’єднання, центру надання правової допомоги, адвоката, до яких Ви плануєте звернутися за юридичною консультацією, ознайомитися з відгуками. По-друге, знаючи прізвище юриста/адвоката або номер його телефону, який буде надавати Вам відповідну послугу, Ви можете самостійно перевірити інформацію про нього в Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ) за посиланням: https://erau.unba.org.ua/. По-третє, у випадку відсутності інформації про юриста/адвоката в ЄРАУ, Ви завжди можете запросити документи, що підтверджують кваліфікацію відповідного юриста/адвоката.

Важливо розуміти, що спосіб отримання консультації, який Ви обираєте (онлайн чи віч-на-віч), жодним чином не впливає на якість та повноту отриманої консультації. 

Всі документи та/або інформацію, що необхідні юристу/адвокату для надання консультації, Ви можете надсилати у будь-який зручний для Вас спосіб (на e-mail), шляхом завантаження на хмарне сховище, на будь-який зручний для Вас месенджер (Telegram, Viber, WhatsApp, тощо). При цьому, у випадку, якщо Ви отримуєте правову допомогу від адвоката, право на конфіденційність переданої Вами інформації гарантоване Вам Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики, а також договором про надання правової допомоги, який має бути укладений між Клієнтом та адвокатом/адвокатським бюро/об’єднанням та є першочерговим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги Клієнту. Якщо ж Ви отримуєте консультацію безпосередньо від юридичної компанії, остання гарантує збереження конфіденційності переданої вами інформації, підписавши з Вами договір про нерозголошення конфіденційної інформації (NDA).

Якщо Ви обираєте дистанційний спосіб отримання правової допомоги (онлайн), всі питання формалізації своїх взаємовідносин Ви зможете також вирішити онлайн: як укладення договору про надання юридичних послуг/про надання правової допомоги, так і здійснення оплати за такі послуги. Тим більше, враховуючи те, що ми живемо в час, коли використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) в нашому повсякденному житті є невід’ємного його складовою, що відкриває можливості до будь-яких онлайн сервісів в Україні, зокрема, отримання юридичних послуг онлайн. Звісно, якщо Ви не маєте або не використовуєте ЕЦП, Ви завжди маєте можливість власноруч підписати договір про надання юридичних послуг/про надання правової допомоги та переслати його по пошті.

Вартість юридичних послуг онлайн залежить, як правило, від складності питання, з яким Ви звернулися за юридичною допомогою та часу, витраченого юристом/адвокатом на надання відповідної консультації. При цьому порядок обчислення винагороди (погодинна оплата, фіксований розмір), порядок та строки оплати винагороди юриста/адвоката визначаються у відповідному договорі про надання юридичних послуг/про надання правової допомоги адвокатом. До прикладу, мінімальна вартість юридичної консультації юриста/адвоката по місту Києву становить _____ за годину. Разом з тим, питання розміру винагороди та порядку оплати варто обговорювати з юридичною компанією або адвокатом/адвокатським бюро/об’єднанням завчасно, до моменту замовлення юридичної послуги.

Оплата консультації юриста/адвоката може відбуватися як через електронні засоби оплати (інтернет-банкінг), переказ коштів, еквайринг, залежно від налаштувань сайту юридичної компанії або адвоката/адвокатського бюро/об`єдання, тощо. Як правило, консультація, яка не потребує великих затрат часу, оплачується завчасно, до моменту її надання. 

Отже, підсумовуючи вищевикладене, ми з впевненістю можемо сказати, що юридичні консультації онлайн – це сучасне та оптимальне рішення як для надавачів таких послуг, так і їх отримувачів (Клієнтів). Їх ефективність не піддається сумніву, адже це новий рівень розвитку сфери юридичних послуг, які надаються, зокрема, і нашою юридичною компанією «Перша юридична».

Оприлюднено Категорії НовиниЗалишити коментар до Юридична консультація – єдине вірне рішення у вирішенні правового питання

Юридична консультація – єдине вірне рішення у вирішенні правового питання

Більшість суспільних відносин, учасником яких людина стає щодня, врегульовані нормами права. Починаючи від найпростішого (купівля товарів, водіння автомобіля тощо) до складних процедур (наприклад, додаткова емісія цінних паперів приватним акціонерним товариством) – усі ці правочини регулюються нормами права того чи іншого рівня. Саме тому, перед вчиненням правочину, не буде зайвим отримання юридичної консультації. Адже після її завершення клієнт отримує:

  • чітке розуміння ситуації, що склалася;
  • ймовірні виходи з ситуації та правові наслідки кожного з них для клієнта;
  • способи уникнення подібних ситуацій у майбутньому (якщо ситуація для клієнта є негативною).

За формою юридичні консультації можуть бути наступними:

  • усна консультація: передбачає індивідуальне спілкування у форматі юрист (адвокат) – клієнт у раніше обумовленому місці (офіс юридичної компанії або клієнта);
  • письмова консультація: викладається у документальній паперовій або електронній формі з обов’язковим посиланням на норми права та рекомендаціями для клієнта. Зазвичай скріплюється підписом керівника юридичної компанії;
  • консультація онлайн: передбачає спілкування текстовими меседнжерами або через веб-камеру, без потреби особистої зустрічі, – що особливо актуально в умовах карантину та воєнного стану.

Кожна з наведених форм має свої плюси та мінуси. Наприклад, індивідуальна усна зустріч найкраще підійде для консультації з сімейного та кримінального права. Поряд з цим, консультація щодо найбільш підходящої форми оподаткування для фізичної особи-підприємця не менш ефективно може бути наданою онлайн.

Попередня юридична консультація: необхідність чи дарма витрачені час та кошти?

 Досвід наших клієнтів демонструє, що за консультацією слід звертатися до кваліфікованого юриста, а не займатися «самолікуванням». А також, найкраще консультуватися ще «до» настання проблеми. Адже:

  • юрист об’єктивно та без емоцій оцінить ситуацію з правової точки зору, роз’яснить права та обов’язки;
  • юрист володіє спеціальними знанням у відповідній галузі права (законодавство постійно змінюється, а тому вслідкувати за всіма змінами звичайній людині не просто);
  • юрист постійно практикує свою діяльність, а тому володіє не лише «теорією», а й знає як її застосувати в реальному житті;
  • юрист радиться зі своїми колегами-професіоналами, що збагачує консультацію, робить її більш повною.

