Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 1197 було чітко розділено відповідальність за користування автотранспортним засобом належним користувачем – фізичною особою, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить. Така ситуація може скластись щодо керівника юридичної особи – лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи – лізингоодержувача) або працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 142 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Постановою затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, в якому визначено підстави та способи внесення інформації про належного користувача, орган, до якого надається така інформація, та перелік документів, на підставі яких вноситься така інформація.

Підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є:

1. визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв’язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;
2. надання працівнику права користування службовим автомобілем, що оформлено на підприємстві окремим наказом;
3. оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;
4. користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);
5. користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;
6. оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через:

1. територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі – сервісні центри МВС);
2. веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС.

Ви можете звернутись до будь-якого сервісного центру МВС для внесення відомостей про належного користувача незалежно від місцезнаходження або реєстрації місця проживання/перебування особи, реєстрації транспортного засобу.

До сервісного центру МВС подаються наступні документі:

1. заява за формою згідно з додатком 2;
2. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
3. від юридичної особи:
   • належним чином засвідчені копії установчих документів або копія опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії, з кодом доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації – у разі розміщення установчих документів на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”;
   • документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи представника;
   • документи, що підтверджують повноваження представника;
   • належним чином засвідчені копії наказів про призначення працівника на посаду та про закріплення за ним транспортного засобу;
   • якщо транспортний засіб не є власністю юридичної особи – нотаріально засвідчена копія договору, на підставі якого юридичною особою набуто право користування ним;
4. від працівника, щодо якого вносяться відомості до Реєстру:
   • документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи;
   • довідка про реєстрацію місця проживання – у разі відсутності в документі, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, відомостей про зареєстроване місце проживання на території України;
   • довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
   • довідка про звернення за захистом в Україні (для осіб, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту);
   • відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
   • посвідчення водія, яке підтверджує право керування транспортним засобом відповідної категорії, який зазначено в заяві – якщо право керування підтверджується посвідченням водія іноземної держави;
   • належним чином засвідчені копії сторінок трудової книжки із записом про призначення на посаду.

Строк, на який вносяться відомості про належного користувача, зазначається у заяві та відповідає строку:

1. зазначеному власником транспортного засобу, – у разі визначення належного користувача безпосередньо ним;
2. зазначеному керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, – у разі визначення належним користувачем свого працівника. Якщо юридична особа не є власником транспортного засобу, то такий строк не може перевищувати строк дії документа, на підставі якого юридична особа отримала право користування транспортним засобом;
3. дії нотаріально посвідченої довіреності, на підставі якої вносяться відомості про належного користувача;
4. дії договору оренди (найму, позички), на підставі якого вносяться відомості про належного користувача;
5. дії договору фінансового або оперативного лізингу, на підставі якого вносяться відомості про визначення належного користувача;
6. дії тимчасового реєстраційного талона, на підставі якого вносяться відомості про належного користувача.

До речі, внесення відомостей територіальними органами з надання сервісних послуг МВС до реєстру – здійснюється на безоплатній основі!

У процесі здійснення підприємницької діяльності нерідко трапляються випадки, коли Покупець стикається із фактом отримання неякісного Товару. При цьому, істотні недоліки Товару можуть бути виявлені Покупцем вже після його прийняття. У зв’язку із цим постає важливе питання, яким чином належно оформити виявлений факт неякісного Товару, та які саме вимоги Покупець має право заявити перед Постачальником такого Товару. Про це і розберемось далі.

Перша Юридична – фахівці у господарських спорах, стануть на шлях захисту Ваших порушених, невизнаних або оскаржуваних прав і законних інтересів в суді господарської юрисдикції по будь-яким категоріям господарських спорів.

Якщо Покупець є суб’єктом підприємницької діяльності, то, очевидно, він обізнаний про обов’язковість укладення договору поставки Товару (далі за текстом – договір). Зазвичай, говорячи про форму такого договору, ми уявляємо підписання Сторонами єдиного документу, із узгодженими Сторонами умовами Договору, зокрема, умовами щодо прийняття Товару за якістю та кількістю, складанням дефектного акту, штрафними санкціями тощо. Але на практиці, нерідко трапляються випадки, коли Покупець установлює ділові зв’язки зі своїм контрагентом шляхом обміну телефонними дзвінками та/або електронними листами. Так, якщо у випадку укладення єдиного писемного документу дії Покупця під час отримання та засвідчення неякісного Товару є зрозумілими, то у випадку укладення Договору у спрощений спосіб, про який зазначено вище, у Сторін виникають питання один до одного.

