30 березня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» тим самим виконала вимогу МВФ. Момент наш парламент вибрав дуже зручний – коронавірус і тотальний карантин.

Парламентська більшість лякала всіх дефолтом, якщо влада не виконає вимоги МВФ.

Що ж саме чекає нас після прийняття даного Закону. Юристи Компанії Перша Юридична розібралися в даних змінах по продажу землі.

Послуга повної перевірки земельних ділянок фахівцями компанії Перша Юридична – надійна угода передусім!

Основні норми закону:

1. Мораторій на продаж землі знімається з 01 липня 2021 року;
2. Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського (далі по тексту – с/г) призначення можуть:
   • громадяни України;
   • юридичні особи, учасниками (бенефіціарами) яких є громадяни України, держава, територіальні громади;
   • територіальні громади;
   • держава.
3. До 01 січня 2024 року громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки с/г призначення загальною площею до 100 га;
4. Загальна площа земельних ділянок с/г призначення у власності громадян України не може перевищувати 10 000 гектарів. При цьому, якщо громадянину належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або на лише окремі акції, паї, для цілей цієї статті вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи;
5. До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку;
6. Громадяни, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу;
7. Банки мають право купувати земельні ділянки с/г призначення лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави, та можуть бути відчужені банками на земельних торгах протягом 2 років з дня набуття права власності;
8. Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам (учасниками, бенефіціарами, яких є іноземці) заборонено купувати земельні ділянки і дане питання буде вирішуватися на референдумі;
9. При будь-яких обставинах заборонено набуття права власності на змелені ділянки с/г призначення:
   • юридичним особам, учасниками, бенефіціарами яких є особи, які не є громадянами України, забороняється купувати будь-які земельні ділянки, які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону;
   • юридичним особам, учасниками, бенефіціарами яких є особи громадяни держави-агресора;
   • особи, які належали чи належать до терористичних організацій;
   • юридичні особи, учасниками, бенефіціарами яких є іноземні держави;
   • юридичні особи, у яких не можливо встановити бенефіціарного власника;
   • юридичні особи, бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах;
   • фізичні та юридичні особи проти яких застосовуються обмежувальні санкції;
   • юридичні особи, які знаходяться під контролем фізичних та юридичних осіб, які включені FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинних шляхом;
10. Розрахунок за земельну ділянку здійснюється виключно в безготівковій формі з підтвердженням джерела походження коштів;
11. Продаж земельних ділянок с/г призначення державної та комунальної власності забороняється;
12. Забороняється відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину;
13. Забороняється купівля-продаж, відчуження на користь юридичних осіб, земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, паїв, окрім переходу земельних ділянок як предмету застави, передачу земельних ділянок у спадщину, обміну(міни).

У разі, якщо у Вас є питання, чи виникнуть проблеми з вирішенням земельних питань, Ви можете зв’язатися з нами по телефону або ж заповнити електронну форму і ми передзвонимо Вам найближчим часом. Ми вирішимо всі Ваші проблеми, а Ви в свою чергу зекономите свій час та здоров’я.

В той час, коли поширення короновірусу з одного боку мобілізує громадян, привчає їх бути більш організованими, піклуватися про здоров’я своє та своїх рідних, зважати на безпеку інших членів суспільства, з іншого боку – певна частина підприємців, замість пошуку шляхів допомоги тим, хто її потребує, намагається нажитися на невпевненості та страхах громадян.

Такими випадками віднещодавна почав займатися Антимонопольний комітет України, зважаючи на численні звернення громадян щодо необгрунтованого підняття цін на продукти харчування, предмети гігієни та лікарські засоби.

Антимонопольний комітет повідомляє про те, що ним здійснюється фіксація всіх подібних випадків, проводиться ціновий моніторинг по всій країні, в тому числі беруться до уваги повідомлення у пресі та звернення громадян до органів АМКУ.

Зокрема, АМКУ в деяких регіонах було зафіксоване зростання з початку березня ціни на гречану крупу більше ніж на 50%, пшоно – на 24%, цукор на 16%. Значне підвищення цін зафіксовано в деяких мережах і на овочі: майже на 60% подорожчала картопля, вдвічі піднялися ціни на цибулю та моркву.

Задля виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції Комітет звернувся до харчових рітейлерів з вимогою оперативно надавати повну інформацію про закупівельні та роздрібні ціни на крупи, хліб, цукор, борошно, найпопулярніші види м’яса, овочі тощо.