Оплата консультації юриста

Юридична консультація за своїм характером відноситься до первинної правової допомоги. Вона може бути як платною так і безоплатною.

Право на безоплатну правову допомогу мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:

– органи виконавчої влади;

– органи місцевого самоврядування;

– фізичні та юридичні особи приватного права;

– спеціалізовані установи;

– центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Щодо платних консультацій, то їх можуть надавати юристи, адвокати, нотаріуси та інші фахівці у галузі права.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», розмір гонорару за свої послуги, у тому числі за проведення юридичної консультації, адвокат (як, власне, і юрист) визначає самостійно. Сума гонорару враховує складність питання, час, витрачений на його вирішення й інші суттєві обставини. У той же час, більшість юристів і адвокатів мають фіксовану вартість однієї консультації або фіксовану вартість за годину.

Підсумовуючи: юридична консультація є одним з видів правової допомоги, отримання якої дозволяє клієнту правильно оцінити ситуацію, зважити плюси та мінуси правочину, а також прийняти вірне рішення. Отримання юридичної консультації «до» вчинення правочину завжди краще ніж «після». Платна або безоплатна юридична консультація є запорукою успішності правочину , адже клієнт отримує тільки те, на що розраховує, без непередбачуваних сюрпризів.

Оприлюднено Категорії НовиниЗалишити коментар до Чого чекати від роботи з юристом?

Чого чекати від роботи з юристом?

Весь світ побудований на взаємовідносинах людей. Необхідність спілкування з юристом, як із лікарем, відбувається через те, що виникла якась проблема, яку потрібно вирішити, отже вже має в собі негативне підґрунтя. Тому потенційний клієнт звертається до юридичної фірми задля отримання професійної допомоги у вирішенні його питання й інколи не знає, чого ж очікувати від роботи з юристом і як себе поводити. Зазвичай в процесі роботи непорозуміння між клієнтом й адвокатом можуть виникати у таких випадках: сумніви в повноті й якості наданої послуги; в компетентності юриста; в розмірі плати за послугу; в завищених оцінках щодо обов’язкового отримання позитивного для клієнта результату тощо. В цій статті ми розглянемо деякі практичні питання правильної взаємодії з професіоналами як в Києві, так і в усій Україні.

На початковому етапі успішна робота з юристом базується на побудові ефективної комунікації. Потрібно максимально детально описати свій випадок нічого не приховуючи й надати всі наявні документи, докази, покази свідків тощо. Приховування чи спотворення фактів зазвичай стає відомим в подальшому, але може стати причиною невірної стратегії чи виду захисту інтересів. В ситуації, що динамічно розвивається, необхідно якнайшвидше повідомляти про нові обставини свого захисника тому що будь яке зволікання може призвести до негативних наслідків. Юристам, в свою чергу, потрібно максимально доступно пояснювати клієнту перспективи розвитку справи та всі позитивні й негативні моменти кожного з обраних шляхів вирішення проблеми. Якщо справа затяжна то важливо погодити взаємний графік спілкування з людиною щоб тримати його в курсі справ й запобігти занадто частим відволікаючим дзвінкам, які не йдуть на користь справи.

Компетентність та професіоналізм юриста грають ключову роль у рішенні проблеми клієнта. Не всі юристи чи адвокати мають однакову спеціалізацію та багатий практичний досвід, тому потрібно зважено підходити до вибору юридичної фірми з огляду на її ділову репутацію та досвідченість її співробітників – професіоналів. Досвідчений фахівець після ретельного аналізу наданої клієнтом інформації чесно повідомить клієнта про ступінь перспективності справи й ніколи не буде радити витрачати кошти на безперспективну боротьбу без можливості отримання позитивного результату. Цей принцип тісно перекликається з принципами гуманізму, людяності, етики, конфіденційності інформації тощо, які сповідують професіонали своєї справи – адвокати та юристи. Люди ж мають запам’ятати й дотримуватися головного принципу – краще звернутися за юридичною послугою на рік раніше, чим вона знадобиться, ніж на хвилину пізніше (тобто якщо вже вчинив невідворотну дію без поради юриста й виправити її неможливо).

Найбільш часто виникають питання щодо вартості юридичних послуг та відповідності результатів таких послуг очікуванням замовника. Не секрет, що вартість юридичних послуг формується з урахуванням складності справи, кваліфікації спеціаліста, й головне – кількості часу, який необхідно витратити юристу для досягнення бажаного результату. Для уникнення непорозумінь потрібно чітко прописувати в договорі про надання юридичних послуг які саме послуги мають бути надані, яка їх договірна вартість, яка відповідальність за ненадані чи неякісно надані послуги, які дії Сторін у випадку, якщо кількість послуг в процесі їх надання змінюється тощо. Зрозуміло, що у деяких випадках (наприклад складних судових справах чи навіть при розробці та погодженню договору з контрагентом, коли зауважень і пропозицій досить багато й вони постійно змінюються) відразу спрогнозувати кількість витраченого адвокатом часу й, відповідно, вартість послуги складно. Тому сторонам варто ретельніше домовлятися про розцінки на можливі додаткові послуги чи про вартість погодинної оплати юридичних послуг. 

Найбільш часто замовники послуг можуть висловлювати своє невдоволення як щодо вартості, так і щодо якості (повноти) наданих адвокатом послуг в тих випадках, коли розглядається складна судова справа, де у кожної з сторін є свої аргументи й докази. При цьому кожна з сторін спору чомусь вважає, що саме вона має 100% виграти, забуваючи, що правосуддя в Україні здійснюється лише судом, який на своє власне переконання оцінює докази, надані сторонами, й виносить рішення. Зазвичай в таких випадках людина схильна звинуватити адвоката в непрофесіоналізмі, тобто знайти винного в своїх бідах, але зазвичай це не так, хоча й дійсно іноді трапляються випадки непрофесійного чи халатного відношення адвокатів до справи чи надання необґрунтованих гарантій клієнту щодо гарантованого виграшу справи в суді. 