Стаття 181 Господарського Кодексу України (далі за текстом – ГК України) допускає укладення договору шляхом обміну листами, телефонограмам, а також шляхом підтвердження прийняття замовлення до виконання. Але необхідно враховувати, що для визнання господарського договору укладеним необхідна обов’язкова наявність істотних умов, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 

У більшості випадків, під час укладення Договору у спрощеному порядку, Сторони не домовляються про вимоги щодо якості Товару із посиланням на відповідні стандарти,  технічні умови тощо, порядок прийняття Товару, відповідні штрафні санкції у разі порушення таких домовленостей.

Отже, згідно ч. 3 ст. 268 ГК України у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Таким чином, якщо Покупець під час укладення договору (обміну листами, телефонограмами) повідомив Постачальника про конкретну мету придбання Товару, Постачальник повинен поставити Товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (Рішення Господарського суду Харківської області від 06.09.2019 року по справі № 922/2109/19).

Для розуміння наступних дій Покупця необхідно звернутися до змісту Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу СРСР від 25.04.1966 року N П-7 (далі за текстом – Інструкція   № П-7), яка наразі є чинною.

Інструкція № П-7 визначає, що її вимоги можуть бути застосовані у всіх випадках, коли умовами договору не передбачений інший порядок приймання продукції. Отже, за відсутності  у Договорі (під час обміну листами, телефонограмами) відповідних умов щодо порядку прийняття Товару за якістю, до правовідносин між Сторонами такого Договору застосовуються приписи Інструкції № П-7.

При цьому, необхідно розрізняти дві події. Перша – це строки та порядок прийняття Товару. Друга – це строки та порядок складання Акту прихованих недоліків у разі їх виявлення під час прийняття Товару.

Отже, за відсутності інших умов, погоджених Сторонами у  Договорі, Інструкція     № П-7 допускає прийняття Товару за якістю, за умови міжміської поставки, протягом 20 днів (щодо продукції, що швидко псується – не пізніше 24 годин) з дня її отримання отримувачем від перевізника (постачальника); при поставці в межах одного міста – не пізніше 10 днів.

Під час виявлення невідповідності якості отриманого Товару вимогам стандартів, технічних умов (див. ч. 3 ст. 268 ГК України), або наданим Покупцем під час замовлення Товару зразків такого Товару для його отримання, Покупець зупиняє подальше прийняття Товару та складає Акт, в якому зазначається кількість оглянутого Товару та характер виявлених під час такого прийняття дефектів (недоліків).

У випадку, коли під час прийняття прийняття Товару присутні уповноважені особи обох Сторін, порядок їх дій є наступним: Покупець ініціює складання Акту виявлених дефектів, оформляє його, Продавець погоджується із змістом Акту із проставлянням відповідного підпису, або не погоджується, наводячи обґрунтування такому, та Сторони узгоджують умови усунення виявлених під час прийняття Товару недоліків.

Проте трапляються випадки, коли Покупець отримує Товар від Постачальника (або Перевізника), здійснює поверхневий огляд Товару, ставить свій підпис на видатковій накладній (та/або на товарно-транспортній накладній), проте, згодом, Покупцем виявляється факт браку (невідповідність вимогам якості) отриманого Товару.

Інструкція № П-7 роз’яснює, що прихованими недоліками визнаються недоліки, які не були виявлені під час звичайної для даного виду продукції перевірки, та виявлені лише у процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, використання та зберігання продукції.

У такому випадку, Сторони у 5-денний строк складають Акт прихованих недоліків (далі за текстом – Акт), але не пізніше 4 (чотирьох) місяців з дня отримання Товару на склад (якщо інше не погоджене Сторонами). У випадку, якщо на Товар встановлений гарантійний строк,  то Акт складається протягом 5 (п’яти) днів з дня виявлення цих недоліків, але у межах гарантійного строку.