Як повідомляє голова Київського обласного відділення Комітету Олексій Хмельницький, за підсумками досліджень було відкрито справу проти оптових постачальників продуктів харчування та найбільших мереж продовольчих магазинів Києва. Компанії, щодо яких сьогодні розпочато справу (перелік може бути змінений, або доповнений):NOVUS, Ашан, METRO Cash & Carry Ukraine, Сільпо, BILLA, АТБ-Маркет, VARUS, ЕКО маркет, Велика Кишеня, Велмарт  та компанії – постачальники ТОВ «Світ овочів», ТОВ «Гала Фудз», ТОВ «Саркара-Груп», ТОВ «Овочевий край», ТОВ «Август-Кий», ТОВ «Агроінвест-Логістик», ТОВ «Агро-Овен», ТОВ «Брокінтерком», ТОВ «Перспектива», ТОВ «Зовнішторгресурс», ТОВ «Агробізнесвектор», ПП «Інтер овочі», ТОВ «Аттуаль», ТОВ «Елітпрайм», ТОВ «Авега-2018».

Не менш актуальним є питання цінової політики щодо лікарських засобів та засобів індивідуального захисту та гігієни. 31 березня 2020 року АМКУ надав учасникам фармацевтичних ринків обов’язкові для розгляду рекомендації про здійснення заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а саме: утриматися від будь-яких дій, які призведуть до зростання цін товару, що імпортується, та товару вітчизняного виробництва (в частині впливу на ціну імпортної складової у виробництві), у темпах, що випереджає зростання курсу іноземної валюти.

Багаторічний досвід досліджень і розслідувань Комітету у сфері фармацевтики засвідчує, що зміна курсу валют є одним з основних чинників, які впливають на ціну лікарського засобу на полицях аптек.

Разом із цим, в АМКУ знають і про випадки недобросовісної поведінки учасників фармацевтичних ринків, на які Комітет реагував в рамках чинного законодавства. 

В умовах пандемії коронавірусу COVID-19, на жаль, зростають ризики вчинення як окремими учасниками фармацевтичних ринків, так і групами учасників дій, які можуть призвести до економічно необґрунтованого підвищення цін на лікарські засоби, або штучного створення дефіциту товарів.

Тому АМКУ закликає учасників ринку мінімізувати ризики негативного впливу зміни курсу валют на ціну лікарських засобів для кінцевого споживача.

Антимонопольний комітет України офіційно повідомляє: факти необґрунтованого підняття цін на продукти харчування, на лікарські засоби та предмети гігієни будуть ретельно досліджуватися в максимально стислі терміни. Те ж само стосується й інших потенційних зловживань, наприклад, створення штучного дефіциту.

Так, Київським обласним територіальним відділенням АМКУ, як випливає з повідомлення голови Київського обласного відділення Олексія Хмельницького,  було відкрито справу проти виробників, постачальників та аптечних мереж Києва і області через значне подорожчання  медичних масок. 

Іще до виявлення в Україні перших хворих на COVID-19 в аптеках столиці почали зникати маски медичні одноразові, а потім й інші різновиди масок. З оголошенням карантину цей товар зник з полиць взагалі, або ж продавався за цінами, які більше ніж у 10 разів перевищували ціни на початку березня. Такий «стрибок» цін у всіх мережах містив ознаки антиконкурентних узгоджених дій. 

Внаслідок цього, було розпочато справу щодо наступних компаній:

ТОВ «Аптека низьких цін ТМ», ТОВ «Аптека низьких цін плюс», ТОВ «Столичний медичний альянс», ТОВ «Віталюкс», ТОВ «Аптекарь», ТОВ «Сіріус-95», ТОВ «Геліантус», ТОВ «Аптечне об’єднання «Біокон» , КП «Фармація», ТОВ «Аптека низьких цін К», ТОВ «Аптека №1 Трансфарм», ТОВ «Благодія», ТОВ «Лекфарм», ТОВ «Аптека АНЦ», ТОВ «Аптека НЦ», ТОВ «Рецепти життя», ТОВ «Цитрус-фарм», ТОВ «Альго-Фарм», та постачальників ТОВ «Фірма «Технокомплекс», ТОВ «Калина медична виробнича компанія», ТОВ «Стиролоптфармторг», ТОВ «ТД «Кампус котон клаб», ТОВ «Вік-А»,  СП «Оптіма-Фарм, ЛТД».

