Поділ майна при розлученні в Україні

Оприлюднено Категорії Новини

Раздел имущества при разводе

Останнім часом збільшилися випадки розлучення, у зв’язку з чим виникають питання про поділ майна при розлученні.

В умовах воєнного стану, коли подружжя розлучилося і один із подружжя проживає за кордоном, а майно залишилось в України виникають питання як поділити майно?

В таких випадках постає питання, чи можна поділити майно, якщо колишнє подружжя чи один з подружжя перебуває за кордоном? Які документи необхідні для подачі позовної заяви до суду про поділ майна? Чи впливає наявність неповнолітніх дітей на розмір частки при поділу майна? Отже, спробуємо розібратися в даній ситуації.

Звертаємо увагу, що розгляд судових справ даної категорії здійснюється за місцем знаходження майна (або її частини) за участю сторін, або їх законних представників.

  1. Порядок поділу майна при розлученні

1.1. Позасудове врегулювання спору про поділ майна при розлученні.
При розлученні подружжя може поділити спільне майно, яке було придбано у шлюбі шляхом укладення договору про поділ майна із визначенням в договорі, яке саме майно переходить колишній дружині, а яке чоловіку. У випадку, якщо йде мова про розподіл (виділ частки) нерухомого майна (будинку, квартири, земельної ділянки), такий договір підлягає обов’язковому нотаріальному засвідченню.

1.2. Судовий порядок поділу майна подружжя при розлученні.
Будь-хто з подружжя має право звернутися до суду про розподіл спільного майна та/або спільної сумісної власності протягом трьох років після розлучення. При цьому варто зазначити, що для поділу спільної власності подружжя не обов’язково розлучатися, адже право на поділ майна не залежить від шлюбу.

  1. Особливості поділу майна при розлученні

У багатьох людей існує не зовсім правильне уявлення, що все майно, яке було придбано у шлюбі ділиться порівну при розлученні.

Так, дійсно, за загальним правилом відповідно до норми статті 60 Сімейного кодексу України (далі – СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Також Сімейний кодекс зазначає, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Однак і загального правила є винятки, про які мова буде йти нижче.

2.1. Що відноситься до об’єктів права спільної сумісної власності?
Стаття 61 СК України дає відповідь на дане запитання, а саме: об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Також об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

2.2. Яке майно не є спільною сумісною власністю та не підлягає поділу?
Не належать до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належать одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть, якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Також до особистої приватної власності одного з подружжя відносяться премії, винагороди, які він одержав за особисті заслуги, кошти одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй/йому належала, а також як відшкодування завданої їй/йому моральної шкоди; доходи (дивіденди), якщо вони є результатом приплоду від особистої приватної власності одного з подружжя

Тобто вищезазначене майно та (або) кошти, які відносяться до особистої приватної власності одного з подружжя і не є спільною сумісною власністю подружжя не підлягають поділу, а належать окремо кожному з подружжя за законом.

2.3. Чи завжди суд ділить майно порівну?
При вирішенні спору про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частиною другої статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.

Відповідно до частини третьої статті 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суди повинні установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто, статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: час набуття майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися обєктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на імя кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

  1. Необхідні документи для поділу майна при розлученні
    При поділі майна від Вас, як ініціатора поділу вимагається надати суду:

  • підтверджуючі документи на майно, яке було придбано у шлюбі, або документи, що дане майно хоча і придбане в шлюбі, але за особисті кошти одного із подружжя або було йому (їй) подаровано;
  • копія свідоцтва про шлюб;
  • копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду, яке набрало законної сили, про розірвання шлюбу (у разі, якщо шлюб було розірвано),
  • копія Вашого паспорту та РНОКПП,
  • копія свідоцтва про народження дитини/дітей (у випадку наявності неповнолітніх дітей). Також можуть надаватися копії документів (паспорта та коду РНОКПП) іншого з подружжя (у разі їх наявності).

Для більш детальної консультації та особливостей поділу майна при розлученні Ви можете звернутися за юридичною консультацією до адвокатів та юристів Юридичної компанії «Перша юридична», заповнивши форму заявки на нашому сайті за посиланням https://firstlegal.com.ua/services/sudova-praktika/dlya-fizichnih-osib/ або просто, зателефонувавши нам за телефоном: +38 (044) 35-35-164, +38 (067) 306-89-89, +38 (063) 45-85-448, +38 (099) 367-89-89.


Ще Новини: