Всі новини
Сортування:

Показувати: Всі новиниНовини (76)
Оприлюднено Категорії Новини

Податкові пільги та зміни для бізнесу на час карантину

Влада країни продовжує приймати рішення для стабілізації економіки в період боротьби з коронавірусною хворобою (COVID-19).

Так, Верховною Радою прийнято ряд Законів з метою стабілізації економіки та підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби.

Наразі прийнято та набули чинності три Закони:

  • Закон України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі —Закон № 530-IX);
  • Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» (далі —Закон № 533-IX);
  • Закон України від 30 березня 2020 року.№ 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі —Закон № 540-IX).

Кожним із перелічених Законів встановлено ряд пільг для бізнесу, розглянемо пільги передбачені кожним із Законів.

Законом № 530-IX визначено наступні податкові зміни:

  • тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України”. 
  • звільняються від сплати ввізного мита лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Дані  норми  діятимуть протягом трьох місяців з дня опублікування Закону № 530-IX. Закон №530-IX опубліковано 17.03.2020 р. у газеті «Голос України» № 51.

Також, даним Законом внесено зміни у статтю 26 Закону України “Про відпустки” та доповнено частиною третьою такого змісту:

“У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті”.

Дана норма є дуже важливою, оскільки відпустка за власний рахунок за згодою сторін тривалістю більше ніж 15 календарних днів являється порушення КЗпП. Враховуючи період карантину роботодавці ризикували отримати адмінштраф за порушення трудового законодавства. А за дане порушення передбачається відповідальність посадових осіб від 510 до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КаАП).

Оскільки Законом не визначено порядок надання даних відпусток, вважаємо, що дані відпустки надаються за згодою сторін — працівника та роботодавця. Свого часу аналогічний висновок щодо надання відповідних відпусток саме за угодою сторін робило й Мінсоцполітики у листі від 19.09.2013 р. № 416/13/116-13. Тому ми не радимо роботодавцям виступати ініціаторами надання зазначених відпусток. 

Важливою і вагомою нормою даного Закону для роботодавців є:

роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

Законом № 533-IX визначено наступні податкові зміни:

  • за порушення податкового законодавства штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

– порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;

–  відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

– порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

– порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період, — підлягає списанню.

Дані норма стосується порушень, вчинених протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року.

 Законом № 540-IX розширено перелік правопорушень, за які будуть застосовуватися штрафні санкції:

– обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

– цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

– обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

– здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

– здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку.

  • Встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.8 ст. 78 Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіка проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом № 533-IX не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіка, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу.

  • Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. За період з 1 березня по 30 квітня 2020 року. 

Проте Законом  № 540-IX внесено зміни та визначено період несплати податку з 1 березня по 31 березня 2020р.

  • Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

Проте Законом  № 540-IX внесено зміни та визначено період несплати податку з 1 березня по 31 березня 2020р.

  • Фізичні особи — підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок)

Дане послаблення застосовується лише в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за себе, у разі використання праці найманих працівників нараховувати ЄСВ прийдеться, але за умови, що працівнику нараховано хоч 1 гривню заробітної плати. При цьому слід враховувати той факт, що нарахування ЄСВ потрібно здійснити як мінімум з мінімальної заробітної плати.

  • Тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються за такі порушення:

– несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

– неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачою сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

– несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до контролюючих органів.

Законом № 533-IX визначено, що санкції не застосовуються до порушень, вчинених у періоди:

– з 1 березня по 31 березня 2020 року;

– з 1 квітня по 30 квітня 2020 року.

Законом  № 540-IX внесено зміни та визначено наступний період до якого не застосовуються штрафні санкції:

– з 1 березня по 31 березня 2020 року;

– з 1 квітня по 30 квітня 2020 року;

– з 1 травня по 31 травня 2020 року.

  • Платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Законом № 533-IX визначено, що санкції не застосовуються до порушень, вчинених у періоди:

– з 1 березня по 31 березня 2020 року;

– з 1 квітня по 30 квітня 2020 року.

Законом  № 540-IX внесено зміни та визначено наступний період до якого не застосовуються штрафні санкції:

– з 1 березня по 31 березня 2020 року;

– з 1 квітня по 30 квітня 2020 року;

– з 1 травня по 31 травня 2020 року.

  • Встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильности нарахування, отчисленная та сплати єдиного внеску

Законом № 533-IX визначено, що мораторій на проведення перевірок встановлено на період з 18 березня по 18 травня 2020 року.

Законом  № 540-IX подовжено даний термін до 31 травня 2020 року.

  • Відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) та/або програмних РРО для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку ІІ — ІV груп.

Відтерміновано:

– до 1 серпня 2020 впровадження застосування програмних РРО;

– до 1 січня 2021 року застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності (ресторани, автозапчастини, текстиль, медпослуги, торгівля через інтернет, тощо);

– до 1 квітня 2021 року запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку ІІ — ІV груп.

Законом № 540-IX визначено наступні податкові зміни:

  • Підвищення лімітів доходу платників єдиного податку:
  • для І групи ЄП – 1 млн грн замість 300 тис. грн;

  • для фізосіб-«єдинників» ІІ групи – 5 млн грн замість 1,5 млн грн;

  • для фізосіб-«єдинників» та юрособ-«єдинників» ІІІ групи – 7 млн грн замість 5 млн грн.

Як розраховуються граничні суми лімітів для «єдинників» І-ІІІ груп у 2020 році: роз’яснення від ДПС

Закон зворотної сили не має. Немає в Законі № 540-IX й спеціальних норм про те, що збільшення обсягу доходів діє з початку 2020 року. На цьому наголошують й податківці в їхньому роз’ясненні. Зокрема, за позицією ДПС, у 2020 році:

  • старі розміри доходів діяли протягом 92-х з 366-ти календарних днів: з 1 січня по 1 квітня 2020 року (включно);
  • нові розміри доходів будуть діяти протягом 274 календарних днів: з 2 квітня по 31 грудня 2020 року.

Через це розмір доходу за весь 2020 рік буде меншим, ніж встановлено Законом № 540. 

Наприклад, для єдинників 3-ї групи розрахунок буде такий:

  • 5 000 000 ліміту * 92/366 календарних днів = 1 256 830,60 грн.
  • 7 000 000 ліміту * 274/366 календарних днів = 5 240 437,16 грн.

Отже, ліміт на весь 2020 рік становить: 6 497 267,76 грн, тобто менше ніж 7 000 000 грн. 