Щоб робота з юристом була приємна, взаємовигідна й результативна, бажано дотримуватися наступних рекомендацій.

Адвокату:

  • слід пам’ятати, що клієнт є головною особою, якій потрібно надати найпрофесійніші послуги й найкращий сервіс;
  • слід ретельно вивчити запит клієнта, надані документи, проаналізувати судову практику з цього питання тощо;
  • слід детально пояснити клієнту особливості справи, позитивні й негативні сторони різних варіантів рішень, можливий подальший розвиток подій, які послуги будуть надані клієнту при вирішенні конкретного питання;
  • слід надати клієнту детальну інформацію про вартість юридичних послуг, мита, додаткових витрат тощо та допомогти проаналізувати доцільність здійснення тих чи інших грошових витрат;
  • слід повідомити про строки надання послуг, можливі перенесення чи відкладення судових розглядів тощо;
  • слід зазначити всі можливі ризики в процесі надання послуг й допомогти підготуватися до участі в розглядах судових справ. 

Клієнту:

  • потрібно детально описати своє питання, надати адвокату всі необхідні документи й інші докази та чітко сформулювати бажані наслідки;
  • потрібно дотримуватися всіх умов, погоджених з адвокатом, негайно інформувати адвоката про будь які нові обставини чи зміни, що сталися;
  • потрібно своєчасно проводити оплату вартості юридичних послуг;
  • потрібно з розумінням й повагою ставитися до робочого часу адвоката й турбувати його не за графіком лише в термінових випадках.

Отже, щоб у вас не виникало неприємних ситуацій у спілкуванні з юристами дотримуйтеся вищезазначених рекомендацій й ретельно обирайте собі кваліфікованих фахівців з права.

Оприлюднено Категорії НовиниЗалишити коментар до ТОП-5 судових рішень у податкових спорах за I півріччя 2022 року

ТОП-5 судових рішень у податкових спорах за I півріччя 2022 року

Впевнені, що нікого не здивують результати здійснення нашої аналітичної роботи щодо визначення найбільш вагомої категорії судових спорів з-поміж усієї кількості судових рішень, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, із початку його запуску 01 червня 2006 року. 

Безперечно, згаданою категорією судових спорів вважаються податкові спори. 

Їх актуальність насправді важко переоцінити. 

Попри факт розгалуженості податкового законодавства України, платник податків нерідко може стикнутися із суперечливістю врегулювання конкретного питання (так звана, колізія закону), або, напроти, – не знайти шлях його вирішення (так звана, прогалина у законодавстві). 

Вищезгадане часто стає підставою для прийняття податковим органом рішення щодо необхідності сплати платником податків суми податків (наприклад, податку на прибуток підприємств, або податку з доходів фізичних осіб, інші) або загальнообов’язкових зборів, несплаченої або недоплаченої останнім, та/або застосування штрафних санкцій за порушення, на думку податкового органу, вимог податкового законодавства України зокрема, шляхом нарахування пені за прострочення виконання обов’язку (обов’язків) платника податків, що вичерпним чином викладені у ст. 16 Податкового Кодексу України.

З іншого боку, законодавець також наділив і податковий орган правом звернення до суду із позовом до платника податків щодо стягнення грошових коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках (див. нижче), або накладення арешту на грошові кошти платника податків або визнання оспорюваних правочинів недійсними тощо.

Багаторічний досвід існування Юридичної Компанії «ПЕРША ЮРИДИЧНА» показує, що правовідносини платника податків із податковим органом повинні ґрунтуватися на вимогах чинного законодавства, знанням якого володіють професіонали своєї справи. – юристи (адвокати) у сфері податкового права.

Допускаємо, що не усім платникам податків відомий один із принципів податкового законодавства України щодо презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого орган.

Проте, своєчасно запросивши фахівця – адвоката для вирішення податкового спору на етапі його виникнення, платник податків опиняється у ситуації, схильної до його вирішення саме на користь останнього. 

Безумовно, існує також шлях уникнення виникнення будь-якого спору із податковим органом шляхом задоволення юридичною компанією запиту на супровід господарської діяльності платника податків (юридичної особі або фізичної особи-підприємця) на регулярній основі з точки зору відповідності здійснення такої діяльності вимогам законодавства України. 

У будь-якому випадку Юридична Компанія «ПЕРША ЮРИДИЧНА» має у своєму штаті фахівців у сфері податкового та господарського права, фахівців з питань ведення бухгалтерського обліку та інших спеціалістів. Водночас, наша компанія також співпрацює із адвокатами із питань здійснення судового представництва інтересів клієнтів Юридичної Компанії «ПЕРША ЮРИДИЧНА», на умовах аутсорсінгу.

Володіючи численними кейсами позитивного врегулювання податкових спорів наших клієнтів як на етапі адміністративного оскарження рішень (дій або бездіяльності) податкового органу, так і на етапі їх судового оскарження, впевнені, що залучення юристів (адвокатів) до врегулювання спорів із податкових питань зберігає цінний час та грошові кошти клієнта, які можна інвестувати в інший бізнес.

Нижче наведемо Топ-5 судових рішень у податкових спорах, які ухвалені судами за перші шість місяців 2022 року з метою ознайомлення.

Реорганізація платника податку (юридичної особи), яка, зокрема, тягне за собою зміну місцезнаходження юридичної особи, господарська діяльність якої припинена шляхом реорганізації шляхом приєднання до іншої юридичної особа, не звільняє його правонаступника від тягаря виконувати податковий обов’язок юридичної особи, яка припинена.

Такого висновку дійшов Хмельницький окружний адміністративний суд під час прийняття рішення про задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Хмельницькій області до платника податків про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу під час вирішення судового спору по справі розгляду справи № 560/14821/21 за адміністративним позовом (Рішення від 27 лютого 2022 року по справі № 560/14821/21).

Судом встановлений факт існування податкового боргу юридичної особи – платника податків, яка була припинена шляхом реорганізації шляхом приєднання до відповідача по справі. Наявність вищезгаданого податкового боргу підтверджена висновком Верховного Суду по справі № 560/4309/18 (постанова від 23 березня 2020 року). Натомість, аргументом проти задоволення позовних вимог став факт не направлення податкової вимоги, яка є підставою звернення позивача до суду, саме за місцезнаходженням останнього.

У такому випадку Хмельницький окружний адміністративний суд звернув увагу, що згідно підпункту 97.4.1 п. 97.4 ст. 97 Податкового Кодексу України (далі за текстом – ПК України) особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є: стосовно платника податків, який ліквідується, – ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.

З огляду на вищезгаданий припис, суд визнав законними дії Позивача щодо направлення однієї із податкових вимог – за місцезнаходженням ліквідаційної комісії припиненої юридичної особи, а іншої – за місцезнаходженням відповідача, що, на думку суду, не нівелює право позивача на вчинення передбачених законом примусових заходів щодо погашення податкового боргу.

Саме лише зазначення податковим органом у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних про відсутність документів платника податків під час подання пояснень останнім, без їх конкретизації, не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинні бути зазначені об’єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов’язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Вищевказаний висновок міститься у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року по справі № 380/25176/21 про задоволення позовних вимог юридичної особи до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом – спірне рішення), а також зобов’язання Державної податкової служби зареєструвати спірні податкові накладні.

Передумовою прийняття одним із відповідачів спірного рішення став факт подання платником податків (позивачем) одному із відповідачів пояснень із додаванням документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з метою реєстрації спірних накладних, за наслідками перегляду яких відповідачем було прийняте рішення про відмову у їх реєстрації. При цьому, як влучно зазначив суд у вищезгаданому рішенні по справі, згаданий відповідач не підкреслив у спірному рішенні, яких саме документів не вистачило для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. 

У зв’язку із цим, Львівський окружний адміністративний суд звернув увагу на висновки Європейського суду з прав людини, наведені у рішенні від 10 лютого 2010 року по справі «Серявін та інші проти України»:«Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб’єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб’єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.»

Під час визначення бази оподаткування податком на нерухоме майно визначальними ознаками є саме ознаки нерухомості, а не ознаки її власника. Адже з аналізу положень ПК України, якими врегульовані питання його справляння, вбачається що поняття “платник податку” не є тотожним поняттю “об’єкт оподаткування”.

Суть судової справи № 380/23824/21 по справі за позовом фізичної особи до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень зводиться до наступного. Позиція податкового органу полягає у тому, що будівлі сільськогосподарського призначення належать на праві приватної власності позивачу, який не є сільськогосподарським товаровиробником, а відтак таке нерухоме майно підлягає оподаткуванню за загальними правилами справляння податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки.

Відповідно до пункту “ж” підпункту 266.2.2 статті 266 ПК України не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, під час вирішення судового спору, Львівський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що використання, належних позивачу, як засновнику сільськогосподарського товаровиробника, на праві власності свинарників та офісу-вагової, цільове призначення яких є їх використання у сільськогосподарській діяльності, відповідає необхідній ознаці сільськогосподарського товаровиробника. Вказаний факт передбачає застосування до згаданих будівель та споруд, податкової пільги у вигляді неоподаткування таких об’єктів.

Крім того, як зазначив суд у своєму рішенні від 25 лютого 2022 року, ГУ ДПС у Львівській області не надано доказів, що позивач використовував належні йому на праві власності об’єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської, діяльності.

Фактична зміна положень ПК України на підставі постанови Кабінету Міністрів є неприпустимою з огляду на те, що відповідно до п. 2.1 ст. 2 ПК України зміна положень Податкового Кодексу України може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Завдяки висновкам, наведеним у постанові від 25 лютого 2022 року по справі № 600/2899/21-а, Сьомий апеляційний адміністративний суд нагадав, що Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року за № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою визначено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XXПерехідні положення ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, а відтак дозволивши їх проведення із дотриманням пункту 77.4 ст. 77 ПК України, суперечить нормам пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX“Перехідні положення” розділу XX “Перехідні положення” ПК України.

Адже згідно з абз. 1 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 17.03.2020 N 533-IX та Закону України від 13.05.2020 N 591-IX) було встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім чітко визначеного переліку перевірок, до якого не увійшла перевірка, призначена відповідачем по відношенню до позивача спірним наказом.

Задовольняючи позовні вимоги платника податків до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової перевірки, суд також застосував принципи, викладені у п. п. 4.1.4 ст. 4 та п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України щодо пріоритету застосування саме абз. 1 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Якщо роботодавець сплачує єдиний внесок у розмірі не менше мінімального внеску за найманого працівника, який одночасно також є фізичною особою-підприємцем, який не отримує дохід від провадження господарської діяльності, Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року N 2464-VI виключає обов’язок останнього щодо сплати єдиного внеску як фізичною особою-підприємцем у період його сплати роботодавцем.

Вищевказаного висновку дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд під час розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року, по справі № 380/11457/21 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання та протиправною та скасування вимоги про сплату боргу. Постановою від 25 лютого 2022 року вищезгадана апеляційна скарга залишена без розгляду, а рішення Львівського окружного адміністративного суду – без змін.

Отже, суд нагадав, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою господарської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від господарської діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. У випадку, коли особа є найманим працівником, за яку роботодавець сплачує єдиний внесок у розмірі не меншому за мінімальний розмір, мета збору єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем. 