Відзначимо, що жодним нормативно-правовим документом не затверджена форма Акту, який має складатися Сторонами, але Інструкція № П-7 передбачає наступні вимоги щодо присутності уповноважених осіб під час складання Акту:

1. У випадку здійснення поставки Товару, з-поміж партії якого виявлено приховані недоліки, у межах одного міста – присутність уповноваженого представника Постачальника є обов’язковою. 
2. У випадку здійснення поставки Товару між різними містами, участь представника Постачальника є обов’язковою тільки у випадку наявності відповідного застереження у договорі. В іншому випадку, замість уповноваженої особи Постачальника, під час складання Акту має бути присутня одна із наступних осіб:
   • або представник відповідної галузевої інспекції за якістю продукції (у випадку, якщо мова йде про невідповідність якості саме продукції);
   • або експерт бюро товарних експертиз (якщо мова йде про засвідчення факту невідповідності якості саме товарів). При цьому, у випадку відсутності або відмови участі представників інспекції або експерта за місцем знаходження Покупця, перевірка провадиться за участю компетентного представника іншого підприємства, або за участю представника громадськості, або у разі наявності згоди Постачальника на одностороннє приймання продукції – в односторонньому порядку.

Варто зауважити, що суди досить прискіпливо відносяться до компетентності осіб, які мають брати участь у перевірці стану якості Товару для складання Акту. Так, судами звертається увага на обов’язкову наявність відповідного досвіду роботи або освіти у представників осіб щодо питань визначення якості продукції, яка підлягає перевірці. Слушно також застереження судів про необхідність факту працевлаштування осіб, адже підпис Акту безробітним викликає сумнів щодо дійсної участі такої особи саме того дня під час складання Акту.

Незайвим є застереження щодо належного оформлення уповноваженими представниками Сторін вилучення неякісного товару як зразка з-поміж отриманої партії Товару, для направлення його на товарознавчу експертизу. Всім відомий принцип «Все, що не викладено на папері, – не існує»? Отже, для уникнення питань з боку Постачальника щодо можливої підміни Покупцем неякісного зразка Товару для подальшого процесу відновлення прав Покупця, є нагально необхідним зазначати в Акті процес вилучення такого зразка: спосіб вилучення, кількісні та якісні характеристики зразка, що вилучається, його зовнішній стан, спосіб тари та маркування тощо. 

Зрештою, розглянемо дії Покупця після складання та, відповідно, підписання зазначеними вище особами, Акту.

Разом із доказами візуального засвідчення факту отриманого неякісного Товару (фотокартки, результати відеоогляду), копією товарно-транспортної накладної (у разі, якщо Товар був доставлений Перевізником), підписаним усіма уповноваженими представниками Актом, Покупець направляє Постачальнику претензію. Слушно зауважити, що належним способом направлення цього пакету документів повинно бути його направлення цінним листом (або рекомендованим листом із повідомленням) на поштову адресу Постачальника, або доставка кур’єром. При цьому, до пакету документів є необхідним також додати документи, які підтверджують повноваження уповноважених представників, які брали участь у процесі складання Акту.

 Претензія Покупця може містити одну із наступних вимог, із обов’язковим зазначенням строку її виконання: 

• Про усунення виявлених недоліків (якщо ці  недоліки можуть бути усунені) або заміну Товару (в залежності від виду Товару);
• Про відшкодування витрат на усунення виявлених недоліків (якщо вони були усунуті силами та за рахунок Покупця); 
• Про перерахунок сплаченої вартості Товару у меншу сторону, у випадку отримання поставленого Товару, який не відповідає вимогам якості такого Товару;
• Про відмову від отриманого Товару та повернення сплачених грошових коштів.

У випадку відсутності належної реакції Постачальника на отриману ним претензію, Покупець має право розпочинати процедуру судового оскарження неправомірних дій та бездіяльності Постачальника. При цьому, доцільно нагадати, що згідно Господарського процесуального Кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред’явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Юридичне супроводження бізнесу в Україні

Зважаючи на аналіз судової практики, недодержання Покупцем процедури прийняття Товару, зокрема, неякісного Товару, відсутність належним чином оформленого та підписаного Акту виявлених (прихованих) недоліків,  скасовує можливість для Покупця відновити своє порушене право у судовому порядку (Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 року по справі № 904/1331/19, Рішення Господарського суду м. Києві від 10.09.2019 року по справі № 910/8628/19). Таким чином, Покупцеві необхідно приймати до уваги обов’язковість належного дотримання порядку прийняття Товару. Адже  у випадку судового розгляду спорів, викликаних порушенням Постачальником своїх зобов’язань за Договором, для прийняття позитивного для Покупця судового рішення, доказова база має бути належною та допустимою (Постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 908/1501/18).