Для платників ЄП 1 і 2 групи ліміти відповідно становлять трохи більше ніж 824 тис. грн і 4 120 тис. грн.

  • Місцевій владі дозволено зменшити ставки єдиного податку для І та ІІ груп на час карантину.
  • Тимчасово, на період до 31 травня 2020 р. (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 р. та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 р.
  • Платників податків на прибуток звільнено від застосування податкових різниць передбачених п. 140.5.9 Податкового кодексу України (обмеження щодо віднесення до складу витрат понад 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року) щодо коштів (вартості лікарських засобів) які добровільно ними перераховані (передані) для надання медичної допомоги хворим на коронавірус.

На період дії карантину, ввезення на територію України та постачання  на території Українитоварів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби,  звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Оприлюднено Категорії Новини

Реєстрація бізнесу під час карантину

Поява на території України вірусної інфекції COVID-19 стала причиною запровадження карантину, який в свою чергу став неабияким викликом для економіки України та відповідно бізнесу. Запроваджені під час дії карантину обмеження значно вплинули на ведення підприємницької діяльності та зумовили призупинення, скорочення деяких бізнес-процесів, а також, нажаль, закриття бізнесу. Але не зважаючи на обмеження, які діють під час карантину є такі підприємці які в діючих на сьогодення умовах знаходять рішення для продовження або започаткування нового бізнесу.  

Тому є доцільним розглянути питання щодо державної реєстрації бізнесу в умовах карантину, тобто створення юридичних осіб та реєстрацію фізичних осіб-підприємців

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (Закон – 755) передбачено два способи подання документів для реєстрації, а саме подання в паперовій та електронній формі. 

Для подачі документів в паперовій формі громадянину особисто чи представнику необхідно підготувати передбачений Законом – 755 пакет документів, завітати до Центру надання адміністративних послуг та подати документи на реєстрацію. В умовах карантину даний спосіб є неможливим, так як Центри надання адміністративних послуг зачинені і не ведуть прийом громадян. Крім того, існує спосіб подання пакету документів для державної реєстрації поштовим відправленням, слід зауважити, що у разі подання документів таким способом справжність підпису заявника на заяві про державну реєстрацію повинна бути посвідчена нотаріально.   

Наступний спосіб подачі документів – електронна форма. На даний час існує два портали електронних сервісів, через які можливо створити юридичну особу та отримати статус фізичної особи-підприємця, це  вебпортал «Онлайн будинок юстиції» і, з недавнього часу, онлайн сервіс державних послуг «Дія». Так які реєстраційні послуги можна отримати через вказані вище вебпортали.

Розглянемо перший – через «Онлайн будинок юстиції» можна: зареєструвати чи ліквідувати фізичну особу-підприємця; зареєструвати створення товариства з обмеженою відповідальністю, яке здійснює діяльність на підставі модельного статуту; зареєструвати перехід юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту. Другий сервіс – державний вебпортал «Дія», скориставшись послугами якого є можливість зареєструвати фізичну особу-підприємця. Здійснити реєстраційні дії через електронні сервіси можливо тільки за умови підписання заявником заяви з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. Отримати електронний підпис можна в Акредитовану центрі сертифікації ключів, або інших державних центрах, таких як, наприклад, АЦСК Податкової служби, Приватбанку та інших. 

З огляду на вищезазначене, слід відмітити, що перелік реєстраційних дій  для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців через електронні сервіси є дещо обмеженим. Наприклад, через «Онлайн будинок юстиції» неможливо здійснити реєстрацію юридичної особи на підставі власного статуту, а якщо надалі виникне необхідність внесення змін про юридичну особу, це також зробити буде неможливо. На державному вебпорталі «Дія» на даний час немає можливості здійснити внесення деяких змін до відомостей про ФОП таких як, зміна прізвища, ім’я, по батькові, зміна місця проживання. 

З недавнього часу чинним законодавством надано право здійснення реєстраційних дій щодо створення юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців приватними нотаріусами. Такий спосіб є зручним, але доволі затратним. Враховуючи, що реєстрація створення юридичної особи та ФОП за законодавством є безкоштовною, нотаріуси все ж беруть немалі кошти за свої послуги. Крім того, не всі нотаріуси надають послуги з реєстрації, тому враховуючи умови карантину, самоізоляції, обмеженого руху транспорту треба мати час  щоб знайти нотаріуса, який погодиться здійснити такі реєстраційні дії. 

Таким чином, можна дійти висновку, що при наявності бажання чи необхідності зареєструвати юридичну особу чи фізичну особу-підприємця можливо навіть під час запроваджених в Україні карантинних обмежень.

Оприлюднено Категорії Новини

З 16 квітня Київ обмежує в’їзд до міста

Відсьогодні, 16 квітня, максимально посилений контроль на основних в’їздах у столицю України – місто Київ. Водіям та пасажирам транспорту на в’їздах до міста перевірятимуть температуру. Про це мер Києва Віталій Кличко заявив під час онлайн прес-конференції.

«Ми встановили 9 пропускних пунктів, де всі авто, що прямують у місто, перевірятимуть медики та правоохоронці. Такі суворі обмеження зумовлені тим, що, за прогнозами медиків, після свят може відбутися різке збільшення кількості хворих на коронавірус. Щоб упередити такий сценарій, щоб не допустити колапсу в лікарнях, ми запроваджуємо такі обмежувальні заходи. Я звертаюся, зокрема, до керівників підприємств, до роботодавців: у найближчі кілька днів максимально забезпечити дистанційну роботу працівників», – наголосив Віталій Кличко.

Мер також нагадав, що за час введення карантину у Києві поліція склала майже 900 протоколів щодо порушників правил обмеження.

Також напередодні, 14 квітня, мер Києва нагадав, що згідно рішення комісії з надзвичайних ситуацій, у поминальні дні всі кладовища Києва будуть закриті, а саме поминання перенесено на 6 червня. 

Як відомо, згідно Постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет міністрів доручив Обласним, Київській міській державним адміністраціям встановити особливий режим на в’їздах і виїздах на/з території областей громадян і транспортних засобів, організувати моніторинг стану здоров’я подорожуючих шляхом безконтактного вимірювання температури, а в разі погіршення епідемічної ситуації обмежити переміщення між областями.

Крім того регіонам дозволили створити на в’їздах і виїздах на/з території областей контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, частин та підрозділів Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ, а у разі погіршення епідемічної ситуації, обмежити переміщення між областями.