Однак, АМКУ, беручи до уваги обставини, які склалися внаслідок поширення епідемії COVID-19, вимушений займатися не лише зростаннм цін на продукти та товари першої необхідності. 

Зважаючи на те, що переважна більшість населення України вимушена залишатися вдома та часто працювати дистанційно, значно зросла залежність населення від послуг мобільного та інтернет-зв’язку. В зв’язку з цим, 26 березня 2020 року АМКУ надав ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна» і ТОВ «Лайфселл» обов’язкові для виконання рекомендації такого змісту:

• У зв’язку з впровадженням обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), запобігати порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема утриматись від підвищення вартості тарифних планів, закриття соціальних, дешевих, мінімальних тарифних планів, автоматичного (примусового) переведення абонентів на дорожчий тарифний план, погіршення якості надання послуг.

В період карантину всі органи АМКУ – як центральний аппарат, так і територіальні відділення – продовжують виконувати всі свої функції. Контактні дані для звернень громадян та бізнесу залишаються без змін.

За антиконкурентну поведінку на ринку АМКУ може накласти штраф у розмірі до 10% річного обороту порушника.

Крім зазначених випадків необгрунтованого підняття цін на продукти та товари першої необхідності, а також можливого зловживання постачальниками звязку, АМКУ наразі вимушений також займатися випадками, коли в рекламі різних препаратів (БАДів, харчових добавок, ліків тощо) йшлося про властивості цього препарату лікувати COVID-19.Просимо Вас бути поміркованими та уважними, та не довіряти подібним заявам і не дозволяти ввести себе в оману, оскільки, згідно офіційної позиції Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міністерства охорони здоров’я України, на сьогодні не існує вакцини та немає підтверджених ліків від нового коронавірусу!

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року №530 Державна міграційна служба України на період оголошеного карантину здійснює обслуговування іноземців та осіб без громадянства за окремо встановленим графіком роботи та лише у виключних випадках і у визначених підрозділах. 

Для іноземців та осіб без громадянства такими виключними випадками є: отримання посвідок на тимчасове і постійне проживання, у разі невідкладної необхідності для отримання публічних, адміністративних та фінансових послуг. 

Також, на період карантину, у випадку закінчення дії посвідки на тимчасове проживання іноземець чи особа без громадянства може подати документи для її продовження за 15 робочих днів до моменту закінчення дії посвідки в останній день подачі документів для її продовження, у звичайному режимі та відповідному територіальному підрозділі Міграційної служби. 

Законом №530  встановлено, що до іноземців та осіб без громадянства, які не виїхали за межі України чи своєчасно не звернулись до органів Державної Міграційної служби України із заявою про продовження строку перебування на території України або про обмін посвідки на тимчасове чи постійне проживання у зв’язку із введенням карантину, не застосовується адміністративна відповідальність (штрафи) за порушення законодавства про правовий  статус іноземців та осіб без громадянства, якщо такі порушення настали у період або в наслідок встановлення карантину.       

Слід відзначити, що іноземцям та особам без громадянства надано право у 30 – денний строк від дня відміни карантину звернутися до Державної Міграційної служби з метою урегулювання питання законного статусу перебування на території України.

У всіх інших випадках Державна Міграційна служба на період карантину не здійснює обслуговування іноземців та осіб без громадянства, не приймає документи та відповідно не здійснює видачу готових документів.    

Слід відзначити, що іноземцям та особам без громадянства надано право у 30 – денний строк від дня відміни карантину звернутися до Державної Міграційної служби з метою урегулювання питання законного статусу перебування на території України.

У всіх інших випадках Державна Міграційна служба на період карантину не здійснює обслуговування іноземців та осіб без громадянства, не приймає документи та відповідно не здійснює видачу готових документів.   

З часу запровадження карантину уряд вже двічі вносив зміни Постанови № 211 від 11.03.2020 р. Найбільш болючою для малого та середнього бізнесу в України стала заборона роботи суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення. Звісно з цього переліку є ряд виключень, серед яких варто відзначити:

• торгівля продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
• провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів
• тощо.