14 листопада Верховна Рада прийняла Закон «Про Державний бюджет України на 2020 рік». За відповідне рішення проголосувало 279 депутатів.

Бюджет на 2020 рік базується на курсі 27,5 гривні за долар. Доходи бюджету мають скласти 1,09 трильйона гривень, а видатки — 1,18 трильйона гривень.

Услуги по бухгалтерскому обслуживанию физических лиц-предпринимателей и юридических лиц

Мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року зросте до 4723 гривень на місяць, а прожитковий мінімум з 1 липня 2020 року становитиме — 2118 грн, з 1 грудня року — 2189 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до 6 років: з 1 грудня 2019 року – 1779 грн, з 1 липня 2020 року – 1859 гривень, з 1 грудня 2020 року – 1921 грн;
• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 грудня 2019 року – 2218 грн, з 1 липня 2020 року – 2318 гривень, з 1 грудня 2020 року – 2395 грн;
• працездатних осіб: з 1 грудня 2019 року – 2102 грн, з 1 липня 2020 року – 2197 грн, з 1 грудня 2020 року – 2270 грн;
• осіб, які втратили працездатність: з 1 грудня 2019 року – 1638 грн, з 1 липня 2020 року – 1712 грн, з 1 грудня 2020 року – 1769 грн.

При цьому ставки податків у 2020 році залишаються незмінними:

ЕСВ	22% від мінімальної заробітної плати	1039,06 коп.
Єдиний Податок ФОП 1 група	10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб*	З 01.01.2020 року – 210,20 коп.З 01.07.2020 року – 219,70 коп.
Єдиний Податок ФОП 2 група	20%від мінімальної заробітної плати	944,6 коп.
Військовий збір	1,5%	70,85 коп. (в розрахунку від мінімальної заробітної плати)
ПДФО	18%	850,14 коп. (в розрахунку від мінімальної заробітної плати)

* ставку єдиного податку для першої та другої груп встановлюють місцеві ради. І для окремих видів діяльності (або в окремих населених пунктах) вона може бути менше максимального рівня.  

29 жовтня депутати зареєстрували законопроект №2338 про детінізацію ринку товарів і послуг, яким хочуть підвищити річні ліміти для ФОП.

Текст законопроекту з’явився на сайті парламенту 31 жовтня.

Законопроектом передбачається підвищення лімітів для фізичних-осіб підприємців:

• для 1-ї групи — з 0,3 млн до 1 млн грн/рік;
• для 2-ї групи — з 1,5 млн до 5 млн грн/рік;
• для 3-ї групи — з 5 млн до 10 млн грн/рік.

Також для ФОПів 1-ї групи, які надають побутові послуги пропонується ввести податкову ставку в 0%.

Для тих, хто працюють за іншими КВЕД цієї групи, ставку податку пропонують встановити на рівні не більше 10% розміру прожиткового мінімуму. З 1 грудня 2019 року він становитиме 2027 грн.

Прийняття Закону дасть можливість ФОПам зберегти знижені податкові ставки або ж детінізує перелімічені обсяги обігу.

В разприйняття закону ВРУ у третьому читанні та підписанні президентом України, нові норми ПКУ будуть діяти з 01 січня 2020 року.

Звертайтеся до фахівців компанії Перша Юридична за послугою бухгалтерське супроводження бізнесу під ключ а також за разовими послугами та консультаціями.

На сьогоднішній день дуже актуальним є питання ведення бізнесу в Україні нерезидентами.

Але для початку ведення бізнесу на території України і його легалізації (реєстрації) потрібно розібратися в нюансах українського законодавства.

Помощь в вопросе легализации и регистрации бизнеса в Украине специалистами компании Первая Юридическая в Киеве

І в першу чергу потрібно визначитися з організаційно-правовою формою. Для юридичних осіб це може бути, наприклад, Товариство з обмеженою відповідальністю, Дочірнє підприємство, Представництво.