Оприлюднено Категорії Новини

Зміни в трудове законодавство

30 березня 2020 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), яким вносилися певні зміни в трудові відносини під час карантину, а саме в Кодекс законів про працю (далі по тексту – КЗпП) та Закону України «Про зайнятість населення». Розглянемо більш детальніше про дані зміни.

Зупинено строки позовної давності

Під час дії карантину всі строки, визначені КЗпП та іншими кодексами, у тому числі, процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Нове визначення «Трудовий договір»

Згідно нової редакції статті 21 КЗпП «Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін».

Також працівнику дозволено одночасно укладати трудовий договір з одним або декількома підприємствами, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Гнучкий режим робочого часу

За погодження між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Дистанційна (надомна) робота.

Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.

Договір про дистанційну (надомну) роботу, згідно статті 24 КЗпП, обов’язково укладається в письмовій формі.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Простої та спосіб оплати праці під час простою

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може здійснювати робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.

Допомога по частковому безробіттю

Частково внесено зміни до ЗУ «Про зайнятість населення» у частині допомоги по частковому безробітті. 

Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформленні трудові відносини.

Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Для отримання допомоги по частковому безробіттю роботодавець має право звернутися, протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва, до служби зайнятості, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:

1) заяву у довільній формі;

2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України;

3) відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю згідно з цією статтею;

4) довідку про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що виникла протягом п’яти років, що передують року зупинення (скорочення) виробництва.

Оприлюднено Категорії Новини

Святкування Воскресіння Христового в умовах карантину

Зважаючи на наближення одного з найважливіших релігійних свят – Воскресіння Христового (Паски), в значної частини наших читачів виникає питання – а як же святити паску (сповідатися, причащатися) в умовах карантину? Чи не заборонено це?

Перш за все, необхідно розуміти, що як священнослужителі, так і миряни повинні користатися не лише настановами духовного керівництва своєї церкви, але й законодавчо затвердженими правилами поведінки в період карантину.

Як відомо, з 6 квітня на період тривалості карантину заборонено проведення масових заходів, в тому числі й релігійних.  Однак, зважаючи на важливість свята для всіх релігійних громад, керівництво Міністерства внутрішніх справ пішло на певні поступки.

За повідомленням Голови Національної поліції України Ігоря Клименка, керівники Міністерства внутрішніх справ зустрічалися з представниками Всеукраїнської ради церков, аби визначити оптимальний підхід до святкування.

«І поліція, і МВС зважали на те, що великодні служби мають відбутися. Ми розуміємо, що закрити храми ми не можемо і не маємо права. Тому досягли домовленості: однозначно церкви працюють, богослужіння проводять, на богослужінні перебуває не більше ніж 10 осіб, священикові, який проводить службу – лише йому одному – можна бути без маски, оскільки традиція та ритуал вимагає цього», — сказав Клименко.

При цьому було досягнуто домовленості, що представники поліції перебуватимуть біля церков, забезпечуючи правопорядок, а от контролювати кількість прихожан у церкві будуть самі священники.

Юристи компанії Перша Юридична можуть надати повну консультацію як правильно підготуватися до святкування та провести Великдень, а також професійно і швидко допомогти у вирішенні адміністративних спорів в Києві в разі виникнення такого внаслідок порушення норм і правил щодо карантину.

Також, за словами пана Клименка,  19 квітня 100% поліцейських вийдуть на вулицю, тому що церков і приходів дуже багато, і важливо не допустити конфліктних ситуацій між громадянами, непорозумінь громадян із поліцією.

Щодо особливостей проведення служби в цей день, були надані настанови від голів як Православної церкви України, так і Української Греко-Католицької Церкви.

Священним синодом Православної церкви України були надані наступні рекомендації, зважаючи на те, що в Україні вже набули розголосу та сприяли посиленню суспільних негативних настроїв низка фактів, коли окремі релігійні діячі, що публічно легковажили правилами карантину під час його запровадження, самі були уражені хворобою. Обираючи між повним закриттям храмів та забороною на проведення богослужінь, як це є зараз в багатьох країнах, та обмеженою карантинними приписами можливістю звершувати богослужіння – для блага повноти Помісної Церкви, турбуючись як про тілесне, так і про духовне здоров’я вірних і всього суспільства, Синод вважає розсудливим прийняти останнє.

Згідно з цими настановами, як духовенству, так і вірянам на час свята Входу Господнього у Єрусалим (Вербної неділі), Страсної седмиці, Великодня та Великодньої седмиці надаються наступні рекомендації, зокрема:

а) архієреї та духовенство через засоби масової інформації, оголошення, у проповідях та особистому спілкуванні повинні просити усіх мирян залишатися вдома та долучатися до молитви через засоби трансляції (з місцевого храму або з кафедрального собору єпархії чи кафедрального собору Предстоятеля);

б) враховуючи заборону масових релігійних заходів – звичайні спільні посвячення верби та великодніх страв для мирян у храмах та на прихрамовій території не проводити, щоби не допускати скупчення людей;

в) на підставі роз’яснень Національної поліції, з дотриманням вимог, викладених у п. 4 «Практичних настанов», у позабогослужбовий час не відмовляти мирянам, які індивідуально прийдуть до храму з релігійними потребами, у їх задоволенні; настоятелям парафій, керівникам монастирів забезпечити, там де є можливість, протягом святкових днів, особливо в неділю 12 квітня, у суботу 18 квітня та в неділю 19 квітня, перебування у храмі одного чергового священнослужителя для індивідуального спілкування з парафіянами та задоволення їхніх релігійних потреб;

г) у малих населених пунктах інформувати мирян щодо проведення освячення великодніх страв біля місць проживання – на вулиці поруч з будинком чи на подвір’ї, з дотриманням «соціальної дистанції»; при індивідуальному освяченні великодніх страв біля місць проживання вірних не допускати їхнього скупчення та контролювати дотримання загальних норм карантину; індивідуальне освячення можливе як в неділю, 19 квітня, так і напередодні в суботу, 18 квітня (з дотримання приписів щодо вживання піснеспівів Великої суботи);

ґ) оскільки така форма є традиційною за виняткових обставин (наприклад, коли завчасно освячуються великодні страви для передачі їх військовим, що перебувають на фронті) – організувати, за домовленістю з відповідними закладами, завчасне (протягом днів Страсної седмиці) освячення великодніх страв у місцях їхнього виробництва та продажу, з проханням, щоби під час придбання віруючі були письмово інформовані, що їхні страви вже освячені православним священнослужителем;