Юридичне супроводження бізнесу в Україні

З повним та актуальним переліком заборонених на період карантину видів господарських діяльності та виключеннями з нього ви завжди можете ознайомитися на офіційному сайті Законодавство України за наступним посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF

Верховна Рада України також активно голосувала за закони з протидії поширенню новому типу короновірусу. Так з 17.03.2020 р. у Кодексі України про адміністративні правопорушення з’явилася нова стаття – 44-3. Порушення правил щодо карантину людей. Вона передбачає відповідальність як за порушень норм законодавства про захист населення від інфекційних хвороб так і за порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Щодо розмірів штрафів за порушення передбачено наступне: для фізичних осіб – від 17 000 грн. до 34 000 грн., для посадових осіб – від 34 000 грн. до 170 000 грн. 

Повноваження з фіксації порушення правил щодо карантину людей покладено на працівників Національної поліції України. Нагадуємо про те, що вони не мають права накладати штрафи, адже питання про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину віднесено до компетенції судів. 

У разі наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила адміністративне правопорушення, працівники поліції складають протокол про адміністративне правопорушення, проводять фото-, відеофіксацію, опитують свідків тощо. Якщо до вашого закладу завітали правоохоронці завжди вимагайте від них реалізації вашого права на правничу допомогу. Також у протоколі про адміністративне правопорушення є розділ в якому ви маєте право викласти свої заперечення/зауваження до нього. Не варто нехтувати такою можливістю, заперечення необхідно викладати максимально повно та об’єктивно. Адже все це у подальшому буде доказами під час розгляду справи у суді!

За більш детальними консультаціями звертайтеся до професіоналів! Юристи ТОВ “Перша юридична” консультують в режимі он-лайн, в тому числі з таких питань:

1. Чи підпадає мій вид господарської діяльності під заборону провадження на період карантину?
2. Як організувати свій бізнес таким чином, щоб не бути притягнутим до адміністративної діяльності за порушення правил карантину?
3. Які нові види економічної діяльності варто внести до державного реєстру, щоб мінімізувати ризики?
4. Як підготуватися до розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді?

Окрім цього, адвокати ТОВ “Перша юридична” завжди готові захистити ваші інтереси в суді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення! 

З метою виконання умов Постанови КМУ від 16 березня 2020 р. № 215 ресторанний бізнес вимушений тимчасово, на період карантину, зупинити свою повноцінну діяльність. Виключення становить лише надання такими суб’єктами господарювання (СГ) послуг із громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень. 

Очевидно, що у випадку термінового невчинення дій для перепрофілювання звичного режиму роботи закладів ресторанного господарства, ресторанний бізнес в Україні відзначиться значним зменшенням кількості представлених закладів на ринку.

Отже, існують два шляхи для подолання тимчасової кризи у сфері ресторанного бізнесу.

Комплексний супровід бізнесу в Україні

Перше – це почати надавати послуги у сфері громадського харчування лише на умовах адресної доставки, адже саме у такому форматі дозволена на даний час робота закладів ресторанного господарства. Для цього, необхідно перевірити чи є серед видів економічної діяльності СГ відповідний код для здійснення такої економічної діяльності згідно Класифікатора КВЕД-2010. Якщо такого виду економічної діяльності немає– необхідно внести відповідні зміни до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому  є необхідним внести зміни до штатного розпису підприємства щодо зміни переліку посад у закладі, та додавання нових посад, наприклад, кур’єрів із доставки продуктів харчування або переведенням деяких працівників (за наявності їх згоди) на посади кур’єрів. Ймовірно, за умови перепрофілювання звичного закладу у заклад із використанням лише адресної доставки, доцільним є введення до штату додаткових одиниць – спеціаліста SMM, та/або маркетолога. Всі перелічені вище дії по введенню нових посад або переведенню працівників на інші посади необхідно закріпити за допомогою оформлення відповідних розпорядчих документів (наказів, розпоряджень, тощо). 

Для надання послуг у сфері громадського харчування із застосуванням адресної доставки, підприємцю потрібно визначитись, чи планує він доставляти продукцію за допомогою існуючих сервісів з доставки їжі, або здійснювати це своїми силами. Так, у першому випадку необхідним є укладання договору про надання послуг із відповідною службою доставки; у другому випадку –  купівля-продаж необхідних транспортних засобів (мопед, легковий автомобіль тощо, в залежності від фінансових можливостей підприємця), а також поставка одноразової тари та інших засобів для пакування продукції. Все це викликає необхідність ретельного вивчення умов цивільно-правових договорів (на поставку, про надання послуг тощо) для їх укладання із контрагентом, та/або необхідності законного оформлення договору купівлі-продажу транспортного засобу, зважаючи на існуючі обмеження під час карантину.

