Всі новини
Сортування:

Показувати: Всі новиниНовини (45)
Оприлюднено

До уваги резидентів як податкових агентів нерезидентів

Відповідно до п. 141.4.2. Податкового Кодексу України (далі за текстом – ПК України) нерезидент, здійснюючи на території України господарську діяльність, має право на отримання відповідного доходу (виплат з доходу) від резидента України (або постійного представництва такого нерезидента).  При цьому, такий резидент України (або постійне представництво нерезидента) відповідно до приписів ПК України є особою, відповідальною за нарахування та сплату податку з доходів нерезидента за відповідною ставкою, тобто є податковим агентом нерезидента зі сплати податку на репатріацію.

Допомога у веденні бухгалтерського обліку у вигляді комплексного бухгалтерського обслуговування або у вигляді разових послуг та консультацій. За консультацією фахівця звертайтеся за посиланням.

Варто застерегти, що у випадку укладення договору між нерезидентом та резидентом – платником єдиного податку, то, на противагу зазначених у п. 297.1. ПК України для платника єдиного податку випадків звільнення від нарахування та сплати певних податків, такий контрагент нерезидента також зобов’язаний здійснювати нарахування та сплату податку на репатріацію в порядку, розмірі та у строки, встановлені ПК України як і резидент України, який перебуває на загальній системі оподаткування. 

До уваги! Під час укладання договорів з нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів (п. 141.4.9. ПК України).

Щодо ставки податку на репатріацію, то згідно п. 141.4.1. ПК України, за загальним правилом, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження в Україні оподатковуються за ставкою 15 %, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Наприклад, згідно п. 2 ст. 10 Конвенції між Урядом Республіки Австрія і Урядом України стосовно податків на доходи і на майно оподаткування та попередження податкових ухилень про уникнення подвійного оподаткування, ратифікованої Україною 17.03.1999 року,  резидент України оподатковує дивіденди з доходів резидента Республіки Австрія із джерелом їх походження в Україні не за ставкою 15 %, як зазначено вище, а за ставкою, встановленою у Конвенції – 5% або 10%.

При цьому відповідно до положень п. 1 ст. 10 цієї Конвенції Республіка Австрія також має право на оподаткування таких дивідендів за ставками свого внутрішнього законодавства, але з урахуванням податку, сплаченого в Україні (ст. 23 Конвенції).

Варто зауважити, що п. 103.2. ПК України допускає також самостійне звільнення податковим агентом від оподаткування податком на репатріацію доходів нерезидента. Проте, як показує аналіз судової практики, для цього резидент України, в обов’язковому порядку повинен мати документальне підтвердження статусу нерезидента як бенефіціарного отримувача (оригінал довідки, або його нотаріально завірена копія, видана компетентним органом країни нерезидента). Адже, у разі отримання відповідної податкової звітності, контролюючий орган, у разі наявності сумнівів щодо правильності застосування резидентом України відсотку податку на репатріацію, має належні повноваження з направлення ним спецзапиту до відповідного компетентного органу країни нерезидента. В результаті отриманої відповіді на такий запит щодо відсутності у нерезидента статусу бенефіціарного власника отриманих доходів від резидента України, контролюючий орган направляє резиденту України податкове повідомлення-рішення із вимогою сплатити донараховану суму податку з доходів нерезидента та відповідні штрафні санкції (Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 року по справі № 804/3765/16).

Зазначене вище свідчить про необхідність обов’язкового дотримання резидентом України вимог податкового законодавства, з урахуванням приписів міжнародних договорів (конвенцій), які є частиною українського податкового законодавства, для уникнення надмірного податкового навантаження згодом.

Оприлюднено

Діяльність колекторських компаній нарешті буде врегульована спеціальним законодавчим актом

Верховною Радою України 12.12.2019 року прийнято у першому читанні проект Закону про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності.

Однією з найвагоміших змін в законодавстві стане те, що здійснення колекторської діяльності підлягатиме ліцензуванню. Видавати ліцензії колекторським компаніям буде центральний орган виконавчої влади у сфері колекторської діяльності. За прогнозами, реалізація цього положення має призвести до збільшення доходів бюджетів від плати за ліцензії на здійснення вищезазначеної діяльності.

Юристи Першої Юридичної готові надати своєчасну і професійну юридичну підтримку Вашого бізнесу на будь-якому його етапі.

Крім того, законопроектом передбачено обов’язковість страхування цивільно-правової відповідальності суб’єкта колекторської діяльності.

Але для пересічного громадянина велику роль відіграватиме саме чіткий перелік дій, які заборонені під час організації та здійснення колекторської діяльності, хоча варто відмітити, що ці дії не були дозволені раніше та їх вчинення було незаконним та протиправним:

  1. здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність фізичних осіб, а також ставлять під загрозу їх життя та здоров’я, честь, гідність і ділову репутацію, використовувати силу, насильство, погрози здійснити незаконні або неправомірні дії та/або використовувати образи особистої гідності стосовно боржника, його представника (представників) та/або членів сім’ї боржника-фізичної особи;
  2. використовувати вульгарну або нецензурну лексику, фрази, що ображають особисту честь та гідність боржника (його представників), використовувати грубий тон розмови, а також вчиняти інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, по відношенню до боржника, його представника (представників) та/або членів сім’ї боржника-фізичної особи;
  3. використовувати будь-які інші засоби, які мають характер залякування;
  4. умисно надавати боржнику неправдиву інформацію, що стосується простроченої заборгованості;
  5. надавати неправдиву інформацію про свій статус, кваліфікацію або професійні повноваження;
  6. висловлювати у будь-який спосіб погрози щодо здійснення противоправних дій, що мають на меті порушити право власності на майно боржника;
  7. приймати доручення на врегулювання простроченої заборгованості в разі, якщо виконання такого доручення завадить виконанню раніше прийнятого доручення;
  8. введення боржника в оману відносно розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості;
  9. надавати неправдиву інформацію стосовно наслідків, які настануть (або можуть настати) для боржника, його представника (представників) та/або членів його сім’ї у разі невиконання боржником своїх зобов’язань з виплати простроченої заборгованості, та стосовно можливості притягнення боржника до адміністративно-правової та/або кримінальної відповідальності;
  10. надавати неправдиву інформацію стосовно належності кредитора, суб’єкта колекторської діяльності та/або осіб, які діють від його (їх) імені та в його (їх) інтересах, до правоохоронних органів, органів державної влади або органів місцевого самоврядування;
  11. будь-яким чином взаємодіяти з боржником, його представником (представниками) та/або членами сім’ї боржника-фізичної особи, які відповідно до чинного законодавства України мають зобов’язання із погашення заборгованості солідарно або субсидіарно із боржником, у тому числі шляхом зустрічей за місцем проживання (місцем реєстрації) боржника, а також за допомогою засобів телефонного зв’язку, факсимільних, телеграфних, текстових, голосових, електронних і інших повідомлень, переданих по мережах електрозв’язку, в тому числі рухомого радіотелефонного зв’язку, у робочі дні в період з 20 години до 9 години, а також у вихідні, святкові та неробочі дні;
  12. за ініціативою кредитора, суб’єкта колекторської діяльності та/або осіб, які діють від його (їх) імені та в його (їх) інтересах, будь-яким чином взаємодіяти з боржником, його представником (представниками) та/або членами сім’ї боржника-фізичної особи, які відповідно до чинного законодавства України мають зобов’язання із погашення заборгованості солідарно або субсидіарно із боржником, у тому числі шляхом зустрічей за місцем проживання (місцем реєстрації) боржника, а також за допомогою засобів телефонного зв’язку, факсимільних, телеграфних, текстових, голосових, електронних і інших повідомлень, переданих по мережах електрозв’язку, в тому числі рухомого радіотелефонного зв’язку, загальним числом більше двох разів на добу, більше чотирьох разів на тиждень, більше шістнадцяти разів на місяць;
  13. приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення боржнику, його представнику (представникам) або про адресу електронної пошти, з якої спрямовується повідомлення, або про відправника електронного повідомлення боржнику;
  14. використовувати на конвертах або повідомленнях, що направляються боржнику, його представнику (представникам) зображення, які можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу, а також розміщувати на конвертах або повідомленнях відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність у боржника заборгованості (крім розміщення найменування суб’єкта колекторської діяльності);
  15. будь-яким чином повідомляти третіх осіб про заборгованість боржника або здійснювати взаємодію з третіми особами таким чином, що останнім стане або може стати відома інформація про заборгованість боржника, крім випадків взаємодії з адвокатом або іншим представником (іншими представниками) боржника, що представляють інтереси боржника у питанні простроченої заборгованості та в інших пов’язаних з простроченням заборгованості питаннях, взаємодії з іншими особами, на повідомлення яких про заборгованість боржник у письмовому вигляді надав свою згоду, а також інших випадків, передбачених чинним законодавством України;
  16. будь-яким чином взаємодіяти з роботодавцем (роботодавцями) боржника стосовно простроченої заборгованості боржника, крім випадків передбачених законодавством України;
  17. контактувати з боржником за його місцем роботи (основним чи за сумісництвом), у тому числі за допомогою засобів телефонного зв’язку, включаючи направлення боржнику факсимільних, телеграфних, текстових, голосових, електронних і інших повідомлень, переданих по мережах електрозв’язку, в тому числі рухомого радіотелефонного зв’язку, за місцем його роботи;
  18. вчиняти дії, що заподіюють або мають на меті заподіяти шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, боржника та/або членів його сім’ї, крім випадків передбачених законодавством України, або погрожувати вчинити зазначені дії;
  19. вимагати від членів сім’ї боржника та/або інших пов’язаних з боржником осіб прийняти на себе зобов’язання стосовно простроченої заборгованості боржника, якщо інше не передбачено договором або законом;
  20. за ініціативою кредитора, суб’єкта колекторської діяльності та/або осіб, які діють від його (їх) імені та в його (їх) інтересах, будь-яким чином взаємодіяти з боржником, якщо інтереси боржника у питанні простроченої заборгованості та в інших пов’язаних з простроченням заборгованості питаннях, представляє адвокат або інший представник, за винятком випадків коли адвокат або інший представник боржника, після письмового звернення до нього кредитора, суб’єкта колекторської діяльності та/або осіб, які діють від його (їх) імені та в його (їх) інтересах, протягом двадцяти робочих днів не підтвердить факт представництва інтересів боржника;
  21. будь-яким чином взаємодіяти з членами сім’ї боржника-фізичної особи (крім членів сім’ї боржника-фізичної особи, які відповідно до чинного законодавства України мають зобов’язання із погашення заборгованості солідарно або субсидіарно із боржником), у тому числі шляхом зустрічей за їх місцем проживання, а також за допомогою засобів телефонного зв’язку, факсимільних, телеграфних, текстових, голосових, електронних і інших повідомлень, переданих по мережах електрозв’язку, в тому числі рухомого радіотелефонного зв’язку.

Колекторам заборонено здійснювати діяльність та забороняються будь-які методи впливу, у разі якщо боржник-фізична особа повідомив суб’єкта колекторської діяльності про одну з наступних документально підтверджених обставин:

  1. боржника-фізичну особу в установленому порядку визнано особою з інвалідністю I або II групи;
  2. боржник-фізична особа тимчасово втратив працездатність, що підтверджується виданим у встановленому порядку листком непрацездатності – на весь період тимчасової непрацездатності боржника;
  3. захворювання боржника-фізичної особи, що підтверджується медичною довідкою – на весь період надання боржнику-фізичній особі медичної допомоги в амбулаторних або стаціонарних умовах;
  4. нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України “Про заставу” та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України “Про іпотеку”, та виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України, використовується як місце постійного проживання боржника, що не має у власності іншого нерухомого житлового майна;
  5. боржник не визнає або оспорює борг або частину боргу – до дня набрання судовим рішенням у відповідній справі законної сили.

Останнім часом дуже часто від колекторських дій страждають не лише боржники, а й треті особи та маємо надію, що вищезазначений законопроект врегулює це питання та діяльність колекторських компаній буде відповідати нормам законодавства сучасної України, а не правилам 90-х років.

Професійна і швидка допомога в будь-якому виді цивільних спорів. Більше 10 років у судовій практиці.

Оприлюднено

А Ви внесли відомості про належного користувача автомобілем?

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 1197 було чітко розділено відповідальність за користування автотранспортним засобом належним користувачем – фізичною особою, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить. Така ситуація може скластись щодо керівника юридичної особи – лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи – лізингоодержувача) або працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 142 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Постановою затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, в якому визначено підстави та способи внесення інформації про належного користувача, орган, до якого надається така інформація, та перелік документів, на підставі яких вноситься така інформація.

Підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є:

  1. визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв’язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;
  2. надання працівнику права користування службовим автомобілем, що оформлено на підприємстві окремим наказом;
  3. оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;
  4. користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);
  5. користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;
  6. оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через:

  1. територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі – сервісні центри МВС);
  2. веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС.

Ви можете звернутись до будь-якого сервісного центру МВС для внесення відомостей про належного користувача незалежно від місцезнаходження або реєстрації місця проживання/перебування особи, реєстрації транспортного засобу.

До сервісного центру МВС подаються наступні документі:

  1. заява за формою згідно з додатком 2;
  2. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
  3. від юридичної особи:
    • належним чином засвідчені копії установчих документів або копія опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії, з кодом доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації – у разі розміщення установчих документів на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”;
    • документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи представника;
    • документи, що підтверджують повноваження представника;
    • належним чином засвідчені копії наказів про призначення працівника на посаду та про закріплення за ним транспортного засобу;
    • якщо транспортний засіб не є власністю юридичної особи – нотаріально засвідчена копія договору, на підставі якого юридичною особою набуто право користування ним;
  4. від працівника, щодо якого вносяться відомості до Реєстру:
    • документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи;
    • довідка про реєстрацію місця проживання – у разі відсутності в документі, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, відомостей про зареєстроване місце проживання на території України;
    • довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
    • довідка про звернення за захистом в Україні (для осіб, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту);
    • відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
    • посвідчення водія, яке підтверджує право керування транспортним засобом відповідної категорії, який зазначено в заяві – якщо право керування підтверджується посвідченням водія іноземної держави;
    • належним чином засвідчені копії сторінок трудової книжки із записом про призначення на посаду.

Строк, на який вносяться відомості про належного користувача, зазначається у заяві та відповідає строку:

  1. зазначеному власником транспортного засобу, – у разі визначення належного користувача безпосередньо ним;
  2. зазначеному керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, – у разі визначення належним користувачем свого працівника. Якщо юридична особа не є власником транспортного засобу, то такий строк не може перевищувати строк дії документа, на підставі якого юридична особа отримала право користування транспортним засобом;
  3. дії нотаріально посвідченої довіреності, на підставі якої вносяться відомості про належного користувача;
  4. дії договору оренди (найму, позички), на підставі якого вносяться відомості про належного користувача;
  5. дії договору фінансового або оперативного лізингу, на підставі якого вносяться відомості про визначення належного користувача;
  6. дії тимчасового реєстраційного талона, на підставі якого вносяться відомості про належного користувача.

До речі, внесення відомостей територіальними органами з надання сервісних послуг МВС до реєстру – здійснюється на безоплатній основі!

Оприлюднено

Поставка неякісного Товару: дії Покупця

У процесі здійснення підприємницької діяльності нерідко трапляються випадки, коли Покупець стикається із фактом отримання неякісного Товару. При цьому, істотні недоліки Товару можуть бути виявлені Покупцем вже після його прийняття. У зв’язку із цим постає важливе питання, яким чином належно оформити виявлений факт неякісного Товару, та які саме вимоги Покупець має право заявити перед Постачальником такого Товару. Про це і розберемось далі.

Перша Юридична – фахівці у господарських спорах, стануть на шлях захисту Ваших порушених, невизнаних або оскаржуваних прав і законних інтересів в суді господарської юрисдикції по будь-яким категоріям господарських спорів.

Якщо Покупець є суб’єктом підприємницької діяльності, то, очевидно, він обізнаний про обов’язковість укладення договору поставки Товару (далі за текстом – договір). Зазвичай, говорячи про форму такого договору, ми уявляємо підписання Сторонами єдиного документу, із узгодженими Сторонами умовами Договору, зокрема, умовами щодо прийняття Товару за якістю та кількістю, складанням дефектного акту, штрафними санкціями тощо. Але на практиці, нерідко трапляються випадки, коли Покупець установлює ділові зв’язки зі своїм контрагентом шляхом обміну телефонними дзвінками та/або електронними листами. Так, якщо у випадку укладення єдиного писемного документу дії Покупця під час отримання та засвідчення неякісного Товару є зрозумілими, то у випадку укладення Договору у спрощений спосіб, про який зазначено вище, у Сторін виникають питання один до одного.

Стаття 181 Господарського Кодексу України (далі за текстом – ГК України) допускає укладення договору шляхом обміну листами, телефонограмам, а також шляхом підтвердження прийняття замовлення до виконання. Але необхідно враховувати, що для визнання господарського договору укладеним необхідна обов’язкова наявність істотних умов, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 

У більшості випадків, під час укладення Договору у спрощеному порядку, Сторони не домовляються про вимоги щодо якості Товару із посиланням на відповідні стандарти,  технічні умови тощо, порядок прийняття Товару, відповідні штрафні санкції у разі порушення таких домовленостей.

Отже, згідно ч. 3 ст. 268 ГК України у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Таким чином, якщо Покупець під час укладення договору (обміну листами, телефонограмами) повідомив Постачальника про конкретну мету придбання Товару, Постачальник повинен поставити Товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (Рішення Господарського суду Харківської області від 06.09.2019 року по справі № 922/2109/19).

Для розуміння наступних дій Покупця необхідно звернутися до змісту Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу СРСР від 25.04.1966 року N П-7 (далі за текстом – Інструкція   № П-7), яка наразі є чинною.

Інструкція № П-7 визначає, що її вимоги можуть бути застосовані у всіх випадках, коли умовами договору не передбачений інший порядок приймання продукції. Отже, за відсутності  у Договорі (під час обміну листами, телефонограмами) відповідних умов щодо порядку прийняття Товару за якістю, до правовідносин між Сторонами такого Договору застосовуються приписи Інструкції № П-7.

При цьому, необхідно розрізняти дві події. Перша – це строки та порядок прийняття Товару. Друга – це строки та порядок складання Акту прихованих недоліків у разі їх виявлення під час прийняття Товару.

Отже, за відсутності інших умов, погоджених Сторонами у  Договорі, Інструкція     № П-7 допускає прийняття Товару за якістю, за умови міжміської поставки, протягом 20 днів (щодо продукції, що швидко псується – не пізніше 24 годин) з дня її отримання отримувачем від перевізника (постачальника); при поставці в межах одного міста – не пізніше 10 днів.

Під час виявлення невідповідності якості отриманого Товару вимогам стандартів, технічних умов (див. ч. 3 ст. 268 ГК України), або наданим Покупцем під час замовлення Товару зразків такого Товару для його отримання, Покупець зупиняє подальше прийняття Товару та складає Акт, в якому зазначається кількість оглянутого Товару та характер виявлених під час такого прийняття дефектів (недоліків).

У випадку, коли під час прийняття прийняття Товару присутні уповноважені особи обох Сторін, порядок їх дій є наступним: Покупець ініціює складання Акту виявлених дефектів, оформляє його, Продавець погоджується із змістом Акту із проставлянням відповідного підпису, або не погоджується, наводячи обґрунтування такому, та Сторони узгоджують умови усунення виявлених під час прийняття Товару недоліків.

Проте трапляються випадки, коли Покупець отримує Товар від Постачальника (або Перевізника), здійснює поверхневий огляд Товару, ставить свій підпис на видатковій накладній (та/або на товарно-транспортній накладній), проте, згодом, Покупцем виявляється факт браку (невідповідність вимогам якості) отриманого Товару.

Інструкція № П-7 роз’яснює, що прихованими недоліками визнаються недоліки, які не були виявлені під час звичайної для даного виду продукції перевірки, та виявлені лише у процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, використання та зберігання продукції.

У такому випадку, Сторони у 5-денний строк складають Акт прихованих недоліків (далі за текстом – Акт), але не пізніше 4 (чотирьох) місяців з дня отримання Товару на склад (якщо інше не погоджене Сторонами). У випадку, якщо на Товар встановлений гарантійний строк,  то Акт складається протягом 5 (п’яти) днів з дня виявлення цих недоліків, але у межах гарантійного строку.