д) у разі, якщо миряни не мали можливості у жоден з перелічених способів отримати благословення верби, великодніх страв – дозволити мирянам в день свята в час після прочитання відповідних молитов про благословення у храмах, окропити їх святою водою, адже вона освячується «щоб усі, що черпають і споживають, мали її на очищення душ і тіл, на зцілення пристрастей, на освячення домів і на всяку користь велику» (з Чину великого освячення води);

е) проведення під час богослужінь Страсної седмиці та на Великдень передбачених Уставом обходжень храму відповідно до місцевих обставин або не здійснювати, або здійснювати обнесення Плащаниці в самому храмі, або здійснювати обхід навколо храму лише у складі тих, хто бере участь у відповідному богослужінні, з дотриманням «соціальної дистанції»; у разі якщо хресний хід на Великдень не здійснюється – відразу після виходу Утреня розпочинається перед дверима храму;

є) відвідання священнослужителями і мирянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов перенести на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня 2020 р.);

ж) у час до Великодня через оголошення, проповіді та у засобах масової інформації звертатися до членів родин осіб старшого віку або тих хто піклується про них, подбати про те, щоби у день свята такі особи мали вдома освячені великодні страви і через дотримання норм карантину не залишилися без традиційної святкової трапези;

з) єпархіальним архієреям, настоятелям, керівникам монастирів подбати про встановлення контакту з місцевими органами Національної поліції, зокрема з визначеною ними відповідальною особою через мобільний зв’язок, щоби у разі виникнення питань – вирішувати їх.

Главою Української Греко-Католицької Церкви дав декілька порад як у час пандемії Covid-19 служити страсні й пасхальні богослужіння.

На основі цих порад єпископи у своїх єпархіях та екзархатах мають допомогти священникам сформувати критерії стосовно поведінки священнослужителів у цих надзвичайних обставинах.

Перше – якщо у Страсний тиждень і на свято Воскресіння Христового в країнах нашого проживання триватиме карантин, то пасхальні богослужіння слід проводити в такий самий спосіб, як ми молилися в неділі Великого посту, тобто зараз.

Предстоятель вважає, що віруючих треба заохочувати якнайбільше користатися із трансляцій церковних богослужб, але їх мають забезпечити священнослужителі з храмів та соборів.

Друге – страсні й великодні служби цього року в усій Католицькій Церкві служаться без участі віруючих – заради безпеки, щоб зменшити контакт між людьми і не поширювати вірусів.

Третє – у Великий четвер цього року не виконувати обряду вмивання ніг.

Четверте – у Велику п’ятницю не робити жодних процесій – ні в храмі, ні поза ним. Плащаницю можна винести зі святилища прямо до Божого гробу та встановити обмеження перед самою плащаницею, щоб віруючі не підходили для її цілування.

Блаженніший Святослав радить організувати доступ до плащаниці так, щоб люди не скупчувалися в храмі понад встановлену санітарними нормами допустиму кількість осіб.

П’яте – у неділю Пасхи служити, по змозі, надворі. Не робити процесій – ні в храмі, ні довкола храму. Якщо владики вважатимуть за можливе, відповідно до санітарних норм певної країни, служити в храмі, то в ньому мають перебувають лише священнослужителі та співці. Усі інші повинні залишитися надворі. При цьому їм треба забезпечити можливість брати участь у богослужіннях, слухаючи відправи через гучномовці або переглядаючи їх на екранах. Слід просити людей не скупчуватися, а перебувати на встановленій санітарними нормами відстані.

Та однак, якщо карантин цього вимагатиме, слід брати участь у богослужіннях через трансляції, залишаючись вдома.

Шосте – освячувати лозу у Квітну неділю та святити паски й великодні страви на Пасху лише надворі. Просити при цьому вірних не скупчуватися понад дозволену норму відстані між собою. Освячувати страви можна у Великодню суботу стільки часу, скільки це буде потрібно.

Також Глава Церкви наголошує, аби до храмів не приносили страви на освячення особи літнього і похилого віку; ті, у яких члени родини мають ознаки респіраторного захворювання; ті, хто перебуває на самоізоляції. Їх слід повідомити, що великодні кошики будуть освячені теж за посередництвом онлайн-трансляцій.

“Прикладом у цьому нам має слугувати Папа Римський, який благословляє людей на площі Святого Петра у Ватикані, і це благословення поширюється також на тих, хто єднається з ним за допомогою радіо і телебачення”, – запевняє Блаженніший Святослав.

Також не потрібно водити гаївок біля храмів, не влаштовувати великодніх забав, щоб не збирати людей разом.

Українська православна церква Московського патріархату чіткої інструкції щодо обмежувальних заходів під час святкування Великодня не складала. Однак митрополит Української православної церкви (МП) Климент у ефірі Радіо Свобода повідомив, що в богослужіннях їхньої церкви на Великдень майже нічого не зміниться, хоча на карантинні обмеження зважати будуть.

  • Священнослужителі будуть проводити святкові служіння у Великдень та в інші дні, оскільки на державному рівні церкви не закривають. Тож на Великдень в храм планують запускати до 10 людей і проводити традиційні обряди.
  • Також церква закликає вірян дотримуватися карантину, і всіх заходів безпеки, які запровадив уряд.
  • Онлайн-трансляцій богослужінь церква здійснювати не буде, оскільки тоді це не буде вважатися богослужінням.

Останнім часом також широко розповсюджується інформація про обмеження пересування в окремих регіонах України на святкові дні. Щодо цього, необхідно розуміти, що рішення щодо обмеження свободи пересування громадян (мається на увазі заборона виходити з дому в певні дні та години) мають виключно рекомендаційний характер, обов’язковими вони може бути лише за умови запровадження надзвичайного стану. Однак, закликаємо обов’язково зважати на діючі обмеження в період карантину.

Оприлюднено Категорії Новини

Основні нюанси організації праці під час карантину

25 березня 2020 року Кабінет Міністрів Україні запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та продовжив карантин на 30 днів, до 24 квітня 2020 року та заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а також заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями). Також було зупинено роботу комунального транспорту в низці великих міст по всіх Україні.

Також відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, встановлюється ряд обмежень, як і для бізнесу так і для звичайних громадян.

Відповідно до законодавства роботодавці зобов’язані вжити наступні заходи:

  • встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу;
  • запровадження роботи змінами;
  • тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи;
  • введення простою;
  • продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту;
  • лікарняний під час карантину.

Професійне і вигідне для Вас кадровий супровід бізнесу та кадровий облік для вашого підприємства

Розглянемо більш детально дані заходи, які критично необхідні для подолання даної ситуації.

Встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу

За угодою між працівником і власником може встановлюватись, як прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в даному випадку проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Якщо встановлення неповного робочого часу здійснюється за ініціативою роботодавця, то його запровадження  потребує попередження працівника не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то дане попередження працівника не вимагається.

Запровадження роботи змінами

За бажанням працівників та за можливості виробничих процесів і згодою роботодавця може бути запроваджена робота змінами, яка відрізняється від звичайного режиму роботи. Як і у попередньому випадку, оплата проводиться за фактично виконану роботу (відпрацьований час).

Тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи

Для бізнесу можливість організувати роботу працівників дистанційно, у домашніх умовах може бути виходом із ситуації, яка склалася на даний момент. Тим паче, що робота комунального транспорту у деяких великих містах призупинена.

Згідно чинного законодавства, працювати дистанційно або вдома мають можливість обмежені категорії працівників. Проте враховуючи ситуацію і дії спеціальної норми, даний захід стосується більшій половині працюючого населення України. 

Проте, щоб не створювати в майбутньому проблем і непорозумінь під час встановлення роботи у домашніх умовах, варто вжити певних заходів:

  • Бажано затвердити правила дистанційної праці і надати для ознайомлення всім працівникам підприємства під особистий підпис кожного;
  • Видати внутрішній наказ по підприємству про встановлення умов роботи дистанційно або в домашніх умовах. В свою чергу всі працівники повинні бути ознайомленні з даним наказом;

При такому режимі роботи працівник зобов’язаний упродовж всієї тривалості робочого часу виконувати роботу, доручену роботодавцем, та перебувати під контролем роботодавця за допомогою сучасної техніки (телефон, інтернет, інші засоби зв’язку).

Введення простою

При неможливості запровадження дистанційної роботи на підприємстві, роботодавець може запровадити простій, який на момент карантину оформляється наказом керівника підприємства.  Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Запровадження простою не вимагає згоди працівників.

Продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту

У разі того, якщо всі перераховані варіанти не вирішують проблеми організації роботи, то підприємство продовжує працювати в штатному режимі. Проте, роботодавець має безоплатно забезпечити працівників  засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами, проінформувати працівників про профілактичні заходи.

Оприлюднено Категорії Новини

Огляд Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року в частині продовження строків позовної давності

30.03.2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроект № 3275), який набрав чинність 02.04.2020 року.

Якщо у Вас залишились питання або потрібно відстояти Ваші права та інтереси у суді – звертайтесь до нас! Спеціалісти Першої Юридичної допоможуть Вам в будь якій ситуації.

Так, Законом України від 30.03.2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (далі – «Закон № 540-ІХ») вносяться зміни до значної частини законодавчих актів, в тому числі до Податкового, Митного, Господарського, Сімейного кодексів України, Кодексу законів про працю України, Кодексу законів про адміністративні правопорушення України, а також до процесуальних кодексів України, зокрема: Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ), Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ) та Кримінального процесуального кодексу України (КПКУ).

Більш детально зупинимось на огляді змін, які вносяться Законом № 540-ІХ в Цивільний, Господарський, Сімейний кодекси України, Кодекс законів про працю України в частині продовження строків, зокрема строків позовної давності, а також змінах, внесених в процесуальні кодекси, а саме: КАСУ, ГПКУ, ЦПКУ та КПКУ.

Слід відзначити, що Законом № 540-ІХ внесено зміни в КАСУ, ГПК та ЦПК, які є спільними для вказаних процесуальних кодексів, сутність цих змін полягає у наступному:

Перш за все, зміни стосуються права учасників судового процесу на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року (з наступними змінами та доповненнями), брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, а якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” або Державною судовою адміністрацією України”. При цьому ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву про проведення засідання в режимі відеоконференції.

По-друге, Законом № 540-ІХ на строк дії карантину продовжуються процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

По-третє, строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Тобто, у випадку, наприклад, залишення судом позовної заяви без руху у зв’язку з виявленим недоліками такої заяви, що мало місце після набрання чинності Законом № 540-ІХ, тобто після 02.04.2020 року, встановлений судом строк на усунення таких недоліків (який за загальним правилом не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху) зупиняється (відтерміновується) на весь строк дії карантину і продовжиться по його закінченню.

Наступні зміни, що вносяться Законом № 540-ІХ і є спільними для ГПК України, КПК України та ЦПК України стосуються своєрідного «обмеження» гласності судового процесу на час дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, яке полягає у праві суду приймати рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання, якщо така участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. На нашу думку, таке «обмеження» гласності під час судового розгляду справ є доцільним та необхідним задля збереження життя та здоров’я української нації під час загальнонаціонального карантину.

Окрему увагу слід звернути на зміни, що вносяться Законом № 540-ІХ в частині продовження строків позовної давності на весь строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, що передбачені Цивільним, Господарським, Сімейним кодексами України та Кодексом законів про працю України.

У нижченаведеній таблиці наявна зведена інформація про строки, які подовжуються Законом № 540-ІХ:

№ п\п Цивільний кодекс України (ЦКУ) Господарський кодекс України (ГКУ) Сімейний кодекс України (СКУ) Кодекс законів про працю України(КЗпПУ)
1 Строк загальної позовної давності (ст. 257 ЦКУ) Строки застосування (нарахування) штрафних санкцій (ст. 232 ГКУ) Строк позовної давності щодо до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 72 СКУ) Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів (ст. 233 КЗпПУ).
2 Строк спеціальної позовної давності (ст. 258 ЦКУ) Строки пред’явлення позовів у зв’язку з недоліками поставлених товарів (ст. 269 ГКУ) Визнання батьківства за рішенням суду (ст. 128 СКУ)
3 Строк на переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ) України) Строки позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ст. 322 ГКУ) Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини (ст. 129 СКУ)
4 Щодо припинення поруки (ст. 559 ЦКУ) Строк пред’явлення позову про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту об’єкту будівництва (ст. 324 ГКУ) Спір про материнство (ст. 139 СК)
5 строку позовної давності, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ)
6 строк позовної давності, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК України)
7 Позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму (ст. 786 ЦК України)
8 строку позовної давності на оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК України).

Отже, в цілому, аналізуючи зміни, внесені Законом №540-ІХ в частині, що стосуються продовження строків позовної давності, а також перебігу процесуальних строків вважаємо позитивними і доцільними, що забезпечить можливість усім учасникам правовідносин не лише використати гарантоване їм Конституцією України право на звернення до суду, а й забезпечить ефективний захист їхніх прав та інтересів після закінчення карантинних обмежень в ім’я найвищої соціальної цінності – збереження здоров’я, життя та безпеки української нації.

Оприлюднено Категорії Новини

Притягнення до відповідальності нерезидента за прострочення перебування на території України в умовах карантину

Розглянемо можливість перебування нерезидента як фізичної особи, який перетнув кордон із Україною з урахуванням візового або безвізового режимів, без застосування до нього штрафних санкцій з боку органів державної влади.  

Оформити посвідку на проживання в Україні

Постанова Кабінету Міністрів України № 150 від 15 лютого 2012 р. «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» (далі за текстом – Постанова) розрізняє дві підстави тимчасового перебування нерезидентів на території України: 

  1. Протягом наданого візою дозволу в межах строку дії цієї візи;
  2. Не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі  в’їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду. Отже, згідно  Указу Президента України № 1131/2005 від 26 липня 2005 року для громадян держав – членів Європейського Союзу, Швейцарської Конфедерації та Князівства Ліхтенштейн з 1 вересня 2005 року встановлений безвізовий режим в’їзду в Україну та транзитного проїзду через її територію за умови перебування таких осіб в Україні на термін, що не перевищує 90 днів.  

Стаття 203 Кодексу України про правопорушення в Україні встановлює, що у разі порушення іноземцем правил перебування в Україні за документами, термін дії яких закінчився, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, або порушення цього терміну, виявлене в пунктах пропуску через державний кордон України або контрольних пунктах в’їзду-виїзду, на правопорушника накладається штраф у розмірі від 1 700 грн до 5 100 грн

Проте, враховуючи запроваджений постановою КМУ на території України карантин, а також нині чинну норму Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який був прийнятий 17 березня 2020 року, зазначені вище особи звільняються від притягнення їх до адміністративної відповідальності за ст. 203 КУпАП, якщо такі особи не змогли виїхати за межі України  в період чи внаслідок встановлення карантину. 

Проте, як бути нерезиденту, у випадку якщо він перетнув кордон України на своєму власному транспортному засобі? 

Стаття 380 Митного Кодексу України допускає тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування на строк до одного року, але за умови обов’язкової реєстрації такого транспортного засобу в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Отже, нерезиденти, які перетинають кордон із Україною на нерозмитненому автомобілі не підпадають під дію цієї норми. 

У випадку якщо нерезидент, до прикладу, має на меті подорож Україною на своєму власному зареєстрованому у своїй країні транспортному засобі, він має право без жодних ризиків перебувати на цьому транспортному засобі один рік, але із урахуванням  дотримання строків перебування таким нерезидентом як фізичною особою на території України.  

У той же час, можуть траплятися випадки, коли нерезидент перетинає кордон із Україною на особистому транспортному засобі згідно виданої йому в установленому міжнародним законодавством України візою, що дозволяє йому законно перебувати на території України, наприклад, протягом одного року. Але, з урахуванням оголошеного карантину, такий нерезидент не встигає виїхати за межі території України та, відповідно, вивезти транспортний засіб особистого користування у термін в один рік з дати перетину кордону. 

Згідно ст. 380 Митного Кодексу України однорічний термін перебування транспортного засобу на території України може  бути продовжений митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин. Згідно ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» для засвідчення обставини непереборної сили (форс-мажорних обставин), що об’єктивно унеможливлює виконання обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, в тому числі, внаслідок карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, зацікавлена особа отримує Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Такий Сертифікат видається Торгово-промисловою палатою України, або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами. 

Таким чином, лише отриманий в установленому законодавством України порядку сертифікат надає право звільнити нерезидента від притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу за прострочення вивезення транспортного засобу особистого користування поза встановленими законом межами. Розмір штрафу становить від 850 грн до 170 000 грн.

Зважаючи на вищевикладене, можна зробити висновок, що кожний випадок щодо підстави та термінів перебування нерезидента на території України є індивідуальним. В той же час, спеціалісти ТОВ «Перша Юридична» радять таким особам звертатися до нашої компанії для отримання консультації та/або за допомогою з метою уникнення притягнення їх до відповідальності згідно чинного законодавства. 

Оприлюднено Категорії Новини

Земельний закон. Що нас чекає…….

30 березня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» тим самим виконала вимогу МВФ. Момент наш парламент вибрав дуже зручний – коронавірус і тотальний карантин.

Парламентська більшість лякала всіх дефолтом, якщо влада не виконає вимоги МВФ.

Що ж саме чекає нас після прийняття даного Закону. Юристи Компанії Перша Юридична розібралися в даних змінах по продажу землі.

Послуга повної перевірки земельних ділянок фахівцями компанії Перша Юридична – надійна угода передусім!

Основні норми закону:

  1. Мораторій на продаж землі знімається з 01 липня 2021 року;
  2. Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського (далі по тексту – с/г) призначення можуть:
    • громадяни України;
    • юридичні особи, учасниками (бенефіціарами) яких є громадяни України, держава, територіальні громади;
    • територіальні громади;
    • держава.
  3. До 01 січня 2024 року громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки с/г призначення загальною площею до 100 га;
  4. Загальна площа земельних ділянок с/г призначення у власності громадян України не може перевищувати 10 000 гектарів. При цьому, якщо громадянину належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або на лише окремі акції, паї, для цілей цієї статті вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи;
  5. До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку;
  6. Громадяни, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу;
  7. Банки мають право купувати земельні ділянки с/г призначення лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави, та можуть бути відчужені банками на земельних торгах протягом 2 років з дня набуття права власності;
  8. Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам (учасниками, бенефіціарами, яких є іноземці) заборонено купувати земельні ділянки і дане питання буде вирішуватися на референдумі;
  9. При будь-яких обставинах заборонено набуття права власності на змелені ділянки с/г призначення:
    • юридичним особам, учасниками, бенефіціарами яких є особи, які не є громадянами України, забороняється купувати будь-які земельні ділянки, які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону;
    • юридичним особам, учасниками, бенефіціарами яких є особи громадяни держави-агресора;
    • особи, які належали чи належать до терористичних організацій;
    • юридичні особи, учасниками, бенефіціарами яких є іноземні держави;
    • юридичні особи, у яких не можливо встановити бенефіціарного власника;
    • юридичні особи, бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах;
    • фізичні та юридичні особи проти яких застосовуються обмежувальні санкції;
    • юридичні особи, які знаходяться під контролем фізичних та юридичних осіб, які включені FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинних шляхом;
  10. Розрахунок за земельну ділянку здійснюється виключно в безготівковій формі з підтвердженням джерела походження коштів;
  11. Продаж земельних ділянок с/г призначення державної та комунальної власності забороняється;
  12. Забороняється відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину;
  13. Забороняється купівля-продаж, відчуження на користь юридичних осіб, земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, паїв, окрім переходу земельних ділянок як предмету застави, передачу земельних ділянок у спадщину, обміну(міни).