Відзначимо, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов’язок (тягар) доказування у спорі покладається на відповідача – податковий орган, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій чи законність прийнятих рішень. Натомість, у випадку, коли позивачем є податковий орган, то діє загальна норма ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України щодо необхідності доведення кожної стороною судового спору усіх обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналіз вищезгаданих судових рішень дає підстави зробити висновок, що ані вимога закону щодо встановлення мораторію на проведення перевірки, ані припущення щодо можливості врегулювання питання податкового характеру завдяки самостійного доступу платника податків до податкового законодавства не гарантують такому платнику податків вирішення податкового спору, який виник, на користь останнього, за відсутності залучення фахівців (юристів, адвокатів) у сфері податкового права.

Оприлюднено Категорії НовиниЗалишити коментар до Види ліквідації юридичних осіб

Види ліквідації юридичних осіб

На даний час в Україні можлива ліквідація бізнесу за декількома видами. Вибір за яким з них підприємство буде проходити процедуру ліквідації в основному залежить від його фінансового стану, наявності заборгованостей та термінів за які власники бізнесу хочуть «попрощатись» з підприємством.

До основних та найбільш використовуваних видів ліквідації належать наступні: 

  1. Ліквідація за рішенням учасників (добровільна ліквідація). В даному випадку учасниками приймається рішення про добровільну ліквідацію, яке оформлюється протоколом та проводиться закріплена законодавством процедура припинення юридичної особи. Кінцевим результатом такої процедури є виключення підприємства з Єдиного державного реєстру та внесення запису про припинення. Даний вид ліквідації займає доволі великий проміжок часу, так як процедура припинення передбачає проходження перевірок контролюючими органами, звільнення працівників, розрахунки з кредиторами тощо. Тому, цей вид ліквідації може бути не прийнятним для бізнесів, які мають намір ліквідувати підприємство швидко.
  2. Ліквідація шляхом зміни складу учасників та зміни керівника. Такий вид ліквідації відноситься до так званої експрес-ліквідації. Може бути найбільш прийнятним для підприємців, які мають намір швидко позбутись свого підприємства, навіть при наявності боргів. Експрес-ліквідація не передбачає повної ліквідації підприємства з внесенням запису про припинення до Єдиного державного реєстру, а лише перехід всіх прав та обов’язків до іншого власника, шляхом купівлі-продажу частки у статутному капіталі та зміни керівника підприємства.
  3. Реорганізація компанії шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення. Реорганізація підприємства здійснюється за рішенням учасників або органу юридичної особи, уповноваженої на це установчими документами, а у випадках, передбачених законодавством, за рішенням суду або відповідних органів державної влади. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступника. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання. Процедура припинення компанії шляхом злиття, приєднання, поділу передбачає проведення наступних заходів, таких як дотримання строку пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог. Наступним кроком є складання комісією з припинення передавального акту у разі злиття, приєднання або перетворення чи розподільчого балансу для процедури поділу, який обов’язково повинен мати положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами. Далі процедура передбачає також перевірки контролюючими органами, зняття з обліку та внесення інформації щодо припинення до Єдиного державного реєстру із зазначенням правонаступника. 
  4. Ліквідація за рішенням суду можлива через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади. Законодавством встановлено, що у випадку якщо з позовом про ліквідацію юридичної особи звернувся орган державної влади, цей орган може бути призначений ліквідатором, якщо він наділений відповідними повноваженнями.
  5. Ліквідація у зв’язку із банкрутством підприємства. Даний вид ліквідації буде доречним для підприємств з наявним боргами. Процедура та умови визнання юридичної особи банкрутом встановлені та регулюються Кодексом з процедур банкрутства. Законодавством визначено поняття банкрутство як визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у визначеному порядку грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури. 

Право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Також, провадження може бути відкритим за заявою боржника у разі загрози його неплатоспроможності. За достатніх підстав господарський суд приймає заяву та ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Судом встановлюється строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника та який не може перевищувати дванадцяти місяців. З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України. Задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово, черга кредиторів встановлена законодавством. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута. Копія цієї ухвали надсилає державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи – банкрута, а також власнику майна. У випадку, якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку. 

Таким чином, можна дійти висновку, що кожен вид ліквідації чи реорганізації юридичних осіб може бути застосований власниками бізнесу чи інших зацікавлених осіб в залежності від поставлених цілей та бажаного результату. Всі процедури, які застосовуються під час проведення ліквідації чи реорганізації чітко визначені законодавством, крім того існує багаторічна практика, в тому числі і судова, яка спонукає все ж власників та представників бізнесу звертатись за отриманням юридичних послуг під час проведення ліквідації та банкрутства підприємств до практикуючих в даних сферах юристів та адвокатів. Спеціалісти компанії «Перша юридична» як раз мають та надають кваліфіковану юридичну допомогу у вказаних сферах. 

Оприлюднено Категорії Новини

Вимоги до суб’єкта, що є учасником ринку віртуальних активів

Як стати учасником ринку віртуальних активів в Україні? Хто такі постачальники послуг, пов’язані з ринком віртуальних активів? Які вимоги до «крипто-бірж» в Україні та як офіційно їх зареєструвати?

Законом України № 2074-ІХ «Про віртуальні активи» (надалі – «Закон») визначено види господарської діяльності, що пов’язані з оборотом віртуальних активів, це:

  • зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів;
  • обмін віртуальних активів;
  • переказ віртуальних активів;
  • надання посередницьких послуг, пов’язаних з віртуальними активами.

До суб’єктів, що мають намір займатися зазначеними видами діяльності, Законом визначено ряд особливих вимог. Передусім, це має бути виключно юридична особа. Така юридична особа може бути іноземною. Проте варто відзначити, що розмір статутного капіталу іноземної юридичної особи значно відрізняється від аналогічного для юридичної особи, що зареєстрована за національним законодавством (наприклад для постачальників послуг з обміну віртуальних активів резидентів України розмір статутного капіталу становить не менше 35 тисяч н.м.д.г, а для нерезидентів – не менше 175 тисяч н.м.д.г). Статутний капітал обов’язково має бути сформованим.