Відзначимо, що жодним нормативно-правовим документом не затверджена форма Акту, який має складатися Сторонами, але Інструкція № П-7 передбачає наступні вимоги щодо присутності уповноважених осіб під час складання Акту:

  1. У випадку здійснення поставки Товару, з-поміж партії якого виявлено приховані недоліки, у межах одного міста – присутність уповноваженого представника Постачальника є обов’язковою. 
  2. У випадку здійснення поставки Товару між різними містами, участь представника Постачальника є обов’язковою тільки у випадку наявності відповідного застереження у договорі. В іншому випадку, замість уповноваженої особи Постачальника, під час складання Акту має бути присутня одна із наступних осіб:
    • або представник відповідної галузевої інспекції за якістю продукції (у випадку, якщо мова йде про невідповідність якості саме продукції);
    • або експерт бюро товарних експертиз (якщо мова йде про засвідчення факту невідповідності якості саме товарів). При цьому, у випадку відсутності або відмови участі представників інспекції або експерта за місцем знаходження Покупця, перевірка провадиться за участю компетентного представника іншого підприємства, або за участю представника громадськості, або у разі наявності згоди Постачальника на одностороннє приймання продукції – в односторонньому порядку.

Варто зауважити, що суди досить прискіпливо відносяться до компетентності осіб, які мають брати участь у перевірці стану якості Товару для складання Акту. Так, судами звертається увага на обов’язкову наявність відповідного досвіду роботи або освіти у представників осіб щодо питань визначення якості продукції, яка підлягає перевірці. Слушно також застереження судів про необхідність факту працевлаштування осіб, адже підпис Акту безробітним викликає сумнів щодо дійсної участі такої особи саме того дня під час складання Акту.

Незайвим є застереження щодо належного оформлення уповноваженими представниками Сторін вилучення неякісного товару як зразка з-поміж отриманої партії Товару, для направлення його на товарознавчу експертизу. Всім відомий принцип «Все, що не викладено на папері, – не існує»? Отже, для уникнення питань з боку Постачальника щодо можливої підміни Покупцем неякісного зразка Товару для подальшого процесу відновлення прав Покупця, є нагально необхідним зазначати в Акті процес вилучення такого зразка: спосіб вилучення, кількісні та якісні характеристики зразка, що вилучається, його зовнішній стан, спосіб тари та маркування тощо. 

Зрештою, розглянемо дії Покупця після складання та, відповідно, підписання зазначеними вище особами, Акту.

Разом із доказами візуального засвідчення факту отриманого неякісного Товару (фотокартки, результати відеоогляду), копією товарно-транспортної накладної (у разі, якщо Товар був доставлений Перевізником), підписаним усіма уповноваженими представниками Актом, Покупець направляє Постачальнику претензію. Слушно зауважити, що належним способом направлення цього пакету документів повинно бути його направлення цінним листом (або рекомендованим листом із повідомленням) на поштову адресу Постачальника, або доставка кур’єром. При цьому, до пакету документів є необхідним також додати документи, які підтверджують повноваження уповноважених представників, які брали участь у процесі складання Акту.

 Претензія Покупця може містити одну із наступних вимог, із обов’язковим зазначенням строку її виконання: 

  • Про усунення виявлених недоліків (якщо ці  недоліки можуть бути усунені) або заміну Товару (в залежності від виду Товару);
  • Про відшкодування витрат на усунення виявлених недоліків (якщо вони були усунуті силами та за рахунок Покупця); 
  • Про перерахунок сплаченої вартості Товару у меншу сторону, у випадку отримання поставленого Товару, який не відповідає вимогам якості такого Товару;
  • Про відмову від отриманого Товару та повернення сплачених грошових коштів.

У випадку відсутності належної реакції Постачальника на отриману ним претензію, Покупець має право розпочинати процедуру судового оскарження неправомірних дій та бездіяльності Постачальника. При цьому, доцільно нагадати, що згідно Господарського процесуального Кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред’явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Юридичне супроводження бізнесу в Україні

Зважаючи на аналіз судової практики, недодержання Покупцем процедури прийняття Товару, зокрема, неякісного Товару, відсутність належним чином оформленого та підписаного Акту виявлених (прихованих) недоліків,  скасовує можливість для Покупця відновити своє порушене право у судовому порядку (Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 року по справі № 904/1331/19, Рішення Господарського суду м. Києві від 10.09.2019 року по справі № 910/8628/19). Таким чином, Покупцеві необхідно приймати до уваги обов’язковість належного дотримання порядку прийняття Товару. Адже  у випадку судового розгляду спорів, викликаних порушенням Постачальником своїх зобов’язань за Договором, для прийняття позитивного для Покупця судового рішення, доказова база має бути належною та допустимою (Постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 908/1501/18).

Оприлюднено

Державний бюджет 2020 року прийнято!

14 листопада Верховна Рада прийняла Закон «Про Державний бюджет України на 2020 рік». За відповідне рішення проголосувало 279 депутатів.

Бюджет на 2020 рік базується на курсі 27,5 гривні за долар. Доходи бюджету мають скласти 1,09 трильйона гривень, а видатки — 1,18 трильйона гривень.

Услуги по бухгалтерскому обслуживанию физических лиц-предпринимателей и юридических лиц

Мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року зросте до 4723 гривень на місяць, а прожитковий мінімум з 1 липня 2020 року становитиме — 2118 грн, з 1 грудня року — 2189 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

  • дітей віком до 6 років: з 1 грудня 2019 року – 1779 грн, з 1 липня 2020 року – 1859 гривень, з 1 грудня 2020 року – 1921 грн;
  • дітей віком від 6 до 18 років: з 1 грудня 2019 року – 2218 грн, з 1 липня 2020 року – 2318 гривень, з 1 грудня 2020 року – 2395 грн;
  • працездатних осіб: з 1 грудня 2019 року – 2102 грн, з 1 липня 2020 року – 2197 грн, з 1 грудня 2020 року – 2270 грн;
  • осіб, які втратили працездатність: з 1 грудня 2019 року – 1638 грн, з 1 липня 2020 року – 1712 грн, з 1 грудня 2020 року – 1769 грн.

При цьому ставки податків у 2020 році залишаються незмінними:

ЕСВ 22% від мінімальної заробітної плати
1039,06 коп.
Єдиний Податок ФОП 1 група10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб*З 01.01.2020 року – 210,20 коп.З 01.07.2020 року – 219,70 коп.
Єдиний Податок ФОП 2 група20%від мінімальної заробітної плати944,6 коп.
Військовий збір1,5% 
70,85 коп. (в розрахунку від мінімальної заробітної плати)
ПДФО18%
850,14 коп. (в розрахунку від мінімальної заробітної плати)

* ставку єдиного податку для першої та другої груп встановлюють місцеві ради. І для окремих видів діяльності (або в окремих населених пунктах) вона може бути менше максимального рівня.  

Оприлюднено

В ВРУ зареєстровано законопроект щодо підвищення річних лімітів для ФОП

29 жовтня депутати зареєстрували законопроект №2338 про детінізацію ринку товарів і послуг, яким хочуть підвищити річні ліміти для ФОП.

Текст законопроекту з’явився на сайті парламенту 31 жовтня.

Законопроектом передбачається підвищення лімітів для фізичних-осіб підприємців:

  • для 1-ї групи — з 0,3 млн до 1 млн грн/рік;
  • для 2-ї групи — з 1,5 млн до 5 млн грн/рік;
  • для 3-ї групи — з 5 млн до 10 млн грн/рік.

Також для ФОПів 1-ї групи, які надають побутові послуги пропонується ввести податкову ставку в 0%.

Для тих, хто працюють за іншими КВЕД цієї групи, ставку податку пропонують встановити на рівні не більше 10% розміру прожиткового мінімуму. З 1 грудня 2019 року він становитиме 2027 грн.

Прийняття Закону дасть можливість ФОПам зберегти знижені податкові ставки або ж детінізує перелімічені обсяги обігу.

В разприйняття закону ВРУ у третьому читанні та підписанні президентом України, нові норми ПКУ будуть діяти з 01 січня 2020 року.

Звертайтеся до фахівців компанії Перша Юридична за послугою бухгалтерське супроводження бізнесу під ключ а також за разовими послугами та консультаціями.

Оприлюднено

З чого почати бізнес в Україні?

На сьогоднішній день дуже актуальним є питання ведення бізнесу в Україні нерезидентами.

Але для початку ведення бізнесу на території України і його легалізації (реєстрації) потрібно розібратися в нюансах українського законодавства.

Помощь в вопросе легализации и регистрации бизнеса в Украине специалистами компании Первая Юридическая в Киеве

І в першу чергу потрібно визначитися з організаційно-правовою формою. Для юридичних осіб це може бути, наприклад, Товариство з обмеженою відповідальністю, Дочірнє підприємство, Представництво.

Кожна зі згаданих вище організаційно-правових форм ведення бізнесу має свої нюанси в питаннях реєстрації та оподаткування.

Залежно від того, хто буде засновником нової компанії – юридична або фізична особа, для реєстрації подається різний пакет документів.

Перше, з чого потрібно почати іноземцю – це отримати ідентифікаційний код, без котрого неможливо почати процес реєстрації. Ще один нюанс для юридичних осіб – нерезидент не може відразу стати директором підприємства, так як він повинен отримати дозвіл на працевлаштування в Україні. А документи на отримання даного дозволу подаються від імені юридичної особи. Тобто на момент реєстрації керівником підприємства повинен бути громадянин України. А після реєстрації керівника можна змінити.

Також іноземний громадянин може стати в Україні підприємцем, але тут існують свої нюанси, а саме у іноземця має бути зареєстроване місце проживання в Україні, що можливо тільки при наявності дозволу на проживання.

У процесі реєстрації та започаткування підприємницької діяльності у нерезидента виникає безліч інших запитань, як, наприклад, відкриття рахунків в банківських установах, складання договорів для ведення господарської діяльності, оренда офісу і т.д.

Всі ці питання вимагають кваліфікованої правової допомоги, юридичної та бухгалтерського супроводу фахівців, супроводження оформлення найму персоналу.

Компанія «Перша юридична» – надійний провідник Вашого бізнесу через терени українського законодавства.

Компанія «Перша юридична» понад 10 років надає консалтингові та аутсорсингові послуги в сфері бухгалтерського та податкового обліку, займається реєстрацією та ліквідацією підприємств, юридичним консалтингом.

Ми надаємо послуги як юридичним, так і фізичним особам нерезидентам.

Наша команда допоможе Вам у вирішенні будь-яких питань на умовах як постійного, так і разового співпраці.

Ми постійно відстежуємо всі діючі норми українського законодавства, для того щоб ведення Вашого бізнесу в Україні було максимально комфортним.

Оприлюднено

Як не потрапити в пастку та не втрати кошти на житло

Київська державна адміністрація опублікувала список незаконних будівництв на своєму сайті, до переліку потрапили 108 об’єктів будівництва в столиці.

До речі, на початку 2018 року перелік таких об’єктів складався з 67 незаконних будівництв*, що майже вдвічі менше сьогоднішньої кількості. Про причини такого темпу росту залишається лише здогадуватись, але пам’ятайте – попит породжує пропозицію.

КМДА не виключає можливості, що список може бути зменшений або збільшений, в випадку виправлення або допущення порушень.

Задля безпечності угоди з придбання нерухомого майна, ми рекомендуємо Вам звернутись до наших юристів, для проведення аудиту об’єктів нерухомості первинного ринку та перевірки забудовника та аналізу дозвільних документів.

*Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (КМДА) називає будівництва незаконними, якщо в діях забудовників і в документації об’єкта виявлені порушення вимог українського законодавства.

Оприлюднено

Нові можливості для новостворених ФОП

Законотворці ініціювали внесення змін до ст. 298 Податкового кодексу України та встановили, що:

  1. зареєстровані в установленому порядку фізособи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (а не з першого числа наступного місяця, що передбачено чинними зараз нормами);
  2. єдиний податок за місяць, у якому відбулася державна реєстрація фізособи-підприємця, сплачувати не потрібно (йдеться про першу та другу групи, які сплачують фіксовану суму незалежно від розміру доходу); при цьому з метою уникнення зловживань таке правило пропонують поширювати лише на випадки сплати саме фіксованої суми податку, а не відсотку від доходу (п. 293.4 ПКУ визначено випадки, коли платники єдиного податку першої та другої групи сплачують не фіксовану суму податку, а 15% від доходу).

Що це дасть?

В глобальному сенсі це має зробити більш привабливим відкриття власної справи, так як суттєво спростить та здешевить шлях до початку діяльності майбутнього ФОП.

Залишається сподіватись, що така ініціатива не потягне за собою ряд незручностей та буде узгоджена з іншими законодавчими актами України.

Допомога для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у веденні бухгалтерського обліку у вигляді комплексного бухгалтерського обслуговування або у вигляді разових послуг та консультацій послуга бухгалтерське обслуговування бізнесу в Україні від професіоналів компанії Перша Юридична у Києві

Джерело: законопроект “Про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи)” від 03.10.2019 р. № 2209