У разі, якщо у Вас є питання, чи виникнуть проблеми з вирішенням земельних питань, Ви можете зв’язатися з нами по телефону або ж заповнити електронну форму і ми передзвонимо Вам найближчим часом. Ми вирішимо всі Ваші проблеми, а Ви в свою чергу зекономите свій час та здоров’я.

Оприлюднено Категорії Новини

Факти необгрунтованого підняття цін фіксуються АМКУ!

В той час, коли поширення короновірусу з одного боку мобілізує громадян, привчає їх бути більш організованими, піклуватися про здоров’я своє та своїх рідних, зважати на безпеку інших членів суспільства, з іншого боку – певна частина підприємців, замість пошуку шляхів допомоги тим, хто її потребує, намагається нажитися на невпевненості та страхах громадян.

Такими випадками віднещодавна почав займатися Антимонопольний комітет України, зважаючи на численні звернення громадян щодо необгрунтованого підняття цін на продукти харчування, предмети гігієни та лікарські засоби.

Антимонопольний комітет повідомляє про те, що ним здійснюється фіксація всіх подібних випадків, проводиться ціновий моніторинг по всій країні, в тому числі беруться до уваги повідомлення у пресі та звернення громадян до органів АМКУ.

Зокрема, АМКУ в деяких регіонах було зафіксоване зростання з початку березня ціни на гречану крупу більше ніж на 50%, пшоно – на 24%, цукор на 16%. Значне підвищення цін зафіксовано в деяких мережах і на овочі: майже на 60% подорожчала картопля, вдвічі піднялися ціни на цибулю та моркву.

Задля виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції Комітет звернувся до харчових рітейлерів з вимогою оперативно надавати повну інформацію про закупівельні та роздрібні ціни на крупи, хліб, цукор, борошно, найпопулярніші види м’яса, овочі тощо.

Як повідомляє голова Київського обласного відділення Комітету Олексій Хмельницький, за підсумками досліджень було відкрито справу проти оптових постачальників продуктів харчування та найбільших мереж продовольчих магазинів Києва. Компанії, щодо яких сьогодні розпочато справу (перелік може бути змінений, або доповнений):NOVUS, Ашан, METRO Cash & Carry Ukraine, Сільпо, BILLA, АТБ-Маркет, VARUS, ЕКО маркет, Велика Кишеня, Велмарт  та компанії – постачальники ТОВ «Світ овочів», ТОВ «Гала Фудз», ТОВ «Саркара-Груп», ТОВ «Овочевий край», ТОВ «Август-Кий», ТОВ «Агроінвест-Логістик», ТОВ «Агро-Овен», ТОВ «Брокінтерком», ТОВ «Перспектива», ТОВ «Зовнішторгресурс», ТОВ «Агробізнесвектор», ПП «Інтер овочі», ТОВ «Аттуаль», ТОВ «Елітпрайм», ТОВ «Авега-2018».

Не менш актуальним є питання цінової політики щодо лікарських засобів та засобів індивідуального захисту та гігієни. 31 березня 2020 року АМКУ надав учасникам фармацевтичних ринків обов’язкові для розгляду рекомендації про здійснення заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а саме: утриматися від будь-яких дій, які призведуть до зростання цін товару, що імпортується, та товару вітчизняного виробництва (в частині впливу на ціну імпортної складової у виробництві), у темпах, що випереджає зростання курсу іноземної валюти.

Багаторічний досвід досліджень і розслідувань Комітету у сфері фармацевтики засвідчує, що зміна курсу валют є одним з основних чинників, які впливають на ціну лікарського засобу на полицях аптек.

Разом із цим, в АМКУ знають і про випадки недобросовісної поведінки учасників фармацевтичних ринків, на які Комітет реагував в рамках чинного законодавства. 

В умовах пандемії коронавірусу COVID-19, на жаль, зростають ризики вчинення як окремими учасниками фармацевтичних ринків, так і групами учасників дій, які можуть призвести до економічно необґрунтованого підвищення цін на лікарські засоби, або штучного створення дефіциту товарів.

Тому АМКУ закликає учасників ринку мінімізувати ризики негативного впливу зміни курсу валют на ціну лікарських засобів для кінцевого споживача.

Антимонопольний комітет України офіційно повідомляє: факти необґрунтованого підняття цін на продукти харчування, на лікарські засоби та предмети гігієни будуть ретельно досліджуватися в максимально стислі терміни. Те ж само стосується й інших потенційних зловживань, наприклад, створення штучного дефіциту.

Так, Київським обласним територіальним відділенням АМКУ, як випливає з повідомлення голови Київського обласного відділення Олексія Хмельницького,  було відкрито справу проти виробників, постачальників та аптечних мереж Києва і області через значне подорожчання  медичних масок. 

Іще до виявлення в Україні перших хворих на COVID-19 в аптеках столиці почали зникати маски медичні одноразові, а потім й інші різновиди масок. З оголошенням карантину цей товар зник з полиць взагалі, або ж продавався за цінами, які більше ніж у 10 разів перевищували ціни на початку березня. Такий «стрибок» цін у всіх мережах містив ознаки антиконкурентних узгоджених дій. 

Внаслідок цього, було розпочато справу щодо наступних компаній:

ТОВ «Аптека низьких цін ТМ», ТОВ «Аптека низьких цін плюс», ТОВ «Столичний медичний альянс», ТОВ «Віталюкс», ТОВ «Аптекарь», ТОВ «Сіріус-95», ТОВ «Геліантус», ТОВ «Аптечне об’єднання «Біокон» , КП «Фармація», ТОВ «Аптека низьких цін К», ТОВ «Аптека №1 Трансфарм», ТОВ «Благодія», ТОВ «Лекфарм», ТОВ «Аптека АНЦ», ТОВ «Аптека НЦ», ТОВ «Рецепти життя», ТОВ «Цитрус-фарм», ТОВ «Альго-Фарм», та постачальників ТОВ «Фірма «Технокомплекс», ТОВ «Калина медична виробнича компанія», ТОВ «Стиролоптфармторг», ТОВ «ТД «Кампус котон клаб», ТОВ «Вік-А»,  СП «Оптіма-Фарм, ЛТД».