Друге – це перепрофілювання закладу громадського харчування у магазин із роздрібної торгівлі продуктами харчування. У даному випадку, мова може йти про продаж продуктів харчування, та/або, також, реалізацію готових страв, які заклад має право продовжувати виготовляти на своїх потужностях. Для цього, знову ж-таки, важливо подбати про внесення відповідного коду для здійснення такої економічної діяльності згідно Класифікатора КВЕД-2010 до реєстраційної картки СГ згідно чинного законодавства. 

У випадку, якщо СГ  займає площу закладу на умовах оренди, важливим є аналіз договору оренди на предмет дотримання цільового призначення користування таким приміщенням. Цілком можливо, що необхідним може бути внесення відповідних змін до договору оренди для надання права орендаря здійснювати роздрібну торгівлю продуктами харчування. 

Наступним етапом є необхідність подачі заяви про реєстрацію потужностей до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), зважаючи на новий вид діяльності, пов’язаний із роздрібним продажем харчовими продуктами. Важливо, така заява подається не пізніше ніж за 10 днів до дня  початку роботи за новими правилами, тобто до дня початку роздрібної торгівлі продуктами харчування. 

Тим часом, у випадку, якщо СГ планує реалізовувати спиртні напої у магазині, йому потрібно внести зміни у додаток до діючої ліцензії про право на роздрібну торгівлю спиртними напоями в частині зміни найменування місця торгівлі (у випадку, якщо найменування СГ та адреси здійснення господарської діяльності співпадають із даними, які зазначені у такій ліцензії). Важливо також подбати про внесення змін до реєстраційного посвідчення реєстратора розрахункових операцій (перереєстрацію РРО) зважаючи на зміну сфери застосування РРО, протягом п’яти робочих днів з дня виникнення таких змін. 

У випадку перепрофілювання закладу громадського харчування у магазин роздрібної торгівлі продуктами харчування, вкрай важливо подбати про належне дотримання вимог трудового законодавства, в частині переведення працівників закладу на іншу посаду.

Далі власників новоствореного магазину чекає робота щодо укладення договорів поставки. У випадку, якщо робота кухні закладу – не припиняється та є прагнення реалізації готових страв через торгівлю у магазині, – складання та підписання договору доручення (або комісії, в залежності від мети продажу), або відповідного договору поставки готових страв від закладу до магазину.

Аналіз вищевикладеного, на нашу думку, дає надію для власників ресторанного бізнесу не лише залишитися на ринку з надання послуг для населення, але й, можливо, досягнути значних успіхів їх підприємницької діяльності, але вже в іншій «оболонці» у межах правового поля. Для  реалізації одного із запропонованих варіантів перепрофілювання ресторанного бізнесу, беззаперечно, необхідно звернутися до кваліфікованого та досвідченого суб’єкта надання послуг з цих питань. Таким суб’єктом є ТОВ «Перша юридична», з більш ніж 10 роками досвіду у сфері надання консалтингових послуг.

З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року з 12 березня по 03 квітня 2020 року по всій території України встановлено карантин та заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а також заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньо обласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями). Також було зупинена роботу комунального транспорту в низці великих міст по всіх Україні. 

25 березня 2020 року Кабінет Міністрів Україні запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та продовжив карантин на 30 днів, до 24 квітня 2020 року.

Такі обмеження спричинили низку проблем для роботодавців, щодо організації життєдіяльності бізнесу в умовах обмеження транспортного сполучення, збереження здоров’я працівників, а для багатьох ця ситуація поставила бізнес на межу виживання.

Отримати консультацію щодо кадрового супроводу бізнесу в Україні на час карантину за посиланням

Перелік деяких можливостей, для оптимізації затратної частини на підприємстві є:

• надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством;
• надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників.

Надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток.

Чинне законодавство не забороняє надання працівнику щорічної відпустки за угодою сторін під час карантину частково або на весь період карантину. Також щорічна відпустка може бути перенесена на інший період, виключно за згодою сторін, та у разі, якщо це перенесення ніяк не вплине на виробничий процес.

Надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників.

Відповідно до чинного законодавства України, за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін не більше 15 календарних днів. Проте, на період карантину, термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати не включається у загальний термін. Дана відпустка надається виключно на підставі заяви працівника, і якщо працівник відмовляється написати дану заяву, роботодавець не має права примушувати його до цього.

У разі, того якщо період карантину продовжать, іще на певний період, то дана відпустка може бути продовжена і надаватися стільки разів, скільки буде провадитись даний режим карантину.

Проте, слід звернути увагу, що відправити всіх працівників, у відпустку за власним бажанням роботодавець не може, оскільки це є порушенням трудового законодавства України.

Заборона діяльності окремих видів  господарської діяльності у період карантину створює для підприємницької спільноти тимчасові умови неможливості виконання договірних зобов’язань. Наприклад,  повна або часткова неможливість сплати орендної плати або надання послуг (виконання робіт) згідно умов Договору. 

Але, не виключно, що під певні обмеження потраплять також суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність з поставки товарів (в тому  числі, імпортного), через затримки перевірки водіїв транспортних засобів на пунктах пропуску/на кордоні, що може призвести до прострочення строків поставки товарів покупцеві.

ТОВ «Перша Юридична» має значний досвід роботи з надання послуг у сфері договірного права, від складання договорів та внесення відповідних змін до них, до компетентного вирішення будь-яких неврегульованих питань між контрагентами шляхом ведення переговорів, досудового врегулювання спору (направлення претензії) та/або вирішення їх у судовому порядку.

Стягнення дебіторської заборгованості за договором поставки, про надання послуг та іншими договорами

Зважаючи на обставини, що склались – дія карантину з 12 березня 2020 року по 24 квітня 2020 року – доцільним способом вирішення суперечностей або непорозумінь часто є необхідність «сісти за стіл переговорів» для підписання відповідної Додаткової угоди до Договору з метою пошуку найбільш ефективного для обох Сторін захисту своїх прав. У випадку, коли така можливість є обмеженою чи недоцільною, наша компанія може посприяти в отриманні від Торгово-Промислової палати (або уповноваженого нею регіонального органу) Сертифікату, який надасть змогу звільнити контрагента від відповідальності за невиконання (часткове невиконання) своїх зобов’язань за Договором.

Варто звернути Вашу увагу, що недобросовісні контрагенти також можуть необґрунтовано використати карантин як підставу для невиконання своїх зобов’язань за Договором, у зв’язку з чим ТОВ «Перша Юридична» кваліфіковано допоможе Вам не допустити зловживання у Ваших із таким недобросовісним контрагентом договірних відносинах.

Звернувшись до ТОВ «Перша Юридична», Ви у найкоротші строки отримаєте результат у вигляді пошуку найоптимальніших варіантів звільнення від відповідальності за не виконання (або часткове невиконання) зобов’язань під час дії карантину на підставі правових важелів.

Внаслідок запровадження в Україні жорстких карантинних заходів, спрямованих на стримання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19),  які спричинили призупинення функціонування більшості підприємств, та позбавили значну частину населення країни можливості стабільно заробляти та планувати свої витрати, виникла необхідність з боку банківської системи України відкорегувати порядок обслуговування та погашення кредитної заборгованості.

Зважаючи на це, було ухвалено Закони України (№№ 530-ІХ та 533-ІХ) про внесення змін до деяких законодавчих актів України.  Відповідно до ухвалених змін, у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року, у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. 

Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України (мається на увазі застосування передбаченої договором змінюваної процентної ставки, причому в договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу) у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року. 

Одночасно, забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, що покликане, крім всього іншого, скоротити кількість фізичних відвідувань банківських установ клієнтами.

Також, листом від 22 березня 2020 року Національний банк України зобов’язав банки повідомити клієнтів про призупинення обов’язку виконання основного зобов’язання, виконання якого забезпечене іпотекою, та недопущення звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Відповідний законопроект очікується до затвердження.

Крім того, під час наради, проведеної з топ-менеджерами найбільших українських банків, представники НБУ рекомендували банкам застосовувати пільговий режим обслуговування на період карантинних заходів, але лише для кредитів, що станом на вечір 7 березня 2020 року були працюючими та обслуговувалися.

НБУ наразі готує рекомендації по режиму пільгового обслуговування кредитів для сумлінних платників, однак рекомендував банкам розпочинати роботу з реструктуризації заборгованості вже зараз, не чекаючи виникнення простроченої заборгованості, оскільки можливість та порядок реструктуризацій та застосування пільгового режиму передбачена уже діючими нормативно-правовими актами, зокрема, постановою № 97. 

Підхід, на думку НБУ, може бути індивідуальним у випадку з корпоративними позичальниками та стандартним у випадку з роздрібними клієнтами. Особливим має бути підхід і до тих галузей, які через карантин повністю втрачають доходи і сьогодні не працюють, та до населення, яке в результаті карантинних заходів та призупинення роботи окремих компаній тимчасово не працює.

Більш детальна інформація про кредитні послаблення  та пільги очікується пізніше, оскільки процес ще тільки почався, і ми будемо Вас інформувати про всі відповідні зміни.

У разі виникнення суперечок радимо не зволікати і зв’язатися з фахівцями щодо врегулювання та вирішення суперечок компанії Перша Юридична у Києві

В той же час, звертаємо Вашу увагу, що наразі жодним законопроектом та порядком не передбачена повна відміна обслуговування та погашення будь-якої кредитної заборгованості. Всі платежі, які були відтерміновані на час карантинних заходів, мають бути сплачені по його закінченню.

З 18.03.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Послуги з бухгалтерського обслуговування для фіз та юр особам

Згідно даного закону вносяться ряд змін в діюче законодавство України, а саме:

• З 1 березня по 31 травня 2020 року, за порушення основного податкового законодавства  штрафні санкції та пеня не застосовуються та не нараховується (окрім санкцій за нарахування, декларування та сплату ПДВ, акцизного збору, рентної плати);
• З 18 березня по 31 травня 2020 року встановлюється мораторій перевірки бізнесу з боку державних органів;
• Річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року;
• З 01 березня по 30 квітня 2020 року, для ФОП, не будуть застосовуватися штрафні санкції та пеня за неповну або несвоєчасну оплату ЄСВ і несвоєчасне подання звітності;
• Встановлений мораторій на проведення перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 18 травня 2020 року;
• З 01 березня по 30 квітня 2020 року ФОП, у тому числі на спрощеній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерських господарств, тимчасово звільняються від нарахування та  сплати ЄСВ «за себе»;
• За період з 01 березня по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності;
• Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період з 01 березня по 30 квітня 2020 року;
• Впровадження застосування програмних РРО відтерміновується до 01 серпня 2020 року. Тобто, для всіх підприємців РРО буде обов’язково з 01 квітня 2021 року, а для «груп ризику» з 01 січня 2021 року;
• Працівникам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом під час пандемії коронавіруса, нараховується допомога в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати;
• З 01 березня по 30 квітня 2020 року у разі прострочення споживачем оплати за споживчим кредитом, від звільняється від відповідальності на цей період.

Уже знайшли земельну ділянку для будівництва свого майбутнього будинку або для реалізації нового бізнес-проекту? Перед купівлею об’єкту нерухомості (особливо земельної ділянки) професіонали юридичної компанії Перша Юридична завжди радять своїм клієнтам перевірити майбутню покупку та її продавця. І ось чому це дійсно варто зробити. 

Перевірка земельної ділянки згідно державних реєстрів дає можливість  встановити реального власника об’єкта нерухомості, категорію земель, цільове призначення земельної ділянки, її площу, майнові права третіх осіб (оренда, сервітут тощо), а також перевірити наявність або відсутність  діючих обмежень у використанні земельної ділянки (охоронні зони навколо об’єктів комунікацій, інфраструктури тощо). 

Важливе значення на етапі перевірки земельної ділянки перед її купівлею має перевірка продавця земельної ділянки, яка дає можливість встановити наявність/відсутність щодо нього заборон на дату вчинення правочинів з нерухомим майном та інші відомості, які є істотними для укладання договору купівлі-продажу, простежити легітимність або нелегітимність попередніх угод про перехід права власності на земельну ділянку. 

Фахівці юридичної компанії Перша Юридична також рекомендують своїм клієнтам здійснювати аналіз містобудівної документації населеного пункту/його частини, в якому знаходиться земельна ділянка, яку Ви плануєте придбати, а також технічної документації на таку земельну ділянку. Проведення такого аналізу забезпечить можливість чіткого відстеження послідовності дій, що проводилися з земельною ділянкою: від етапу її первинного формування до етапу її поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок, зміни її цільового призначення, тощо. 

В будь-якому разі фахівці юридичної компанії Перша Юридична радять відповідально підходити до перевірки земельної ділянки перед її купівлею. Лише комплексний аналіз документів, відомостей з державних реєстрів та містобудівної/технічної документації дає змогу повноцінно оцінити ситуацію, адже кожна земельна ділянка є унікальною за своїми характеристиками та історією формування. Юристи юридичної компанії Перша Юридична володіють багаторічним досвідом роботи з супроводу угод предметом яких є нерухоме майном, а унікальна послуга перевірки земельної ділянки перед купівлею заощадить Ваш час і кошти та допоможе уникнути непорозумінь у майбутньому.

6 грудня 2019 року був прийнятий новий Закон України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який зобов’язує всіх юридичних осіб подати державному реєстратору оновлену інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності компанії, Закон набере чинності 28.04.2020 р.

В рамках виконання вимог вищевказаного Закону, ми пропонуємо Вам комплекс юридичних дій, а саме підготовка та подання державному реєстратору необхідних документів.

Відмічаємо, що Закон вимагає щорічно протягом 14 календарних днів, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

Крім того, при виникненні будь-яких змін в структурі власності юридичної особи, державному реєстратору необхідно подавати документи, що підтверджують ці зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення. 

Розмір штрафів за неподання або несвоєчасне подання підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника у розмірі від 17 000 до 51 000 гривень.

Відповідно до п. 141.4.2. Податкового Кодексу України (далі за текстом – ПК України) нерезидент, здійснюючи на території України господарську діяльність, має право на отримання відповідного доходу (виплат з доходу) від резидента України (або постійного представництва такого нерезидента).  При цьому, такий резидент України (або постійне представництво нерезидента) відповідно до приписів ПК України є особою, відповідальною за нарахування та сплату податку з доходів нерезидента за відповідною ставкою, тобто є податковим агентом нерезидента зі сплати податку на репатріацію.

Допомога у веденні бухгалтерського обліку у вигляді комплексного бухгалтерського обслуговування або у вигляді разових послуг та консультацій. За консультацією фахівця звертайтеся за посиланням.

Варто застерегти, що у випадку укладення договору між нерезидентом та резидентом – платником єдиного податку, то, на противагу зазначених у п. 297.1. ПК України для платника єдиного податку випадків звільнення від нарахування та сплати певних податків, такий контрагент нерезидента також зобов’язаний здійснювати нарахування та сплату податку на репатріацію в порядку, розмірі та у строки, встановлені ПК України як і резидент України, який перебуває на загальній системі оподаткування. 

До уваги! Під час укладання договорів з нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів (п. 141.4.9. ПК України).

Щодо ставки податку на репатріацію, то згідно п. 141.4.1. ПК України, за загальним правилом, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження в Україні оподатковуються за ставкою 15 %, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Наприклад, згідно п. 2 ст. 10 Конвенції між Урядом Республіки Австрія і Урядом України стосовно податків на доходи і на майно оподаткування та попередження податкових ухилень про уникнення подвійного оподаткування, ратифікованої Україною 17.03.1999 року,  резидент України оподатковує дивіденди з доходів резидента Республіки Австрія із джерелом їх походження в Україні не за ставкою 15 %, як зазначено вище, а за ставкою, встановленою у Конвенції – 5% або 10%.

При цьому відповідно до положень п. 1 ст. 10 цієї Конвенції Республіка Австрія також має право на оподаткування таких дивідендів за ставками свого внутрішнього законодавства, але з урахуванням податку, сплаченого в Україні (ст. 23 Конвенції).

Варто зауважити, що п. 103.2. ПК України допускає також самостійне звільнення податковим агентом від оподаткування податком на репатріацію доходів нерезидента. Проте, як показує аналіз судової практики, для цього резидент України, в обов’язковому порядку повинен мати документальне підтвердження статусу нерезидента як бенефіціарного отримувача (оригінал довідки, або його нотаріально завірена копія, видана компетентним органом країни нерезидента). Адже, у разі отримання відповідної податкової звітності, контролюючий орган, у разі наявності сумнівів щодо правильності застосування резидентом України відсотку податку на репатріацію, має належні повноваження з направлення ним спецзапиту до відповідного компетентного органу країни нерезидента. В результаті отриманої відповіді на такий запит щодо відсутності у нерезидента статусу бенефіціарного власника отриманих доходів від резидента України, контролюючий орган направляє резиденту України податкове повідомлення-рішення із вимогою сплатити донараховану суму податку з доходів нерезидента та відповідні штрафні санкції (Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 року по справі № 804/3765/16).

Зазначене вище свідчить про необхідність обов’язкового дотримання резидентом України вимог податкового законодавства, з урахуванням приписів міжнародних договорів (конвенцій), які є частиною українського податкового законодавства, для уникнення надмірного податкового навантаження згодом.