Керівники, головний бухгалтер, власники істотної участі та кінцеві бенефіціарні власники постачальника послуг мають мати бездоганну ділову репутацію (відсутність встановлених протягом останніх трьох років компетентними органами або судом порушень вимог законодавства про запобігання та протидію, законодавства про фінансові послуги та законодавства про запобігання корупції, а також про відсутність судимості за злочини проти громадської безпеки, злочини проти власності, злочини у сфері господарської діяльності, злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку та злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, яка не знята або не погашена в установленому законом порядку). 

Не можуть бути постачальниками послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, юридичні особи, що мають зв’язки з державою-окупантом або державою-агресором. Такими зв’язками Законом визначено як зареєстроване місцезнаходження, громадянство керівників, головного бухгалтера або бенефіціарів, резидентство зазначених осіб та багато іншого.

Зауважуємо, що постачати послуги, пов’язані з оборотом віртуальних активів, які забезпечені валютними цінностями, зможуть лише фінансові установи.

Якщо Ви бажаєте отримати індивідуальну консультацію з питань вимог до постачальника послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, зверніться до Юридичної компанії «Перша Юридична» будь-яким зручним для Вас способом, у тому числі через форму на сайті.

Оприлюднено Категорії Новини

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ РИНКУ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ В УКРАЇНІ

16 березня 2022 року в газеті Голос України було опубліковано підписаний Президентом Закон України № 2074-ІХ «Про віртуальні активи» (надалі – «Закон»). І хоча Закон ще не набрав чинності, ця подія є знаковою, оскільки саме зазначеним Законом визначено майбутні «правила гри», а учасники ринку уже готуються до повноцінного легального запуску «крипти»/«крипто-валюти» в Україні.

Враховуючи значний інтерес до крипто-ринку в Україні як від крипто-бірж так і від інвесторів, Юридична компанія «Перша Юридична» запускає лінійку статей на зазначену тематику. А найважливіше те, що у Юридичній компанії «Перша Юридична» відтепер функціонує окремий відділ професіоналів, що консультує клієнтів з питань «крипти»/«крипто-валюти»  в Україні.

У цій статті ми розглянемо основні тези Закону.

У Законі визначено поняття термінів «віртуальний актив», «гаманець віртуального активу», «ключ віртуального активу», «ринок віртуальних активів», «учасники ринку віртуальних активів» тощо. Також визначено правовий режим віртуальних активів, проведено їх класифікацію.

Законом встановлені правовідносини, до яких він буде застосовуватися. З-поміж іншого це факт резидентства України набувачем віртуального активу, або факт зареєстрованого місцезнаходження на території України постачальника послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів.

У Законі визначено види господарської діяльності, що пов’язана з оборотом віртуальних активів, це:

  • зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів;
  • обмін віртуальних активів;
  • переказ віртуальних активів;
  • надання посередницьких послуг, пов’язаних з віртуальними активами.

Здійснення зазначених видів діяльності потребує попереднього отримання дозволу, який видає Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Щоб отримати дозвіл, заявник має відповідати низці суворих критеріїв та сплатити плату за його видачу.

Законом передбачається створення Державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів.

Значну частину Закону присвячено державному регулюванню обороту віртуальних активів в Україні. Окрім вже згаданої Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, регулятором щодо віртуальних активів, які забезпечені валютними цінностями, є Національний банк України.

Законом встановлено значну відповідальність для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів. Варто зауважити, що санкції будуть застосовуватися за порушення, що вчинені після закінчення спливу трьох місяців з дати впровадження Державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів.

    Більш детально про ці та інші новели Закону читайте у наступних статтях від Юридичної компанії «Перша Юридична».

Якщо Ви маєте намір здійснювати діяльність у сфері віртуальних активів в Україні (як інвестор, крипто-біржа, посередник тощо) та бажаєте отримати індивідуальну консультацію, зверніться до нас будь-яким зручним для Вас способом, в тому числі через форму на сайті.

Оприлюднено Категорії Новини

Скасування мита на українські товари для їх експорту в ЄС

Як відомо, Україна є важливим торговим партнером Європейського Союзу (далі за текстом – ЄС), на частку якого припадає близько 1.2% від загального обсягу торгівлі.

        Безперечно, якість українських товарів прославлена у всьому світі, тому кожна країна світу, зокрема, будь-яка країна ЄС, є зацікавленою в отриманні якомога більшого обсягу товарів українського походження.

        Проте, зважаючи на умови війни, в яких опинилась Україна вже понад третій місяць поспіль внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, збереження попиту країн Європи на українські товари та отримання торгових та економічних преференцій під час їх експорту є прерогативою для України.

        27 травня 2022 року Рада Європи прийняла надважливе рішення щодо призупинення імпортного мита на українські товари, які згадані у Розділі IV Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС,  терміном на один рік.

        Мова йде про поетапне скасування імпортного мита на промислові товари до кінця 2022 року, повне скасування системи вхідних цін на фрукти та овочі, а також скасування антидемпінгового мита та запобіжних заходів на імпорт української сталі (далі за текстом – рішення Ради Європи).

       Відзначимо, що у даному випадку йде мова лише про товари, які вироблені в Україні. Тобто у випадку, якщо Україна виступає посередником між країною-виробником товарів та їх отримувачем у будь-якій країни ЄС, дія рішення Ради Європи не поширюється на вказані економічні відносини. Аналогічні наслідки також відбуваються у випадку незначної переробки товарів іноземного походження в Україні перед їх транспортуванням до ЄС.

        Як відомо, транспортування товарів, які розмитнені в одній із країн ЄС, відбувається без необхідності оплати будь-яких мит між країнами ЄС. Натомість, у випадку поставки товарів українського походження, експортери України повинні сплатити відповідній розмір мита. Наприклад, навіть в умовах Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, яка набула чинності 01 січня 2016 року, та яка передбачала поетапне скасування імпортного мита (строком до 01 січня 2023 року), розмір вказаного мита на групу промислових товарів залишається 0.5-1%.

        Більш того, у випадку необхідності експорту українського товару до третьої країни транзитом через ЄС, український виробник, як правило, усе одно сплачує імпортне мито під час перетину кордону із країною ЄС за правилами вищезгаданої Угоди про вільну торгівлю (навіть під час транзиту).

        Актуальним питанням також є необхідність контролю над величиною тарифних квот на продукцію українського походження. Адже у разі перевищення встановленої тарифної квоти, поставка відповідної групи товарів супроводжувалась сплатою відповідного розміру імпортного мита. Наприклад, у випадку перевищення квоти для експорту меду понад 5000т (встановлюється щорічно), експорт надлишку обсягу меду підлягав сплаті імпортному миту за ставкою 17%.

        Після офіційного опублікування рішення Ради ЄС в Офіційному журналі ЄС, українські виробники матимуть змогу поставляти український товар без застосування тарифних квот та оплаті імпортного мита протягом одного року.

        Щодо встановленої системи вхідних цін для ряду українських товарів (переважно для овочів та фруктів), то у випадку експорту відповідної групи товарів до країни ЄС, середня вартість яких у ЄС становить більше ніж їх задекларована собівартість, український експортер сплачує відповідну різницю (мито) під час їх перетину кордоном ЄС. На практиці, система «вхідних цін» означає вирівнювання цін на аналогічні групи товарів із ринком ЄС.

        Усі описані вище заходи, які планується втілити у життя невідкладно після опублікування рішення Ради ЄС, безперечно, спрощують торгівлю українськими товарами із країнами ЄС (скасування бюрократичних процедур, зниження собівартості українських товарів без необхідності сплати надмірної суми імпортного мита).

       Незмінним лише залишається необхідність проходження процедури відповідності якості українських товарів європейським стандартам якості.         Юридична Компанія «Перша Юридична» має у своєму штаті фахівців в області міжнародного, податкового, митного та господарського права, що надає нашим клієнтам перевагу в отриманні комплексного пакету послуг під час провадження зовнішньоекономічної діяльності з експорту товарів за кордон.

Оприлюднено Категорії Новини

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності в умовах воєнного стану

Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан,  додатково продовжений строком на 30 діб з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року згідно Указу Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

            Зазвичай, перше уявлення суб’єктів господарювання після повідомлення про введення воєнного стану асоціюється із значними обмеженнями щодо здійснення господарської діяльності на відповідній території.

             Чи варто ще додати, що ведення зовнішньоекономічної діяльності в умовах війни згаданими суб’єктами господарювання взагалі здається доволі неможливим завданням, ніж воно є насправді.

            Юридична Компанія «Перша Юридична» запевняє – здійснення бізнесом зовнішньоекономічної діяльності із імпорту, та/або експорту товарів в умовах введеного на території України воєнного стану є можливим. Більш того, варто звернути увагу на  спрощення багатьох процедур та скасування низки правил щодо оформлення товарів через митний кордон України, про що зазначаємо наступне.

            24 березня 2002 року Верховна Рада України прийняла надзвичайно важливий для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану», який набрав чинності 05 квітня 2022 року ( (далі за текстом – Закон).

            Законом пропонується внести зміни до розділу XXІ Митного Кодексу України «Прикінцеві та перехідні положення», зокрема, доповнивши пунктом 9-11 наступного змісту: «Установити, що тимчасово, на період з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 1 квітня 2022 року і до припинення або скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу здійснюється з урахуванням таких особливостей, зокрема, звільняються від оподаткування ввізним митом:

            товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу «живого» бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

            автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.

            Нагадаємо, що згідно ст. 277 Митного Кодексу України об’єктами оподаткування митом є:

1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами;

2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України;

3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу.

            Крім того,  Законом також пропонується внести зміни до п.п. 69.23., 69.24 Податкового Кодексу України та тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також звільнити від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

    Звертаємо увагу, що згідно митного законодавства України, з метою ввезення іноземних товарів на територію України для їх подальшого вільного обігу застосовується митний режим імпорту (імпорт), відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (ст. 74 Митного Кодексу України).

    Вищезгаданими митними платежами є наступні:

  • мито (ввізне мито);
  • акцизний податок;
  • податок на додану вартість.

            Отже, ввезення товарів на митну територію України в обов’язковому порядку супроводжується сплатою мита, яке, виходячи із новел Закону, тимчасово не підлягатиме сплаті суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності, в залежності від об’єкта оподаткування. Суб’єкт господарювання також може бути звільнений від сплати податку на додану вартість, якщо такий суб’єкт, до початку введення воєнного стану був  платником єдиного податку за ставкою 5%, або, такий платник податку перейшов на систему оподаткування за спрощеною процедурою в умовах воєнного стану подавши заяву відповідного змісту щодо надання можливості сплати єдиного податку за ставкою 2%.

            Вищевказані «пільгові» умови щодо імпорту товарів на територію України в частині звільнення імпортованих товарів від сплати митних платежів, спрощення процедури декларування таких товарів не поширюються на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

            Таким чином, імпортери наразі вже тимчасово звільнені від чималого податкового навантаження, пов’язаного із переміщенням товарів на митну територію України та їх реалізацією в Україні.

          Щодо процедури митного оформлення товарів, то Закон запровадив зміни до Митного Кодексу України в частині завершення митного оформлення товарів у  найкоротший можливий строк, але не більше ніж одна робоча година з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред’явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює.

            Крім того, Закон надає можливість зареєстрованим платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім підприємств, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3. статті 293 Податкового кодексу України (3 % доходу зі сплатою ПДВ), ввезення товарів на митну територію України шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, у строк не більше чотирьох робочих годин з моменту пропуску цих товарів через митний кордон України. Зазначена новела Закону значним чином спрощуватиме процедуру митного оформлення товарів, у випадку їх ввезення вищевказаними платниками податку.

            Отже, вищевказані зміни, на нашу думку, значним чином спрощують ведення господарської діяльності платником податку, який є суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності із поставки товарів на територію України з метою початку їх реалізації (або продовження їх реалізації), в тому числі надаючи змогу такому суб’єкту господарювання збільшити власний прибуток.

            Питання, пов’язані із імплементацією змін, які запроваджені вищими органами державної влади України під час військового стану з метою забезпечення продовження здійснення (або початку здійснення) господарської діяльності, у тому числі, з метою покращення стану економіки України, а також всі інші нагальні питання щодо порядку ведення зовнішньоекономічної діяльності з імпорту, та/або експорту товарів, можуть бути невідкладно роз’яснені фахівцями Юридичної Компанії «Перша Юридична».

            Відзначимо, що наша Юридична Компанія заснована в 2008 році, а наші спеціалісти володіють значним досвідом супроводу здійснення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності (резидентом або нерезидентом України) з юридичної точки зору, так само як з точку зору ведення податкової звітності таким суб’єктом, сплати податків та зборів до відповідного бюджету України, порядку оформлення персоналу тощо.

            Крім того, спеціалісти Юридичної Компанії «ПЕРША ЮРИДИЧНА» володіють численними інструментами для проведення аналізу надійності майбутнього бізнес-партнера, яким може бути як резидент, так і нерезидент України. Так, наші фахівці надають розгорнутий юридичний висновок щодо правового становища такого контрагента (чи є він учасником судового спору/чи відкрито виконавче провадження відносно нього/чи порушені кримінальні провадження проти його керівника тощо).

            Також, у випадку виникнення між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності спору будь-якого характеру, заснованого на укладеному між ними контракті, фахівці нашої Юридичної Компанії компетентні захистити інтереси клієнта у відповідному суді (арбітражі). Адже Юридична Компанія «Перша Юридична» має багаторічний досвід представництва інтересів клієнта (резидента або нерезидента України) в українських судах, а також у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.

            Звернувшись до Юридичної Компанії «Перша Юридична» суб’єкт господарювання, незалежно від форми здійснення господарської діяльності, та/або резиденства, або особа, що планує у подальшому зареєструватися суб’єктом господарювання, отримає невідкладну юридичну допомогу та/або супровід здійснення господарської діяльності з точки зору порядку ведення первинної документації, ведення податкової звітності, оформлення персоналу тощо залежно від запиту клієнта.

Оприлюднено Категорії Новини

Обмеження на поповнення гаманців на криптовалютних біржах

Зазначені зміни були прийняті Постановою Правління Національного банку України № 78 від 20.04.2022 р.

            Фізичні особи більше не матимуть змоги здійснювати «квазікеш/quasy cash» операції з платіжних карток українських банків, відкритих у національній валюті. Нагадаємо, що до таких операцій належать купівля криптовалют, поповнення брокерських або форекс-рахунків, поповнення електронних гаманців, купівля подарункових сертифікатів, перекази на користь букмекерських компаній, оплата дорожніх чеків.

            При цьому, у фізичних осіб залишається можливість купувати криптовалюту з рахунків, що відкриті у іноземній валюті. Місячний ліміт на такі операції становить до 100 000 гривень в еквіваленті.

            Щодо P2P-переказів у національній валюті, ліміт на їх здійснення також становить до 100 000 гривень на місяць.

            Одними з найбільш використовуваних криптовалютних бірж в Україні вважаються Binance, Huobi, Kuna, KuCoin. На численні скарги користувачів саме цих бірж можна найчастіше натрапити на просторах мережі Інтернет.             При цьому Національний банк України зазначає, що обмеження не вплинуть на можливість українців розраховуватися з допомогою платіжних карток за товари та послуги за кордоном.

Оприлюднено Категорії Новини

Бухгалтерія та фінанси в умовах війни

Україна у стані війни. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан і по сьогоднішній день діє військова агресія Російської Федерації проти України.

Війна Російської Федерації проти України змінила життя всіх українців, вплинула на всі сфери нашого життя, змусила пристосовуватись до нової реальності, жити і працювати за новими правилами та законами. Але не дивлячись на всі труднощі з якими стикається український народ, кожен з нас продовжує робити корисні справи для інших людей та допомагати один одному в цей складний час.

Підприємства здійснюють свою діяльність в межах своїх можливостей і перед керівниками та власниками бізнесу постає безліч питань як правильно діяти в тій чи іншій ситуації. Як правильно організувати робочий процес, як ефективніше використовувати людські ресурси, як оформити трудові відносини та  створити безпечні умови праці в зоні бойових дій, як відобразити збитки від втрати майна, як виплачувати зарплату, чи накладаються штрафи за порушення законодавства під час воєнного стану ? Багато питань і необхідно отримати швидку та правильну відповідь них.

Зі свого боку ми можемо запропонувати Вам допомогу в наступних питаннях:

  • Разові консультації з бухгалтерських питань;
  • Підготовка податкових декларацій;
  • Допомога в нарахуванні та виплаті заробітної плати, та інших нарахувань працівникам, передбачених законодавством в умовах роботи підприємства;
  • Розробимо алгоритм дій по реєстрації податкових накладних та в разі коли необхідна реєстрація розрахунку коригування;
  • Допомога та підготовка документів для оформлення простою підприємства.

Вище перелічені пункти не є виключними і ТОВ «Перша Юридична» продовжує  працювати, ми намагаємось бути максимально корисними в умовах воєнного стану. Все змінилося за цей короткий проміжок часу, прийнято нові закони, які регулюють діяльність підприємств,  змінилися умови праці багатьох українців і наші спеціалісти відстежують зміни законодавства, вивчають їх та використовують їх на практиці, надають допомогу керівникам, бухгалтерам та простим громадянам України, які звертаються до нас за консультаціями та допомогою.

Зміни в законодавстві торкнулися всіх сфер діяльності: в трудовому законодавстві, що  безпосередньо впливають на взаємовідносини роботодавця та працівника та відповідно на систему оплати праці під час воєнного стану, зміни в торгівлі, зміни в ЗЕД- діяльності, зміни в банківській діяльності та фінустановах, розрахунки з валютою, в сфері освіти та охорони здоров’я та багатьох інших сферах життя. Перед бухгалтерами постає задача вивчити всі нововведення та застосувати їх в діяльності підприємства, а ТОВ «Перша Юридична» готова стати провідником на цьому тернистому шляху.