Кожна зі згаданих вище організаційно-правових форм ведення бізнесу має свої нюанси в питаннях реєстрації та оподаткування.

Залежно від того, хто буде засновником нової компанії – юридична або фізична особа, для реєстрації подається різний пакет документів.

Перше, з чого потрібно почати іноземцю – це отримати ідентифікаційний код, без котрого неможливо почати процес реєстрації. Ще один нюанс для юридичних осіб – нерезидент не може відразу стати директором підприємства, так як він повинен отримати дозвіл на працевлаштування в Україні. А документи на отримання даного дозволу подаються від імені юридичної особи. Тобто на момент реєстрації керівником підприємства повинен бути громадянин України. А після реєстрації керівника можна змінити.

Також іноземний громадянин може стати в Україні підприємцем, але тут існують свої нюанси, а саме у іноземця має бути зареєстроване місце проживання в Україні, що можливо тільки при наявності дозволу на проживання.

У процесі реєстрації та започаткування підприємницької діяльності у нерезидента виникає безліч інших запитань, як, наприклад, відкриття рахунків в банківських установах, складання договорів для ведення господарської діяльності, оренда офісу і т.д.

Всі ці питання вимагають кваліфікованої правової допомоги, юридичної та бухгалтерського супроводу фахівців, супроводження оформлення найму персоналу.

Компанія «Перша юридична» – надійний провідник Вашого бізнесу через терени українського законодавства.

Компанія «Перша юридична» понад 10 років надає консалтингові та аутсорсингові послуги в сфері бухгалтерського та податкового обліку, займається реєстрацією та ліквідацією підприємств, юридичним консалтингом.

Ми надаємо послуги як юридичним, так і фізичним особам нерезидентам.

Наша команда допоможе Вам у вирішенні будь-яких питань на умовах як постійного, так і разового співпраці.

Ми постійно відстежуємо всі діючі норми українського законодавства, для того щоб ведення Вашого бізнесу в Україні було максимально комфортним.

Київська державна адміністрація опублікувала список незаконних будівництв на своєму сайті, до переліку потрапили 108 об’єктів будівництва в столиці.

До речі, на початку 2018 року перелік таких об’єктів складався з 67 незаконних будівництв*, що майже вдвічі менше сьогоднішньої кількості. Про причини такого темпу росту залишається лише здогадуватись, але пам’ятайте – попит породжує пропозицію.

КМДА не виключає можливості, що список може бути зменшений або збільшений, в випадку виправлення або допущення порушень.

Задля безпечності угоди з придбання нерухомого майна, ми рекомендуємо Вам звернутись до наших юристів, для проведення аудиту об’єктів нерухомості первинного ринку та перевірки забудовника та аналізу дозвільних документів.

*Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (КМДА) називає будівництва незаконними, якщо в діях забудовників і в документації об’єкта виявлені порушення вимог українського законодавства.

Законотворці ініціювали внесення змін до ст. 298 Податкового кодексу України та встановили, що:

1. зареєстровані в установленому порядку фізособи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (а не з першого числа наступного місяця, що передбачено чинними зараз нормами);
2. єдиний податок за місяць, у якому відбулася державна реєстрація фізособи-підприємця, сплачувати не потрібно (йдеться про першу та другу групи, які сплачують фіксовану суму незалежно від розміру доходу); при цьому з метою уникнення зловживань таке правило пропонують поширювати лише на випадки сплати саме фіксованої суми податку, а не відсотку від доходу (п. 293.4 ПКУ визначено випадки, коли платники єдиного податку першої та другої групи сплачують не фіксовану суму податку, а 15% від доходу).

Що це дасть?

В глобальному сенсі це має зробити більш привабливим відкриття власної справи, так як суттєво спростить та здешевить шлях до початку діяльності майбутнього ФОП.

Залишається сподіватись, що така ініціатива не потягне за собою ряд незручностей та буде узгоджена з іншими законодавчими актами України.

Допомога для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у веденні бухгалтерського обліку у вигляді комплексного бухгалтерського обслуговування або у вигляді разових послуг та консультацій послуга бухгалтерське обслуговування бізнесу в Україні від професіоналів компанії Перша Юридична у Києві

Джерело: законопроект “Про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи)” від 03.10.2019 р. № 2209