Однак, АМКУ, беручи до уваги обставини, які склалися внаслідок поширення епідемії COVID-19, вимушений займатися не лише зростаннм цін на продукти та товари першої необхідності. 

Зважаючи на те, що переважна більшість населення України вимушена залишатися вдома та часто працювати дистанційно, значно зросла залежність населення від послуг мобільного та інтернет-зв’язку. В зв’язку з цим, 26 березня 2020 року АМКУ надав ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна» і ТОВ «Лайфселл» обов’язкові для виконання рекомендації такого змісту:

  • У зв’язку з впровадженням обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), запобігати порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема утриматись від підвищення вартості тарифних планів, закриття соціальних, дешевих, мінімальних тарифних планів, автоматичного (примусового) переведення абонентів на дорожчий тарифний план, погіршення якості надання послуг.


В період карантину всі органи АМКУ – як центральний аппарат, так і територіальні відділення – продовжують виконувати всі свої функції. Контактні дані для звернень громадян та бізнесу залишаються без змін.

За антиконкурентну поведінку на ринку АМКУ може накласти штраф у розмірі до 10% річного обороту порушника.

Крім зазначених випадків необгрунтованого підняття цін на продукти та товари першої необхідності, а також можливого зловживання постачальниками звязку, АМКУ наразі вимушений також займатися випадками, коли в рекламі різних препаратів (БАДів, харчових добавок, ліків тощо) йшлося про властивості цього препарату лікувати COVID-19.Просимо Вас бути поміркованими та уважними, та не довіряти подібним заявам і не дозволяти ввести себе в оману, оскільки, згідно офіційної позиції Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міністерства охорони здоров’я України, на сьогодні не існує вакцини та немає підтверджених ліків від нового коронавірусу!

Оприлюднено Категорії Новини

Як діяти іноземцям під час карантину в Україні?

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року №530 Державна міграційна служба України на період оголошеного карантину здійснює обслуговування іноземців та осіб без громадянства за окремо встановленим графіком роботи та лише у виключних випадках і у визначених підрозділах. 

Для іноземців та осіб без громадянства такими виключними випадками є: отримання посвідок на тимчасове і постійне проживання, у разі невідкладної необхідності для отримання публічних, адміністративних та фінансових послуг. 

Також, на період карантину, у випадку закінчення дії посвідки на тимчасове проживання іноземець чи особа без громадянства може подати документи для її продовження за 15 робочих днів до моменту закінчення дії посвідки в останній день подачі документів для її продовження, у звичайному режимі та відповідному територіальному підрозділі Міграційної служби. 

Законом №530  встановлено, що до іноземців та осіб без громадянства, які не виїхали за межі України чи своєчасно не звернулись до органів Державної Міграційної служби України із заявою про продовження строку перебування на території України або про обмін посвідки на тимчасове чи постійне проживання у зв’язку із введенням карантину, не застосовується адміністративна відповідальність (штрафи) за порушення законодавства про правовий  статус іноземців та осіб без громадянства, якщо такі порушення настали у період або в наслідок встановлення карантину.       

Слід відзначити, що іноземцям та особам без громадянства надано право у 30 – денний строк від дня відміни карантину звернутися до Державної Міграційної служби з метою урегулювання питання законного статусу перебування на території України.

У всіх інших випадках Державна Міграційна служба на період карантину не здійснює обслуговування іноземців та осіб без громадянства, не приймає документи та відповідно не здійснює видачу готових документів.    

Слід відзначити, що іноземцям та особам без громадянства надано право у 30 – денний строк від дня відміни карантину звернутися до Державної Міграційної служби з метою урегулювання питання законного статусу перебування на території України.

У всіх інших випадках Державна Міграційна служба на період карантину не здійснює обслуговування іноземців та осіб без громадянства, не приймає документи та відповідно не здійснює видачу готових документів.   

Оприлюднено Категорії Новини

Заборона на здійснення певних видів господарської діяльності у період карантину: кого стосується?

З часу запровадження карантину уряд вже двічі вносив зміни Постанови № 211 від 11.03.2020 р. Найбільш болючою для малого та середнього бізнесу в України стала заборона роботи суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення. Звісно з цього переліку є ряд виключень, серед яких варто відзначити:

  • торгівля продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
  • провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів
  • тощо.

Юридичне супроводження бізнесу в Україні

З повним та актуальним переліком заборонених на період карантину видів господарських діяльності та виключеннями з нього ви завжди можете ознайомитися на офіційному сайті Законодавство України за наступним посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF

Верховна Рада України також активно голосувала за закони з протидії поширенню новому типу короновірусу. Так з 17.03.2020 р. у Кодексі України про адміністративні правопорушення з’явилася нова стаття – 44-3. Порушення правил щодо карантину людей. Вона передбачає відповідальність як за порушень норм законодавства про захист населення від інфекційних хвороб так і за порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Щодо розмірів штрафів за порушення передбачено наступне: для фізичних осіб – від 17 000 грн. до 34 000 грн., для посадових осіб – від 34 000 грн. до 170 000 грн. 

Повноваження з фіксації порушення правил щодо карантину людей покладено на працівників Національної поліції України. Нагадуємо про те, що вони не мають права накладати штрафи, адже питання про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину віднесено до компетенції судів. 

У разі наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила адміністративне правопорушення, працівники поліції складають протокол про адміністративне правопорушення, проводять фото-, відеофіксацію, опитують свідків тощо. Якщо до вашого закладу завітали правоохоронці завжди вимагайте від них реалізації вашого права на правничу допомогу. Також у протоколі про адміністративне правопорушення є розділ в якому ви маєте право викласти свої заперечення/зауваження до нього. Не варто нехтувати такою можливістю, заперечення необхідно викладати максимально повно та об’єктивно. Адже все це у подальшому буде доказами під час розгляду справи у суді!

За більш детальними консультаціями звертайтеся до професіоналів! Юристи ТОВ “Перша юридична” консультують в режимі он-лайн, в тому числі з таких питань:

  1. Чи підпадає мій вид господарської діяльності під заборону провадження на період карантину?
  2. Як організувати свій бізнес таким чином, щоб не бути притягнутим до адміністративної діяльності за порушення правил карантину?
  3. Які нові види економічної діяльності варто внести до державного реєстру, щоб мінімізувати ризики?
  4. Як підготуватися до розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді?

Окрім цього, адвокати ТОВ “Перша юридична” завжди готові захистити ваші інтереси в суді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення!